Ухвала суду № 76150705, 28.08.2018, Харківський районний суд Харківської області

Справа № 643/2395/17

Номер провадження 2/643/11/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року Харківський районний суд Харківської області у складі:

головуючого судді Панас Н.Л.

за участю секретаря Крилєвської І.А.

представника позивача - ОСОБА_1

представника відповідача - ОСОБА_2

третьої особи - ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у с.Покотилівка цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до Пісочинської селищної ради Харківського району Харківської області, третя особа - ОСОБА_3, ОСОБА_5 про визнання права власності на частину домоволодіння в порядку набувальної давнини, -

в с т а н о в и в:

В провадженні суду перебуває вищезазначена цивільна справа.

В судове засідання , призначені на 14 червня 2018 року, 20 липня 2018 року, 28 серпня 2018 року не з'являвся представник третьої особи - ОСОБА_6, про причини своєї неявки суду не повідомляв, як і доказів поважності неявки.

Суд, вивчивши доводи заяв сторін, прийшов до наступного.

Відповідно до положень ст.143 ЦПК України заходами процесуального примусу є процесуальні дії, що вчиняються судом у визначених цим Кодексом випадках з метою спонукання відповідних осіб до виконання встановлених у суді правил, добросовісного виконання процесуальних обов’язків, припинення зловживання правами та запобігання створенню протиправних перешкод у здійсненні судочинства.

Відповідно до положень ст.148 ЦПК України суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 цього Кодексу.

У випадку повторного чи систематичного невиконання процесуальних обов’язків, повторного чи неодноразового зловживання процесуальними правами, повторного чи систематичного неподання витребуваних судом доказів без поважних причин або без їх повідомлення, триваючого невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів суд з урахуванням конкретних обставин стягує у дохід державного бюджету з відповідного учасника судового процесу або відповідної іншої особи штраф у сумі від одного до десяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У відповідності з вимогами ч.2 ст.43 ЦПК України учасники справи зобов'язані з'являтися в судові засідання за викликом суду, якщо їх явка визнана судом обов'язковою; сприяти своєчасному, всебічному, повному та об’єктивному встановленню всіх обставин справи.

Статтею 44 ЦПК України передбачено, що учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Залежно від конкретних обставин суд може визнати зловживанням процесуальними правами дії, що суперечать завданню цивільного судочинства, зокрема:

1) подання скарги на судове рішення, яке не підлягає оскарженню, не є чинним або дія якого закінчилася (вичерпана), подання клопотання (заяви) для вирішення питання, яке вже вирішено судом, за відсутності інших підстав або нових обставин, заявлення завідомо безпідставного відводу або вчинення інших аналогічних дій, що спрямовані на безпідставне затягування чи перешкоджання розгляду справи чи виконання судового рішення;

2) подання декількох позовів до одного й того самого відповідача (відповідачів) з тим самим предметом та з тих самих підстав, або подання декількох позовів з аналогічним предметом і з аналогічних підстав, або вчинення інших дій, метою яких є маніпуляція автоматизованим розподілом справ між суддями;

3) подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер;

4) необґрунтоване або штучне об’єднання позовних вимог з метою зміни підсудності справи або завідомо безпідставне залучення особи як відповідача (співвідповідача) з тією самою метою;

5) укладення мирової угоди, спрямованої на шкоду правам третіх осіб, умисне неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі.

Суд зобов’язаний вживати заходів для запобігання зловживанню процесуальними правами. У випадку зловживання процесуальними правами учасником судового процесу суд застосовує до нього заходи, визначені цим Кодексом.

Частиною 1 статті 148 ЦПК України встановлено, що суд може постановити ухвалу про стягнення в дохід державного бюджету з відповідної особи штрафу у сумі до від 0,3 до трьох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб у випадках:

1) невиконання процесуальних обов’язків, зокрема ухилення від вчинення дій, покладених судом на учасника судового процесу;

2) зловживання процесуальними правами, вчинення дій або допущення бездіяльності з метою перешкоджання судочинству;

3) неповідомлення суду про неможливість подати докази, витребувані судом, або неподання таких доказів без поважних причин;

4) невиконання ухвали про забезпечення позову або доказів, ненадання копії відзиву на позов, апеляційну чи касаційну скаргу, відповіді на відзив, заперечення іншому учаснику справи у встановлений судом строк;

5) порушення заборон, встановлених частиною дев’ятою статті 203 цього Кодексу.

Суд, оглянувши матеріали справи та вивчивши доводи сторін, наведені в судовому засіданні, прийшов до висновку про те, що з боку представника третьої особи наявні ознаки зловживання своїми процесуальними правами, а тому, суд вважає за необхідне накласти на нього штраф в дохід держави у розмірі двох розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Статтею 7 Закону України "Про державний бюджет України на 2018 рік" встановлено, що прожитковий мінімум для працездатної особи на 2018 рік становить 1762 грн. Таким чином, розмір штрафу, який повинен сплатити представник третьої особи буде становити 3524 грн. (1762 грн. х 2)

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст.128, 143, 144, 148 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Застосувати до ОСОБА_6, НОМЕР_1, виданий 25.12.2007 року Фрунзенським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, який мешкає за адресою: м.Харків, пров.Пятигорський, 13 (гуртожиток) заходи процесуального впливу у вигляді штрафу у сумі 3524 (три тисячі п'ятсот двадцять чотири) грн.

Стягувач: Державна судова адміністрація України, код ЄДРПОУ 26255795, юридична адреса: м.Київ, вул.Липська, 18/5, 01021.

Боржник: ОСОБА_6, НОМЕР_1, виданий 25.12.2007 року Фрунзенським РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області, який мешкає за адресою: м.Харків, пров.Пятигорський, 13 (гуртожиток).

Строк пред'явлення данного виконавчого документа три місяці.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: hr.hr.court.gov.ua на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет.

До початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційна скарга подається протягом п'ятнадцяти днів з дня одержання копії цієї ухвали через Харківський районний суд Харківської області до апеляційного суду у межах територіальної юрисдикції якого перебуває місцевий суд, який ухвалив судове рішення, що оскаржується.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому ухвали суду.

Повний текст ухвали виготовлено 28 серпня 2018 року.

Суддя Н.Л.Панас