Ухвала суду № 76144270, 29.08.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/3613/18

Провадження № 2/496/1643/18

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року суддя Біляївського районного суду Одеської області Буран В.М., розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору дарування та визнання укладеного договору купівлі-продажу, про визнання об'єкта права спільної сумісної власності подружжя, -

В С Т А Н О В И В :

До суду разом з вказаним позовом надійшла заява про забезпечення позовних вимог, яка обґрунтована тим, що відповідач бажає розпорядитись спірним майном на свій розсуд і продати його. Для цього вона подала оголошення в засоби масової інформації. Крім того, здає будинок в найм для проживання стороннім особам. Відчуження майна може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, тому просить накласти арешт на садовий будинок та земельну ділянку та заборонити проводити в будинку ремонтні роботи, переобладнання, здачу будинку та земельної ділянки в найм та оренду, заборонити передачу будинку та земельної ділянки в статутні фонди підприємств і організацій всіх форм власності, заборонити використовувати будинок та земельну ділянку як заставне майно.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України, позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України, заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Згідно Постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з’ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв'язку із застосуванням відповідних заходів.

Позивач як на підставу належності відповідачу садового будинку та земельної ділянки, надав договір дарування садового будинку від 06.09.2004 року серії ВВК № 832977 та договору дарування земельної ділянки від 06.09.2004 року серії ВВК № 832978.

Але, згідно до ст. 182 ч. 1 ЦК України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Позивачем не надано доказів того, що відповідачу у встановленому законом порядку належить житловий будинок та земельна ділянка, тому неможливо застосувати арешт вказаного майна без впевненості належності його відповідній особі.

Крім того, вимоги по забезпеченню позову у вигляді заборони проводити в будинку ремонтні роботи, переобладнання, здачу будинку та земельної ділянки в найм та оренду, заборони передачу будинку та земельної ділянки в статутні фонди підприємств і організацій всіх форм власності, заборони використовувати будинок та земельну ділянку як заставне майно також не можуть бути задоволені, так як є похідним після встановлення належності майна особі.

Також, посилання позивача на те, що відповідач бажає розпорядитись спірним майном на свій розсуд і продати його, та те, що будинок здається в найм для проживання стороннім особам не підтверджено жодними доказами, а доданий до заяви витяг з сайту оголошень не дає можливості встановити, що там вказаний саме будинок, який є предметом позову.

Згідно до ст. 81 ч. 1 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Тобто, у зв’язку з тим, що заявником не доведено належності майна відповідачу, не доведено намірів на відчуження майна, задоволення заяви не буде співмірним з вимогами позивача та буде необґрунтованим.

Згідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову у забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Отже, за таких обставин, у задоволенні заяви про забезпечення позову слід відмовити.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 150, 151, 153, 259-261,353, 354 ЦПК України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви позивача про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3, про визнання недійсним договору дарування та визнання укладеного договору купівлі-продажу, про визнання об'єкта права спільної сумісної власності подружжя - відмовити.

Ухвалу про відмову у забезпеченні позову може бути оскаржено.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.

Апеляційна скарга подається до суду апеляційної інстанції через Біляївський районний суд Одеської області.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження.

Суддя Буран В.М.

29 серпня 2018 року