Постанова № 76150763, 29.08.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Постанова

Іменем України

29 серпня 2018 року

м. Харків

справа № 621/2202/17

провадження № 22-ц/790/3688/18

Апеляційний суд Харківської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого: Пилипчук Н.П. ,

суддів: Кругової С.С., Колтунової А.І.

учасники справи:

позивач - Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк»,

відповідач - ОСОБА_1,

розглянувши у спрощеному позовному провадження справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

з апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Зміївського районного суду Харківської області ухвалене 02 травня 2018 року , під головуванням судді Шахової В.В., в залі суду в місті Зміїв,

В С Т А Н О В И В :

Публічне акціонерне товариство Комерційний банк «ПРИВАТБАНК» звернувся до суду з вказаною позовною заявою.

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 07.06.2011 між позивачем та відповідачем укладено кредитний договір згідно умов якого відповідач отримала кредит у розмірі 4400, 00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30 % на рік на суму залишку заборгованості з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. ПАТ КБ «ПриватБанк» свої зобов'язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у встановленому розмірі. Відповідач не надав своєчасно та в повному обсязі грошові кошти для погашення заборгованості за кредитом. Таким чином, відповідач зобов'язання за договором не виконала і станом на 30.06.2017 має заборгованість у сумі 52487 грн. 17 коп., яка складається з наступного: 2543,71 грн. - заборгованість за кредитом; 42991,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3976,79 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2475,58 грн. - штраф (процентна складова). На даний час відповідач ухиляється від виконання зобов`язання і заборгованість за договором не погашає, що є порушенням законних прав ПАТ КБ «ПриватБанк».

У зв’язку із чим просить стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 52487,17 грн. за кредитним договором від 07.06.2011 року.

Рішенням Зміївського районного суду Харківської області від 02 травня 2018 року в задоволенні позовної заяви ПАТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено в повному обсязі.

Рішення мотивовано тим, що права Банку підлягають захисту починаючи з щомісячного платежу за вересень 2014 року, оскільки починаючи з цього щомісячного платежу трирічний строк позовної давності пропущений не був, проте позивачем не наведено детального розрахунку суми заборгованості за тілом кредиту з вересня 2014 року, у зв’язку із чим суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позову за недоведеністю вимог щодо стягнення заборгованості за кредитом, процентами за користування кредитом, пенею та комісією, а також штрафом (процентна складова).

В апеляційній скарзі ПАТ КБ «ПриватБанк» просить заочне рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нове про задоволення позову в повному обсязі. Посилається на порушення судом норм матеріального та процесуального права, невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції помилково дійшов висновку про застосування строку позовної давності, оскільки в матеріалах справи наявна довідка ПАТ КБ «ПриватБанк» згідно якої відповідачу була видана платіжна картка 5577212708355592 із терміном дії до 03/15, тобто до 31.03.2018 року. З позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся 29.09.2017 року у передбачений закон трирічний строк. Дата, в яку відповідач здійснив останнє погашення заборгованості по кредиту, а також наступна за нею дата – не є датами, що зумовлюють початок перебігу позовної давності по вимогам повернення кредиту в повному обсязі. Також зазначає, що відповідач скористався своїм правом на подачу заяви про застосування позовної давності, однак не обґрунтував її належним чином та не надав до суду власний розрахунок заборгованості.

Ухвалою Апеляційного суду Харківської області від 20 червня 2018 року відповідно до вимог ч.1 ст.369 ЦПК України розгляд справи призначено в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судова колегія, заслухавши доповідь судді, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судовим розглядом встановлено, підтверджується наявними в матеріалах справи доказами, що відповідачем 07.06.2011 року було підписано Заяву про приєднання до ОСОБА_2 та правил надання банківських послуг.

У даній Заяві від 07.06.2011р. зазначено, що підписавши цю Заяву, Відповідач ознайомився та згодний з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами банку та Пам'яткою, які разом з цією заявою складають договір про надання банківських послуг.

Отже, враховуючи вищевикладене, заява разом з Умовами та Правилами надання банківських послуг, Тарифами та Пам'яткою складають договір про надання банківських послуг.

Відповідно до п. 2.1.1. Витягу з ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, які долучені позивачем до матеріалів позовної заяви, вказані умови використання кредитних карт ПАТ КБ Приватбанку, Пам'ятка клієнта/Довідка про умови кредитування, Тарифи на випуск і обслуговування кредитних карт (Тарифи), а також Заява про приєднання до ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг в ПриватБанку, встановлюють правила випуску, обслуговування і використання кредитних карт Банку. ОСОБА_2 регулюють відносини між банком і клієнтом по випуску і обслуговуванню карт. Банк випускає клієнту картку на основі заяви, належним чином заповненої і підписаної клієнтом. Випуск картки і відкриття рахунку картки здійснюється у випадку прийняття банком позитивного рішення щодо можливості випуску клієнту картки. Клієнт зобов'язується виконувати правила випуску, обслуговування і використання карт банку і за наявності додаткових карт забезпечити виконання правил утримувачами додаткових карт.

Згідно п. 2.1.1.2. вищевказаного Витягу з ОСОБА_2 та Правил надання банківських послуг, для надання послуг банк видає клієнту картку, її вид визначений у Пам'ятці клієнта/Довідці про умови кредитування і заяві, підписанням якої клієнт і банк укладають договір про надання банківських послуг. Датою укладання договору являється дата отримання картки, вказана у заяві.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Укладання Договору здійснено сторонами за принципом укладання між Банком і клієнтом договору приєднання (ст.634 ЦК). Підписанням заяви позичальник приєднується до запропонованих банком ОСОБА_2 та Тарифів.

Відповідно до ч.1 ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У відповідності з ч.2. ст.639 ЦК України якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин (в тому числі договір) вважається укладеним в письмовій формі, якщо її зміст, зафіксовано в одному або кількох документах, якими обмінялися сторони. Стаття 207 ЦК України не передбачає вичерпний перелік таких документів, тому наряду з листами та телеграмами можуть використовуватися і інші засоби звязку, наприклад електронний. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку.

Відповідно до довідки, виданої ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 5577212708355592 від 07 червня 2011 року з терміном дії до березня 2015 року.

Згідно довідки про умови кредитування з використанням кредитки «Універсальна, 55 днів пільгового періоду», за умовами останньої банком було видано поновлювальну кредитну карту MasterCard Mass з пільговим періодом (нарахування відсотків здійснюється по ставці 0,01% річних) - до 55 днів зі строком внесення щомісячних платежів до 25 числа місяця, наступного за звітним, базова відстокова ставка, в місяць (нараховується на залишок заборгованості виходячи з розрахунку 360 днів у році) - 2,5%. Розмір щомісячних платежів - 7 % від заборгованості, проте не менш 50 грн. та не більше залишку заборгованості.

Взяті на себе зобов'язання по договору від 07.06.2011 Банк виконав своєчасно і повністю, надавши відповідачу кредитні ресурси.

У порушення зазначених умов договору відповідач зобов'язання за договором виконував не в повному обсязі.

Так, згідно виписки по картковому рахунку відповідача та розрахунку заборгованості, ОСОБА_1 почав здійснювати погашення боргу за кредитом 12.08.2011 року та останнє погашення відбулось 12.06.2014 року.

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором за відповідачем станом на 30.06.2017 рахується заборгованість у сумі 52487 грн. 17 коп., яка складається з наступного: 2543,71 грн. - заборгованість за кредитом; 42991,09 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом; 3976,79 грн. - заборгованість за пенею та комісією; 500 грн. - штраф (фіксована частина); 2475,58 грн. - штраф (процентна складова).

Згідно ст.ст. 526, 527, 530 ЦК України зобов’язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов’язання (неналежне виконання) (ст.610 ЦК України).

Статтею 598 ЦК України визначені підстави припинення зобов’язання. Зобов’язання припиняються частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов’язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом. (ч.ч.1,2 цієї статті)

Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 ЦК України).

У ст.611 ЦК України визначено, що у разі порушення зобов’язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов’язання або не виконав його у строк, встановлений договором чи законом.

Згідно з ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання, а за правилами ч.1 ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Банком на підтвердження наявності не виконаних кредитних зобов'язань надано розрахунок заборгованості за договором. Додатково додається виписка по рахунку, в якій відображені всі операції зі зняття грошових коштів, погашення та нарахування відсотків і неустойки.

У постанові НБУ № 705 від 05.11.2014 року «Про здійснення операцій з використанням електронних платіжних засобів», зокрема, вказано: «Документи за операціями з використанням електронних платіжних засобів мають статус первинного документа та можуть бути використані під час урегулювання спірних питань», «Виписка про рух коштів за рахунком може надаватися власникові рахунку в банку, надсилатися поштою, електронною поштою, у вигляді текстового повідомлення на мобільний телефон, через банкомат тощо».

