Ухвала суду № 76148822, 27.08.2018, Апеляційний суд Хмельницької області

копія

Провадження 11-кп/792/545/18

Справа № 686/21830/17 Головуючий в 1-й інстанції Трембач О. Л.

Категорія: ч.1 ст.286 КК України Доповідач Матущак М.С.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2018 року Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Хмельницької області у складі:

суддів: Матущака М.С.,

ОСОБА_1, ОСОБА_2,

за участю секретаря

судового засідання ОСОБА_3,

прокурора Павлишина В.І.,

потерпілої ОСОБА_4,

обвинуваченого ОСОБА_5,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Хмельницькому кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017240010005681 від 15 серпня 2017 року, за апеляційною скаргою потерпілої ОСОБА_4 на вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2018 року,

у с т а н о в и л а :

Вироком Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2018 року,

ОСОБА_5,

ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянин України, тимчасово не працює, ІНФОРМАЦІЯ_3, неодружений, зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, житель ІНФОРМАЦІЯ_5, не має судимостей,

визнаний винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, та призначено йому покарання у виді штрафу в розмірі 400 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 6 800 (шість тисяч вісімсот) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 (один) рік.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави судові витрати за проведення автотехнічної експертизи № 5056/17-26 від 03 жовтня 2017 року в розмірі 3714 (три тисячі сімсот чотирнадцять) грн.

Речові докази:

- автомобіль «Ford Galaxy», реєстраційний номер НОМЕР_1, переданий на відповідальне зберігання ОСОБА_5, залишено у його користуванні.

Цивільний позов заявлений прокурором в інтересах держави задоволено повністю. Стягнуто з ОСОБА_5 на користь держави в особі Міністерства охорони здоров’я в особі Хмельницької міської лікарні, на р/р 31412535700002 в ГУДКСУ в Хмельницькій області в м. Хмельницькому МФО 815013, код ЄДРПОУ 38045529, до міського бюджету витрати на лікування потерпілої від кримінального правопорушення в сумі 6587 (шість тисяч п’ятсот вісімдесят сім) грн. 76 (сімдесят шість) коп.

Позовну заяву у кримінальному провадженні ОСОБА_4 про стягнення витрат на лікування та моральної шкоди з ОСОБА_5 та ПАТ «Київський страховий дім» задоволено частково.

Стягнуто з ПАТ «Київський страховий дім» на користь ОСОБА_4 10746 (десять тисяч сімсот сорок шість) грн. 85 (вісімдесят п’ять) коп. матеріальної шкоди.

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 15 000 (п’ятнадцять тисяч) грн. моральної шкоди, в решті позовних вимог відмовлено.

За вироком суду, 15 серпня 2017 року біля 10 години 15 хвилин, водій ОСОБА_5, керував автомобілем НОМЕР_2, рухався заднім ходом по проїзній частині вулиці Гастелло з боку вулиці Козацької в напрямку до вулиці Гречка міста Хмельницького.

Поблизу будинку №10/4 по вулиці Гастелло, не переконався, що це буде безпечно, в порушення вимог п.10.9 Правил дорожнього руху України (далі –ПДР), затверджених постановою КМУ №1306 від 10 жовтня 2001 року, не зменшив швидкості руху автомобіля, в результаті чого здійснив наїзд на пішохода ОСОБА_4, яка рухалась по проїзній частині вулиці Гастелло поблизу будинку 10/4, справа наліво відносно напрямку руху автомобіля НОМЕР_2.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (далі – ДТП) та порушення ОСОБА_5 вимог ПДР, пішохід ОСОБА_4 отримала тілесні ушкодження у вигляді тупої травми стопи лівої нижньої кінцівки з садном бічної поверхні лівої стопи, рани з розчавленням м’яких тканин внутрішньої поверхні стопи та 1-го її пальця, крововиливом м’яких тканин тильної поверхні лівої стопи, уламковим внутрішнє-суглобовим переломом проксимального кінця 1-ї плеснової кістки лівої стопи зі зміщенням уламків, які за своїм характером відносяться до тілесного ушкодження середньої тяжкості, що спричинило тривалий розлад здоров’я.

