Ухвала суду № 76151908, 07.08.2018, Шевченківський районний суд м. Чернівців

Справа № 727/6674/18

Провадження № 4-с/727/63/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 серпня 2018 року

Шевченківський районний суд м. Чернівці в складі:

Головуючого судді Слободян Г.М.

при секретарі судових засідань ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Шевченківського районного суду м. Чернівці цивільну справу за скаргою Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3 на рішення державного виконавця, -

В С Т А Н О В И В :

Дочірня компанія «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» звернулися до суду із скаргою на рішення головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3, мотивуючи скаргу тим, що Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.03.2018 року у справі №727/1406/18 задоволена скарга ДК «Газ України» на рішення державного виконавця, визнано неправомірною постанову державного виконавця Шевнченківського відліллу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 26.04.2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010, зобов’язано Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-565/2010 від 27.08.2010 року виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці. Листом від 10.05.2018 року № 31/13-1776 на додаток до заяви від 20.04.2018 року № 31/13-1550 ДК «Газ України» направлено дублікат судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010. 12.06.2018 року ДК «Газ України» отримали від органу ДВС повідомлення від 24.05.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання разом з дублікатом судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010. Головним державним виконавцем органу ДВС ОСОБА_2 повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання.

Вважають, що державним виконавцем безпідставно повернуто виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання. Посилаючись на вимоги чинного законодавства, просять скаргу задовольнити.

Скаржник – представник Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, в поданій скарзі просили справу розглянути в їх відсутність за наявними в матеріалах справи документам.

Представник Чернівецького міського відділу державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції в Чернівецькій області в судове засідання не з’явився, про дату та час розгляду справи був повідомлений належним чином, про поважні причини неявки суд не повідомили.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з’ясувавши всі фактичні обставини, об’єктивно дослідивши і оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Згідно ч. 1 ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Положеннями статей 15, 16 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, яка ратифікована Законом від 17.07.97 року "Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів N 2,4,7 та 11 Конвенції" і є частиною національного законодавства України, встановлено, що кожен при вирішенні питання щодо його цивільних прав та обов'язків... має право на справедливий і відкритий розгляд упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.

Судом, належними доказами по справі встановлено, що Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.03.2018 року у справі №727/1406/18 (а.с.6) задоволена скарга ДК «Газ України» на рішення державного виконавця, визнано неправомірною постанову державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Чернівецького міського управління юстиції від 26.04.2013 року про закінчення виконавчого провадження з примусового виконання судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010, зобов’язано Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-565/2010 від 27.08.2010 року виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці (а.с.8-11).

Листом від 10.05.2018 року № 31/13-1776 на додаток до заяви від 20.04.2018 року № 31/13-1550 ДК «Газ України» (а.с.12) направлено дублікат судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010 (а.с.14).

12.06.2018 року ДК «Газ України» отримали від органу ДВС повідомлення від 24.05.2018 року про повернення виконавчого документа стягувачу без прийняття до виконання разом з дублікатом судового наказу від 27.08.2010 року № 2-Н-565/2010. Головним державним виконавцем органу ДВС ОСОБА_2 повернуто виконавчий документ без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання (а.с.15).

У відповідності до ст.74 ч.1 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Частиною ч.5 ст.74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення та дії виконавця, посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені протягом 10 робочих днів з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її прав, свобод чи законних інтересів.

Статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що виконавець зобов’язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч. 2 ст. 2 Закону України «Про виконавче провадження» примусове виконання рішень здійснюють державні виконавці, визначені Законом України «Про державну виконавчу службу».

Державний виконавець, відповідно до вимог ч. 1. ст. 6 Закону України «Про виконавче провадження» зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб; вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (ч.1 ст. 11 цього Закону).

У відповідності до ч.1 ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Вказані обставини свідчать про неналежне виконання державним виконавцем покладених на нього обов'язків відповідно до ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження», оскільки рішення, що набрали законної сили, є обов'язковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об'єднаннями на всій території України.

Згідно ст. 447 ЦПК України, сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Згідно ст. 451 ЦПК України, у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Разом з тим, головним державним виконавцем органу ДВС ОСОБА_2 повернуто дублікат судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м.Чернівці 27.08.2010 року у справі №2-н-565/2010 (боржник ОСОБА_3Ф.) стягувачу без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» у зв’язку з тим, що пропущено встановлений законом строк пред’явлення виконавчого документа до виконання (а.с.15), проте Ухвалою Шевченківського районного суду м. Чернівці від 21.03.2018 року у справі №727/1406/18 зобов’язано Чернівецький міський відділ державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області поновити виконавче провадження з примусового виконання судового наказу № 2-Н-565/2010 від 27.08.2010 року виданого Шевченківським районним судом м. Чернівці (а.с.8-11), тобто рішення не було виконано.

За таких обставин, повернення виконавчого документа без прийняття до виконання на підставі п. 2 ч. 4 ст. 4 Закону України «Про виконавче провадження» є необґрунтованим, а дії державного виконавця підлягають визнанню неправомірними.

Відповідно до ст.81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі.

Зокрема, у п. 24 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Надточій проти України" та в п. 23 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Гурепка проти України N 2" наголошується на принципі рівності сторін - одному із складників ширшої компетенції справедливого судового розгляду, який передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість відстоювати свою позицію у справі в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище, порівняно з опонентом.

При цьому, суд звертає увагу на те, що згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 ЦК України, загальними засадами цивільного законодавства є справедливість, добросовісність та розумність.

При вирішенні даного спору суд враховує, що одним із проявів верховенства права є положення про те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори. Справедливість - одна з основних засад права і є вирішальною у визначенні його як регулятора суспільних відносин, одним із загальнолюдських вимірів права. Ця позиція суду ґрунтується, в тому числі, на рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року N 15-рп/2004у справі N 1-33/2004.

Згідно положень ст. 12, 13 ЦПК України, учасники справи, мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов’язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом; суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно грунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обгрунтованим, ухваленим відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права, має відповідати завданню цивільного судочинства.

На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається скаржник, як учасник справи, як на підставу заявлених вимог підтверджених доказами, перевіреними в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до висновку, що скарга підлягає задоволенню.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 76, 81, 263, 447, 451 ЦПК України, ст.ст.2, 11, 18, 74, 82 Закону України «Про виконавче провадження», -

У Х В А Л И В :

Скаргу Дочірньої компанії «Газ України» Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України» до головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2, боржник ОСОБА_3 на рішення державного виконавця– задовольнити.

Визнати неправомірним рішення (повідомлення) головного державного виконавця Першого відділу державної виконавчої служби м.Чернівці Головного територіального управління юстиції у Чернівецькій області ОСОБА_2 від 24.05.2018 року щодо повернення дубліката судового наказу, виданого Шевченківським районним судом м.Чернівці 27.08.2010 року у справі №2-н-565/2010 (боржник ОСОБА_3) стягувачу без прийняття до виконання.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя : Слободян Г.М.