Постанова № 76153408, 22.08.2018, Апеляційний суд Запорізької області

Дата документу Справа №

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер 334/2108/14-ц

Номер провадження 22-ц/778/2846/18

Головуючий у 1 інстанції Гнатюк О.М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року місто Запоріжжя

Апеляційний суд Запорізької області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого, судді-доповідачаОСОБА_1,суддів:ОСОБА_2, ОСОБА_3секретарОСОБА_4

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року у справі за скаргою ОСОБА_5, зацікавлені особи: відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України, ПАТ «Дельтабанк», на дії державного виконавця щодо оцінки вартості майна, визнання дій неправомірними, зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_5 звернувся до суду зі скаргою на дії державного виконавця, яку у подальшому було уточнено, посилаючись на те, що 12 листопада 2014 року Ленінським районним судом м. Запоріжжя постановлено рішення про стягнення з ОСОБА_5 в солідарному порядку з ТОВ «Ресурс-Ойл» заборгованості за кредитним договором у розмірі 26233091,39 грн.

26 травня 2016 року головним державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Запорізькій області ОСОБА_6 було складений акт опису та арешту нежитлового приміщення підвалу літ. 9-11 загальною площею 867,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106.

Ознайомившись зі звітом, затвердженим генеральним директором ТОВ «Українська експертна група» про оцінку майна (нежитлове приміщення підвалу літ. 9-11 загальною площею 867,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106) від 22 листопада 2017 року, заявник вважає його таким, що не відповідає дійсності. Дії оцінювача не відповідали вимогам закону, в тому числі у зв’язку із використанням правовстановлюючих документів, наданих виконавчою службою для оцінки арештованого майна, які містять помилки, що призвело до встановлення необґрунтованої ринкової вартості майна.

Звіт про оцінку майна №17299 від 22 листопада 2017 року є неякісним та необ’єктивним, оскільки ґрунтується на неправдивих вихідних даних. У повідомлені відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України вбачається, що ринкова вартість нежитлового приміщення підвалу літ. 9-11 загальною площею 867,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106, станом на 22 листопада 2017 року складає 13055430 грн.

Проте відповідно до технічного паспорту (зведеного акту вартості будівель і споруд) загальна площа вказаного приміщення складає 808 кв.м. Вказані обставини, на думку заявника потягли за собою говірне встановлення вартості майна. Крім того, додатковим свідченням неправильної оцінки майна, є той факт, суб’єкт оцінювання особисто не був присутній на території об’єкту оцінювання, чим було порушено п. 51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна та майнових прав». Оцінщик не міг врахувати той факт, що станом на 22 листопада 2017 року технічний опис конструктивних елементів будови відрізняється від реального стану об’єкту нерухомості.

Нежитлове приміщення за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106 як заставне майно перебуває у складі іншого лоту на електронних торгах, що унеможливлює подвійну реалізацію майна боржника.

Скаржник просив суд визнати дії старшого державного виконавця відділ примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 неправомірними, зобов’язати старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Департаменту державної виконавчої служби Міністерства юстиції України ОСОБА_7 усунути допущені порушення шляхом повторного направлення на оцінку описаного та арештованого майна боржника: нежитлове приміщення підвалу літ. 9-11 загальною площею 808 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106.

Ухвалою Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року відмовлено у задоволенні скарги.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду ОСОБА_5 подав апеляційну скаргу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що суд першої інстанції помилково залишив поза увагою, що звіт про оцінку майна № 17299 від 22 листопада 2017 року є неякісним та необґрунтованим. Оцінка майне необ’єктивна та не відповідає Національному стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440. Посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати, прийняти нову постанову, якою скаргу задовольнити.

Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, апеляційний суд в складі колегії суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

За положенням ч. 1 п. 1 ст. 374, ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу – без задоволення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як убачається з матеріалів справи, постановою головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України ОСОБА_7 від 31.01.2015 року відкрито виконавче провадження за виконавчим листом №334/2108/14ц від 20.01.2015 року.