Своїми діями ОСОБА_5 порушив:

- вимоги п.10.9 ПДР:

Під час руху транспортного засобу заднім ходом водій не повинен створювати небезпеки чи перешкод іншим учасникам руху. Для забезпечення безпеки руху він, у разі потреби, повинен звернутися за допомогою до інших осіб;

- вимоги п.12.3 ПДР:

У разі виникнення небезпеки для руху або перешкоди, яку водій об'єктивно спроможний виявити, він повинен негайно вжити заходів для зменшення швидкості аж до зупинки транспортного засобу або безпечного для інших учасників руху об'їзду перешкоди.

Вище вказані порушення правил безпеки руху знаходяться в прямому причинному зв’язку з дорожньо-транспортною пригодою та її наслідками – заподіянням тілесних ушкоджень середнього ступеня тяжкості потерпілій ОСОБА_4

В апеляційній скарзі потерпіла ОСОБА_4 просила вирок Хмельницького міськрайонного суду від 19 червня 2018 року по обвинуваченню ОСОБА_5 змінити, цивільний позов задовольнити повністю, стягнувши з ОСОБА_5 на її користь 13246,85 грн. матеріальної шкоди та 50 000,00 грн. моральної шкоди.

Посилалась на те, що суд першої інстанції неправомірно зменшив розмір матеріального збитку на суму 2 500,00 грн. від загального розміру матеріальної шкоди, завданої їй в результаті протиправних дій ОСОБА_5

Також, на її думку, безпідставно зменшено розмір моральної шкоди, завданої їй незаконними діями ОСОБА_5

Указувала, що завдана їй моральна шкода полягає у фізичному болю та моральних стражданнях у зв’язку з ушкодженням її здоров’я, душевних стражданнях у зв’язку з протиправною поведінкою щодо неї.

Після отримання вищевказаних тілесних ушкоджень вона не може ходити, до цього часу використовує палицю, що супроводжується для неї великим фізичним навантаженням. Після ДТП лише в грудні 2017 року почала ходити за допомогою палиці, а до цього була обмежена в рухах та після перебування в лікарні постійно знаходилась вдома.

На думку апелянта, протиправні дії ОСОБА_5 позначили негативні зміни у її житті, страх, переживання, спогади та можливе повторення подій, постійна насторога, переживання фізичних незручностей та психологічного дискомфорту, відірваність від активного соціального життя, порушення сну та нестійкий настрій, почуття образи та приниження гідності, дратівливість та нервозність.

У момент отримання тілесних ушкоджень вона перенесла фізичний біль та емоційний стрес, що супроводжувався переживанням та страхом за своє життя.

При цьому, не враховуючи вказаних обставин і норм чинного законодавства, не давши належної оцінки дослідженим доказам, суд першої інстанції помилково зменшив розмір моральної шкоди до 15 000 грн.

В оскаржуваному вироку, суд першої інстанції послався на те, що обставинами, що пом’якшують покарання, є щире каяття та добровільне відшкодування завданих збитків потерпілій.

Проте, такий висновок місцевого суду є необґрунтованим, оскільки протягом усього судового процесу ОСОБА_5 ставив під сумнів наявність своєї вини, відшкодував лише незначну частину заподіяного їй матеріального збитку та взагалі не відшкодував їй матеріальної шкоди.

Тому, на думку ОСОБА_4, суд першої інстанції дійшов необґрунтованого висновку про наявність обставин, що пом’якшують покарання.

Заслухавши доповідь судді апеляційного суду з викладом змісту оскаржуваного судового рішення та доводів апеляційної скарги; потерпілу ОСОБА_4 на підтримання апеляційної скарги з викладених у ній мотивів; обвинуваченого ОСОБА_5, який заперечив проти апеляційної скарги потерпілої ОСОБА_4; думку прокурора, перевіривши матеріали кримінального провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про таке.

Висновки суду про доведеність вини ОСОБА_5, що полягає у порушенні вимог ПДР (п.п.10.9, 12.3), які перебувають у прямому причинному зв’язку із ДТП та спричиненням тілесних ушкоджень, а також кваліфікація таких дій ОСОБА_5 за ч.1 ст.286 КК України, які виразились в порушенні правил безпеки дорожнього руху, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушкодження та в частині призначення покарання учасниками судового провадження не оспорюються, відтак вирок суду в цій частині відповідно до положень ч.1 ст.404 КПК України апеляційним судом не переглядається.

Потерпілою ОСОБА_4 було заявлено цивільний позов про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_5 матеріальної шкоди в сумі 13 246,85 грн., що підтверджується копіями квитанцій, довідок та призначених для лікування засобів, та стягнення моральної шкоди в сумі 50 000 грн.

Колегія суддів уважає, що позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення матеріальної та моральної шкоди обґрунтовано був задоволений місцевим судом, однак стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 моральну шкоду не в повному обсязі.

Вимоги ж про стягнення витрат на лікування та моральної шкоди із ОСОБА_5 та ПАТ «Київський страховий дім», ОСОБА_4 підтвердила копією полісу № АК/ 3580799, строк дії якого до 28 березня 2018 року.

Водночас суд першої інстанції не повною мірою врахував та дослідив всі обставини, на які у своїй апеляційній скарзі посилається потерпіла ОСОБА_4

Так, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду стосовно того, що в ході судового розгляду відповідними доказами було підтверджено лікування потерпілої, отже, заявлені вимоги цивільного позову обґрунтовані, законні та підлягають задоволенню.

Згідно ч.5 ст.1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкода була завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Так, ст.24.1. Закону України «Про обов’язкове страхування цивільної відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у зв'язку з лікуванням потерпілого відшкодовуються обґрунтовані витрати, пов'язані з доставкою, розміщенням, утриманням, діагностикою, лікуванням, протезуванням та реабілітацією потерпілого у відповідному закладі охорони здоров'я, медичним піклуванням, лікуванням у домашніх умовах та придбанням лікарських засобів.

З матеріалів кримінального провадження видно, що були надані письмові докази (квитанції, акти проведеного огляду, довідкою Хмельницької міської лікарні щодо вартості стаціонарного лікування від 09 жовтня 2017 року №836) у зв'язку з лікуванням потерпілої від ДТП і витрат, пов’язаних із лікуванням у відповідному закладі охорони здоров'я та придбанням лікарських засобів.

За таких обставин заявлені позовні вимоги про відшкодування матеріальної шкоди суд першої інстанції обґрунтовано задовольнив в розмірі наданих письмових доказів на підтвердження понесених витрат на придбання ліків.

Зокрема, обґрунтовано ухвалив стягнути з ПАТ «Київський страховий дім» 10 746, 85 грн. При цьому врахував, що обвинувачений ОСОБА_5 добровільно відшкодував матеріальну шкоду в розмірі 2 500 грн. Тому підстав для зміни рішення суду в цій частині немає.

Згідно ч.1 ст.1167 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірним рішенням, діями чи бездіяльністю відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що рішення місцевого суду про відшкодування моральної шкоди потерпілій і стягнення на її користь із обвинуваченого ОСОБА_5 15 000 грн. не є справедливим і співрозмірним та не компенсує зазнаного фізичного болю та емоційного стресу потерпілої.

При визначенні розміру відшкодування моральної шкоди колегія суддів апеляційного суду враховує характер правопорушення, глибину фізичних та душевних страждань потерпілої, погіршення здібностей потерпілої та вимоги розумності і справедливості, а також приписи ст.23 ЦК України.

За таких обставин, колегія суддів уважає за необхідне вирок суду першої інстанції в частині розв’язання цивільного позову про стягнення моральної шкоди змінити і збільшити розмір такого відшкодування до 35 000 грн.

Керуючись ст.ст.404, 407, 408, 418, 419 КПК України, колегія суддів,

п о с т а н о в и л а :

Апеляційну скаргу потерпілої ОСОБА_4 задовольнити частково.

Вирок Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 19 червня 2018 року щодо ОСОБА_5 в частині розв’язання цивільного позову потерпілої ОСОБА_4 про стягнення моральної шкоди змінити.

Цивільний позов ОСОБА_4 до ОСОБА_5 про стягнення моральної шкоди задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 35 000 грн. моральної шкоди.

У решті вирок залишити без зміни.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.

На ухвалу може бути подана касаційна скарга до суду касаційної інстанції протягом трьох місяців з дня її проголошення.

Судді: /підписи/

З оригіналом згідно:

Суддя Апеляційного суду

Хмельницької області ОСОБА_6