Ухвала суду № 76145198, 29.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Справа № 522/15228/18

Провадження № 2/522/7860/18

У Х В А Л А

про забезпечення позову

29 серпня 2018 року Приморський районний суд м. Одеси

у складі: головуючого судді Бойчука А. Ю.

за участю секретаря Іскрич В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1, Рішабх Пармар, Прітеш Сутарія, Піюш Баірагі про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 63), Рішабх Пармар (65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 63), Прітеш Сутарія (65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 63), Піюш Баірагі (65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 63) до Одеського національного медичного університету (65082, м. Одеса, пров. Валыховський, буд. 2), ОСОБА_2 (65021, АДРЕСА_1) про визнання протиправним та скасування Наказу, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Приморського районного суду м. Одеси знаходиться цивільна справа за позовною заявою ОСОБА_1, Рішабх Пармар, Прітеш Сутарія, Піюш Баірагі до Одеського національного медичного університету та ОСОБА_2 про визнання протиправним та скасування Наказу Одеського національного медичного університету від 24 липня 2018 року № 529-л (надалі - Наказ № 529-л).

Разом з позовною заявою Позивачі надали суду заяву про забезпечення позову шляхом заборони ОСОБА_2 виконувати повноваження проректора з науково-педагогічної роботи, покладені на неї Наказом Одеського національного медичного університету від 24 липня 2018 року № 529-л та зупинити дію наказу Одеського національного медичного університету від 24 липня 2018 року №529-л.

При цьому посилаючись на те, що Гарантії дотримання права студентів на прийняття участі в управлінні вищим навчальним закладом реалізуються, зокрема, шляхом закріплення механізму обрання та призначення на посаду проректора університету.

Згідно п. 4 ч. 6 ст. 40 Закону України «Про вищу освіту» рішення про призначення заступника декана факультету, заступника директора інституту, заступника керівника закладу вищої освіти приймається за погодженням з органом студентського самоврядування закладу вищої освіти.

За змістом п. 2 ч. 1 ст. 55 Закону України «Про вищу освіту» під заступником керівника вищого навчального закладу необхідно розуміти проректора, віце-президента, заступника начальника, заступника директора, заступника завідувача.

Позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що оскаржуваний Наказ № 529-л винесено з порушеннями вимог ст. 40 Закону України «Про вищу освіту», а саме: переведено ОСОБА_2 на посаду проректора з науково-педагогічної роботи без погодження з органами студентського самоврядування.

Таке рішення ОНМедУ суперечить передбаченим Законом України «Про вищу освіту» принципу автономії та самоврядування вищого навчального закладу.

Отже, станом на сьогоднішній день функції та повноваження проректора з науково-педагогічної роботи ОНМедУ виконує ОСОБА_2, яку незаконно було переведено на дану посаду.

Відповідно, будь-які дії та рішення ОСОБА_2 як проректора з науково- педагогічної роботи є незаконними і такими, що порушують право студентів на участь в управлінні вищим навчальним закладом.

Також вказують, що на сьогоднішній день в мережі Інтернет наявна інформація про те, що ОСОБА_2, користуючись своїм положенням, у власних інтересах вчиняє протиправні дії.

У зв’язку з викладеним, позивачі просили вжити заходи забезпечення позову, оскільки існує реальна загроза, що протягом розгляду справи в суді, ОСОБА_2 своїми подальшими незаконними діями завдасть ще більшої шкоди як інтересам ОНМедУ, так і його трудовому колективу, правам, свободам та інтересам студентів.

Вважають, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду про визнання протиправним та скасування Наказу Одеського національного медичного університету від 24 липня 2018 року № 529-л.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов наступних висновків:

Згідно зі ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 3, 5 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд, зберігаючи об’єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов’язків.

Відповідно до вимог ч. 1-2ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Заява про забезпечення позову підлягає розгляду за правилами, встановленими частиною 1 статті 153 ЦПК України, заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду).

Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Точне і неухильне додержання судами України норм чинного законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову є необхідною умовою здійснення завдань цивільного судочинства, які полягають у справедливому, неупередженому та своєчасному розгляді й вирішенні цивільних справ із метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

За змістом ч. 1, 2ст. 149 ЦПК України єдиною підставою для забезпечення позову є заява учасника справи . Забезпечення позову допускається як до пред’явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв’язку із застосуванням відповідних заходів. (п. 4 постанови Пленуму ВСУ від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову»).

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, а також забезпечується забороною вчиняти певні дії.

Проаналізувавши зміст позовних вимог, розглянувши подану позивачем заяву про вжиття заходів забезпечення позову, суд вважає, що заява про забезпечення позову підлягає задоволенню з наступних підстав.

У даній позовній заяві позивачі обґрунтовують позовні вимоги тим, що оскаржуваний Наказ № 529-л винесено з порушеннями вимог ст. 40 Закону України «Про вищу освіту», а саме: переведено ОСОБА_2 на посаду проректора з науково-педагогічної роботи без погодження з органами студентського самоврядування.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов’язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Надаючи правову оцінку належності обраного способу захисту, слід зважити й на його ефективність з точки зору ст. 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, відповідно до якої кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

Відповідно до Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року №9 забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позовних вимог.

Тобто, інститут забезпечення позову є гарантією захисту прав, свобод та законних інтересів позивача проти несумлінних дій відповідача протягом судового розгляду справи; механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення, прийнятого у справі.

Значення цього інституту цивільного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення.

При цьому, забезпечення позову не порушує принципів змагальності і процесуального рівноправ’я сторін. Мета забезпечення позову - це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового рішення, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Заходи забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду. При цьому, незастосування заходів забезпечення позову за наявності для цього підстав, саме по собі може потягти неможливість або ускладненість при виконанні судового рішення, що являлось би порушенням права на справедливий судовий розгляд та ефективний засіб юридичного захисту за змістом ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, оскільки виконання рішення суду є складовою, невід’ємною частиною судового розгляду.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов’язується застосування певного виду забезпечення позову.

Тобто, підставою забезпечення позову є обґрунтоване припущення заявника, що невжиття заходів забезпечення може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Метою забезпечення позову - є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення.

Заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим вимогам, а також мають бути безпосередньо пов’язанні з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

З огляду на викладене, саме зупинення дії Наказу №529-л, яким ОСОБА_2 переведено на посаду проректора з науково-педагогічної роботи, є адекватним та необхідним заходом забезпечення позову, що, у тому числі, може запобігти порушенню прав та охоронюваних законом інтересів Позивачів, а також осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

При цьому, такі засоби забезпечення позову не є тотожними його задоволенню, оскільки не передбачають скасування переведення ОСОБА_2 на посаду, а тільки тимчасово обмежують її повноваження.

При цьому суд звертає увагу, що забезпечення позову направлений на охорону цивільно - правових інтересів Позивачів та носить тимчасовий характер.

На підставі викладеного та керуючись: ст.ст. 149,150,153,154,353-355 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву про забезпечення позову ОСОБА_1, Рішабх Пармар, Прітеш Сутарія, Піюш Баірагі (Стягувачі, місце проживання: 65074, м. Одеса, вул. Маршала Малиновського, буд. 63) до Одеського національного медичного університету (Боржник, ідентифікаційний код. 02010801, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2) та ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1, місце проживання: 65121, АДРЕСА_1) про визнання протиправним та скасування Наказу Одеського національного медичного університету від 24 липня 2018 року № 529-л - задовольнити частково.

Зупинити дію наказу Одеського національного медичного університету (ідентифікаційний код: 02010801, місцезнаходження: 65082, м. Одеса, пров. Валіховський, буд. 2) від 24 липня 2018 року №529-л.

В іншій частині клопотання - відмовити.

Примірник ухвали про забезпечення позову залежно від виду вжитих заходів одночасно з направленням заявнику направляється судом для негайного виконання всім особам, яких стосуються заходи забезпечення позову і яких суд може ідентифікувати, а також відповідним державним та іншим органам для вжиття відповідних заходів.

Оскарження ухвали суду про забезпечення позову не зупиняє її дії.

Відповідно до ч. 4 ст. 157 ЦПК України особи, винні в невиконанні ухвали про забезпечення позову, несуть відповідальність, встановлену законом.

Строк пред’явлення до виконання відповідно до Закону України «Про виконавче провадження».

Ухвала направлена до Єдиного державного реєстру судових рішень, справа № 522/15228/18, веб-адреса: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя: А.Ю. Бойчук