Постанова № 76145988, 16.08.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/4142/18

Номер справи місцевого суду: 522/17199/15-ц

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач Кононенко Н. А.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2018 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Одеської області у складі:

Головуючого: Кононенко Н.А.

суддів: Гірняк Л.А.,

ОСОБА_2

при секретарі: Лопотан В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договоромза апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3»на рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року, -

встановила:

19 серпня 2015 року Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Посилаючись на те, що 14.02.2006 року між ВАТ «ВіЕйБі Банк» та ОСОБА_5 був укладений кредитний договір №12/06ф, відповідно до якого ОСОБА_3 зобов’язався надати відповідачу у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності та цільового характеру використання грошових коштів в сумі 70 000, 00 дол. США, зі сплатою 13,5 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 13 лютого 2016 року. Додатковими угодами сума кредиту була збільшена та разом склала 214 900 дол. США. У зв’язку з неналежним виконанням позичальником своїх зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, у нього утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 12 серпня 2015 року складає 310 594, 25 дол. США, та складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 150 000, 00 дол. США; суми заборгованості за відсотками у розмірі 160 594, 25 дол. США, неустойки у розмірі 2 781 111, 77 грн.

У зв’язку зі смертю ОСОБА_5, померлого 16.08.2007 року, протокольною ухвалою суду 10.05.2017 року ОСОБА_4 було залучено по справі у якості правонаступника.

Рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року у задоволенні позову Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором – відмовлено.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду, Публічне акціонерне товариство «Всеукраїнський ОСОБА_3» подало апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить суд скасувати рішення та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, заперечень проти неї, колегія суддів дійшла висновку про необхідність відмови в задоволенні апеляційної скарги, виходячи з наступних підстав.

Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3», районний суд виходив з того, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року, що набрало чинності, кредитний договір №12/06ф від 14.02.2006 року, укладений між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський ОСОБА_3”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський ОСОБА_3”, з усіма додатковими до нього угодами, було визнано недійсним.А тому, районний суд вважає, що вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за вищевказаним кредитним договором є безпідставними.

З таким висновком районного суду повністю погоджується колегія суддів, з огляду на наступні обставини.

Судом встановлено, що 14 лютого 2006 року між ОСОБА_5 та позивачем було укладено кредитний договір №12/06ф, відповідно до умов якого було відкрито поновлювану кредитну лінію з лімітом кредитування 70 000,00 доларів США, зі сплатою 13,5 % річних, з кінцевим терміном погашення заборгованості не пізніше 13 лютого 2016 року.

Додатковими угодами сума кредиту була збільшена та разом склала 214 900 дол. США.

16 серпня 2007 року ОСОБА_5 помер, вказаний факт підтверджується свідоцтвом про смерть серії 1-ЖД №114920, видане першим відділом реєстрації актів цивільного стану Приморського районного управління юстиції.

Відповідно до заповіту єдиним спадкоємцем майна ОСОБА_5 є ОСОБА_4

З копії спадкової справи №58/2008 до майна ОСОБА_5, померлого 16.08.2007 року, вбачається, що на підставі заяви ОСОБА_4 від 14.02.2008 року ОСОБА_6 державна нотаріальна контора відкрила спадкову справу та останній 26.09.2011 року були видані свідоцтва про право на спадщину за заповітом, зареєстровані у реєстрі за №1-2495, за №1-2497.

У позовній заяві ОСОБА_3 зазначає, що у зв’язку з неналежним виконанням позичальником ОСОБА_5 зобов’язань за вищевказаним кредитним договором, у нього утворилась прострочена заборгованість, яка станом на 12 серпня 2015 року складає 310 594, 25 дол. США, та складається з: суми заборгованості за кредитом у розмірі 150 000, 00 дол. США; суми заборгованості за відсотками у розмірі 160 594, 25 дол. США, неустойки у розмірі 2 781 111, 77 грн.

Згідно ст. 1054 ЦК України позичальник зобов’язаний повернути кредит та сплатити проценти в строк та у порядку встановленому Кредитним договором.

Згідно ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов’язаний сплатити грошову суму відповідно до ст. 625 ЦК України.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ЦК України, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Разом з тим, колегією суддів встановлено, що заочним рішенням Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року, що набрало чинності, кредитний договір №12/06ф від 14.02.2006 року, укладений між ОСОБА_5 та Відкритим акціонерним товариством “Всеукраїнський ОСОБА_3”, правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство “Всеукраїнський ОСОБА_3”, з усіма додатковими до нього угодами, було визнано недійсним.

Аргументуючи свої вимоги, апелянт зазначає, що ухвалою апеляційного суду Одеської області від 21.06.2017 року було поновлено строк на апеляційне оскарження та відкрито провадження у справі 2-2488/11 за апеляційною скаргою ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» на вказане заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року.

У продовження наведення аргументів порушення районним судом норм процесуального права, позивач в апеляційній скарзі посилається на те, що районний суд відповідно до вимог пункту 4 ч.1 ст. 201 ЦПК України зобов’язаний був зупинити провадження у справі №522/17199/15-ц через неможливість розгляду цивільної справи до вирішення іншої справи, коли в цій іншій справі можуть бути вирішені питання, що стосуються підстав, заявлених у справі вимог, чи умов, від яких залежить можливість їх розгляду.

Проте, колегія суддів приймаючи такі доводи апелянта до уваги, вважає їх такими, що не можуть вплинути на результат розгляду позову, оскільки із матеріалів справи вбачається, що за результатами розгляду апеляційної скарги ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» на заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року у цивільній справі 2-2488/11 винесена постанова Апеляційного суду Одеської області від 17 травня 2018 року, якою апеляційну скаргу ПАТ «Всеукраїнський ОСОБА_3» залишено без задоволення, а заочне рішення Приморського районного суду м. Одеси від 15 липня 2011 року – залишено без змін.

Таким чином, колегія суддів погоджується із позицією районного суду щодо того, що вимоги Банку про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за вищевказаним кредитним договором є безпідставними.

Згідно ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обгрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

За змістом ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватись на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотримання норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Обгрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог або заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку про законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення суду, доводи апеляційної скарги його не спростовують, рішення ухвалено у відповідності до вимог матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, оскаржуване рішення суду залишити без змін.

Керуючись: ст. 367; п. 1 ч. 1 ст. 374; ст. 375; 381-384; 390 ЦПК України, колегія суддів ,-

постановила:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Всеукраїнський ОСОБА_3»– залишити без задоволення.

Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 19 липня 2017 року – залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст судового рішення складено 22 серпня 2018 року.

Судді апеляційного суду Одеської області:

ОСОБА_7

ОСОБА_8

ОСОБА_2