Рішення № 76150085, 22.08.2018, Київський районний суд м. Харкова

Справа № 640/6273/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 року Київський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Губської Я.В.

при секретарі Балан Т.А.

за участі позивача ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (61107, м. Харків, 2-й в*їзд Климовського, 2) до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення відповідача, зобов*язання призначити пільгову пенсію

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 25.04.2017 року звернулася до суду з адміністративним позовом та просить: - надати правову оцінку невідповідності Постанови правління ПФУ України від 10.11.2006 року № 18/1 критеріям, наведеним у наказі Міністерства юстиції України від 12.04.2005 року № 34/5; -скасувати рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, від 05.10.2016 року №373/15-16; - скасувати рішення Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 18.10.2016 року № 349; - зобов*язати Управління Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова нарахувати пільгову пенсію за списком № 2 з наступного дня після народження, тобто з 05.10.2016 року; - винести окрему ухвалу щодо ознак адміністративного злочину або некомпетентності керівництва комісії.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2017 року адміністративний позов було залишено без розгляду.

Згідно ухвали Харківського апеляційного адміністративного суду від 14.06.2017 року ухвала Київського районного суду м. Харкова від 27.04.2017 року скасована, справа направлена для подальшого розгляду до суду першої інстанції.

Ухвалою судді Київського районного суду м. Харкова від 17.07.2017 року відкрито провадження у справі, призначене судове засідання.

В обґрунтування своїх вимог позивач ОСОБА_1 зазначає, що вона вважає незаконною відмову пенсійного органу у призначенні їй пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до п. «б» ч. 1 ст. 13 Закону України від 05.11.1991 року № 1788-ХІІ «Про пенсійне забезпечення» від 18.10.2016 року № 349, оскільки відповідно до записів трудової книжки у періоди: з 20.11.1987 року по 20.12.1987 року, з 21.12.1987 року по 26.07.1988 року, з 27.07.1988 року по 30.11.1988 року, з 01.12.1988 року по 31.03.1991 року, з 01.04.1991 року по 04.05.1991 року, з 05.05.1991 року по 31.03.1992 року, з 01.04.1992 року по 03.05.1992 року, з 04.05.1992 року по 30.06.1993 року, з 01.07.1993 року по 31.09.1997 року, з 01.10.1993 року по 04.08.1997 року, з 05.08.1997 року по 31.10.2000 року, з 01.11.2000 року по 14.02.2002 рік вона працювала на посадах, які надають їй право на отримання зазначеної пенсії.

Посилаючись на вимоги ст. 87 Закону України «Про загальнобов*язкове державне пенсійне страхування», Наказу Мінпраці та соціальної політики України № 383 від 18.11.2005 року, Постанови ПФУ № 8-2 від 30.04.2002 року, № 18-1 від 10.11.2006 року, № 22-1 від 25.11.2005 року, Постанови КМУ №№442 від 01.08.1992 року, 637 від 12.08.1993 року, Закону України «Про пенсійне забезпечення» просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

09.08.2017 року до суду надійшли заперечення Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області, в яких відповідач просить відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, справу розглядати у відсутності представника. (а.с. 171-174).

15.09.2017 року подані заперечення Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в яких заперечують проти позовних вимог в повному обсязі. (а.с. 2-4).

Згідно ухвали Київського районного суду м. Харкова від 19.09.2017 року в задоволенні клопотання про закриття провадження по справі відмовлено.

В судовому засіданні позивач та її представник позовні вимоги підтримали в повному обсязі та просили їх задовольнити.

Представники відповідача в судовому засіданні проти позовних вимог заперечували, вказуючи про те, що підстав для задоволення позовних вимог немає.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.20 КАС України місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, свідків, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини, на які посилалися сторони, як на підставу своїх вимог та заперечень, оцінивши докази в сукупності, приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства, згідно ч.1 ст. 2 КАС України, є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення, створенням мережі державних, комунальних приватних закладів для догляду непрацездатними.

За приписами пункту 6 частини першої статті 92 Конституції України, основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України.

Положеннями ст. 62 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 1 ст. 48 Кодексу законів про працю України трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідно до п.п. 1, 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року №637 (далі по тексту Порядок № 637) основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Пунктом 20 Порядку № 637 передбачено, що уточнюючі довідки підприємств або організацій для підтвердження спеціального трудового стажу, приймаються у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно із пунктом 11 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Пенсійного фонду від 10.11.2006 № 18-1, для підтвердження стажу роботи заявник подає до управління Пенсійного фонду України в районі, місті, районі у місті, об'єднаних управлінь, за місцем проживання (реєстрації) такі документи: 1) заяву про підтвердження стажу роботи; 2) документи, які підтверджують факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні) - щодо підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 01.07.2004 та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр); 3) трудову книжку; 4) документи, видані архівними установами, зокрема: а) довідку про заробітну плату; б) копії документів про проведення атестації робочих місць; в) копії документів про переведення на іншу роботу, на роботу з неповним робочим днем, надання відпусток без збереження заробітної плати (у разі відсутності - довідку про їх відсутність).

У разі необхідності заявник може подавати інші документи, які можуть підтверджувати виконання робіт, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Відповідно до п.18 Порядку № 637 за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, трудовий стаж установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника. Зі змісту наведеної норми вбачається, що для підтвердження пільгового стажу, належними доказами є показання свідків.

Судом під час розгляду справи встановлено, що 05.09.2016 року позивач ОСОБА_1 звернулась до УПФУ в Київському районі м. Харкова із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах відповідно до пункту «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII.

Із наданої пенсійному органу трудової книжки позивачки вбачається, що остання у період з 1987 року по 2002 рік працювала на Харківському хімфармзаводі «Здоров’я трудящих» (далі Харківське виробниче хіміко-фармацевтичне об’єднання «Здоров’я», ОП Харківська фармацевтична фірма «Здоров’я «ВАТ» Фармацевтична фірма «Здоров'я» ВАТ «ПМП «Украгроспецбуд»), а саме: з 20.11.1987 року по 20.12.1987 року учень різальника ампул і трубок в ампельному цеху; з 21.12.1987 року по 26.07.1988 року - різальник ампул і трубок в ампельному цеху; з 27.07.1988 року по 30.11.1988 року - перекваліфікант переглядача ампул; з 01.12.1988 року по 31.03.1991 року - переглядач ампул з ін»єкційними розчинами в а ампельному цеху; з 01.04.1991 року по 04.05.1991 року - перекваліфікант наповнювача ампул дільниці гідрокортизону; з 05.05.1991 року по 31.03.1992 року - наповнювач ампул 2 розряду ампельного цеху; з 01.04.1992 року по 03.05.1992 року - перекваліфікант укладальника - пакувальника фітохімічного цеху; з 04.05.1992 року по 30.06.1993 року - укладальник - пакувальник фітохімічного цеху; з 01.07.1993 року по 31.09.1983 року - перекваліфікант апаратника СДА та глюкозидів ФХЦ; з 01.10.1993 року по 04.08.1997 року апаратник СДА та глюкозидів ФХЦ; з 05.08.1997 року по 30.10.2000 року - майстер дільниці капсулювання ФХЦ; з 01.11.2000 року по 14.02.2002 року - майстер ділянки ГЛФ ФХЦ.

Списком №2 виробництв, професій і посад, робота на яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затвердженого постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 р. № 1173 розділом XXV «Виробництво медикаментів, медичних і біологічних препаратів і медикаментів», пункт 4. Виробництва перелічені в підрозділі «Хіміко - фармацевтичне та фармацевтичне виробництво» розділу XVIII списку N21, передбачені різальники і запайники ампул та скляних трубок; переглядачі ампул з ін'єкційними розчинами та міжопераційному контролі.

Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників із шкідливими та важкими умовами праці, зайнятість на яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів СРСР від 26.01.1991 р. N° 10, розділом XXIII «Виробництво медикаментів, медичних і біологічних препаратів і матеріалів», підрозділом 6 «Виробництва, що перелічені в розділі XVIII Списку N21 і в цьому розділі», пунктом а) робітники передбачені переглядачі ампул, укладальники-пакувальники, майстри.

Судом установлено, що в трудовій книжці позивача відсутні записи про те, що вона працювала повний робочий день на роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, та про те, що підприємствами проводилась атестація її робочих місць.

Відповідно до пункту 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 року за № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення», - наявність певного стажу роботи може визначається, зокрема, відповідно до Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637, у інших випадках наявність певного стажу роботи визначається у порядку, передбаченому законодавством, що регулює правовідносини, з якими пов'язана необхідність встановлення цього стажу.

Таким чином, наявність певного стажу роботи, як юридичний факт, може встановлюватися шляхом звернення до комісій з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, що створюються при Головних управліннях Пенсійного фонду, та/або безпосередньо судом.

Механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника, визначений Порядком підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженим постановою Правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 року № 18-1.

Відповідно до пункту 3 Порядку підтвердження періодів роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років (далі - підтвердження стажу роботи), здійснюється комісіями з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років.

Згідно з пунктом 11 Порядку для підтвердження стажу роботи заявник подає такі документи: заяву про підтвердження стажу роботи; витяг з ЄДР, а для підприємств, установ, організацій, ліквідованих до 1 липня 2004 року та/або щодо яких відсутні дані про проведення реєстраційних дій в ЄДР, - інші документи, які мають підтверджувати факт припинення підприємства, установи, організації в результаті їх ліквідації (у тому числі архівні); трудову книжку; документи, видані архівними установами.

За приписами пунктів 11, 13 та 14 Порядку такі документи подаються до управління Пенсійного фонду України у районах, містах, районах у містах, а також у містах та районах, за місцем проживання (реєстрації) заявника, які перевіряють правильність їх оформлення, відповідність викладених у них відомостей про заявника даним паспорта та документам про стаж, фіксують та засвідчують виявлені розбіжності та не пізніше трьох робочих днів з дня надходження заяви про підтвердження стажу роботи направляють до головних управлінь Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які в свою чергу, розглядають заяви про підтвердження стажу роботи та з відповідною пропозицією про задоволення або відхилення заяви, разом із вмотивованим висновком, направляють Комісії.

Пунктом 15 Порядку встановлено, що Комісії приймають рішення щодо підтвердження стажу роботи або про відмову в його підтвердженні. Рішення Комісій можуть бути оскаржені в Пенсійному фонді України або в судовому порядку (пункт 16 Порядку).

Згідно ст. 23 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” спори, які виникають із правовідносин за цим законом, вирішуються органами Пенсійного фонду та в судовому порядку.

Судом встановлено, що за зверненням позивачки, було прийняте рішення Комісії при Головному управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області від 05.10.2016 року за № 373/15-16, згідно якого зараховано до пільгового стажу позивача період її роботи з 01.10.1993 року по 04.08.1997 року на посаді апаратника отримання СДА та глюкозидів ФХЦ та відмовлено у зарахуванні до пільгового стажу інші періоди в зв’язку тим, що Списком № 2 не передбачені професії – переглядач ампул, перекваліфікант наповнювача ампул, перекваліфікант укладальника-пакувальника.

Також, рішенням Управлінням Пенсійного Фонду України в Київському районі м. Харкова № 349 від 18.10.2016 року позивачу відмовлено у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах, оскільки визначено пільговий стаж 3 роки 10 місяців 4 дні.

Однак, під час розгляду питання позивача на комісії відповідачем не було вжито заходів щодо виклику та допиту свідків, які б могли підтвердити або спростувати факт роботи позивача у спірний період на посаді, що дає право на отримання пільгової пенсії.

Згідно пункту 7 Порядку підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, затвердженого Постановою Пенсійного фонду від 10.11.2006 № 18-1, для виконання покладених на Комісію завдань їй надається право: заслуховувати на своєму засіданні особу, яка подала заяву про підтвердження стажу роботи (далі - заявник), або її законного представника, або представника, який діє на підставі виданої йому довіреності, посвідченої нотаріально; запрошувати на засідання як консультантів та експертів фахівців центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій; отримувати від заінтересованих органів інформацію, необхідну для підтвердження стажу роботи, у встановленому порядку; інформувати органи Пенсійного фонду України з питань, що входять до компетенції Комісії.

Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 просить надати правову оцінку постанови ПФУ № 18-1 від 10.11.2006 року, скасувати рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, від 05.10.2016 року №373/15-16, скасувати рішення Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 18.10.2016 року № 349 та зобов*язати Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова нарахувати пільгову пенсію за списком № 2 з наступного дня після народження, тобто з 05.10.2016 року.

Відповідно до пункту «б» ч. 1 ст. 13 Закону № 1788-XII на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць, зокрема, жінки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Працівникам, які не мають стажу роботи із шкідливими і важкими умовами праці, передбаченого абзацом першим цього пункту, але мають не менше половини стажу на зазначених роботах, за наявності передбаченого загального стажу роботи пенсії за віком на пільгових умовах призначаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого абзацом першим частини першої статті 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Список № 2 списків виробництв, цехів, професій і посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах і в пільгових розмірах, затверджувався постановою Ради Міністрів СРСР за № 1173 від 22.08.1956 року. Подалі - постановою Кабінету Міністрів України від 26.01.1991 року № 10, постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.1994 року № 162, постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2003 року № 36.

Відповідно до пункту 4.5 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 18.11.2005 року № 383 (зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.12.2005 року за № 1451/11731), якщо атестація з 21.08.1992 року не проводилася чи за результатами атестації, вперше проведеної після 21.08.1997 року, право не підтвердилось, до пільгового стажу зараховується лише період роботи із шкідливими умовами праці на даному підприємстві, в установі чи організації до 21.08.1992 року включно, тобто до набуття чинності Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року № 442. У такому ж порядку зараховується пільговий стаж, якщо за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 року, право на пільгове пенсійне забезпечення не підтвердилось.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком та розробленими на виконання постанови № 442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Відповідно до положень Порядку відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно зі ст. 62 Закону № 1788-XII основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи. У тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

У пунктах 1 та 2 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 зазначено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду на підставі показань свідків.

Відповідно до п. 20 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 року № 637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173 передбачено роботу наповнювачів ампул.

Згідно з роз`ясненнями "О порядке применения утвержденных Постановлением Совета Министров СССР от 22 августа 1956 г. № 1173 Списков производств, цехов, профессий и должностей, работа в которых дает право на государственную пенсию на льготных условиях и в льготных размерах", затвердженими постановою Державного комітету праці СРСР, Секретаріату ВЦСПС від 02.04.1976 року № 81/8, з питань призначення пенсій на пільгових умовах та в пільгових розмірах, посаду переглядача ампул з ін`єкційними розчинами слід розуміти як посаду браковщика.

Суд вказує на те, що Списком № 2 передбачено роботу браковщика, отже робота переглядача ампул з ін`єкційними розчинами також входить до переліку професій за списком №2, які дають право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах.

Таким чином, робота переглядача ампул з ін`єкційними розчинами, як і робота наповнювача ампул передбачені Списком № 2 виробництв, цехів, професій та посад, робота в яких дає право на державну пенсію на пільгових умовах та в пільгових розмірах, затвердженим постановою Ради Міністрів СРСР від 22.08.1956 року № 1173.

Крім того, професії переглядача ампул з ін`єкційними розчинами та наповнювача ампул входили до переліку атестованих робочих місць, професій та посад із шкідливими умовами праці ТОВ «Фармацевтична компанія «Здоров`я». Таким чином, суд вказує на те, що періоди роботи переглядача ампул з ін`єкційними розчинами та наповнювача ампул підлягають зарахуванню до її пільгового стажу.

У відповідності з рішенням Виконкому Київської районної ради м. Харкова від 19.11.1991 року №434-10 Харківське виробниче хіміко - фармацевтичне об'єднання "Здоров'я" реорганізовано в Харківську фармацевтичну фірму "Здоров'я". Згідно з розпорядження Виконкому Київської районної ради м. Харкова від 21.02.1997 року №335 Харківське виробниче хіміко - фармацевтичне об'єднання "Здоров'я" реорганізовано в ВАТ "Фармацевтична фірма "Здоров'я".

