Ухвала суду № 76155325, 28.08.2018, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-21-42, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

____________

УХВАЛА

"28" серпня 2018 р.Справа № 5023/5836/12 вх. № 5836/12

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Бєсєдіній М.М.

за участю:

представника ОСОБА_2 - ОСОБА_1, адвокат, свідоцтво №1023

ліквідатора - не з'явився

розглянувши матеріали

По справі за заявою ФОП Підберезського Андріана Миколайовича, м. Харків

до ФОП Підберезського Андріана Миколайовича, м. Харків

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИВ:

Постановою господарського суду Харківської області по справі №5023/5836/12 від 24.12.2012р. фізичну особу-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича, код НОМЕР_1, визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором призначено ліквідатора - арбітражного керуючого Бєляєву О.В., якого зобов'язано виконати ліквідаційну процедуру, докази надати суду.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 19 травня 2015 року усунено арбітражного керуючого Бєляєву О.В. від виконання обов'язків ліквідатора банкрута; призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Губарєва Юрія Миколайовича.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 25.12.2015р. визнано за Підберезським Андріаном Миколайовичем право власності на нежитлову будівлю літ. "В-1", загальною площею 58, 8 кв. метри, що розташована за адресою: м. Харків, пр-кт Московський, буд. 254, відкладено розгляд справи на "02" лютого 2016 р. о(об) 12:45, зобов'язано ліквідатора виконати в повному обсязі вимоги попередніх ухвал суду.

29 січня 2016 року у зв'язку з припиненням повноважень судді Дзюби О.А. щодо здійснення ним правосуддя проведено повторний автоматизований розподіл судової справи №5023/5836/12. Справу призначено до розгляду судді Савченко А.А.

Ухвалою господарського суду Харківської області від 08.12.2016р. припинено обов'язки ліквідатора ФОП Підберезського А.М. арбітражного керуючого Губарєва Юрія Миколайовича. Призначено ліквідатором ФОП Підберезського А.М. арбітражного керуючого Ткаченко Олександра Анатолійовича, якого зобов'язано продовжити здійснювати ліквідаційну процедуру відповідно до постанови господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. Зобов'язано Губарєва Ю.М. в десятиденний строк з дня винесення цієї ухвали передати ліквідатору ФОП Підберезського А.М. арбітражному керуючому Ткаченко О.А. бухгалтерську та іншу документацію банкрута, печатки і штампи, матеріальні та інші цінності банкрута. Відкладено слухання звіту ліквідатора на "24" січня 2017 року о(об) 10:30. Зобов'язано ліквідатора надати суду всі докази в підтвердження здійснення ліквідаційних дій, передбачених постановою господарського суду Харківської області від 24.12.2014р.

24.05.2018р. до суду надійшла заява ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу (вх. № 15173), в якій ліквідатор просить:

- визнати недійсним договір купівлі-продажу 1/3 частки нежитлових приміщень підвалу № 1, 1-го поверху № 1, 1а, 1б, 2, 2а, 5, 5а, 5б, 6, 6а, 7, 8, 10, 16 в літ. "А-4" загальною площею 291,8кв.м., адреса: АДРЕСА_2, укладеного між Підберезським Андріаном Миколайовичем та ОСОБА_2, що посвідчено 19.10.2012р. приватним нотаріусом ХМНО Малаховою Г.І. та зареєстрованого за р. № 3225;

- застосувати наслідки недійсності правочину, а саме: повернути у власність Підберезського Андріана Миколайовича (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) 1/3 частки нежитлових приміщень підвалу № 1, 1-го поверху № 1, 1а, 1б, 2, 2а, 5, 5а, 5б, 6, 6а, 7, 8, 10, 16 в літ. "А-4" загальною площею 291,8кв.м., адреса: АДРЕСА_2);

- повернути у ліквідаційну масу - ФОП Підберезського А.М. (ідентифікаційний номер НОМЕР_1, адреса: АДРЕСА_1) у справі № 5023/5836/12, 1/3 частки нежитлових приміщень підвалу № 1, 1-го поверху № 1, 1а, 1б, 2, 2а, 5, 5а, 5б, 6, 6а, 7, 8, 10, 16 в літ. "А-4" загальною площею 291,8кв.м., адреса: АДРЕСА_2).

Заява обґрунтована тим, що Підберезький А.М. за 2 місяці до порушення провадження у справі про банкрутство реалізував спірні приміщення, за які було отримано кошти в розмірі 292000,00 грн., проте ці кошти на погашення заборгованості перед кредиторами, що виникли в січні 2012р. за господарськими договорами спрямовані не були, що є підставою для визнання цього договору недійсним у відповідності до ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Ухвалою суду від 15 червня 2018р. після усунення ліквідатором недоліків, прийнято та призначено заяву до розгляду в судовому засіданні на 26 липня 2018р. о 11.20 год. Залучено до участі у справі №5023/5836/12 в якості учасників у справі про банкрутство - осіб, які беруть участь у провадженні у справі, в межах розгляду заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу (вх. № 15173) ОСОБА_2 та ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк". Зобов'язано ОСОБА_2 та ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк" надати до суду відзив на заяву ліквідатора, з наданням необхідних доказів в його обґрунтування.

26 липня 2018р. представником ОСОБА_9 було подано до суду заяву про застосування позовної давності до спірних правовідносин та відзив на заяву ліквідатора, в якому проти задоволення заяви заперечується в повному обсязі. Зокрема, відзив обґрунтовано тим, що в заяві не зазначено з якої підстави спірний договір має бути визнано недійсним та не вказано жодних фактичних даних і посилань не підтвердження його недійсності. Заява про застосування позовної давності обґрунтована тим, що ліквідатором пропущено строк позовної давності для звернення до суду з вищевказаними вимогами, що є підставою для відмови в їх задоволенні.

В судовому засіданні 26 липня 2018р. було постановлено ухвалу про оголошення перерви в судовому засіданні з розгляду відповідної заяви на 28.08.2018р.

27 серпня 2018р. ліквідатором подано до суду клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку з зайнятістю та неможливістю прибуття у призначений судом час судового засідання. Суд вважає необхідним в задоволенні клопотання відмовити, оскільки викладені ліквідатором у клопотанні причини неявки в судове засідання, на думку суду не можуть бути визнані поважними. До того ж він був належним чином повідомлений про час та дату розгляду заяви і його явка в судове засідання не була визнана судом обов'язковою.

Суд, вислухавши пояснення учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Постановою господарського суду Харківської області від 24.12.2012р. фізичну особу-підприємця Підберезського Андріана Миколайовича на підставі ст. ст. 47-49 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону № 2343-ХІІ від 14.05.1992р. (далі - Закон про банкрутство), визнано банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру.

Звертаючись у межах справи про банкрутство із заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу 1/3 частки нежитлових приміщень підвалу № 1, 1-го поверху № 1, 1а, 1б, 2, 2а, 5, 5а, 5б, 6, 6а, 7, 8, 10, 16 в літ. "А-4", загальною площею 291,8кв.м., за адресою: АДРЕСА_2, укладеного між Підберезським Андріаном Миколайовичем та ОСОБА_2, ліквідатор посилається на норми ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року), який набув чинності з 18.01.2013р., та вказує, що Підберезький А.М. за 2 місяці до порушення провадження у справі про банкрутство реалізував спірні приміщення, за які було отримано кошти в розмірі 292000,00 грн., проте ці кошти на погашення заборгованості перед кредиторами, що виникли в січні 2012р. за господарськими договорами спрямовані не були.

Даючи оцінку викладеним у заяві обґрунтуванням та поданим доказам, суд вважає заяву ліквідатора безпідставною та не підлягаючою задоволенню з огляду на наступне.

У відповідності до ч. 1 ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року ( далі - Закон про банкрутство 1) визначено, що правочини ( договори) або майнові дії боржника, які були вчинені після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з визначених цією нормою підстав, перелік яких є вичерпним.

Пунктом 1-1 Розділу X Прикінцеві та Перехідні положення Закону "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (в редакції Закону України №4212-VI від 22.12.2011 року), який набув чинності з 18.01.2013р., передбачено, що положення цього Закону застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження в яких порушено після набрання чинності цим Законом.

Положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Оскільки провадження у справі про банкрутство ФОП Підберезського А.М. порушено до прийняття відповідного Закону, а саме 19.12.2012р., а 24.12.2012р. прийнято постанову, якою ФОП Підберезського А.М. визнано банкрутом, до спірних правовідносин підлягають застосуванню норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", в редакції Закону України №2343-ХІІ від 14.05.1992р. станом на грудень 2012р.

Відповідно до ст. 58 Конституції України, закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Оскільки провадження у справі про банкрутство ФОП Підберезського А.М. регулюється положеннями Закону про банкрутство, вказані обставини виключають можливість звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою у відповідності до норм ст.20 Закону про банкрутство 1.

З урахуванням вищевикладеного звернення ліквідатора до суду з відповідною заявою в межах справи про банкрутство на підставі ст.20 Закону про банкрутство 1 є безпідставним.

У відповідності до приписів п.11 ч.1 ст. 25 Закону про банкрутство у ліквідаційній процедурі ліквідатор має повноваження, зокрема, з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону, подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника.

Відповідно до ч.10 та ч.11 ст.17 цього Закону передбачено наступні підстави для визнання угод недійсними:

- виконання договору завдає збитків боржнику;

- договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника;

- виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника;

- угода укладена із заінтересованими особами та завдає збитки;

- з окремим кредитором до дня винесення ухвали санації та надає перевагу одному кредитору перед іншими.

Суд зазначає, що вищевказаними нормами визначено перелік підстав, за якими за заявою ліквідатора може бути визнано недійсними угоди, серед яких визначені ліквідатором у заяві підстави, відсутні.

З огляду на сферу регулювання Закону про банкрутство загалом і за змістом вищевказаних норм цього Закону, вони є спеціальними по відношенню до загальних, установлених ЦК підстав для визнання правочинів недійсними, тобто ці норми передбачають додаткові, специфічні підстави для визнання правочинів недійсними, які характерні виключно для правовідносин, що виникають між боржником і кредитором у процесі відновлення платоспроможності боржника чи визнання його банкрутом.

Відповідно до частини 1 статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою-третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу, а згідно із частиною 3 цієї ж статті якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Згідно статті 203 Цивільного кодексу України, якою встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Суд вважає, що ліквідатором не доведено належними доказами, що викладені в заяві про визнання недійсним договору купівлі -продажу обставини є підставою для визнання його недійсним.

З огляду на те, що ліквідатор не надав суду доказів, які б підтверджували факт того, що спірний договір купівлі-продажу суперечить нормам Закону про банкрутство та Цивільного кодексу України, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства, не довів відсутність необхідного обсягу цивільної дієздатності будь-якої з осіб, яка вчинила спірний правочин та не спрямованість будь-якої зі сторін на реальне настання правових наслідків, обумовлених спірним правочином, суд вважає, що відсутні будь-які правові підстави для задоволення заяви про визнання недійсним спірного договору купівлі-продажу.

Отже в задоволенні вимог про визнання спірного договору недійсним суд вважає необхідним відмовити.

З огляду на відмову в задоволенні вимог про визнання спірного договору недійсним суд вважає необхідним відмовити в задоволенні решти вимог, заявлених за відповідною заявою, пов'язаних з застосуванням наслідків недійсності цього правочину.

Стосовно поданої представником ОСОБА_9 заяви про застосування позовної давності до спірних правовідносин, суд зазначає, що з огляду на відмову в задоволенні поданої ліквідатором заяви про визнання спірного договору недійсним та застосування наслідків недійсності правочину, відсутні будь-які підстави для її розгляду.

Керуючись ст.ст. 22-32 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ст.ст. 232-235, 240 ГПК України, суд -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ліквідатора про визнання недійсним договору купівлі-продажу (вх. № 15173) відмовити.

Ухвалу направити ліквідатору, кредиторам, банкруту, ОСОБА_2, ХОФ ПАТ "Укрсоцбанк".

Ухвала набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 255, 256 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалу складено та підписано 30.08.2018р.

Суддя Савченко А.А.