Ухвала суду № 76152432, 23.08.2018, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа № 755/12676/18

1-кс/755/4633/18

Ухвала

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" серпня 2018 р. слідчий суддя Дніпровського районного суду м. Києва Сазонова М.Г., при секретарі Ліпітюк К.С., за участі прокурора Козія А.А., захисника Чопівської С.С., підозрюваного ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Сухініної О.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Боярським П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Києва, громадянина України, з неповною загальною середньою освітою, працюючого вантажником ФОП ОСОБА_5, неодруженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1,

підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України,

В С Т А Н О В И В :

23 серпня 2018 року слідчий СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Сухініна О.С. звернулась до слідчого судді із клопотанням про застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою стосовно ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Клопотання погоджено прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Боярським П.В.

Клопотання мотивовано тим, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Дніпровським управлінням поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві здійснюється досудове розслідування кримінального провадження, яке внесене до ЄРДР за №12018100040007896 від 22.08.2018 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Мотивуючи клопотання щодо необхідності застосування запобіжного заходу підозрюваному, слідчий посилається на те, що підозрюваний ОСОБА_2 може: будучи обізнаним з покаранням за вчинений ним злочин - переховуватись від органів досудового розслідування та суду, оскільки ним вчинено тяжкий злочин, за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 6 років; незаконно впливати на свідків та потерпілого у даному кримінальному провадженні, оскільки обізнаний про місця проживання останніх; може перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а саме не з'являтися за викликами до слідчого чи прокурора з метою затягування часу проведення досудового розслідування, що в свою чергу може повпливати на строки проведення досудового розслідування, а також, уникнення кримінальної відповідальності; вчинити інше кримінальне правопорушення, оскільки раніше притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення злочинів проти власності.

Прокурор у судовому засіданні підтримав клопотання та просив його задовольнити.

Підозрюваний ОСОБА_2 та захисник Чопівська С.С. заперечували щодо задоволення клопотання, посилались на недоведеність прокурором ризиків, необґрунтованість підозри та просили у задоволенні клопотання слідчого відмовити або застосувати запобіжний захід, який не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши думку прокурора, пояснення підозрюваного та його захисника, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

22.08.2018 року о 12 годині 45 хвилин ОСОБА_2 було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

23.08.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України.

Відповідно до ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов'язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується. Підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

У силу ст.178 КПК при вирішенні питання про обрання запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний, крім передбачених ст.177 КПК ризиків, оцінити у сукупності інші обставини, у тому числі вагомість наявних доказів вчинення підозрюваним кримінального правопорушення; тяжкість покарання, що загрожує особі у разі визнання підозрюваного винуватим у інкримінованому правопорушенні; вік та стан здоров'я підозрюваного; міцність соціальних зв'язків та низку інших факторів, які мають суттєве значення для застосування певного запобіжного заходу.

Згідно ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про: 1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; 2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; 3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

З урахуванням наведених обставин, з оглядом на ст.ст.177, 194 КПК України, під час вирішення питання щодо обрання запобіжного заходу, слідчий суддя оцінює зібрані докази на предмет обґрунтованості підозри.

Обставини, які дають підстави підозрювати ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення, підтверджуються зібраними в ході досудового розслідування доказами, а саме: протоколом заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 22.08.2018 року, протоколом огляду місця події від 22.08.2018 року, протоколом допиту потерпілого ОСОБА_6 від 22.08.2018 року, протоколом обшуку від 22.08.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_7 від 22.082018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_8 від 22.08.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_9 від 22.08.2018 року, протоколом допиту свідка ОСОБА_10 від 23.08.2018 року, протоколом допиту підозрюваного.

Таким чином, слідчий суддя приходить до висновку, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, детальний перелік яких міститься в клопотанні слідчого, а документи, які містять такі дані, надані до суду разом з клопотанням. Враховуючи, що слідчий суддя на цьому етапі провадження не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд під час розгляду кримінального провадження по суті, зокрема, не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, а лише зобов'язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, то з огляду на наявні в матеріалах провадження дані слідчий суддя приходить до висновку про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України. Більш того, якщо виходити з поняття «обґрунтована підозра», приведеного в п. 175 рішення Європейського суду з прав людини від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», то обґрунтована підозра означає, що існують факти і інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Фактів і інформації, які переконливо свідчать про причетність ОСОБА_2 до вчинення вказаного кримінального правопорушення, в клопотанні та доданих до нього матеріалах міститься достатньо для висновку про обґрунтованість повідомленої підозри. Отже, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_2, чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.

Перевіряючи доводи клопотання слідчого на предмет наявності ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя вважає, що вони наявні, з огляду на специфіку злочину, за яким оголошено підозру, та тяжкість покарання, яке загрожує останньому у разі визнання його винним у вчиненому кримінальному правопорушенні, а також з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.

При цьому слід зазначити, що застосування до особи обмеження волі можливо лише за наявності ризику неявки підозрюваного на судовий розгляд, або інших ризиків, які мають бути реальними та обґрунтованими, тобто не бути загальними та абстрактними («Stogmuller v.Austria»).

Підозрюваний ОСОБА_2 запевнив слідчого суддю, що не має наміру переховуватися від органів досудового розслідування та суду, або іншим чином впливати на кримінальне провадження та постійно з'являтись за першим викликом до слідчого.

Таким чином, на час розгляду клопотання підозрюваний, ОСОБА_2 має постійне місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, відомості щодо судимості органом досудового розслідування не надані, працює вантажником в ФОП ОСОБА_5, не одружений, а отже прокурором не доведено, що застосування більш м'яких запобіжних заходів буде недостатнім для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні сторони обвинувачення.

Разом з тим, враховуючи наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_2 кримінального правопорушення, мають місце ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, проте слідчий суддя приходить до висновку, що застосування до ОСОБА_2 такого виключного запобіжного заходу як тримання під вартою є невиправдано суворим запобіжним заходом. Зокрема, хоча повідомлена ОСОБА_2 підозра є обґрунтованою, однак з огляду на дані про особу підозрюваного, його вік, міцність соціальних зв'язків, сімейний і майновий стан та інші обставини, передбачені ст.178 КПК України, які свідчать на користь зменшення ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, в даному кримінальному провадженні існує можливість застосування більш м'якого запобіжного заходу. Тому слідчий суддя приходить до висновку, що відносно підозрюваного ОСОБА_2 може бути застосований більш м'який запобіжний захід. У зв'язку з цим слідчий суддя переконаний, що пропорційним тому ступеню небезпеки, ризики якого існують у кримінальному провадженні, а також тим завданням, які має досягти орган досудового розслідування, є запобіжний захід у вигляді домашнього арешту, у зв'язку з чим клопотання слідчого задоволенню не підлягає.

Саме цілодобовий домашній арешт, як запобіжний захід, забезпечить швидке та повне проведення досудового розслідування, а також виконання підозрюваним процесуальних обов'язків. З цією метою слідчий суддя вважає за необхідне відповідно до ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного такі обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання.

Керуючись ст. 29 Конституції України, ст.ст. 176-178, 181, 183, 194, 309 КПК України,

ПОСТАНОВИВ :

У задоволенні клопотання слідчого СВ Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції в м. Києві Сухініної О.С., погоджене прокурором у кримінальному провадженні - прокурором Київської місцевої прокуратури №4 Боярським П.В. про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_2 - відмовити.

Застосувати, щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді цілодобового домашнього арешту, заборонивши йому залишати місце проживання за адресою: АДРЕСА_1, за виключенням випадків необхідності отримання медичної допомоги.

Звільнити підозрюваного ОСОБА_2 з-під варти в залі суду негайно.

Зобов'язати ОСОБА_2 негайно прибути до місця свого проживання, а саме за адресою: АДРЕСА_1.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2 що відповідно до ст. 181 КПК України працівники органу внутрішніх справ з метою контролю за його поведінкою мають право з'являтися в житло, під арештом в якому він перебуває, вимагати надання усних чи письмових пояснень з питань, пов'язаних із виконання покладених на нього обов'язків.

Покласти на ОСОБА_2 передбачені ч. 5 ст. 194 КПК України наступні обов'язки:

- прибувати до слідчого, прокурора або суду, залежно від стадії кримінального провадження, за першою вимогою;

- не відлучатися з м. Києва без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора або суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання;

Строк дії ухвали визначити два місяці до 23 жовтня 2018 року, включно, але не більше строку досудового розслідування.

Роз'яснити підозрюваному ОСОБА_2, що у разі невиконання покладених на нього обов'язків до нього може бути застосовано більш суворий запобіжний захід.

Будь-які твердження чи заяви підозрюваного, зроблені під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу, не можуть бути використані на доведення його винуватості у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється, або у будь-якому іншому правопорушенні.

Копію ухвали для виконання передати до органу внутрішніх справ за місцем проживання підозрюваного.

Контроль за виконанням ухвали покласти на слідчого Дніпровського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві Сухініну О.С. та прокурора Київської місцевої прокуратури №4 Козія А.А.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п'яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції, набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Слідчий суддя М.Г.Сазонова