Ухвала суду № 76154126, 28.08.2018, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21321/18

Провадження №1-кс/127/11098/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Вінниця

Слідчий суддя Вінницького міського суду Вінницької області Клапоущак С.Ю., за участю секретаря судового засідання Коровай А.А., прокурора Янішевської Ю.В., захисника підозрюваного - адвоката ОСОБА_1, підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши клопотання старшого слідчого Вінницького відділу поліції головного управління Національної поліції у Вінницькій області ОСОБА_3 про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою до ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодруженого, непрацюючого, зареєстрованого за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше судимого: 16.03.2017 Шаргородським районним судом Вінницької області за ч. 1 ст. 185 КК України до покарання у виді штрафу в розмірі 1105 грн, підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Слідчий Істоміна О.К. звернулася до суду з клопотанням, яке погоджено прокурором Янішевською Ю.В. та мотивовано тим, що 21 вересня 2017 року, близько 22.00 год. ОСОБА_2, перебуваючи неподалік приміщенні гуртожитку сімейного типу «Маяк», Донецького національного університету ім. В. Стуса, що знаходиться за адресою: місто Вінниця, вулиця Порика, 43, помітив у ОСОБА_4 мобільний телефон марки «ERGO» моделі «A502 Aurum Dual sim» ІМЕІ1:_354828070194085, ІМЕІ2:_35482807194077, в корпусі золотистого кольору.

Надалі ОСОБА_2, маючи умисел на заволодіння чужим майном, будучи раніше судимим за вчинення корисливого злочину, діючи з корисливих спонукань, шляхом обману, під приводом здійснення телефонного дзвінка, домовився з ОСОБА_4 про короткострокове користування мобільним телефоном марки «ERGO» моделі «A502 Aurum Dual sim», вартість якого відповідно до висновку експерта №7351/17-21 від 26.12.2017 складає 825,55 гривень, при цьому пообіцявши, що по завершенню розмови поверне мобільний телефон.

ОСОБА_4, будучи введеною в оману раніше знайомим їй ОСОБА_2, надала останньому свій мобільний телефон марки «ERGO» моделі «A502 Aurum Dual sim» ІМЕІ1:_354828070194085, ІМЕІ2:_35482807194077, в корпусі золотистого кольору.

Продовжуючи реалізовувати злочинний умисел, ОСОБА_2, мобільний телефон марки «ERGO» моделі «A502 Aurum Dual sim» не повернув, з місця вчинення злочину зник, чужим майном розпорядився на власний розсуд, чим завдав потерпілій матеріального збитку на суму 825,55 гривень.

Таким чином, ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України – тобто заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), вчинене повторно.

28.08.2018 ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 190 КК України.

Причетність ОСОБА_2 до вчинення кримінального правопорушення повністю підтверджується зібраними в кримінальному провадженні доказами, а саме: протоколом прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.09.2017; протоколом допиту потерпілої ОСОБА_4 від 22.09.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_5 від 14.11.2017; Протоколом пред’явлення особи для впізнання за фотознімками від 14.11.2017; протоколом огляду місця події від 14.12.2017; протоколом допиту свідка ОСОБА_6 від 14.12.2017 іншими матеріалами кримінального провадження.

Враховуючи, що метою та підставою застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою є забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов»язків, а також запобігання спробам: переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ОСОБА_2 є раніше судимий за умисний злочин, він тривалий час переховувався від органів досудового слідства, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення невеликої тяжкості, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі до трьох років; злочин, у якому він підозрюється, є умисним, що підвищує ступінь та характер суспільної небезпеки діяння.

Зазначені обставини свідчать про наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України. Жоден із більш м»яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою не може запобігти зазначеним ризикам. Особисте зобов»язання не може бути застосовано у зв»язку з тим, що це найбільш м»який запобіжний захід і він не відповідає тяжкості вчиненого злочину та наслідкам, які були завдані вчиненням злочину. Особиста порука не може бути застосована в силу того, що не встановлено осіб, які заслуговують на довіру та можуть поручитися за виконання підозрюваним покладених на нього обов»язків, передбачених ст. 194 КПК України, і зобов»язуються за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу вимогу. Обирати запобіжний захід відносно підозрюваного – домашній арешт недоцільно, оскільки він не має тісних соціальних зв"язків та є ймовірність, що останній буде переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

В судовому засіданні прокурор клопотання підтримала за обставин, викладених в ньому, та просила клопотання задоволити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та його захисник - адвокат ОСОБА_1 в судовому засіданні заперечили проти задоволення клопотання, посилаючись на те, що слідчий не довів, що існують ризики, передбачені ст. 177 КПК України.

Відповідно до ч. 4 ст. 107 КПК України фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження під час розгляду питань слідчим суддею, крім вирішення питання про проведення негласних слідчих (розшукових) дій, та в суді під час судового провадження є обов’язковим. У разі неприбуття в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у судовому провадженні, чи в разі, якщо відповідно до положень цього Кодексу судове провадження здійснюється судом за відсутності осіб, фіксування за допомогою технічних засобів кримінального провадження в суді не здійснюється.

Враховуючи вищенаведене, судовий розгляд здійснювався за фіксації процесу технічними засобами.

Слідчий суддя, дослідивши вказане клопотання та додані до нього матеріали, заслухавши учасників слідчої процесуальної дії, дійшов висновку, що клопотання підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м»яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п»ятою статті 176 цього Кодексу.

За змістом п. 5 ч. 2, ч. 3 ст. 183 КПК України запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як, зокрема, до раніше судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад три роки. Слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою зобов»язаний визначити розмір застави, достатньої для забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим обов»язків, передбачених цим Кодексом, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов’язаний встановити, чи доводяться надані сторонами кримінального провадження докази обставин, які свідчать про: наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального провадження; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м’яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначених у клопотанні.

Згідно ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов’язків, а також запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Під час розгляду даного клопотання слідчим суддею було встановлено, що надані стороною обвинувачення докази доводять обставини, які свідчать про наявність обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним ОСОБА_2 вищезазначеного кримінального правопорушення. Крім того, слідчим суддею було з»ясовано, що ОСОБА_2 є раніше судимий, та знов обгрунтовано підозрюється у вчиненні умисного невеликої тяжкості злочину, соціально стримуючих факторів таких, як сім»я, робота, нерухоме майно на праві власності, в нього немає, відсутні джерела постійного доходу, що є підставаю вважати що існують ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: може продовжувати вчиняти інші кримінальні правопорушення, переховуватись від органів досудового розслідування та суду.

Врахувавши фактичні обставини справи, слідчий суддя схиляється та приймає за грунтовні доводи прокурора про те, що застосування до підозрюваного більш м'яких запобіжних заходів, що передбачені Кримінальним процесуальним кодексом України, є недостатньою мірою, оскільки вони не будуть слугувати забезпеченню виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов'язків, а також не зможуть запобігти його спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, оскільки підозрюваний ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні умисного злочину, є ранішесудимий за умисний, корисливий злочин, що свідчить про антисоціальну поведінку підозрюваного і наміри вчиняти злочини в майбутньому.

Вказані обставини виключають об'єктивну можливість щодо застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особисте зобов'язання.

Оскільки осіб, які б виявили бажання особисто поручитися за виконання підозрюваним ОСОБА_2 покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 194 КПК України і зобов'язалися за необхідності доставити його до органу досудового розслідування чи в суд на першу про те вимогу, не знайшлося, застосування до підозрюваного такого виду запобіжного заходу як особиста порука не виявляється можливим.

Передбачений ст.181 КПК України запобіжний захід у вигляді домашнього арешту полягає у забороні підозрюваному, обвинуваченому залишати житло цілодобово або у певний період доби. Беручи до уваги наведені вище обставини, вважаю за неможливе застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, оскільки є обґрунтована підозра вважати, що ОСОБА_2 може спробувати переховуватися від органів слідства та суду або вчинити інше кримінальне правопорушення.

На підставі викладеного, враховуючи те, що прокурором було доведено наявність обставин, передбачених ч. 1 ст. 194 КПК України, слідчий суддя дійшов висновку, що дане клопотання є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

На підставі наведеного, керуючись ст.107, 183, 177, 194, 307, 309 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання задоволити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою в межах досудового розслідування, строком 60 (шістдесят) днів з моменту затримання, а саме: до 15:40 години 25 жовтня 2018 року.

Одночасно визначити розмір застави в сумі 5000 ( п"ять тисяч ) гривень у національній грошовій одиниці, яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області (одержувач ТУ ДСАУ в Вінницькій області, на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Реквізити рахунку: Депозит 37 315 033 000 401; ЄДРПОУ 26286152; ОСОБА_7 казначейство України, м. Київ МФО 820 172.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави зобов’язати підозрюваного ОСОБА_2 виконувати обов’язки, передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України, а саме:

-прибувати до визначеної службової особи із встановленою періодичністю;

-не відлучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання;

Термін дії обов'язків, покладених судом, у разі внесення застави визначити на час дії ухвали суду.

Упродовж застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою утримувати ОСОБА_2 у Вінницькому СІЗО Вінницької установи виконання покарань №1 УДПтСУ у Вінницькій області.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Апеляційного суду Вінницької області протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя: