Рішення № 76150030, 29.08.2018, Зміївський районний суд Харківської області

621/1630/18

2-о/621/62/18

РІШЕННЯ

іменем України

29 серпня 2018 року м. Зміїв

Зміївський районний суд Харківської області в складі:

головуючого Бібіка О. В.

з участю секретаря Горобець Н. М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи: Державне підприємство "Дослідне господарство Борки "Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України", ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

05.07.2018 до суду надійшла заява ОСОБА_1 з вимогами: встановити факт, що свідоцтво про право власності на житло від 12.01.1995, видане ДП "Дослідне господарство "Борки" на підставі розпорядження від 07.12.1994 № 129, на квартиру № 6 загальною площею 50,90 кв.м, яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1, видане на праві спільної сумісної власності ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, у відповідній частці фактично належить ОСОБА_1.

В обґрунтування заяви ОСОБА_1 зазначила, що їй на праві власності належить частина квартири АДРЕСА_1.

Однак в свідоцтві про право власності її ім'я помилково було зазначено як "ОСОБА_1", оскільки видавалося на підставі "радянського паспорта" і неправильно було зроблено як переклад з російської мови на українську ім'я "ОСОБА_1".

Таким чином, ім'я в правовстановлюючому документі на нерухоме майно - свідоцтві про право власності не збігається з іменем, зазначеним в паспорті, який вона має на даний час.

Один із співвласників квартири, її чоловік ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_2 року.

На даний час власниками квартири є вона та її дочка ОСОБА_2

Свідоцтво видавалося Дослідним господарством "Борки", яке знаходиться в стані банкрутства і виправити допущену помилку іншим шляхом неможливо.

Встановлення факту належності їй вказаного свідоцтва є необхідним для можливості вільно розпоряджатися належним нерухомим майном.

Належним чином повідомлені учасники справи в судове засідання не з'явилися.

Представник заявника ОСОБА_1 - ОСОБА_5 подав заяву про розгляд справи за його відсутністю та відсутністю заявника, наполягав на задоволенні заяви з підстав, викладених у ній.

Заінтересована особа - ОСОБА_2 подала заяву про розгляд справи за її відсутності, проти задоволення вимог ОСОБА_1 не заперечує, просив їх задовольнити.

Представник ДП "Дослідне господарство "Борки" "Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України" у судове засідання не з'явився про дату та час розгляду справи повідомлявся належним чином.

Зважаючи на те, що всі учасники справи в засідання не з'явилися, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного:

Відповідно до паспорта громадянина України, довідки про присвоєння ідентифікаційного номеру ДПІ у Зміївському районі, свідоцтва про народження вбачається, що ім'я заявниці зазначене як «ОСОБА_1». (а. с. 12, 14, 17).

Згідно свідоцтва про право власності, виданого 12.01.1995 року Дослідним господарством "Борки", на квартиру АДРЕСА_1, квартира належить на праві спільної сумісної власності: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2. (а. с. 5).

Після смерті ОСОБА_3, ОСОБА_1 та ОСОБА_2 успадкували в рівних частинах кожна спадкове майно, у тому числі 1/3 частину квартири АДРЕСА_1, що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом. (а. с. 6).

Згідно даних технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1, власниками зазначено: ОСОБА_1 та ОСОБА_2. (а. с. 8-11).

З довідки Бірківської сільської ради Зміївського району Харківської області від 13.04.2018 вбачається, що ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрована проживаючою в АДРЕСА_1 (а. с. 15).

Таким чином, написання ім'я заявника ОСОБА_1 у свідоцтві про право власності про право власності на житло - «ОСОБА_1» відрізняється від написання її ім'я у паспорті громадянина України - «ОСОБА_1».

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Відповідно до ч. 1, п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України, окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідністю з п. 6 ч. 1 ст. 315 ЦПК України, суд розглядає справи про встановлення факту належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім'я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім'ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Частиною 1 ст. 319 ЦПК України передбачено, що у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.

На підставі зазначених вище наданих заявником ОСОБА_1 письмових доказів судом достовірно встановлено, що їй та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності належить квартира АДРЕСА_1.

Зазначене право власності заявниці ніким не оспорюється. Однак, написання ім'я заявника ОСОБА_1 у паспорті та вказаному свідоцтві про право власності містять відмінності.

Встановлення факту належності ОСОБА_1 вказаного правовстановлюючого документа має для неї юридичне значення для реалізації прав власника щодо розпорядження нерухомим майном, а іншим порядком підтвердити цей факт вона не має можливості.

За таких обставин заява ОСОБА_1 про встановлення факту належності їй правовстановлюючого документа є обґрунтованою і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 12, 13, 81, 82, 89, 223, ч. 2 ст. 247, 259, 263-265, 268, 273, п. 6 ч. 1 ст. 315, 319, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту належності правовстановлюючого документа, заінтересовані особи: Державне підприємство "Дослідне господарство Борки "Інституту овочівництва і баштанництва Національної академії аграрних наук України", ОСОБА_2 - задовольнити.

Встановити факт належності ОСОБА_1 свідоцтва про право власності на житло від 12.01.1995, виданого ДП "Дослідне господарство "Борки" на підставі розпорядження від 07.12.1994 № 129, на квартиру № 6 загальною площею 50,90 кв.м, яка знаходиться у будинку АДРЕСА_1, у якому співвласників зазначено: ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не буде подано.

Учасники справи мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Апеляційного суду Харківської області протягом тридцяти днів з дня складання повного рішення суду.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Текст повного рішення складено 29.08.2018.

Головуючий: