Рішення № 76146617, 29.08.2018, Автозаводський районний суд м. Кременчука

Справа № 524/960/18

Провадження №2/524/1166/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29.08.2018 року Автозаводський районний суд м. Кременчука в складі: головуючого – судді – Нестеренка С.Г., при секретарі – Бельченко Н.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременчуці Полтавської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням, -

В С Т А Н О В И В

У лютому 2018 року до суду звернулася ОСОБА_1 з вказаним позовом до ОСОБА_2 про визнання особи такою, що втратила право користування житловим приміщенням.

Зазначала, що вона є власником квартири АДРЕСА_1.

З 2013 року відповідач ОСОБА_2, який є її колишнім чоловіком, за вказаною адресою не проживає і його особистих речей в квартирі немає. (а.с. 1-3).

Після уточнення позовних вимог, які надійшли до суду 05 квітня 2018 року, просила визнати ОСОБА_2 таким, що втратив право користування вказаним житловим приміщенням на підставі ст. 405 ЦК України та розірвати договір найму жилого приміщення, укладеного 21 червня 2007 року на невизначений строк між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 (а.с. 47-48).

Ухвалою суду від 20 березня 2018 року було відкрито провадження у справі, залучено учасників справи та призначено розгляд справи у порядку загального позовного провадження. (а.с.34).

Ухвалою суду від 05 квітня 2018 року клопотання позивача ОСОБА_1 про виклик та допит свідків ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 було задоволено. Визнано підготовку справи до розгляду закінченою та призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні з викликом сторін, третіх осіб. (а.с.46).

У судове засідання позивач ОСОБА_1 не прибула, просила справу розглянути за її відсутності, позовні вимоги підтримала в повному обсязі, про що надала письмову заяву, а також просила розглянути справу без виклику свідків (а.с. 71).

Відповідач ОСОБА_2 у судове засідання не прибув повторно, був повідомлений про час та місце розгляду справи належним чином – засобами рекомендованого поштового зв’язку, про причини неявки в судове засідання не повідомляв.

Представники третіх осіб: - Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради та ТОВ «Житлорембудсервіс» у судове засідання не прибули, адміністрація Автозаводської районної адміністрації виконавчого комітету Кременчуцької міської Ради просила справу розглянути за відсутності їх представника, про що надали письмову заяву. (а.с. 70)

Суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, вивчивши матеріали справи, встановив наступне.

Згідно ст. 391 ЦК України власник має право володіти, користуватися, розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно ч. 2 ст. 405 ЦК України член сім'ї власника житла втрачає право на користування цим житлом у разі відсутності члена сім’ї без поважних причин понад один рік, якщо інше не встановлено домовленістю між ним і власником житла або законом.

Згідно ст. 406 ЦК України сервітут припиняється у разі:

1) поєднання в одній особі особи, в інтересах якої встановлений сервітут, і власника майна, обтяженого сервітутом;

2) відмови від нього особи, в інтересах якої встановлений сервітут;

3) спливу строку, на який було встановлено сервітут;

4) припинення обставини, яка була підставою для встановлення сервітуту;

5) невикористання сервітуту протягом трьох років підряд;

6) смерті особи, на користь якої було встановлено особистий сервітут.

2. Сервітут може бути припинений за рішенням суду на вимогу власника майна за наявності обставин, які мають істотне значення.

3. Власник земельної ділянки має право вимагати припинення сервітуту, якщо він перешкоджає використанню цієї земельної ділянки за її цільовим призначенням.

4. Сервітут може бути припинений в інших випадках, встановлених законом.

Судом достовірно встановлено, що квартира АДРЕСА_1 належить на праві власності позивачеві ОСОБА_1 на підставі договору купівлі-продажу квартири серії ВЕО № 926718, посвідченого 15 травня 2007 року державним нотаріусом Другої полтавської державної нотаріальної контори ОСОБА_7, зареєстровано в реєстрі за № 7185.

У згаданій квартирі є зареєстрованими позивач, її син та відповідач ОСОБА_2 Відповідач не проживає у квартирі з 2013 року без поважних на те причин та підстав, що підтверджується актом про не проживання, складеного 01 лютого 2018 року ТОВ «Житлорембудсервіс». Особисті речі відповідача в квартирі АДРЕСА_1 – відсутні. У даний час фактичне місце проживання відповідача - невідоме та не встановлено.

21 червня 2007 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 був укладений договір найму жилого приміщення - квартирі АДРЕСА_1, що належить позивачу, на невизначений строк.

Відповідно ст. 47 Конституції України ніхто не може бути примусово позбавлений житла інакше як на підставі закону за рішенням суду.

Згідно ч. ч. 4, 5 ст. 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.

Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.

У відповідності до ч. 1 ст. 63 ЖК України предметом договору найму жилого приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду є окрема квартира або інше ізольоване жиле приміщення, що складається з однієї чи кількох кімнат, а також одноквартирний жилий будинок.

Згідно ст. 64 ЖК України члени сім'ї наймача, які проживають разом з ним, користуються нарівні з наймачем усіма правами і несуть усі обов'язки, що випливають з договору найму жилого приміщення. Повнолітні члени сім'ї несуть солідарну з наймачем майнову відповідальність за зобов'язаннями, що випливають із зазначеного договору.

До членів сім'ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім'ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство.

Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім'ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов'язки, як наймач та члени його сім'ї.

У ст. 65 цього Кодексу передбачено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім'ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. На вселення до батьків їх неповнолітніх дітей зазначеної згоди не потрібно.

Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім'ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім'ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім'ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.

Суд, аналізуючи отримані докази та вказані норми законодавчих актів, приходить до висновку, що у відповідача ОСОБА_2 припинено право користування (сервітут) спірним житловим приміщенням, оскільки він не проживає в ньому понад три роки підряд, без поважних на те причин.

Відповідач не надав суду належних та допустимих доказів на спростування позову.

Враховуючи наведені обставини, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню. Необхідно визнати припиненим право користування (сервітуту) ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: м. Кременчук, квартал 287АДРЕСА_2) житловим приміщенням – квартирою № 55 у будинку № 19 по кварталу 287 у м. Кременчуці, згідно ст. 406 ЦК України, оскільки відповідач не проживає у вказаному житловому приміщенні більше трьох років підряд. При цьому, суд застосовує ст. 406 ЦК України, оскільки спірне приміщення належить позивачеві на праві приватної власності, а відповідач не є членом сім’ї позивача.

Відповідно до ст.. 142 ЦПК України, вирішуючи питання про судові витрати, суд враховує, що з відповідача ОСОБА_2 необхідно стягнути на користь позивача ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збори в розмірі 704,80 грн., оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст. 41 Конституції України, ст.ст. 391, 406 ЦК України, ст.ст. 4, 5, 10-13, 18, 76-81, 83, 142, 258, 263-265, 268, 273, 280-283, 352, 354 ЦПК України,

У Х В А Л И В

Позов ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_2, зареєстрована та проживає за адресою: м. Кременчук, квартал 287АДРЕСА_2) – задовольнити частково.

Визнати припиненим право користування (сервітуту) ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_1, РНОКПП НОМЕР_1, останнє відоме зареєстроване місце проживання: м. Кременчук, квартал 287АДРЕСА_2) житловим приміщенням – квартирою № 55 у будинку № 19 по кварталу 287 у м. Кременчуці.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 кошти у повернення сплаченого судового збору в розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданої упродовж тридцяти днів з дня складання повного тексту.

Заочне рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Полтавської області безпосередньо або через Автозаводський районний суд м. Кременчука протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: