Постанова № 76149310, 28.08.2018, Апеляційний суд Чернігівської області

Справа № 751/4471/18 Провадження № 22-ц/795/1073/2018 Головуючий у I інстанції – ОСОБА_1 Доповідач - Висоцька Н. В.Категорія – цивільна

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2018 року м. Чернігів

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ у складі:

головуючого-судді Висоцької Н.В.

суддів: Бобрової І.О., Шитченко Н.В.

сторони: позивач - ОСОБА_2,

відповідач - ОСОБА_3,

розглянувши у порядку письмового провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу судді Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 липня 2018 року (місце ухвалення – м. Чернігів, дата складання повного тексту судового рішення – 11.07.2018) про повернення позовної заяви позивачу у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу,

В С Т А Н О В И В :

У липні 2017 року ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_3 про розірвання шлюбу.

Ухвалою судді Новозаводського районного суду м. Чернігова від 06.07.2018 позовну заяву ОСОБА_2 повернуто особі, що її подала разом з усіма доданими документами.

В обґрунтування підстав повернення позовної заяви суддя зазначив, що справа не підсудна Новозаводському районному суду м. Чернігова, оскільки реєстрації відповідача в Чернігівській області не значиться, рухомого чи нерухомого майна на території України він не має, а тому позивачу слід звертатись до компетентного органу Республіки Німеччина.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою судді Русский Є.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді місцевого суду від 06.07.2018, та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

За доводами скарги, суд першої інстанції припустився порушень норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання по суті і порушення прав позивача щодо звернення до суду як громадянина України.

У скарзі заявник посилається, що у 2007 році зареєстрував шлюб з відповідачем у Відділі реєстрації актів цивільного стану Чернігівського міського управління юстиції, а з жовтня 2010 року сторони перестали підтримувати сімейно-шлюбні відносини, стали проживати окремо, не ведуть спільного господарства та не мають спільного бюджету. Зазначає, що останнє відоме місце проживання відповідача в Україні – м. Чернігів, вул. Реміснича (Комсомольська), 5-а/30, де сторони проживали разом на момент реєстрації і перебування у шлюбі. Крім того, шлюб зареєстровано у м. Чернігові, та у позивача є малолітня дитина, з матір»ю якої позивач зареєструвати новий шлюб не може, оскільки не розірвано шлюб між сторонами.

ОСОБА_3 направлялась ухвала про відкриття апеляційного провадження у справі та надавався строк для подання відзиву, разом з тим, остання не скористалась своїм процесуальним правом подати відзив на апеляційну скаргу.

За ч. 2 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені у пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37, 40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Вислухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ст.379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з’ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції вважає встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права чи неправильне застосування норм матеріального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

Повертаючи позивачеві позовну заяву для подачі її до належного суду, суд першої інстанції виходив з того, що в позовній заяві місцем проживання відповідачки зазначено: ОСОБА_4 Республіка Німеччина, м. Гамбург, вул. Штелльбрінквег, 10. Позивач не має на утриманні малолітніх чи неповнолітніх дітей, належних та допустимих доказів на підтвердження того, що він за станом здоров’я чи з інших поважних причин не може виїхати до місця проживання відповідачки не надано, одночасно доказів про зареєстроване місце проживання або місце знаходження рухомого чи нерухомого майна відповідачки на території України також не надано, а тому виходячи із загальних правил підсудності справа не підсудна Новозаводському районному суду м. Чернігова.

Колегія суддів не погоджується з вищезазначеними висновками суду першої інстанції, з огляду на таке.

Так, згідно ч.10 ст.28 ЦПК України позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред’являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.

Як вказував в своєму позові позивач, він звернувся до Новозаводського районного суду м. Чернігова з позовом до ОСОБА_3, яка є громадянкою ОСОБА_4 Республіки Німеччина та проживає в Німеччині, м. Гамбург, вул. Штелльбрінквег, 10, відповідачка відмовляється відвідати Україну для вирішення питання щодо розірвання шлюбу або надати заяву для розірвання шлюбу в органах державної реєстрації актів цивільного стану України.

Як вбачається з матеріалів справи, судом першої інстанції не перевірялась наявності реєстрації відповідачки на території України.

Виходячи зі змісту ч.1 ст.60 Закону України «Про міжнародне приватне право» правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності – правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого – правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв’язок іншим чином.

Частиною 1 ст.61 Закону визначено, що подружжя може обрати для регулювання майнових наслідків шлюбу право особистого закону одного з подружжя або право держави, у якій один з них має звичайне місце перебування, або, стосовно до нерухомого майна, право держави, у якій це майно знаходиться.

Згідно ч.1 ст.63 Закону припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.

Так, згідно п.7 ч.1 ст.76 вищевказаного Закону суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у випадку, якщо дія або подія, що стала підставою для подання позову, мала місце на території України.

Під час відкриття провадження та вирішення спору у справі суду першої інстанції належить з'ясувати дотримання позивачем вимог статей 16, 60, 63 Закону України «Про міжнародне приватне право» щодо наявності підстав для звернення до суду України.

ОСОБА_2 не позбавлений права на звернення до суду із зазначеним позовом відповідно до положень частини другої статті 28 ЦПК України, за зареєстрованим його місцем проживання чи перебування у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленністю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про непідсудність даної цивільної справи Новозаводському районному суду м. Чернігів, що призвело до постановлення помилкової ухвали.

Таким чином, наявні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування оскаржуваної ухвали з одночасним направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 379 ч. 1 п. 4 , 381, 382, 383, 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити.

Ухвалу Новозаводського районного суду міста Чернігова від 06 липня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судове рішення у повному обсязі складено 28.08.2018.

Головуючий:Судді: