Рішення № 76144985, 28.08.2018, Приморський районний суд м. Одеси

Провадження № 2/522/5650/18

Справа № 522/4067/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси в складі:

головуючого судді - Домусчі Л.В.,

за участю секретаря судового засідання – Вадуцкої В.І.,

розглянувши у судовому засіданні у м. Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Регіональна універсальна біржа «ОСОБА_8 – Н», про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним,

ВСТАНОВИВ:

До суду надійшов позов ОСОБА_1, пред’явлений до ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, третя особа – Регіональна універсальна біржа «ОСОБА_8 – Н», за яким просила: визнати дійсним договір №Н/98-00906 купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,5 кв.м., укладений 25.11.1998 року на Регіональній універсальній біржі «ОСОБА_8 – Н» між продавцями – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 Дмитрієвою, ОСОБА_5, та покупцями – ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

В обґрунтування позову зазначила, що 25.11.1998 року між її дідом – ОСОБА_6, що діяв у власних інтересах та її інтересах, в якості покупця та між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 Дмитрієвою, ОСОБА_5, в якості продавців, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,5 кв.м.. Посилалась на те, що сторони договору купівлі-продажу домовилися щодо усіх істотних умов договору, що підтверджується відповідним письмовим договором, і відбулося повне виконання договору. Зазначений договір був зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 14.12.1998 року за №305пр стр. 138р425, на підставі чого їм було видано технічний паспорт на квартиру. 04.05.2001 року її дід подарував належну йому частину квартири її братові – ОСОБА_10. Отже, вона та брат на теперішній час є співвласниками квартири. Між тим, у подальшому стало відомо, що спірний договір не є нотаріально посвідченим, що перешкоджає їй розпорядитися належною їй часткою квартири.

Ухвалою суду 13.03.2018 року позов було залишено без руху. 26.03.2018 року недоліки позову були усунуті та ухвалою суду від 16.05.2018 року провадження у справі було відкрито.

Ухвалою суду від 25.05.2018 року було закрито підготовче судове засідання та справу призначено до судового розгляду на 28.08.2018 року.

У судове засідання сторони не з'явилися, про дату та час судового засідання були повідомлені належним чином. Від представника позивачки – ОСОБА_11 (по довіреності від 14.12.2017 року) до суду надійшла заява, згідно якої просила справу розглядати за її відсутності. Також відповідачі надали до суду заяви, згідно яких позовні вимоги визнали у повному обсязі та не заперечували проти їх задоволення, просили справу розглядати за їх відсутності.

Відповідно до ч. 4ст. 206 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.

Згідно ч.2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог у зв'язку з чим позов підлягає задоволенню на підставі наступного.

Відповідно до ст. 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності.

Згідно з ч.1 ст. 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном (ст. 317 ЦК України).

Згідно з частиною першою статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Судом встановлено, що 25.11.1998 року між дідом позивачки – ОСОБА_6, що діяв у власних інтересах та інтересах позивачки, в якості покупця, та між ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 Дмитрієвою, ОСОБА_5, в якості продавців, було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,5 кв.м..

Зазначений договір був зареєстрований в КП «ОМБТІ та РОН» 14.12.1998 року за №305пр стр 138р425, на підставі чого 20.04.2001 року на імя позивачки та ОСОБА_6 було виготовлено технічний паспорт на квартиру.

З технічного паспорту на квартиру вбачається, що остання складається з двох кімнат, загальна площа квартири 49,5 кв.м..

У подальшому, ОСОБА_6 подарував належну йому частину квартири братові позивачки – ОСОБА_10 за договором дарування частини квартири від 04.05.2001 року, посвідченого приватним нотаріусом ОМНО ОСОБА_8. Право власності за ОСОБА_10 було зареєстровано в КП «ОМБТІ та РОН» 19.06.2001 року (кн..385 пр. стр. 17, реєстр. №425).

Реєстрація права власності за позивачкою та ОСОБА_10 підтверджується також листом КП «БТІ» Одеської міської ради від 20.06.2018 року №5536-10/1218-В.

Відповідно до ст. 224 ЦК Української РСР (в редакції 1963 року) за договором купівлі-продажу продавець зобов'язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов'язується прийняти майно та сплатити за нього певну грошову суму.

Статтею 153 ЦК Української РСР, було передбачено, що договір вважається укладеним, коли між сторонами в потрібній у належних випадках формі досягнуто згоди по всіх істотних умовах. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст. 227 ЦК Української РСР договір купівлі-продажу жилого будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу). Договір купівлі-продажу жилого будинку підлягає реєстрації у виконавчому комітеті місцевої Ради народних депутатів.

Відповідно до ч. 2 ст. 47 ЦК Української РСР, якщо одна з сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Таким чином, договір №Н/98-00906 купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,5 кв.м., укладений 25.11.1998 року на Регіональній універсальній біржі «ОСОБА_8 – Н» між продавцями – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 Дмитрієвою, ОСОБА_5, та покупцями – ОСОБА_6 та ОСОБА_1, підлягає визнанню дійсним.

Право на звернення до суду (право на захист у процесуальному розумінні) гарантується Конституцією України та законами України, у тому числі ст.ст. 15, 16 ЦК України та ст.ст. 1, 4, 5 ЦПК України, і може бути реалізоване, зокрема, коли особа вважає, що її право не визнається. У разі доведення в установленому законодавством порядку обставин, якими обґрунтовувалися вимоги, особа має суб'єктивне матеріальне право на їх задоволення.

Суд вважає, що позивачка позбавлена з урахуванням викладених причин розпорядитися належним їй майном, таким чином цей спір підлягає розгляду судом, а за результатами такого розгляду встановлено, що позов є обґрунтованим і підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.. 41 Конституції України, ст.ст.. 47 ЦК УРСР (у редакції 1963 р.); ст.ст.. 16, 220, 319, 328, 638, 655 ЦК України (у редакції 2018 року), ст. ст. 2, 12, 13, 76-80, 81, 89, 141, 206, 209-210, 223, 247, 263-265, 268, 353-354 ЦПК України,

ВИРІШИВ:

ОСОБА_12 Володимирівни до ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПетроваАДРЕСА_2), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_2, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПетроваАДРЕСА_2), ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_3, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПетроваАДРЕСА_2), ОСОБА_5 (РНОКПП НОМЕР_4, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_1 і ПетроваАДРЕСА_2), ОСОБА_6 (РНОКПП НОМЕР_5, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_2), ОСОБА_7 (РНОКПП НОМЕР_6, місце проживання ІНФОРМАЦІЯ_3), третя особа – Регіональна універсальна біржа «ОСОБА_8 – Н» (м. Одеса, вул. Куликове поле, буд. 1), про визнання договору купівлі-продажу квартири дійсним – задовольнити.

Визнати дійсним договір №Н/98-00906 купівлі-продажу нерухомого майна – квартири АДРЕСА_1, загальною площею 49,5 кв.м., укладений 25.11.1998 року на Регіональній універсальній біржі «ОСОБА_8 – Н» між продавцями – ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_9 Дмитрієвою, ОСОБА_5, та покупцями – ОСОБА_6 та ОСОБА_1.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення, згідно ч.1 ст. 354 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 29.08.2018 року.

Суддя: Домусчі Л.В.