Постанова № 76146578, 29.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 539/3318/17 Номер провадження 22-ц/786/2031/18Головуючий у 1-й інстанції Даценко В. М. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого - судді-доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

переглянув у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 липня 2018 рокуухвалене суддею Даценком В.М., повний текст рішення складено - дата не вказана

у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський Комбінат будівельних матеріалів» про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати відповідну довідку,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_2 звернувся в суд з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський Комбінат будівельних матеріалів» про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати відповідну довідку.

Позовна заява мотивована тим, що він у 1986 році був призваний на військові збори по ліквідації аварії на ЧАЕС. У даний час отримує пенсію за ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Вважає, що при нарахуванні йому заробітної плати за час виконання робіт по ліквідації аварії на ЧАЕС не були враховані підзаконні акти 1986 року, що вплинуло на розмір пенсійних виплат. Зазначав, що при зверненні до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський Комбінат будівельних матеріалів» він отримав довідку, яка, на його думку, не відповідає вимогам чинного законодавства. Просив суд зобов»язати відповідача здійснити перерахунок заробітної плати 1986 року за роботу в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС з урахуванням: збереження середньомісячного заробітку, 6 годинного робочого дня, збільшення на 100% тарифної ставки, кратності у особовій зоні, подвійного розміру за роботу в вихідні дні, премії у розмірі 60 % тарифної ставки з урахуванням кратності, премії згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 року (не більше 400 крб.); зобов'язати відповідача видати йому довідку встановленого зразка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження (з урахуванням перерахунку) для пред'явлення в пенсійні органи.

Рішенням Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 липня 2018 року у задоволенні позову ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський Комбінат будівельних матеріалів» про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати відповідну довідку - відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що всі виплати за час перебування ОСОБА_2 на роботах по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС здійснено підприємством згідно Постанови КМУ від 23.11.2011 року № 1210. Невід'ємною складовою підстав та порядку перерахунку пенсії є беззаперечне підтвердження відомостей, що містяться в довідці, відповідними первинними документами бухгалтерського обліку про тривалість робочого дня та місце її виконання, проте, в документах бухгалтерського обліку відсутні відомості щодо нарахування ОСОБА_2 заробітної плати в 1986 році у розмірі, який просить вказати позивач.

З вказаним рішенням не погодився ОСОБА_2 та подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції з підстав порушення місцевим судом норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що суд першої інстанції не врахував, що надана довідка не відповідає вимогам листа Міністерства праці України від 29.10.1992 року.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить рішення місцевого суду залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.

Апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, вбачається що в період з 01.06.1986 року по 06.09.1986 року ОСОБА_2 перебував на учбових зборах, під час яких з 08.06.1986 року по 04.09.1986 року приймав участь у роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (а.с. 10).

ОСОБА_2 є учасником ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС першої категорії.

Згідно посвідчення серія НОМЕР_1 від 13 лютого 2009 року позивач є інвалідом 1-ї групи безстроково (а.с. 9).

ОСОБА_2 перебуває на обліку в Лубенському об'єднаному управлінні Пенсійного Фонду України Полтавської області отримує пенсію згідно ЗУ "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

27 листопада 2017 року товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський комбінат будівельних матеріалів» видав позивачу довідку про заробітну плату (а.с. 6).

Апеляційний суд не погоджується з висновками місцевого суду, виходячи з наступного.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи можуть призначатися за бажанням громадянина із заробітку, одержаного за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством. В усіх випадках розмір середньомісячної заробітної плати для обчислення пенсії за роботу у зоні відчуження у 1986-1990 роках не може перевищувати 3,0 тис. карбованців. Умови, порядок призначення та мінімальні розміри пенсії по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсії у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи визначаються актами Кабінету Міністрів України з відповідних питань.

Механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначається Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2011 року №1210, згідно з яким пенсії за бажанням осіб можуть призначатися, виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986 - 1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків (п.1 Порядку).

Відповідно до п. 7 Порядку № 1210 пенсії призваних на військові збори військовозобов'язаних, які брали участь в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та працювали у зоні відчуження в 1986-1990 роках, призначаються виходячи із заробітної плати, яку вони одержували за основним місцем роботи, з урахуванням фактично відпрацьованого часу у зоні відчуження, характеру виконуваної роботи, місця і тривалості робочого дня (незалежно від періоду проведення розрахунку оплати праці за умови, якщо такий розрахунок проведено на підставі первинних документів про місце роботи і тривалість робочого дня згідно із сумарною кратністю оплати праці, встановленою у відповідні періоди за зонами небезпеки: у III зоні - 5, II - 4, I - 3). При цьому в усіх випадках заробітна плата для розрахунку пенсії не повинна бути нижчою від фактично одержаної суми у зазначений період.

Згідно з пунктом 2.10 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженогопостановою Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1, довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією.

Абзацом першим пункту першого постанови ЦК КПРС № 524-156 від 7 травня 1986 року та постанови Кабінету Міністрів України № 168-5 від 8 травня 1986 року установлено надати право керівникам підприємств і організацій проводити оплату праці працівників, безпосередньо зайнятих на роботах по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, за підвищеними до 100 % тарифними ставками (відрядними розцінками) та посадовими окладами.

В той же час, розпорядженням Кабінету Міністрів СРСР № 964-рс від17 травня 1986 року були встановлені зони небезпеки, де оплата праці робітників підприємств, установ і організацій, розташованих в межах 30-кіометрової зони ЧАЕС, розподілена на III, II, I зону небезпеки, проводиться відповідно в 5-, 4- 3- кратному розмірі тарифних ставок.

Кабінет міністрів Української РСР та Української республіканської професійних спілок «Про умови оплати праці та матеріального забезпечення працівників підприємств, організацій та установ, зайнятих на роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та запобіганням забруднення навколишнього середовища» від 10 червня 1986 року № 207-7 установлено, що оплата праці робітників, зайнятих на роботах в третій, другій, першій зони небезпеки, проводиться відповідно в 4-, 3-,2- кратному розмірі, понад розмір середньомісячної заробітної плати, виходячи із тарифної ставки (окладу), установленого за основним місцем роботи.

Крім того, підвищена в кратних розмірах оплата праці не утворювала нових тарифних ставок (посадових окладів), це була доплата за особливі умови праці (роз'яснення Держкомпраці СРСР, Міністерства енергетики і електрифікації СРСР і ЦК профспілки робітників електростанцій і електротехнічної промисловості від 26 травня 1986 року, Тимчасовий порядок оплати праці працівників підприємств, організацій і установ Міненерго СРСР, які приймали участь в роботах, пов'язаних з ліквідацією наслідків аварії на ЧАЕС і запобіганням забрудненню навколишнього середовища).

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 перебував на роботі по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС у червні 1986р.

По справі вбачається, що ОСОБА_2 не посилається на будь-які належні та допустимі докази, які б вказували на те, що премії в розмірі 60% та одноразова премія в сумі 400 крб, які не враховані у довідці про заробітну плату, йому дійсно сплачувалися.

При цьому, сам факт участі позивача в ліквідації наслідків Чорнобильскої катастрофи не є достатньою підставою для здійснення порахунку заробітної плати з урахуванням премії в розмірі 60% та одноразової премії в сумі 400 крб. у випадку, якщо такі доплати не виплачувалися.

Таким чином, оскільки призначення пенсії та її розмір ставиться у залежність від заробітної плати, яка фактично отримана працівником у період роботи у зоні відчуження, апеляційний суд у складі колегії суддів вважає, що відповідач повинен видати довідку з урахуванням вимог Закону та наявних відомостей в первинних документах.

На підставі викладеного, апеляційний суд у складі колегії суддів приходить до висновку, що рішення районного суду підлягає скасуванню, слід ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити частково.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1,2, 374 ч.1 п.2, 376 ч.1 п.1,3,4, 381 - 384 ЦПК України апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.

Рішення Лубенського міськрайонного суду Полтавської області від 11 липня 2018 року - скасувати, ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Лубенський Комбінат будівельних матеріалів» про зобов'язання здійснити перерахунок заробітної плати та видати відповідну довідку- задовольнити частково.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський Комбінат будівельних матеріалів»здійснити перерахунок заробітної плати за 1986 р. за роботу в зоні відчуження при ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС з урахуванням:

- збереження середньомісячного заробітку;

- 6-годинного робочого дня;

- збільшення на 100% тарифної ставки;

- кратності у 1-ій, 2-ій, 3-ій зоні небезпеки та зоні особливого контролю;

- подвійного розміру за роботу у вихідні дні.

Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Лубенський Комбінат будівельних матеріалів» видати ОСОБА_2 довідку встановленого зразка про заробітну плату за роботу в зоні відчуження (з урахуванням перерахунку), для пред`явлення у пенсійні органи.

У задоволенні іншої частини позовних вимог відмовити.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач Дорош А.І.

Судді: Лобов О.А.

Триголов В.М.