Постанова № 76151009, 30.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

П О С Т А Н О В А

іменем України

30 серпня 2018 року

м. Харків

справа № 629/604/18

провадження № 22ц/790/4132/18

Апеляційний суд Харківської області в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

головуючого – Котелевець А.В.,

суддів - Колтунової А.І., Піддубного Р.М.,

імена (найменування сторін):

позивач – Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 «ПриватБанк»,

відповідач – ОСОБА_2,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 – представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» на рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року в складі судді Каращука Т.О.,

у с т а н о в и в:

В лютому 2017 року Публічне акціонерне товариство ОСОБА_1 банк «ПриватБанк» (далі – АТ КБ «ПриватБанк») в особі свого представника ОСОБА_4 звернулося у суд із позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором кредиту.

Позовна заява мотивована тим, що 16 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено Договір б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 2 400 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає строку дії картки.

ОСОБА_2 належним чином не виконала умови договору та порушила взяті на себе зобов’язання, у зв’язку з чим у неї утворилась заборгованість в сумі 108 550 грн. 85 коп., яка складається з: 2 114 грн. 97 коп. – заборгованості за кредитом; 95 549 грн. 70 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 5 479 грн. 00 коп. – заборгованості за пенею та комісією; а також штрафів – 250 грн. 00 коп. (фіксована частина), 5 157 грн. 18 коп. (процентна складова). Посилаючись на вказані обставини, позивач просив стягнути з ОСОБА_2 на користь АТ КБ «ПриватБанк» заборгованість в указаному розмірі, а також 1 762 коп. судового збору.

22 березня 2018 року ОСОБА_2 подала відзив на позовну заяву, в якому просила відмовити в задоволенні позовних вимог.

Відзив мотивовано тим, що позов пред’явлено з пропуском строку позовної давності. Остання операція за карткою була здійснена 23 листопада 2012 року, а позов пред’явлено лише 01 лютого 2018 року. Крім того, не надано розрахунку пені та комісії.

Рішенням Лозівського міськрайонного суду районного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року в задоволення позову АТ КБ «ПриватБанк» відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що позов пред’явлено з пропуском строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем.

19 червня 2018 року ОСОБА_5 – представник АТ КБ «ПриватБанк» подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що несплачені до моменту звернення до суду кредитора платежі підлягають стягненню у межах позовної давності по кожному з платежів. Крім того, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики. Відмовляючи в позові, суд першої інстанції не врахував правових висновків, що містяться в постановах Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, від 19 листопада 2014 року у справі 6-160цс14, від 02 грудня 20-15 року у справі № 6-249цс15.

30 липня 2018 року ОСОБА_2 подала відзив на апеляційну скаргу, в якому просила залишити апеляційну скаргу без задоволення.

Відзив мотивовано тим, що рішення суду першої інстанції є законним і обгрунтованим, ухваленим на підставі належним чином оцінених доказів.

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення (пункт 1 частини 1 статті 374 ЦПК України).

Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до вимог частини 1 статті 367 ЦПК України – в межах доводів і вимог апеляційної скарги - судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно з частиною першою статті 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагентів та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до частини 1 статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавец) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит та сплатити проценти.

Договір є обов’язковим для виконання (стаття 629 ЦК України).

Згідно зі статтями 525, 526, 530 ЦК України зобов’язання мають виконуватися належним чином і в термін, передбачений договором, одностороння відмова від виконання зобов’язання не допускається, боржник не звільняється від відповідальності за виконання грошового зобов’язання.

Відповідно до частини 2 статті 1054 ЦК України та частини другої статті 1050 ЦК України наслідком порушення позичальником зобов’язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право кредитора достроково вимагати повернення всієї суми кредиту.

Матеріали справи свідчать, що 16 грудня 2008 року між банком та ОСОБА_2 укладено Договір б/н, відповідно до умов якого остання отримала кредит в розмірі 2 400 грн. 00 коп. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом в розмірі 36,00% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом, що відповідає строку дії картки.

Зазначений вище кредитний договір складається із заяви позичальника, Умов та Правил надання банківських послуг, Правил користування платіжною карткою.

Згідно з розрахунком, наданим банком, заборгованість відповідача за кредитним договором станом на 31 грудня 2017 року становить 108 550 грн. 85 коп., яка складається з: 2 114 грн. 97 коп. – заборгованості за кредитом; 95 549 грн. 70 коп. - заборгованості за процентами за користування кредитом; 5 479 грн. 00 коп. – заборгованості за пенею та комісією; а також штрафів – 250 грн. 00 коп. (фіксована частина), 5 157 грн. 18 коп. (процентна складова).

Анкета-заява особисто підписана ОСОБА_2

Відповідно до пунктів 3.1.1, 5.3, 5.4 Правил користування платіжною карткою, які є складовою кредитного договору, граничний строк дії картки (місяць і рік) указано на ній і вона дійсна до останнього календарного дня такого місяця, строк погашення процентів за кредитом визначено щомісячними платежами, а строк погашення кредиту в повному обсязі визначено останнім днем місяця вказаного на картці (поле MONTH).

Згідно зі статтями 526, 530, 610, частиною першою статті 612 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином у встановлений термін відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов’язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання).

Відповідно до статті 256 ЦК України позовна давність – це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (частина четверта статті 267 ЦК України).

Статтею 253 ЦК України визначено, що перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов’язано його початок.

При цьому початок перебігу позовної давності пов’язується не стільки зі строком дії (припинення дії) договору, як з певними подіями (фактами), які свідчать про порушення прав особи (стаття 261 ЦК України).

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості реалізувати своє право в примусовому порядку через суд.

У разі неналежного виконання позичальником зобов’язання за кредитним договором, позовна давність за вимогами кредитора про повернення кредиту, погашення якого відповідно до умов договору визначено періодичними платежами, повинна обчислюватися з моменту настання строку погашення чергового платежу.

Зазначена правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 30 вересня 2015 року у справі № 6-154цс15.

Установлено, що останній платіж відповідачем було здійснено 23 листопада 2012 року, тобто з 23 листопада 2012 року у кредитора виникло право на пред’явлення позову про стягнення заборгованості, а банк пред’явив позов лише 01 лютого 2017 року.

Отже АТ КБ «ПриватБанк» звернулося у суд з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявила ОСОБА_2 у відзиві на позовну заяву.

Установивши вказані обставини, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про те, що АТ КБ «ПриватБанк» звернулося до суду з позовом із пропуском трирічного строку позовної давності, про застосування якої заявлено відповідачем, що є підставою для відмови в позові.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (стаття 375 ЦПК України).

Доводи апеляційної скарги фактично зводяться до переоцінки доказів, незгоди з висновками суду першої інстанції та з їх оцінкою.

Посилання в апеляційній скарзі на постанови Верховного Суду України від 06 листопада 2013 року у справі № 6-116цс13, від 19 листопада 2014 року у справі 6-160цс14, від 02 грудня 20-15 року у справі № 6-249цс15 є помилковим з огляду на те, що позов пред’явлено з пропуском строку позовної давності.

Оскільки позов задоволенню не підлягає, підстав для нового розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з розглядом справи у суді першої інстанції, а також розподілу судових витрат, понесених у зв’язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції, немає.

Керуючись ст. ст. 367, 374 ч. 1 п.1, 375, 382, 384 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 – представника Публічного акціонерного товариства ОСОБА_1 «ПриватБанк» залишити без задоволення.

Рішення Лозівського міськрайонного суду Харківської області від 10 квітня 2018 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення безпосередньо до Верховного Суду.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Головуючий А.В.Котелевець

Судді А.І.Колтунова

ОСОБА_6