Отже позивачем належними та допустимими доказами доведено факт укладення договору та наявність заборгованості.

Із розрахунків позивача (а. с. 4-5), крім іншого, вбачається порядок нарахування заборгованості дати та суми погашення відсотків, тіла кредиту, комісії та пені, тобто зрозумілі суми надходження та їх віднесення на погашення складових заборгованості.

Розмір заборгованості за кредитними договорами підтверджений виписками по особовим рахункам в яких міститься повна інформація про рух коштів на рахунках, відображення всіх операцій за кредитними договорами за даними балансу, суми надходжень та їх розподілення на погашення складових заборгованостей за договором.

Щодо строку позовної давності судова колегія зазначає наступне.

Згідно зі статтею 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права (частина перша статті 261 ЦК України).

Кредитна картка діє в межах визначеного нею строку. За договором, що визначає щомісячні платежі погашення кредиту та кінцевий строк повного погашення кредиту перебіг позовної давності (стаття 257 ЦК України) щодо місячних платежів починається після несплати чергового платежу, а щодо повернення кредиту в повному обсязі зі спливом останнього дня місяця дії картки (стаття 261 ЦК України), а не закінчення строку дії договору.

Із наданої банком довідки виданої ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», між ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» та ОСОБА_1 був підписаний кредитний договір № б/н, за яким було надано наступні кредитні картки: 5577212708355592 від 07 червня 2011 року з терміном дії до березня 2015 року.

Як встановлено судом, банк звернувся до суду з вимогами про стягнення з відповідача заборгованості за кредитом 29 вересня 2017 року.

Зважаючи на вищевикладене та враховуючи, що строк дії картки закінчився 31 березня 2015 року, а з позовом банк звернувся 29 вересня 2017 року, то доводи відповідача про те, що строк позовної давності до вимог про стягнення заборгованості за кредитом та процентами сплив - не ґрунтується на вимогах закону та не узгоджується з матеріалами справи.

Відповідачем не надано доказів, які б підтверджували факт виконання зобов’язань за договором.

Суд першої інстанції вважав неналежним розрахунок позивача та таким, що не дозволяє встановити суму заборгованості за тілом кредиту в межах позовної давності.

Між тим, із розрахунку, що міститься в матеріалах справи вбачається, що в межах позовної давності за період з 29.09.2014 року по 30.06.2017 року не прострочена заборгованість за кредитом становить 1918,82 грн. (третій стовцець розрахунку), заборгованості по процентам за користування 41712,39 грн. (42991,09 грн. загальний розмір відсотків станом на 30.06.2017 року мінус 1278,70 грн. нараховані станом на 29.09.2014 року, пеня за один рік - 1000 грн., штраф - 500 грн. (фіксована частина); штрафу – 2475,58 грн (процентна складова).

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобовязання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (частина 2 статті 549 ЦК України).

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (частина 3статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене, та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов'язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення.

Вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» про стягнення з відповідача штрафу є подвійною відповідальністю, не ґрунтуються на законі, тому задоволенню не підлягають.

З урахуванням викладеного, рішення підлягає скасуванню з ухвалення нового, яким вимоги ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають задоволенню частково в загальному розмірі 44631,21 грн., яка складається з: суми заборгованості за кредитом в розмірі 1918,82 грн. заборгованості по процентам за користування кредитом 41712,39 грн. пеня 1000 грн..

Згідно п.п. 1,4 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є неповне зясування обставин, що мають значення для справи, та порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Частинам 1, 2, 13 ст.141 ЦПК України встановлено, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов’язані з розглядом справи у разі відмови в позові покладаються на позивача. Якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Як вбачається з матеріалів справи, що Банком при поданні позовної заяви сплачено 1600 грн. судового збору, за подання апеляційної скарги 2400 грн., а усього 4000 грн.

Таким чином, з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору пропорційно до задоволених вимог. Так, позов задоволено на 85 %, отже стягненню підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 3400 грн.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374 ч. 1 п. 2, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» – задовольнити частково.

Рішення Зміївського районного суду Харківської області ухвалене 02 травня 2018 року - скасувати.

Позовну заяву Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 (ІНН НОМЕР_1) на користь Публічного акціонерного товариства «Комерційний банк «ПриватБанк» (юридична адреса: 49094, м. Дніпро, вул. Набережна Перемоги, буд.50, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за договором 44631,21 грн. та витрати по сплаті судового збору 3400 грн.

Постанова апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий – Н.П.Пилипчук

Судді – С.С. Кругова

ОСОБА_3