Рішення № 76154866, 31.08.2018, Господарський суд Івано-Франківської області

Справа № 909/580/18

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

31.08.2018 м. Івано-ФранківськГосподарський суд Івано-Франківської області у складі судді Ткаченко І. В. розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу № 909/580/18 за позовом приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 70-А) про стягнення з приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, 22) 74 490 грн 10 коп.

ПрАТ "СК "Уніка" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПрАТ СК "Галицька" 74 490 грн 10 коп., з яких 70 374 грн 71 коп. - страхове відшкодування, 3 074 грн 23 коп. - інфляційні втрати та 1 041 грн 16 коп. три проценти річних. В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що 27 серпня 2017 р. у м. Києві відбулася дорожньо-транспортна пригода (ДТП) за участю автомобілів марок "Ford" та "ВАЗ", внаслідок якої була завдана майнова шкода власнику транспортного засобу марки "Ford", цивільно-правова відповідальність якого була застрахована позивачем на підставі договору добровільного страхування. У зв'язку із виплатою страхового відшкодування позивач набув права зворотної вимоги до відповідальної за завдану шкоду особи. Оскільки відповідальність власника транспортного засобу марки "ВАЗ" була застрахована відповідачем на підставі договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів (поліс № АМ/0500663), саме на останнього покладений обов'язок із відшкодування завданої шкоди.

Ухвалою від 06 липня 2018 р., суд відкрив провадження у даній справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін і зобов'язав відповідача у п'ятнадцятиденний строк з дня отримання ухвали подати Господарському суду Івано-Франківської області відзив на позов, а також копію полісу № АМ/0500663 та статуту.

Відповідно до даних рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення, відповідач отримав копію ухвали суду 13 липня 2018 р., відтак строк для подання відзиву та витребуваних судом документів розпочався 14 липня 2018 р. та закінчився - 28 липня 2018 р.

Відповідач вимог ухвали суду у встановлений судом строк не виконав.

Згідно з ч. 1 ст. 118 ГПК України, право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку.

Статтею 178 ГПК України передбачене право відповідача подати суду відзив на позовну заяву. Разом з тим, як визначено в ч. 3 цієї статті, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

При розгляді даної справи суд також керується положеннями п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 р. про те, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку, що кореспондується з обов'язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (п. 35 рішення Європейського суду з прав людини від 07 липня 1989 р. у справі Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії (Alimentaria Sanders S.A. v. Spain).

Розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, суд

в с т а н о в и в:

04 серпня 2016 р., ПрАТ "СК "Уніка" та ОСОБА_1 уклали договір добровільного страхування наземного транспорту "КАСКО" № 011114/4600/0000108, предметом якого є майнові інтереси що не суперечать законодавству України, пов'язані з володінням, користуванням і розпорядженням транспортного засобу марки "Ford", державний номер НОМЕР_1.

Відповідно до пп. 1.2.7 цього Договору, строк його дії - до 24 год. 00 хв. 27 серпня 2017 р.

27 серпня 2017 р., в м. Києві відбулася (ДТП) за участю автомобіля "ВАЗ 211540", державний номер НОМЕР_2, під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля "Ford", державний номер НОМЕР_1, під керуванням ОСОБА_1

29 серпня 2017 р., ОСОБА_1 звернувся до позивача із заявою про виплату страхового відшкодування.

15 вересня 2017 р., ПрАТ "СК "Уніка" на підставі страхового акту від 12 вересня 2017 р. № 00234829, рахунку від 06 вересня 2017 р. № 1040117, із врахуванням висновку від 09 вересня 2017 р. № 02-09/09, здійснило виплату страхового відшкодування в розмірі 71 374 грн 71 коп. на рахунок виконавця ремонтних робіт - ТОВ "Віннер Автомотів", що підтверджується копіями платіжних доручень від 15 вересня 2017 р. № 038721 та № 00234829.

При цьому, розмір нарахованого страхового відшкодування із врахуванням франшизи становив 71 374 грн 71 коп.

Постановою Деснянського районного суду м. Києва від 12 жовтня 2017 р. по справі № 754/11513/17 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, що спричинило згадане ДТП, було визнано ОСОБА_2

Відповідно до довідки про дорожньо-транспортну пригоду від 27 серпня 2017 р. № 30172444473128097, водій транспортного засобу "ВАЗ 211540" станом на цей день мав дійсний поліс № АМ/0500663 обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, виданий ПрАТ СК "Галицька".

Як зазначає у своїй позовній заяві ПрАТ "СК "Уніка", полісом цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів був передбачений ліміт відповідальності ПрАТ СК "Галицька" у розмірі 100 000 грн з франшизою 1 000 грн.

22 вересня 2017 р., позивач звернувся до відповідача із вимогою про здійснення страхового відшкодування в розмірі 70 374 грн 71 коп., яку відповідач отримав 28 вересня 2017 р., однак відповідач вимог позивача не виконав.

Отже, предметом даного спору є вимога про стягнення з відповідача на користь позивача страхового відшкодування.

Відповідно до пунктів 1, 3, 4 ч. 2 ст. 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини; завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі; інші юридичні факти.

За змістом положень ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками, зокрема, є втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 3 ст. 512 та ст. 515 ЦК України, кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом. Заміна кредитора не допускається у зобов'язаннях, нерозривно пов'язаних з особою кредитора, зокрема у зобов'язаннях про відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю.

Як визначено в ст. 979 ЦК України, за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.

Згідно з ст. 993 ЦК України, виплата страхового відшкодування страхувальнику є юридичним фактом, з яким закон пов'язує виникнення у страховика у межах фактичних витрат права вимоги, яке страхувальник має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Аналогічні норми містить ст. 27 Закону України "Про страхування".

Отже, у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Нового зобов'язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику своє право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов'язанні.

Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов'язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов'язок із відшкодування шкоди не виконала.

Відповідно до п. 22.1 ст. 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Згідно з ст. 6 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час дорожньо-транспортної пригоди, яка сталася за участю забезпеченого транспортного засобу і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Відповідно до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

За змістом ст. 9 Закону України "Про страхування", франшиза - частина збитків, які не відшкодовуються страховиком за договором страхування.

Відповідно до ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів", у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

В п. 1.8 ст. 1 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" визначено, що страховий поліс - єдина форма внутрішнього договору страхування, яка посвідчує укладення такого договору.

Враховуючи, що цивільно-правова відповідальність власника транспортного засобу, що визнаний винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, що спричинило згадане ДТП, була застрахована відповідачем, обов'язок з відшкодування завданої внаслідок ДТП шкоди слід покласти на останнього у межах ліміту відповідальності у розмірі витрат, пов'язаних з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Грошовим зобов'язанням є таке правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана сплатити гроші на користь другої сторони (кредитора), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Грошове зобов'язання може виникати не тільки з договірних відносин, а й з інших підстав, передбачених цивільним законодавством, зокрема і факту завдання майнової шкоди іншій особі.

Отже, зважаючи на юридичну природу правовідносин сторін як грошових зобов'язань, на них поширюється дія положень ч. 2 ст. 625 ЦК України.

Наведена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 01 червня 2016 р. у справі № 3-295гс16 та постанові Верховного Суду від 30 січня 2018 р. по справі № 910/17993/15.

Перевіривши розрахунки інфляційних втрат та трьох процентів річних, суд дійшов висновку щодо правильності визначення періоду прострочення та арифметичної вірності розрахунку.

Враховуючи викладене, позов ПрАТ "СК "Уніка" підлягає задоволенню в повному обсязі.

Витрати позивача по сплаті судового збору, згідно з положеннями ст. 129 ГПК України, суд покладає на відповідача.

Керуючись статтями 129, 130, 237, 238, 240, 241 ГПК України, суд

в и р і ш и в:

позов приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" про стягнення з приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" 74 490 грн 10 коп. - задовольнити;

з приватного акціонерного товариства Страхова компанія "Галицька" (76018, м. Івано-Франківськ, вул. Василіянок, буд. 22; ідентифікаційний код 22186790) на користь приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" (01032, м. Київ, Голосіївський район, вул. Саксаганського, буд. 70-А; ідентифікаційний код 20033533) стягнути 70 374 (сімдесят тисяч триста сімдесят чотири) грн 71 коп. страхового відшкодування, 3 074 (три тисячі сімдесят чотири) грн 23 коп. інфляційних втрат, 1 041 (одну тисячу сорок одну) грн 16 коп. три проценти річних та 1 762 (одну тисячу сімсот шістдесят дві) грн судового збору.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного господарського суду протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Ткаченко І. В.