Рішення № 76146912, 28.08.2018, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/3671/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м.Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі:

головуючого судді Гордійчук І.О.

при секретарі – Михайленко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати доходів,-

ВСТАНОВИВ:

06 березня 2018 року позивач звернувся до Рівненського міського суду із позовом до приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» про стягнення на свою користь середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року у розмірі 80082,24 грн. та компенсацію втрати частини доходів у зв’язку із затримкою її виплати в розмірі 4667,39 грн.

Відповідно до заяви про збільшення позовних вимог від 11 травня 2018 року представник позивача просить стягнути з відповідача на користь позивача компенсацію втрати частини грошових доходів у зв’язку з порушенням термінів їх виплати у розмірі 4667 грн. 39 коп. та відшкодувати середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 14 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року у розмірі 105349,50 грн.

Позовні вимоги позивач мотивує тим, працював в ПрАТ «Рівнеазот»,, наказом №1099-ВК від 10 квітня 2017 року був звільнений з роботи за ст.38 КзПП України за власним бажанням у зв’язку із невиконанням власником законодавства про працю. За період січень-квітень 2017 року відповідач не виплатив заробітну плату та інші належні до виплати суми, також позивач зазначає, що у зв’язку із затримкою виплати заробітної плати має право на компенсацію втрати частини доходів відповідно до ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини заробітної плати у зв’язку із порушенням строків її виплати» та на відшкодування середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, оскільки виплата по заробітній платі відповідачем відбувалась лише 12 лютого 2018 року на підставі судового наказу.

29 березня 2018 року від представника ПрАТ «Рівнеазот» ОСОБА_2 до суду надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого він заперечує проти задоволення позову, та просить звільнити ПрАТ «РІВНЕАЗОТ» від відшкодування шкоди заподіяної затримкою розрахунку при звільненні в повному обсязі на підставі ч.2 ст.1171 ЦК України . В обґрунтування відзиву зазначає, що у відповідача наявні поважні причини та об’єктивні обставини, які мають істотне значення та підтверджують відсутність вини щодо несвоєчасного виконання свої зобов’язань по виплаті заробітної плати перед позивачем, зокрема зазначає, що ПрАТ "РІВНЕАЗОТ" не отримало всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал», окрім того, з 07 березня 2017 року на підприємстві повністю обмежили поставку природного газу, не давши змоги виробити продукцію.

08 червня 2018 року від представника відповідача до суду надійшли письмові пояснення, де сторона зазначає, що у зв’язку із збільшенням розміру позовних вимог позивачем, надає розрахунок середнього заробітку, який становить 104831,52 грн., за 204 робочі дні, з розрахунку середньоденного заробітку в сумі 513 грн.88 коп.

Позивач в судове засідання не з’явився, від його представника до суду 28 серпня 2018 року надійшла заява про розгляд справи за його відсутності та заперечення проти письмових пояснень представника відповідача. Також представник позивача у своїй заяві зазначає, що підтримує вимоги свого довірителя відповідно до заяви про збільшення розміру позовних вимог.

Від представника відповідача надійшли до суду клопотання про розгляд справи за відсутності повноважного представника ПрАТ «Рівнеазот».

Враховуючи заяви учасників судового розгляду, суд вважає за можливе розгляд справи провести за їх відсутності, на підставі наявних в матеріалах справи документів.

Згідно з ч.2 ст.247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення.

Судом встановлено, що позивач перебував у трудових відносинах з ПрАТ «Рівнеазот». Відповідно до наказу №1099-ВК був звільнений 14 квітня 2017 року.

Відповідно до довідки №2103 від 23.10.2017 року ОСОБА_1 належать до виплати при звільненні 41040,59 грн., в тому числі за січень – 3242,96 грн., за лютий – 14679,44 грн., березень – 1552,61 грн., квітень – 21565,58 грн. (в тому числі вихідна допомога в розмірі трьохмісячного середнього заробітку – 25130.70 грн., утримано за пере використану відпустку - 5141,59 грн.)

Судовим наказом Рівненського міського суду від 26 жовтня 2017 року по цивільній справі №569/16349/17 з Приватного акціонерного товариства «Рівнеазот» на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість в розмірі 41040,59 грн.

Відповідно до виписки з карткового рахунку ОСОБА_1, 12 лютого 2018 року на даний рахунок було здійснено зарахування заборгованості оп заробітній платі в розмірі 41010,59 грн.

Відповідно до вимог частини 1 ст.115 КЗпП заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 34 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати провадиться відповідно до індексу зростання цін на споживчі товари і тарифів на послуги у порядку, встановленому чинним законодавством.

Порядок нарахування та виплати компенсація працівникам втрати частини заробітної плати у зв'язку із порушенням строків її виплати встановлено ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати»

Ст.1 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» встановлено, що підприємства, установи і організації всіх форм власності та господарювання здійснюють компенсацію громадянам втрати частини доходів у випадку порушення встановлених строків їх виплати, у тому числі з вини власника або уповноваженого ним органу (особи).

Відповідно до вимог ст.2 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати» компенсація громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати (далі - компенсація) провадиться у разі затримки на один і більше календарних місяців виплати доходів, нарахованих громадянам за період починаючи з дня набрання чинності цим Законом. Під доходами у цьому Законі слід розуміти грошові доходи громадян, які вони одержують на території України і які не мають разового характеру: пенсії; соціальні виплати; стипендії; заробітна плата (грошове забезпечення) та інші.

Сума компенсації обчислюється шляхом множення суми нарахованого, але не виплаченого громадянину доходу за відповідний місяць (після утримання податків і обов'язкових платежів) на індекс інфляції в період невиплати доходу (інфляція місяця, за який виплачується доход, до уваги не береться), що передбачено ст.3 ЗУ «Про компенсацію громадянам втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків їх виплати».

Згідно наданого позивачем розрахунку розмір компенсації втрати частини доходів у зв'язку з порушенням строків виплати заробітної плати становить 4667,39 грн.

Статтею 117 КЗпП України встановлено, що в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку про те, що відсутність фінансово-господарської діяльності або коштів у роботодавця не виключає його вини в невиплаті належних звільненому працівникові коштів та не звільняє роботодавця від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України.

Відповідно до роз’яснень, наведених у пункті 20 постанови Пленуму Верховного Суду України № 13 від 24 грудня 1999 року «Про практику застосування судами законодавства про оплату праці», установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку.

Враховуючи те, що відповідач на час звільнення позивача не здійснив з ним остаточний розрахунок по заробітній платі, суд приходить до висновку що відповідач зобов’язаний сплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні, за період з 18 квітня 2017 року (наступного робочого дня після дня звільнення) по 12 лютого 2018 року (тобто по день проведення роботодавцем фактичного розрахунку з заробітної плати).

Відповідно до п.8 Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100, нарахування виплат, що обчислюються із середньої заробітної плати за останні два місяці роботи, провадяться шляхом множення середньоденного (годинного) заробітку на число робочих днів/годин, а у випадках, передбачених чинним законодавством, календарних днів, які мають бути оплачені за середнім заробітком. Середньоденна (годинна) заробітна плата визначається діленням заробітної плати за фактично відпрацьовані протягом двох місяців робочі (календарні) дні на число відпрацьованих робочих днів (годин), а у випадках, передбачених чинним законодавством, - на число календарних днів за цей період.

Відповідно до розрахунку наданого позивачем до позовної заяви, після збільшення розміру позовних вимог, сума середнього заробітку, що підлягає до стягнення за час затримки розрахунку при його звільненні за період з 15 квітня 2017 року по 12.02.2018 року становить 105349,50 грн.

Згідно довідки про середню заробітну плату №1425 від 20.04.2018 року ОСОБА_1 за лютий 2017 року нараховано 9400,83 грн. за 144,60 відпрацьованих годин, за березень 876,79 грн. за 15,40 відпрацьовані години. Середньогодинна заробітна плата при цьому становить 64,2351 грн.

Отже, середньоденна заробітна плата позивача становить ( 9400,83 грн. заробітної плати за лютий 2017 року + 876,79 грн. заробітної плати за березень) : (144,60 робочих годин у лютому 2017 року + 15,40 робочі години у березні 2017року) * 8 годинний робочий день = 513,88 грн. (64,2351 грн. * 8 год.)

Судом встановлено, що період прострочення виплати розрахункових коштів з 18.04.2017 року (наступного робочого дня після звільнення (16.04.2018 - Великдень)) по 12.02.2018 року ( по день фактичного розрахунку) становить – 204 дні.

Оскільки середньоденна заробітна плата позивача становить 513,88 грн., то розмір середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, який підлягає виплаті позивачу за період з 18 квітня 2017 року по 12 лютого 2018 року становить 104831,52 грн (513,88 грн. х 204 дн.). Саме така сума підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

Доводи представника відповідача про відсутність вини відповідача щодо несвоєчасного виконання своїх зобов’язань по виплаті заробітної плати перед позивачем та про те, що шкода позивачу була заподіяна в стані крайньої необхідності, суд вважає безпідставними. Вчинення дій у стані крайньої необхідності передбачає вчинення їх для усунення небезпеки, яка загрожує державному або громадському порядку, власності, правам і свободам громадян, установленому порядку управління, якщо ця небезпека за даних обставин не могла бути усунута іншими засобами і якщо заподіяна шкода є менш значною, ніж відвернена шкода.

З огляду на викладене, недоотримання всіх належних сум за надані послуги від РОВКП «Рівнеобводоканал», обмеження на підприємстві поставки природного газу, що не дало змоги виробити продукцію не може свідчити про відсутність вини роботодавця в невиплаті працівникові належних коштів і не є підставою для звільнення роботодавця від обов'язку сплатити зазначені кошти.

Враховуючи зміст позовних вимог та встановлені по справі обстави, суд приходить до переконання, що позов підлягає до часткового задоволення.

Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає сплаті 704 грн. 80 коп. судового збору.

Керуючись ст.ст.258,259,264,265,273,274,275,279,352,354,430 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні і компенсації втрати доходів – задовольнити частково.

Стягнути з ПРИВАТНОГО АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА «РІВНЕАЗОТ» на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільнення у розмірі 104831 (сто чотири тисячі вісімсот тридцять одну) грн. 52 коп. та 4667 (чотири тисячі шістсот) грн. 39 коп. компенсації втрати частини заробітної плати у зв'язку з порушенням строків її виплати, без утримання прибуткового податку з громадян й інших обов’язкових платежів та 704 (сімсот чотири) грн.. 80 коп. судових витрат по справі, що складаються з судового збору.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Апеляційного суду Рівненської області або через Рівненський міський суд Рівненської області (відповідно до п.п. 15.5 п.15 ч.1 Перехідних положень Цивільного процесуального кодексу України в редакції Закону № 2147 – VIII від 03 жовтня 2017 року) протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, місце реєстрації:АДРЕСА_1 реєстраційний номер облікової картки платників податків: НОМЕР_1;

Відповідач ПРИВАТНЕ АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО «РІВНЕАЗОТ»: місцезнаходження 33017, м.Рівне-17, код ЄДРПОУ 05607824.

Суддя І.О.Гордійчук