В ході виконавчого провадження державним виконавцем виявлено у власності боржника нерухоме майно - згідно з іпотечним договором №06/01/101/06-НВклн від 17.03.2006 року, укладеного між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, останній виступив іпотекодавцем у забезпечення зобов’язань іпотекодавця та боржника – ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальним ресурсами «Ресурс-Інвест» за кредитними договорами №06/01/06-НВклн від 17.03.2006 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ОСОБА_5, №04/08/06-КЛТ від 13.03.2006 року, укладений між ВАТ «Кредитпромбанк» та ТОВ «Запорізьке підприємство по забезпеченню матеріальним ресурсами «Ресурс-Інвест». Предметом іпотеки є нежитлове приміщення підвалу літ. А9-11 загальною площею 867 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106.

26 травня 2016 року головним державним виконавцем ВПВР УДВС ГТУЮ у Запорізькій області Смертіним О.С. складений акт опису та арешту майна у виконавчому провадженні ВП №46282150, а саме: нежитлового приміщення підвалу літ. А9-11 загальною площею 867,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106.

Згідно з договором купівлі-продажу від 17.03.2006 року ОСОБА_5 є власником нежитлового приміщення підвалу літ. А9-11 загальною площею 867,1 кв.м., що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106.

Відповідно до Висновку про оцінку майна від 22.11.2017 року, складеного ТОВ «Українська експертна група» на підставі постанови ВПВР ДВС України від 24.05.2017 року вартість нежитлового приміщення підвалу літ. А9-11, що розташоване за адресою: м. Запоріжжя, вул. Гагаріна 5 прим. 106, складає 13055430 грн. При проведенні оцінки оцінщиком окремо було зауважено, що загальна площа об’єкту оцінки приймалася згідно з правовстановлюючими документами. Оцінювач не бере на себе відповідальність за відмінність, уточнень та різниці у площі приміщень, що зазначені у техпаспорті та правовстановлюючих документах.

Апеляційний суд у складі колегії суддів, погоджується з висновками суду першої інстанції відповідно до яких у поданій скарзі боржник не зазначає у чому полягають неправомірні дії державного виконавця. Доводи скаржника фактично полягають в оскарженні оцінки майна.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб'єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом № 2658-III «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно із частиною четвертою статті 3 цього Закону процедури оцінки майна встановлюються нормативно-правовими актами з оцінки майна. У випадках проведення незалежної оцінки майна складається звіт про оцінку майна. Вимоги до звітів про оцінку майна та актів оцінки майна встановлюються відповідно до статті 12 цього Закону.

Відповідно до статті 33 Закону № 2658-III спори, пов'язані з оцінкою майна, майнових прав, вирішуються в судовому порядку.

Статтею 32 Закону № 2658-III передбачена відповідальність оцінювачів та суб'єктів оціночної діяльності, частиною другою якої визначено, що оцінювачі та суб'єкти оціночної діяльності - суб'єкти господарювання несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання умов договору, зокрема, за недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна, відповідно до умов договору та закону.

Відтак, чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ'єктивність оцінки майна) ним своїх обов'язків.

Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III).

Відмовляючи у задоволенні скарги районний суд виходив з підстав її необґрунтованості, остільки оцінка майна проведена з дотриманням норм чинного законодавства, а вартість є ринковою та справедливою.

Такі висновки суду першої інстанції колегія суддів визнає законними й обґрунтованими. Вони повністю узгоджуються з сукупністю зібраних у справі й належно оцінених у рішенні доказів.

Відповідно до ч. 3 ст. 57 Закону України "Про виконавче провадження" (в редакції Закону від 17 лютого 2017 року, яка діяла на час оцінки майна боржника), у разі якщо сторони виконавчого провадження не дійшли згоди щодо визначення вартості майна, визначення вартості майна боржника здійснюється виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна. Для проведення оцінки за регульованими цінами, оцінки нерухомого майна, транспортних засобів, повітряних, морських та річкових суден виконавець залучає суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання.

Встановлено, що державним виконавцем призначено суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання ТОВ "Українська експертна група", яким видано висновки, згідно яких визначена ринкова вартість вищевказаного нерухомого майна.

Встановлено, що 24 травня 2017 року державним виконавцем прийнято постанову про призначення суб'єкта оціночної діяльності - суб'єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні та постановлено надати письмовий висновок про оцінку виявленого нерухомого майна.

