Постанова № 76153041, 29.08.2018, Апеляційний суд міста Києва

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа № 2601/21713/12 Головуючий у 1 інстанції: Калініченко Л.С.

Провадження № 22-ц/796/1214/2018 Доповідач: Шебуєва В.А.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Київ

Апеляційний суд міста Києва в складі колегії суддів:

судді-доповідача Шебуєвої В.А.,

суддів Чобіток А.О., Українець Л.Д.,

секретар Майданець К.В.,

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року, ухвалене в м. Києві, в справі за позовом Компанії «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» (T.E.E. KRISTO LIMITED) до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна», про звернення стягнення на предмет іпотеки,-

в с т а н о в и в:

09 листопада 2012 року Компанія «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна» (далі - КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна»), про звернення стягнення на предмет іпотеки. Зазначила, що 11 лютого 2011 року між нею та ОСОБА_2 був укладений договір позики на суму 90 000 євро строком повернення до 11 травня 2011 року. В забезпечення виконання зобов'язань за договором позики 17 лютого 2011 року Компанія &q?ки;ТІ.І.І Крісто ЛТД&quКо; та ОСОБА_2 уклали договір іпотеки квартири АДРЕСА_1. Посилаючись на невиконання ОСОБА_2 зобов'язань за договором позики, Компанія «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» просила визнати за нею право власності на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_2; зобов'язати КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна» вчинити відповідну реєстрацію права власності на квартиру за позивачем.

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року позов Компанії «ТІ.І.І. Крісто ЛТД».

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_2 за договором позики від 11 лютого 2011 року, з урахуванням штрафних санкцій у розмірі 1042694 грн. 05 коп., звернуто стягнення на предмет іпотеки - квартиру АДРЕСА_3, площею 151,50 кв.м, що належить на праві власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу квартири від 02 листопада 2010 року, а саме визнати право власності на квартиру АДРЕСА_3, загальною площею 151,50 кв.м за Компанією «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» з поточною ціною предмета іпотеки 967 739 грн.

Зобов'язано КП «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна» вчинити реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_4 за Компанією «ТІ.І.І. Крісто ЛТД».

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Компанії «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» 3219 грн. судового збору.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати вказане рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову у у задоволенні позовних вимог Компанії «ТІ.І.І. Крісто ЛТД». Посилається на те, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права. Він не видавав довіреність на представлення своїх інтересів у суді іншою особою та нікого не уповноважував визнати пред'явлений до нього позов. Договір позики від 11 лютого 2011 року він не підписував, кошти в позику у Компанії «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» не брав. Наголошує на тому, що набуття права власності на предмет іпотеки є позасудовим способом звернення стягнення на предмет іпотеки. Відповідно до ст. 39 Закону України «Про іпотеку» суд в рішенні може визначити лише два способи звернення стягнення на предмет іпотеки: шляхом продажу його з прилюдних торгів або шляхом застосування процедури продажу третім особам.

В апеляційній інстанції ОСОБА_2 і його представники підтримали апеляційну скаргу та просять її задовольнити.

В ході розгляду судом апеляційної інстанції даної справи встановлено, що позивач Компанія &q?ви;ТІ.І.І Крісто ЛТД&q?ва; припинило свою діяльність та виключена з реєстру 04 липня 2018 року (Свідоцтво Міністерства енергетики, торгівлі, промисловості і Туризму, Департамент реєстратора компаній та офіційного отримувача Нікосія від 19 липня 2018 року)(а.с.240-244).

Вислухавши пояснення ОСОБА_2 та його представників, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду підлягає скасуванню із закриттям провадження по справі.

Відповідно до ч.1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених ст.ст.255 та 257 цього Кодексу. Однією з визначених ст. 255 ЦПК України підстав закриття провадження у справі є припинення юридичної особи, яка була однією із сторін у справі, якщо спірні правовідносини не допускають правонаступництва (п.7, ч.1).

Відповідно до ч.3 ст.377 ЦПК України якщо судом першої інстанції ухвалене законне і обґрунтоване рішення, смерть фізичної особи сторони у справі чи припинення юридичної особи сторони у справі, що не допускає правонаступницва після ухвалення такого рішення не може бути підставою для застосування вимог частини першої цієї статті.

Для визначення наслідків розгляду апеляційної скарги ОСОБА_2 за умови припинення юридичної особи позивача у справі, суд повинен встановити чи ухвалене судом першої інстанції законне та обґрунтоване рішення.

Перевіривши доводи апеляційної скарги ОСОБА_2, колегія суддів дійшла висновку, що рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права.

Вважаючи доведеним факт невиконання умов укладеного 11 лютого 2011 року між Компанією «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» (Т.Е.Е. KRISTO LTD) Кіпр та ОСОБА_2 договору позики та задовольняючи позовні вимоги на підставі положень ст. 33, 36, 37 ЗАкону України &q?ло;Про іпотеку&qu, ;, суд виходив з права позивача звернути стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання за ним права власності на заставне забезпечення - квартиру АДРЕСА_3, площею 151,50 кв.м, яка належить на праві власності ОСОБА_2

Частиною другою статті 16 ЦК України передбачено, що одним зі способів захисту цивільних прав та інтересів судом може бути визнання права, в тому числі права власності на майно. Суд також може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

В статті 12 Закону України «Про іпотеку» вказано, що в разі порушення іпотекодавцем обов'язків, установлених іпотечним договором, іпотекодержатель має право вимагати дострокового виконання основного зобов'язання, а в разі його невиконання - звернути стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом.

Стаття 33 цього Закону передбачає, що в разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов'язання іпотекодержатель має право задовольнити свої вимоги за основним зобов'язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки, якщо інше не передбачено законом. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, установлених статтею 12 цього Закону.

Звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на підставі рішення суду, виконавчого напису нотаріуса або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Тобто, законом передбачено чітко визначені способи звернення стягнення на предмет іпотеки в разі невиконання чи неналежного виконання забезпеченого іпотекою зобов'язання.

Згідно зі статтею 36 Закону України «Про іпотеку» сторони іпотечного договору можуть вирішити питання про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом позасудового врегулювання на підставі договору. Позасудове врегулювання здійснюється згідно із застереженням про задоволення вимог іпотекодержателя, що міститься в іпотечному договорі, або згідно з окремим договором між іпотекодавцем та іпотекодержателем про задоволення вимог іпотекодержателя, що підлягає нотаріальному посвідченню, який може бути укладений одночасно з іпотечним договором або в будь-який час до набрання законної сили рішенням суду про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя, яким також вважається відповідне застереження в іпотечному договорі, визначає можливий спосіб звернення стягнення на предмет іпотеки відповідно до цього Закону. Визначений договором спосіб задоволення вимог іпотекодержателя не перешкоджає іпотекодержателю застосувати інші встановлені цим Законом способи звернення стягнення на предмет іпотеки.

Договір про задоволення вимог іпотекодержателя або відповідне застереження в іпотечному договорі, яке прирівнюється до такого договору за своїми правовими наслідками, може передбачати:

передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в рахунок виконання основного зобов'язання в порядку, встановленому статтею 37 Закону України «Про іпотеку»;

право іпотекодержателя від свого імені продати предмет іпотеки будь-якій особі на підставі договору купівлі-продажу в порядку, встановленому статтею 38 цього Закону.

Отже, сторони в договорі чи відповідному застереженні можуть передбачити як передачу іпотекодержателю права власності на предмет іпотеки в позасудовому порядку, так і надання іпотекодержателю права від свого імені продати предмет іпотеки як за рішенням суду, так і на підставі відповідного застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя чи застереження в іпотечному договорі на підставі договору купівлі-продажу.

При цьому необхідно врахувати, що стаття 37 Закону України «Про іпотеку» не містить можливості визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду.

Вказана правова позиція була висловлена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 21 березня 2018 року №760/14438/15-ц.

Враховуючи викладене, у суду першої інстанції були відсутні підстави для задоволення позовних вимог Компанії «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» про звернення стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання на нього права власності.

Оскільки рішення суду першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права та на підставі положень ст.ст. 255,377 ЦПК України воно підлягає скасуванню із закриттям провадження в справі.

Керуючись ст. ст. 255, 367, 374, 377, 382 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 12 грудня 2012 року скасувати, провадження в справі за позовом Компанії «ТІ.І.І. Крісто ЛТД» (T.E.E. KRISTO LIMITED) до ОСОБА_2, третя особа: Комунальне підприємство «Київське міське бюро технічної інвентаризації права власності на об'єкти нерухомого майна», про звернення стягнення на предмет іпотеки закрити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Суддя-доповідач Шебуєва В.А.

Судді Чобіток А.О.

Українець Л.Д.