Рішення № 76155278, 28.08.2018, Господарський суд Полтавської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

36000, м. Полтава, вул. Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.08.2018 Справа № 917/2177/17

м. Полтава

за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "ІР-Агроторг", вул. Пушкіна, 42, оф. 106, м. Полтава, 36011

до Товариства з обмеженою відповідальністю "НиноваСлим", Республіка Білорусь, 220115, м. Мінськ, вул. Острошицкая, д. 10, пом. 5Н, кабінет 3, секція 5

про стягнення 93 000,00 доларів США,

Суддя Пушко І.І.

Секретар судового засідання Квіта О.Т.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, дов. від 22.09.2017 року

від відповідача: відсутні

Відповідно до ст. 240 (ч.ч. 1, 3, 6) ГПК України в судовому засіданні 28.08.2018 року проголошено вступну та резолютивну частину рішення, учасникам справи роз’яснено зміст рішення, порядок і строк його оскарження та повідомлено про дату складення повного рішення.

Повний текст рішення складено 31.08.2018 року.

Суть справи: Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача 93 000,00 доларів США заборгованості за Контрактом № 77/17-ER від 07.07.2017 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейурус» не виконало прийнятих на себе зобов’язань з оплати товару, отриманого на умовах Контракту № 77/17-ER від 07.07.2017 року та додаткових угод (специфікацій) до нього № 1 та № 2 від 07.07.2017 року, № 3 від 18.07.2017 року.

Як встановлено матеріалами справи, Товариство з обмеженою відповідальністю «Лейурус» припинило свою діяльність в результаті реорганізації в формі приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ващишин» (виписка з Єдиного державного регістру юридичних осіб та індивідуальних підприємців від 24.01.2018 року, а.с. 67).

За даними виписки з Єдиного державного регістру юридичних осіб та індивідуальних підприємців від 26.03.2018 року (а.с. 84), Товариство з обмеженою відповідальністю «Ващишин» припинило свою діяльність в результаті реорганізації в формі приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «НиноваСлим».

За ухвалою від 26.04.2018 року (а.с. 110-112) суд замінив відповідача на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю “НиноваСлим” (Республіка Білорусь, 220115, м. Мінськ, вул. Острошицкая, д. 10, пом. 5Н, кабінет 3, секція 5, реєстраційний номер (УНП) 192955556).

Судом встановлено, що місцезнаходженням відповідача – ТОВ «НиноваСлим»- є Республіка Білорусь, і він є іноземним суб'єктом господарювання (нерезидентом).

Згідно зі ст. 365 ГПК України (далі - ГПК України), іноземні особи мають такі самі процесуальні права та обов'язки, що і громадяни України та юридичні особи, створені за законодавством України, крім випадків, встановлених законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховної Радою України.

Відповідно до ч. 1 ст. 367 ГПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи господарському суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, господарський суд може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.

З метою належного повідомлення відповідача про час, дату та місце розгляду цієї справи господарський суд Полтавської області на підставі ч.ч. 2,3 ст. 5 Угоди про порядок вирішення спорів, пов’язаних із здійсненням господарської діяльності (Київ, 20 березня 1992р.) звертався до Економічного суду м. Мінська (Республіка Білорусь) із дорученням про вручення відповідачу ухвали суду та повідомлення про дату розгляду справи.

21.08.2018 року до господарського суду Полтавської області від Економічного суду м. Мінськ надійшла ухвала від 08.08.2018 року про повернення невиконаного судового доручення про надання правової допомоги у зв’язку із неявкою ТОВ “НиноваСлим” в судове засідання.

Також, ухвала суду від 16.07.2018 року в цій справі, що направлялась відповідачу - Товариству з обмеженою відповідальністю "НиноваСлим" за адресою: Республіка Білорусь, 220115, м. Мінськ, вул. Острошицкая, д. 10, пом. 5Н, кабінет 3, секція 5, повернулась із відміткою поштової служби “вибув” (а.с. 154-156).

Особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог статті 120 ГПК України.

За ч. 7 ст. 120 ГПК України, учасники судового процесу зобов’язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв’язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

З огляду на неявку відповідача та не подання ним відзиву на позов у строк, встановлений частиною 1 статті 251 ГПК України, справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

Також, згідно із ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представника позивача, суд встановив:

Між ТОВ “ІР-Агроторг” (Продавець) та ТОВ “Лейурус” (Покупець) було укладено Контракт № 77/17-ER від 07.07.2017 року (далі - Контракт, а.с. 15-18), відповідно до умов якого продавець зобов'язався поставити, а покупець прийняти та оплатити продукти харчування виробництва України, надалі “Товар” (п. 1.1 Контракту).

Відповідно до п. 1.2. Контракту, поставка ОСОБА_2 здійснюється окремими партіями, згідно додаткових угод/специфікацій (далі - Специфікація), що є невід'ємною частиною цього Контракту. Асортимент, кількість, ціна кожної партії ОСОБА_2, що поставляється за цим Контрактом, умови і терміни поставки, умови та терміни оплати визначаються в конкретної специфікації, погодженої та підписаної обома сторонами (п. 1.3. Контракту).

Валютою Контракту за згодою сторін є долари США (п.п. 1.4., 4.1. Контракту).

Умови поставки врегульовані в п. 2.2. Контракту, яким передбачено, що ОСОБА_2 має бути поставлений покупцю згідно із затвердженою специфікацією на умовах СРТ - місто Мінськ, Республіка Білорусь. При цьому в п. 2.1. Контракту сторони узгодили, що при здійсненні поставок за цим Контрактом сторони керуються Правилами ІСС з використання національних і міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010.

В п. 2.4. Контракту сторони передбачили, що право власності на товар, а також ризики втрати або пошкодження ОСОБА_2 переходять від продавця до покупця в момент навантаження (відвантаження) згідно п. 2.З. цього Контракту.

Згідно із п. 4.2. Контракту, платник здійснює оплату кожної партії ОСОБА_2 протягом 30 календарних днів від дати митного оформлення такого ОСОБА_2 (оформлення вивізної митної декларації – адміністративного документа форми МД) на території України.

Платежі по Контракту здійснюються Платником (Покупцем) шляхом банківського переказу вартості кожної партії ОСОБА_2 на підставі узгоджених та підписаних сторонами Специфікацій.

На виконання умов Контракту між сторонами було оформлено три додаткові угоди (специфікації): № 1 та № 2 від 07.07.2017 року, № 3 від 18.07.2017 року, (а.с. 19-21), згідно яких продавець взяв на себе зобов'язання поставити покупцю “Продукт білково-жировий напівтвердий “Сметанковий” 50% загального жиру в сухій речовині, ТУ У 10.8-35293993-019:2015, код УКТ ВЭД НОМЕР_1, виробник ТОВ “Полтавамолпрод” на загальну суму 93 000,00 дол. США.

Умови поставки:

- СРТ - Мінськ, Республіка Білорусь.

- валюта платежу - долари США.

- умови оплати - відстрочення платежу 80 календарних днів з моменту митного оформлення ОСОБА_2 на території України.

- поставка здійснюється автомобільним транспортом.

- вантажовідправник - ТОВ “Торговий дім “Мілєо”, Україна, Полтавська область, м. Гадяч.

- вантажоодержувач – ТОВ “Лейурус”, Республіка Білорусь, м. Мінськ.

ОСОБА_2 фактично був відвантажений та поставлений покупцю 14.07.2017 та 18.07.2017 року, що підтверджується оформленими міжнародними товарно-транспортними накладними № 596639 від 14.07.2017 року, № 262601 від 14.07.2017 року, № 1807170 від 18.07.2017 року (CMR, а.с. 22-24) та вантажно-митними деклараціями від 14.07.2017 року, від 18.07.2017 року (форма МД-2, а.с. 25-27).

ОСОБА_2 прийнятий Покупцем. Будь-яких заперечень щодо ОСОБА_2 або поставки ОСОБА_2 покупцем заявлено не було. Строки оплати за поставлений позивачем ОСОБА_2, передбачені Контрактом та Специфікаціями, настали, проте ТОВ «Лейурус» оплату за отриманий ОСОБА_2 не здійснив.

Вирішуючи спір суд виходив із наступного.

Відповідно до ст. 3 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Закону України "Про міжнародне приватне право", Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", а також міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно ст. 38 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, спори, що виникають між суб'єктами зовнішньоекономічної діяльності, іноземними суб'єктами господарської діяльності в процесі такої діяльності можуть розглядатися судами України, а також за згодою сторін спору Міжнародним комерційним арбітражним судом та Морською арбітражною комісією при Торгово-промисловій палаті України та іншими органами вирішення спору, якщо це не суперечить чинним законам України або передбачено міжнародними договорами України .

Згідно ст. 76 Закону України “Про міжнародне приватне право” суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України.

Статтею 366 Господарського процесуального кодексу України, підсудність справ за участю іноземних осіб визначається цим Кодексом, законом та міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.

Згідно розділу 9 Контракту № 77/17-ER від 07.07.2017 року, стягнення грошових коштів за яким є предметом даного спору, усі спори, розбіжності та вимоги, що виникають по Контракту або Сторін, за якими не було досягнуто згоди, підлягають вирішенню за вибором позивача: в Міжнародному комерційному арбітражному суді при Торгово-промисловій палаті України або в господарському суді Полтавської області.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" та п. 9.2 Контракту № 77/17-ER від 07.07.2017 року, до спірних правовідносин підлягає застосуванню матеріальне право України.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) передбачено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.

Відповідно до ст. 509 ЦК України, ст.173 Господарського кодексу України (надалі - ГК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно вимог ст.ст. 525, 615 ЦК України одностороння відмова від виконання зобов’язання і одностороння зміна умов договору не допускаються.

За приписом ст. 526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарська відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону та інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Частиною 7 ст. 193 ГК України та ст. ст. 525, 526 ЦК України заборонена одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановленні договором або законом.

Нормами ст. 691 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу, а також вчинити за свій рахунок дії, які відповідно до договору, актів цивільного законодавства або вимог, що звичайно ставляться, необхідні для здійснення платежу.

Отже, змістом договору купівлі-продажу є ті умови, з приводу яких сторони досягли згоди.

Частиною 1 ст. 530 ЦК України передбачено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

За змістом ст. 692 ЦК України, покупець зобов'язаний оплатити продукцію (товар) після його прийняття або прийняття товарно-розпорядчих документів на нього, якщо договором чи товарно-розпорядчими документами не визначено іншого строку оплати.

Відповідно ст.626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України). Відповідно ст. 631 ЦК України, строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права та виконати обов'язки відповідно до договору.

Відповідно до ч. 2 ст. 129 ГК України, іноземні юридичні особи при здійсненні господарської діяльності в Україні мають такий самий статус, як і юридичні особи України, з особливостями, передбаченими цим Кодексом, іншими законами, а також міжнародними договорами, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України.

Як встановлено судом, 07.07.2017 р. між позивачем, як продавцем, та ТОВ “Лейурус», як покупцем, був укладений контракт № 77/17-ER.

Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов контракту № 77/17-ER від 07.07.2017 р. позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 93 000,00 доларів США, що підтверджується міжнародними товаро-транспортними накладними (CMR), вантажо-митними деклараціями (а.с. 22-27).

Умови поставки врегульовані в п. 2.1. Контракту, яким передбачено, що товар має бути поставлений Покупцю згідно із затвердженою специфікацією на умовах СРТ - місто Мінськ, Республіка Білорусь. При цьому в п. 2.2. Контракту сторони узгодили, що при здійсненні поставок за цим Контрактом сторони керуються Правилами ІСС з використання національних і міжнародних торгових термінів Інкотермс 2010 (Инкотермс 2010. Публикация ІСС № 715 = Incoterms®2010. ICC Publication No.715: правила ІСС для использования торговых терминов в национ. и междунар. торговле : дата вступ, в силу 1 янв. 2011 г./ [пер. с англ. ОСОБА_3]. М.: ОСОБА_4, 2010. -274 с. - ISBN 978-5-9998-0041-1.) (далі - Правила Інкотермс 2010).

Пунктом А4 опису терміну СРТ Правил Інкотермс 2010 передбачено, що продавець зобов'язаний поставити товар шляхом його передачі перевізнику, з яким укладений договір, у відповідності з п. A3 в узгоджену дату або в узгоджений період. Продавець несе всі ризики втрати або пошкодження товару до моменту його поставки у відповідності з п. А4 (п. А5 опису терміну СРТ Правил Інкотермс 2010).

В свою чергу згідно з п. Б4 опису терміну СРТ Правил Інкотермс 2010 покупець зобов'язаний прийняти поставку товару, як тільки він поставлений у відповідності до п.А4, та отримати від перевізника у поіменованому місці призначення. Покупець несе всі ризики втрати або пошкодження товару з моменту його поставки у відповідності з п.А4. (п.Б5 опису терміну СРТ Правил Інкотермс 2010).

Застосування Правил Інкотермс 2010 за згодою сторін при регулюванні зовнішньоекономічного договору (Контракту) узгоджується із приписами ст. 6 Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”, ст. 7 ЦК України та ч. 4 ст. 265 ГК України.

Додатково до зазначеного в п. 2.4. Контракту сторони передбачили, що право власності на ОСОБА_2, а також ризики втрати або пошкодження ОСОБА_2 переходять від Продавця до Покупця в момент навантаження (відвантаження) згідно п. 2.З. цього Контракту.

Позивач зобов'язання щодо поставки товару виконав в повному обсязі, відповідно до умов контракту, передав товар перевізнику, про що свідчить штамп перевізника на міжнародних товаро-транспортних накладних (CMR) (а.с. 22-24).

Як стверджує позивач, прийняті на себе зобов’язання за Контрактом в частині оплати отриманого товару ТОВ “Лейурус” належним чином не виконав, в результаті чого в нього виникла заборгованість перед позивачем в сумі 93 000,00 дол. США.

Судом встановлено, що ТОВ “Лейурус” припинило свою діяльність в результаті реорганізації в формі приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «Ващишин», яке в свою чергу припинило свою діяльність в результаті реорганізації в формі приєднання до Товариства з обмеженою відповідальністю «НиноваСлим» (виписки з Єдиного державного регістру юридичних осіб та індивідуальних підприємців від 24.01.2018 року та від 26.03.2018 року, а.с. 67, 84).

Таким чином, правонаступником боржника ТОВ «Лейурус» за зобов’язаннями, що виникли з Контракту № 77/17-ER від 07.07.2017 р., є ТОВ «НиноваСлим».

За приписами статті 52 ГПК України, у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

За ухвалою від 26.04.2018 року (а.с. 110-112) суд замінив відповідача на належного - Товариство з обмеженою відповідальністю “НиноваСлим” (Республіка Білорусь, 220115, м. Мінськ, вул. Острошицкая, д. 10, пом. 5Н, кабінет 3, секція 5, реєстраційний номер (УНП) 192955556).

Відповідно до ч. 1 ст. 104 ЦК України, у разі реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення) юридичних осіб майно, права та обов’язки переходять до правонаступників.

За наведеного, з урахуванням доказів, залучених до матеріалів справи, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в сумі 93 000,00 дол. США з Товариства з обмеженою відповідальністю «НиноваСлим» як правонаступника ТОВ «Лейурус».

Відповідно до п. 1 ст. 129 ГПК України, у спорах, що виникають з інших підстав судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись ст. ст. 129 (ч. 1), 232-233, 237-238, 240 ГПК України, суд –

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "НиноваСлим" (Республіка Білорусь, 220115, м. Мінськ, вул. Острошицкая, д. 10, пом. 5Н, кабінет 3, секція 5, реєстраційний номер (УНП) 192955556) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ІР-Агроторг” (вул. Пушкіна, 42, оф. 106, м. Полтава, 36011, код ЄДРПОУ 40163927) - заборгованість у розмірі 93 000,00 доларів США; 38991,53 грн. витрат по сплаті судового збору.

3. Копію рішення надіслати учасникам справи в порядку, встановленому статтею 242 ГПК України.

4. Видати наказ з набранням цим рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.1,2 ст.241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч. 1 ст. 256 ГПК України). Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Суддя Пушко І.І.