В матеріалах справи відсутні докази того, що зазначена постанова оскаржувалась учасниками справи, а отже, є чинною.

Зі справи убачається, що суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання надано письмові висновки щодо вартості описаного та арештованого майна.

Частиною 5 статті 20 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що експерт несе кримінальну відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов'язків під час здійснення виконавчого провадження, надання завідомо неправдивого висновку під час здійснення виконавчого провадження, про що він має бути попереджений виконавцем. Збитки, завдані сторонам внаслідок видачі завідомо неправдивого висновку, підлягають відшкодуванню в порядку, встановленому законом. За недостовірну чи необ'єктивну оцінку майна суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність встановлену законом.

Відповідно до п. 63 Національного стандарту № 1 "Загальні засади оцінки майна і майнових прав" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року № 1440 (далі - Стандарт № 1), рецензування полягає у неупередженому об'єктивному розгляді оцінки майна особою, яка не має особистої матеріальної або іншої заінтересованості в результатах такої оцінки, відповідно до напряму та спеціалізації її кваліфікаційного свідоцтва.

Згідно п. 65 Стандарту № 1, у рецензії повинні зазначатися: підстави проведення рецензування; повна назва звіту про оцінку майна, що був об'єктом рецензування, відомості про його виконавців, їх кваліфікацію та висновок про можливість проведення зазначеними особами оцінки майна відповідно до правових вимог провадження професійної оціночної діяльності; строк проведення рецензування і дата підписання рецензії; висновок про обґрунтованість вибору виду вартості та її відповідність вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна; висновок про зібрані виконавцем звіту про оцінку майна вихідні дані та іншу інформацію (їх повнота, достатність для проведення оцінки майна та розкриття у звіті); висновок про відповідність і правильність застосування під час проведення оцінки методичних підходів, методів та оціночних процедур з урахуванням мети і бази оцінки, обґрунтованість використаних припущень; загальний висновок про достовірність оцінки майна.

Пунктом 67 Стандарту № 1 встановлено, що рецензія повинна містити висновок про відповідність звіту вимогам нормативно-правових актів з оцінки майна та про можливість його використання з відповідною метою, у тому числі про достовірність оцінки майна.

Повноваження ТОВ "Українська експертна група" на проведення відповідної оцінки майна підтверджується сертифікатом суб'єкта оціночної діяльності № 449/6, виданий Фондом державного майна України від 17 червня 2016 року.

Матеріали справи свідчать, що районний суд, взявши до уваги висновки про вартість майна, складеного ТОВ «Українська експертна група» не самоусунувся від виконання своїх процесуальних обов'язків в частині надання іншим доказам у справі та доводам скаржника відповідної оцінки, а навпаки - повно, всебічно та об'єктивно дослідив усі наявні матеріали справи, надав їм належну оцінку й дійшов обґрунтованого висновку, що оцінка майна проведена з дотриманням норм чинного законодавства.

До того ж звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності (пункт 34 постанови ОСОБА_8 Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі № 914/881/17, провадження № 61-18гс18).

При цьому, колегія суддів враховує й те, що державний виконавець не виконував та не брав участі при оцінці майна, а також не має відношення до експертної установи, оскільки саме суб'єкт оціночної діяльності - суб'єкт господарювання несе відповідальність щодо надання об'єктивного висновку про вартість майна.

Вказані висновки відповідають висновкам викладеним у Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 01.08.2018 року у аналогічній справі №752/26203/17, провадження №61-39599ск18.

Враховуючи матеріали справи, у їх сукупності, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність правових підстав до задоволення поданої по справі скарги.

Викладені в ухвалі висновки відповідають обставинам справи та долученим до справи доказам. Районний суд з достатньою повнотою з'ясував обставини справи й ухвалив законне та обґрунтоване судове рішення.

За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення а ухвали суду першої інстанції без змін.

Керуючись ст.ст. 353, 367, 374, 375, 382 ЦПК України, апеляційний суд у складі колегії суддів, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_5 залишити без задоволення, а ухвалу Ленінського районного суду м. Запоріжжя від 07 червня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повної постанови.

Повна постанова складена 30 серпня 2018 року.

Головуючий, суддя-доповідач

судді: