Постанова № 76146244, 29.08.2018, Апеляційний суд Полтавської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 551/75/18 Номер провадження 22-ц/786/1972/18Головуючий у 1-й інстанції Рябченко В. В. Доповідач ап. інст. Дорош А. І.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. Полтава

Апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

Головуючого - судді-доповідача Дорош А.І.

Суддів: Лобова О.А., Триголова В.М.

при секретарі: Ачкасовій О.Н.

переглянула у відкритому судовому засіданні в м. Полтаві у порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2

на рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 червня 2018року, ухвалене суддею Рябченком В.В., повний текст рішення складено - дата не вказана

у справі за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ПАТ КБ «ПриватБанк» звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Позовна заява мотивована тим, що відповідно до укладеного договору № б/н від 11.02.2013 року ОСОБА_2 отримала кредит у розмірі 300 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 30% на рік на суму залишку заборгованості за кредитом з кінцевим терміном повернення, що відповідає строку дії картки. Відповідач підтвердила свою згоду на те, що підписана заява разом з «Умовами та правилами надання банківських послуг», «Правилами користування платіжною карткою», затверджених наказом № СП-2010-256 від 06.03.2010 року та «Тарифами Банку», які викладені на банківському сайті, складає між ним та Банком Договір, що підтверджується підписом у заяві. Відповідно до умов договору відповідач зобов'язався здійснювати погашення заборгованості, що складається із заборгованості за кредитом, заборгованості по процентам за користування кредитом, штраф (фіксована частина), штраф (процентна складова). Станом на 31.12.2017 рік відповідач має заборгованість, яка становить 23 559,48 грн. та складається з наступного: 590, 00 гривень. - заборгованість за кредитом, 17 891, 41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 480,00 грн. - заборгованість по пені та комісії, а також штрафи відповідно до пункту 2.1.1.7.6 Умов та правил надання банківських послуг: 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1 098, 07 грн. - штраф (процентна складова), крім того, просив суд стягнути з відповідача сплачений при подачі позову судовий збір в сумі 1 762,00 грн.

Рішенням Шишацького районного суду Полтавської області від 20 червня 2018року позовні вимоги Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства Комерційний Банк «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором б/н від 11 лютого 2013 року станом на 31 грудня 2017 у сумі 19 681,41 грн. та судові витрати в сумі 1 577,00 грн., в задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивоване тим, що обставини, на які посилається сторони підтверджуються належними та допустимими доказами, дослідженими судом в судовому засіданні. Разом з тим, місцевий суд прийшов до висновку, що в супереч вимогам ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення, позивач поклав на відповідача обов'язок сплатити за одне порушення умов договору (порушення строків внесення платежів) два види цивільно-правової відповідальності (пеню та штраф). При цьому процентова складова штрафу (5% від суми позову) частково нарахована позивачем на раніше нараховану ним же пеню. Вказані дії позивача суперечать правовій позиції Верховного Суду України, висловленої ним у Постанові № 6-2003цс15 від 21.10.2015 року.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить рішення суду першої інстанції скасувати в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 17 891,41 грн. та ухвалити в цій частині нове рішення, яким у задоволенні вимог банку щодо стягнення заборгованості по відсотках відмовити в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду в частині стягнення заборгованості за відсотками в сумі 17 891, 41 грн. є безпідставним, необгрунтованим та таким, що грубо порушує норми матеріального та процесуального права. Місцевий суд не надав правової оцінки тому, що банк має право вимагати повернення споживчого кредиту в межах строку позовної давності, а саме за період з 31.12.2014 року по 31.12.2017 року. За вказаний період часу банк здійснив неправомірне підвищення процентної ставки, тому його вимоги по стягненню заборгованості по процентам за цей період є нікчемними, що було не взято до уваги місцевим судом.

Відзив на апеляційну скаргу до суду не подано.

Апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. 1. ст. 352 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.

Згідно встановлених судом першої інстанції та неоспорених обставин, вбачається що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_2 шляхом підписання останньою 11.02.2013 року анкети-заяви про приєднання до Умов і правил надання банківських послуг у ПриватБанку укладено договір про надання банківських послуг б/н. Даний договір складається з Анкети-заяви (а.с. 6), Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 10-33), Тарифів з обслуговування кредитних карт «Універсальна»/GOLD (а.с. 6).

Із змісту анкети-заяви 11.02.2013 вбачається, що відповідач своїм підписом підтвердила свою згоду з тим, що ця заява разом із Памяткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами становить між нею та банком договір про надання банківських послуг. Вона ознайомилася та згодна з Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами банку, які були надані їй для ознайомлення в письмовому вигляді. Вона зобовязується виконувати вимоги Умов та Правил надання банківських послуг, а також регулярно ознайомлюватись з їх змінами на сайті Приватбанку (а.с. 6).

Згідно п. 2.1.1.2.3., 2.1.1.2.4 Умов клієнт надає свою згоду на те, що кредитний ліміт встановлюється за рішенням банку і клієнт надає право банку в будь-який момент змінити (зменшити, збільшити чи анулювати) кредитний ліміт. Підписання даного договору являється прямою та безумовною згодою клієнта відносно прийняття будь-якого розміру кредитного ліміту (а.с.23 зворотній бік).

Згідно п. 2.1.1.5. Умов та Правил надання банківських послуг (а.с. 25 зворотній бік) обов'язками клієнта є:

- погашати заборгованість по кредиту, відсотків за його використання, на перевитрати платіжного ліміту, а також оплачувати комісії на умовах, передбачених цим Договором (п. 2.1.1.5.5.);

- у разі невиконання зобов'язань за Договором, на вимогу Банку виконати зобов'язання з повернення Кредиту (у тому числі прострочених кредитах і Овердрафту), оплату Винагороди Банку (п.2.1.1.5.6);

- при порушенні Клієнтом строків платежів по будь-якому з грошових зобов'язань, передбачених даним договором, більш ніж на 30 днів клієнт зобов'язаний сплатити банку штраф в розмірі 500 грн. + 5% від суми простроченої заборгованості по кредитному ліміту з урахуванням нарахованих та прострочених відсотків і комісій (п. 2.1.1.7.6.). (а.с. 26)

Згідно п. 2.1.1.12.3. Умов Погашення Кредиту - поповнення Картрахунку Держателя, здійснюється шляхом внесення коштів у готівковому або безготівковому порядку і зарахування їх Банком на Картрахунок Держателя, а так само шляхом договірного списання коштів з інших рахунків Клієнта на підставі Договору (а.с. 28).

Відповідно до п 2.1.1.12.4. Умов терміни та порядок погашення за Кредитом (кредитний ліміт) за кредитними картками з встановленим Мінімальним обов'язковим платежем, а також Овердрафту, що виникає за такими Картах, наведений у Пам'ятці Клієнта/ Довідці про умови кредитування, яка є невід'ємною частиною Договору, а також встановлюються цим пунктом. Платіж включає плату за користування Кредитом, передбачену Тарифами, і частину заборгованості за Кредитом. (а.с. 28).

Відповідач ОСОБА_2 обов»язки, встановлені умовами договору, не виконує, у зв»язку з чим станом на 31.12.2017 р. згідно розрахунку заборгованості (а.с. 4-5) має заборгованість всього у розмірі 23 559,48 грн., яка складається з:590, 00 гривень. - заборгованість за кредитом, 17 891, 41 грн. - заборгованість по процентам за користування кредитом, 3 480,00 грн. - заборгованість по пені та комісії, 500 грн. - штраф (фіксована частина), 1 098, 07 грн. - штраф (процентна складова).

Задовольняючи позов частково, місцевий суд виходив з того, що в супереч вимогам ст. 61 Конституції України щодо заборони подвійної відповідальності за одне і те саме порушення, позивач поклав на відповідача обов'язок сплатити за одне порушення умов договору (порушення строків внесення платежів) два види цивільно-правової відповідальності (пеню та штраф). При цьому процентова складова штрафу (5% від суми позову) частково нарахована позивачем на раніше нараховану ним же пеню. Крім цього, нарахована позивачем сума пені у розмірі 3 480,00 грн. повинна бути стягнута а межах річного строку позовної давності, а саме у розмірі 1 200 грн., тому прийшов до висновку про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості у розмірі 19 681,41 грн., з яких 590 грн. - заборгованість за кредитом, 17 891, 41 грн. - заборгованість за відсотками, 1 200 грн. - пеня.

Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого суду, виходячи з наступного.

Предметом даного спору є стягнення кредитної заборгованості станом на 31.12.2017 р. у розмірі 23 559,48 грн. за договором № б/н від 11.02.2013 року, укладеного між ОСОБА_2 та ПАТ КБ «ПриватБанк».

Пунктом 1.1.7.12. Умов та правил надання банківських послуг передбачено, що договір діє на протязі 12 місяців з моменту підписання. Якщо на протязі цього строку жодна зі сторін не проінформує іншу сторону про припинення дії договору, він автоматично лонгується на той самий строк (а.с. 18).

Таким чином, закінченням строку дії договору є 11.02.2014 р.

Із розрахунку заборгованості за кредитним договором, наданого позивачем як доказ по справі (а.с. 4-5) вбачається, що у межах строку дії договору 23.12.2013 р. відповідач внесла 120,00 грн. як суму погашення за наданим кредитом, також відповідач 28.02.2014 р. внесла 120,00 грн., 24.03.2014 р. внесла 115,00 грн., 24.04.2014 р. внесла 100,00 грн., 26.05.2014 р. внесла 100,00 грн., 23.06.2014 р. внесла 100,00 грн., 29.10.2014 р. внесла 100,00 грн., 22.05.2015 р. внесла 120,00 грн. Останні 7 платежів на загальну суму 755 грн. здійснені відповідачем на погашення за наданим кредитом здійсненні після 11.02.2014 р. та вказують на те, що відповідач визнавала заборгованість за кредитним договором та вчиняла дії на її погашення.

Згідно ч. 1,3 ст. 264 ЦК України перебіг позовної давності переривається вчиненням особою дій, що свідчить про визнання нею свого боргу або іншого обов»язку. Після переривання перебіг позовної давності починається заново. Час, що минув до переривання перебігу позовної давності, до нового строку не зараховується.

Оскільки останній платіж на погашення кредитних зобов»язань здійснений відповідачем 22.05.2015 р., то з цього часу почався заново перебіг позовної давності. З даним позовом позивач звернувся до суду 26.01.2018 року, тобто в межах загального строку позовної давності три роки.

Доводи апеляційної скарги про те, що банк в односторонньому порядку збільшив розмір фіксованої процентної ставки без повідомлення про це відповідача, не заслуговують на увагу, оскільки згідно п.1.1.3.2.3. Умов та правил надання банківських послуг є правом банку проводити зміни тарифів, а також інших умов обслуговування рахунків. Під час судового розгляду відповідач не заявляла зустрічні вимоги щодо підвищення розміру процентної ставки, вони не були предметом розгляду у суді першої інстанції, судом не досліджувалися доводи про те, чи була відповідач проінформована про підвищення процентної ставки, чи направлялися на її адресу відповідні повідомлення тощо. Згідно ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Згідно ч. 6 ст. 367 ЦПК України в суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. У відзиві на позовну заяву (а.с. 64-65) представник відповідача посилається на незаконність та безпідставність вимоги банку про стягнення процентів за користування кредитом у зв»язку з неправомірним підвищення процентної ставки, на нікчемність умови договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку, проте, сторона відповідача зустрічних вимог в цій частині не заявляла.

З підстав вищевказаного, колегія суддів вважає за необхідне залишити апеляційну скаргу - без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого суду - без змін, оскільки доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.

Відповідно до ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Керуючись ст. ст. 367 ч.1, 368, 374 ч.1 п.1, 375 ч.1, 381 - 384 ЦПК України, апеляційний суд Полтавської області у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.

Рішення Шишацького районного суду Полтавської області від 20 червня 2018року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, касаційна скарга на неї подається протягом тридцяти днів з дня її прийняття безпосередньо до суду касаційної інстанції, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 29 серпня 2018 року.

Головуючий суддя-доповідач Дорош А.І.

Судді: Триголов В.М.

Лобов О.А.