Рішення № 76151396, 30.08.2018, Соснівський районний суд м. Черкас

Справа № 712/10213/18

Провадження № 2а/712/358/18

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

30 серпня 2018 року Соснівський районний суд м. Черкаси в складі:

головуючого/судді - ТОКОВОЇ С.Є.

при секретарі - МОГИЛА І.С.

з участю представника позивача - ОСОБА_1

відповідача - ОСОБА_2 Арвідас

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Соснівського районного відділу у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області до громадянина Литовської республіки ОСОБА_2 Арвідас про примусове видворення, -

В С Т А Н О В И В:

Начальник Соснівського районного відділу у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області ОСОБА_3 28.08.2018 року звернувся до суду з позовом до громадянина Литовської республіки ОСОБА_2 Арвідас про примусове видворення за межі території України.

Вимоги обґрунтовано тим, що 07 серпня 2018 року під час проведення загальнодержавних профілактичних заходів під умовною назвою «Мігрант», співробітниками Соснівського районного відділу у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області спільно з співробітниками Черкаського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області по вулиці Маломужа в м. Черкаси було виявлено громадянина Литовської республіки ОСОБА_2 Арвідас, ІНФОРМАЦІЯ_1, документованого паспортним документом № 24574800, виданого 18.12.2017 року консульським відділом посольства Литовської республіки в Україні м. Київ, який перебуває на території України без наявних законних підстав та документів, які б надавали право законного перебування на території України на визначений термін. В результаті перевірки наявних у відповідача документів встановлено, що відносно нього працівниками Соснівського районного відділу у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області 07.08.2018 року було прийняте рішення № 22 про примусове повернення з України та зобов’язано його залишити територію України в термін до 17.08.2018 року. Дане рішення відповідачем не виконано.

У судовому засіданні представник позивача – ОСОБА_1 підтримав заявлений позов та просив його задовольнити.

Відповідач – ОСОБА_2 Арвідас у судовому засіданні проти видворення не заперечував, але просив не застосовувати до нього затримання.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, відповідача, розглянувши подані документи і матеріали, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 07 серпня 2018 року під час проведення загальнодержавних профілактичних заходів під умовною назвою «Мігрант», співробітниками Соснівського районного відділу у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області спільно з співробітниками Черкаського районного відділення поліції Головного управління Національної поліції України в Черкаській області по вулиці Маломужа в м. Черкаси було виявлено громадянина Литовської республіки ОСОБА_2 Арвідас, ІНФОРМАЦІЯ_1, документованого паспортним документом № 24574800, виданого 18.12.2017 року консульським відділом посольства Литовської республіки в Україні м. Київ.

З досліджених матеріалів вбачається, що ОСОБА_2 Арвідас прибув на територію України 25.11.2014 року літаком, перетнувши державний кордон України через КПП «Бориспіль» з приватною метою.

В період з 25.11.2014 року по теперішній час відповідач перебуває на території України, проживає в ІНФОРМАЦІЯ_2, законного працевлаштування та постійного місця реєстрації не мав.

07.08.2018 року відповідач ОСОБА_2 Арвідас притягнутий до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 203 КУпАП за порушення терміну перебування на території України та ухилення від виїзду з території України.

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України встановлює Закон України №3773-VI від 22.09.2011 «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства».

Відповідно до ч.1 ст.30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органи охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України) або органи Служби безпеки України можуть лише на підставі винесеної за їх позовом постанови адміністративного суду примусово видворити з України іноземця та особу без громадянства, якщо вони не виконали в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення, крім випадків затримання іноземця або особи без громадянства за незаконне перетинання державного кордону України поза пунктами пропуску через державний кордон України та їх передачі прикордонним органам суміжної держави.

Отже, із змісту наведеної норми слідує, що примусовому видворенню іноземця чи особи без громадянства передують дві обставини:

1) прийняття рішення відповідним компетентним органом про примусове видворення;

2) ухилення від виїзду після прийняття рішення про повернення або наявність обґрунтованих підстав вважати, що іноземець або особа без громадянства ухилятимуться від виконання такого рішення.

Тобто обов'язковим є попереднє прийняття вказаними органами рішення про примусове повернення.

07.08.2018 року Соснівським районним відділом у м. Черкаси УДМС України в Черкаській області прийнято рішення № 22 про примусове повернення з України громадянина Литовської республіки ОСОБА_2 Арвідас та встановлено термін для виїзду до 17.08.2018 року.

Відповідач в порядку, передбаченому пунктом 6 розділу І Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої спільним наказом Міністерства внутрішніх справ України, адміністрації Прикордонної служби України та Служби Безпеки України від 23.04.2012 року № 353/271/150 в письмовій формі зобов’язався не пізніше 17.08.2018 року залишити територію України, про що мається його особистий підпис.

За правилами ч.7 ст.5 КАС України іноземці та особи без громадянства користуються в Україні таким самим правом на судовий захист в адміністративних справах, що і громадяни України.

Згідно з ч. 4ст. 46 Кодексу адміністративного судочинства України іноземці чи особи без громадянства можуть бути відповідачами за адміністративним позовом суб'єкта владних повноважень про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Згідно вимог ч. 3ст. 29 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземці або особи без громадянства, прийняті відповідно до міжнародного договору про реадмісію, які не мають законних підстав для перебування на території України, підлягають примусовому видворенню у разі, якщо між Україною і країною громадянської належності чи країною попереднього постійного проживання таких іноземців або осіб без громадянства відсутній договір про реадмісію.

Як роз’яснено в п. 26 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 25 червня 2009 року № 1 «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця та особи, яка потребує додаткового або тимчасового захисту, примусового повернення і примусового видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» іноземець та особа без громадянства можуть бути примусово видворені за межі України з підстав та в порядку, що визначені ст. 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства»,ст. 13 Закону України «Про імміграцію».

Примусове видворення не застосовується до іноземців та осіб без громадянства, на яких поширюється дія Закону України «Про біженців та осіб, які потребують додаткового або тимчасового захисту».

У судовому засіданні відповідач визнав, що перебуває на території держави Україна незаконно.

Судом також встановлено, що відповідач не відноситься до осіб, яким надано статус біженця і не є особою, яка потребує додаткового захисту. Зі слів відповідача, з відповідними заявами до працівників ДМС України він не звертався.

Крім того, останній не підпадає під захист ст. 3 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод або ст. 31 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства». Доказів протилежного суду не надано.

Відповідно до статті 26 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства» іноземець або особа без громадянства можуть бути примусово повернуті в країну походження або третю країну, якщо їх дії порушують законодавство про правовий статус іноземців та осіб без громадянства або суперечать інтересам забезпечення національної безпеки України чи охорони громадського порядку, або якщо це необхідно для охорони здоров'я, захисту прав і законних інтересів громадян України за рішенням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, органу Служби безпеки України або органу охорони державного кордону (стосовно іноземців та осіб без громадянства, які затримані ними у межах контрольованих прикордонних районів під час спроби або після незаконного перетинання державного кордону України), з подальшим повідомленням протягом 24 годин прокурору про підстави прийняття такого рішення. У рішенні про примусове повернення зазначається строк, протягом якого іноземець або особа без громадянства повинні виїхати з України. Зазначений строк не повинен перевищувати 30 днів з дня прийняття рішення. Іноземець або особа без громадянства зобов'язані самостійно залишити територію України у строк, зазначений у рішенні про примусове видворення.

З наведених норм вбачається, що примусове видворення з України іноземця на підставі винесеної постанови адміністративного суду застосовується, якщо рішення про примусове повернення не виконано іноземцем в установлений строк без поважних причин або якщо є обґрунтовані підстави вважати, що іноземець ухилятиметься від виконання такого рішення.

Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що відносно відповідача 07 серпня 2018 року ухвалено рішення про примусове повернення з України, яке ним не виконано.

Відповідно до пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, примусове видворення передбачає: виявлення порушника, поміщення його в пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України, документальне оформлення примусового видворення, подальше супроводження іноземця до пункту пропуску через державний кордон України чи до країни походження.

Відповідно до ч.1ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних справах здійснюється на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

У відповідності до ст. 254 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково. У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України.

Згідно ст.7 ч.1. Кодексу адміністративного судочинства України суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до положень ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Зважаючи на те, що ОСОБА_2 Арвідас, ІНФОРМАЦІЯ_1, не виконав в установлений строк без поважних причин рішення про примусове повернення, у нього відсутні документи на право перебування на території України, наявність у нього бажання повернутись на батьківщину, відсутність бажання звернутися до ДМС з заявою про визнання біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту, позовні вимоги підлягають задоволенню, а відповідач підлягає примусовому видворенню за межі держави Україна.

Відповідно до п. 3 ч. 2ст. 371 КАС України суд,який ухвалив рішення,за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення про примусове видворення іноземця чи особи без громадянства.

Зважаючи на вимоги, заявлені позивачем в прохальній частині адміністративного кодексу та керуючись п. 3 ч. 2ст.371КАС України суд вбачає підстави звернути рішення до негайного виконання.

Керуючись ст. 2, 5, 9 72, 77, 289, 241, 243, 246, п.16 ст. 288, 293; ст. 26, 29, 30 Закону України «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», Постановою Пленуму Вищого адміністративного суду України «Про судову практику розгляду спорів щодо статусу біженця, видворення іноземця чи особи без громадянства з України та спорів, пов'язаних із перебуванням іноземця та особи без громадянства в Україні» за № 1 від 25 червня 2009р., п. 1Типового положення про пункт тимчасового перебування іноземців та осіб без громадянства, які незаконно перебувають в Україні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1110, пункту 1.8 Інструкції про примусове повернення і примусове видворення з України іноземців та осіб без громадянства, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України, Адміністрацією державної прикордонної служби України та Служби безпеки України від 23 квітня 2012 року № 353/271/150, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити.

Примусово видворити за межі території України громадянина Литовської республіки ОСОБА_2 Арвідас, ІНФОРМАЦІЯ_3.

Рішення суду звернути до негайного виконання.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано, а у разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом.

Рішення може бути оскаржено до Київського апеляційного адміністративного суду через Соснівський районний суд міста Черкаси шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення (зважаючи на п. 15.5 перехідних положень КАС України щодо порядку подання апеляційних скарг на судові рішення).

Повний текст рішення складено 30 серпня 2018 року.

Головуючий: С.Є. ТОКОВА