Згідно з п.п.1, 2 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 1 серпня 1992 р. N 442, атестація робочих місць за умовами праці проводиться на підприємствах і організаціях незалежно від форм власності й господарювання, де технологічний процес, використовуване обладнання, сировина та матеріали є потенційними джерелами шкідливих і небезпечних виробничих факторів, що можуть несприятливо впливати на стан здоров'я працюючих, а також на їхніх нащадків як тепер, так і в майбутньому. Основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до п.2 Порядку застосування Списків №1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України №383 від 18.11.2005 р., зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2005 р. за N 1451/11731, під повним робочим днем слід уважати виконання робіт в умовах, передбачених Списками, не менше 80 відсотків робочого часу, установленого для працівників даного виробництва, професії чи посади, з урахуванням підготовчих, допоміжних, поточних, ремонтних робіт, пов'язаних з виконанням своїх трудових обов'язків.

Частиною другою пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року за № 442, встановлено, що відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації, який зобов'язаний провести атестацію, визначити за її результатами перелік робочих місць, виробництв, робіт, професій і посад з пільговим забезпеченням та ознайомити з ним працюючих осіб.

Таким чином, законодавцем покладено обов'язок проведення атестації робочих місць на керівників підприємств.

Своїм листом Міністерство праці та соціальної політики України від 04.08.2011 року № 98/010/82-11 повідомило, що згідно Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчислені стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики 18.1 1.2005 № 383, період роботи працівників з 01.01.1987р. до 30.12.1997р. за професіями: „апаратник екстрагування фітохімічного цеху", „апаратник підготовки сировини та відпуску напівфабрикатів та продукції фітохімічного цеху", „майстер фітохімічного цеху", майстер хімічної ділянки цеху ендокринних препаратів", може бути зарахований до стажу, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, лише за умови підтвердження відповідних умов праці за результатами атестації робочих місць за умовами праці та уточнюючою довідкою підприємства.

Також, за змістом роз'яснення Державного комітету Ради Міністрів СРСР з питань праці та заробітної плати і Секретаріату ВЦРПС від 02.04.1976 №5/8, в тих випадках, коли в Списках №1 і №2 зазначено працівників, які виконують певні роботи, то правом на пільгове пенсійне забезпечення користуються всі працівники, постійно зайняті на цих роботах, незалежно від найменування їх професії.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком №442 та розробленими на виконання постанови №442 Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України (далі - Мінпраці) від 01.09.1992р. №41 (далі - Методичні рекомендації).

Згідно із зазначеними нормативними актами основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до положень Порядку №442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Мінпраці разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

Згідно із ст.101 Закону №1788-ХІІ органи, що призначають пенсії, мають право вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі; підприємства та організації несуть матеріальну відповідальність за шкоду, заподіяну громадянам або державі внаслідок несвоєчасного оформлення або подання пенсійних документів, а також за видачу недостовірних документів, і відшкодовують її.

Відповідно до вимог пункту 20 Порядку підтвердження трудового стажу для призначення пенсії за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993р. №637, у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

Комплексний аналіз норм Закону №1788-ХІІ та Порядку №442 дає підстави для висновку, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до п."б" ст.13 Закону №1788-ХІІ є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці. Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення права на зарахування пільгового стажу.

Аналогічна правова позиція міститься, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 10.09.2013р. у справі №21-183а13, від 25.11.2014р. у справі №21-519а14, від 10.03.2015р. у справі №21-51а15, від 17.03.2015р. у справі № 21-585а14.

Під час розгляду справи було встановлено, що позивач, працюючи на посадах – переглядач ампул, перекваліфікант наповнювача ампул, перекваліфікант укладальника-пакувальника виконувала роботу, яка передбачена Списком №2, у шкідливих умовах праці, що є підставою для зарахування даних періодів роботи до пільгового стажу за списком № 2.

Дані обставини знайшли своє підтвердження дослідженими судом доказами: довідками, виданими підприємством, де працювала позивач, показаннями свідків в судовому засіданні, які працювали разом з позивачкою та отримують пільгову пенсію за Списком №№1,2.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що позивач перебуваючи на посадах у період з 1987 року по 2002 рік на Харківському хімфармзаводі «Здоров’я трудящих» (далі Харківське виробниче хіміко-фармацевтичне об’єднання «Здоров’я», ОП Харківська фармацевтична фірма «Здоров’я «ВАТ» Фармацевтична фірма «Здоров'я» ВАТ «ПМП «Украгроспецбуд»), а саме: з 20.11.1987 року по 20.12.1987 року учень різальника ампул і трубок в ампельному цеху; з 21.12.1987 року по 26.07.1988 року - різальник ампул і трубок в ампельному цеху; з 27.07.1988 року по 30.11.1988 року - перекваліфікант переглядача ампул; з 01.12.1988 року по 31.03.1991 року - переглядач ампул з ін»єкційними розчинами в а ампельному цеху; з 01.04.1991 року по 04.05.1991 року - перекваліфікант наповнювача ампул дільниці гідрокортизону; з 05.05.1991 року по 31.03.1992 року - наповнювач ампул 2 розряду ампельного цеху; з 01.04.1992 року по 03.05.1992 року - перекваліфікант укладальника - пакувальника фітохімічного цеху; з 04.05.1992 року по 30.06.1993 року - укладальник - пакувальник фітохімічного цеху; з 01.07.1993 року по 31.09.1983 року - перекваліфікант апаратника СДА та глюкозидів ФХЦ; з 01.10.1993 року по 04.08.1997 року апаратник СДА та глюкозидів ФХЦ; з 05.08.1997 року по 30.10.2000 року - майстер дільниці капсулювання ФХЦ; з 01.11.2000 року по 14.02.2002 року - майстер ділянки ГЛФ ФХЦ виконувала роботу, яка передбачена Списком №2, у шкідливих умовах праці, а тому відсутні підстави для не врахування їй зазначених періодів роботи до пільгового стажу.

На підставі викладеного, суд задовольняє позовні вимоги ОСОБА_1 частково та вважає за необхідне скасувати рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, від 05.10.2016 року №373/15-16 та рішення Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 18.10.2016 року № 349 про відмову у зарахуванні пільгової пенсії за Списком №2 та зобов*язати Управління Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова вчинити дії щодо призначення позивачу пільгової пенсії за списком № 2 за наявності пільгового стажу з 05.10.2016 року.

Відповідно до ст.81 Закону України «Про пенсійне забезпечення» призначення пенсій і оформлення документів для їх виплати здійснюється органами Пенсійного фонду України. Пенсії призначаються з дня звернення за пенсією (ст. 83 Закону).

Підстав для винесення окремої ухвали судом не вбачається за результатами розгляду даної справи.

Положеннями статті 249 КАС України встановлено, що суд, виявивши під час розгляду справи порушення закону, може постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб'єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню закону.

У разі необхідності суд може постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними.

Суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов'язків, неналежного виконання професійних обов'язків (в тому числі якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором. Окрема ухвала щодо прокурора або адвоката надсилається органу, до повноважень якого належить притягнення до дисциплінарної відповідальності прокурора або адвоката відповідно.

Таким чином, суд вважає, що для належного захисту порушених прав позивача, достатньо скасувати рішення Комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років в частині неврахування стажу роботи позивача на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах; скасувати рішення Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про відмову у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах та зобов'язати Управління Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова вчинити дії щодо призначення позивачу ОСОБА_4 пільгової пенсії за списком № 2 за наявності пільгового стажу з 05.10.2016 року.

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що орган державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особі зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, ще передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових та службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

Відповідно до ч. 2 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 ст.9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Всупереч наведеним вимогам, відповідачі як суб'єкти владних повноважень не довили правомірності прийнятих ними рішень.

З урахуванням вищевказаного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 2, 6-10,77, 241-246, 255, 295,382 КАС України, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 (61107, м. Харків, 2-й в*їзд Климовського, 2) до комісії з питань підтвердження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, Головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області про скасування рішення відповідача, зобов*язання призначити пільгову пенсію - задовольнити частково.

Скасувати рішення комісії при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Харківській області, від 05.10.2016 року №373/15-16 та рішення Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова від 18.10.2016 року № 349 про відмову у зарахуванні пільгової пенсії ОСОБА_4 за Списком №2.

Зобов*язати Управління Київського об*єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова вчинити дії щодо призначення позивачу ОСОБА_4 пільгової пенсії за списком № 2 за наявності пільгового стажу з 05.10.2016 року.

В задоволенні інших позовних вимог – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подала, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський районний суд м. Харкова до Харківського апеляційного адміністративного суду.

Суддя: