Рішення № 76143883, 02.08.2018, Біляївський районний суд Одеської області

Справа № 496/845/18

Провадження № 2/496/783/18

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 серпня 2018 року м. Біляївка

Біляївський районний суд Одеської області у складі:

головуючого - судді Горяєва І.М.,

за участю секретаря - Величко Н.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Біляївка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту – національного центру насіннєзнавства та сортовиведення про стягнення заборгованості по заробітній платі, -

В С Т А Н О В И В :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом та просив ухвалити рішення, яким стягнути з відповідача на свою користь заборгованість щодо виплати середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні в обсязі 20246,00 грн.

Свої вимоги мотивує тим, що рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 30.06.2017 року у справі 496/3134/16 позовну заяву ОСОБА_1 було задоволеного часткового та стягнуто з відповідача на його користь: заборгованість з виплати заробітної плати у розмірі 81 628,75 грн., заборгованість щодо виплати середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні в обсязі 19381,24 грн. На дату подання позовної заяви у відповідача перед позивачем виникло зобов’язання щодо виплати середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20246,00 грн. У зв’язку з порушенням прав, позивач звернувся до суду з вказаним позовом.

Позивач у судове засідання не з’явився, але подав до суду заяву, в якій просив справу розглядати за його відсутності, позовні вимоги підтримав в повному обсязі, просив їх задовольнити.

Представник відповідача до судового засідання не з`явився, про причини не явки суд не повідомив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи.

При викладених обставинах суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача, сповіщеного про розгляд справи належним чином, від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, ухваливши заочне рішення у справі, за згодою позивача, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України, так як надані матеріали є повними і достатніми для розгляду справи у відсутності відповідача.

Відповідно до ст. 281 ЦПК України Біляївським районним судом Одеської області була постановлена ухвала про заочний розгляд справи.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як встановлено у судовому засіданні, з 01 вересня 1985 року по 14 квітня 2015 року позивач працював у колгоспі «Октябрь», яке 01 січня 1995 року було реорганізовано у Держане підприємство «Дослідне господарство» «Покровське» Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення та 14 квітня 2015 року позивач був звільнений за власним бажанням на підставі ст. 38 Кодексу законів про працю.

Вищевказані обставини, встановлені у рішенні Біляївськогоо районного суду Одеської області від 30.06.2017 року по цивільній справі № 496/3134/16-ц за позовом ОСОБА_1 до Державного Підприємства «Дослідне господарство «Покровське» селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення про стягнення заборгованості по заробітній платі та моральної шкоди.

При цьому, даним рішенням було стягнуто з Державного Підприємства «Дослідне господарство «Покровське» селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення на користь ОСОБА_1: заборгованість з виплати заробітної плати в обсязі 81628,75 грн., та заборгованість щодо виплати середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні в обсязі 19381,24 грн.

На підставі ч. 4 ст. 82 ЦПК України обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Частиною 1 ст. 117 КзПП України встановлено, у разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.

Згідно із частиною 1 статті 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення.

Таким чином, аналіз наведених норм матеріального права дає підстави для висновку, що передбачений частиною 1 статті 117 КЗпП України обов'язок роботодавця щодо виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні настає за умови невиплати з його вини належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 КЗпП України, при цьому визначальними є такі юридично значимі обставини, як невиплата належних працівникові сум при звільненні та факт проведення з ним остаточного розрахунку.

Отже, не проведення з вини власника або уповноваженого ним органу розрахунку з працівником у зазначені строки є підставою для відповідальності, передбаченої статтею 117 Кодексу, тобто виплати працівникові його середнього заробітку за весь час затримки по день фактичного розрахунку. Після ухвалення судового рішення про стягнення заборгованості із заробітної плати роботодавець не звільняється від відповідальності, передбаченої статтею 117 КЗпП України, а саме виплати середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, тобто за весь період невиплати власником або уповноваженим ним органом належних працівникові при звільненні сум.

Пунктом 20 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" № 13 від 24.12.1999 року передбачено, що установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв`язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред`явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при не проведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності. У разі не проведення розрахунку у зв`язку із виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

Аналогічна правова позиція викладена і у постанові Верховного суду України від 29.01.2014 року у справі № 6-144цс13, яка є обов`язковою для застосування судами.

Суд погоджується з доводами позивача про те, що на дату подання позовної заяви у відповідача перед позивачем виникло зобов’язання щодо виплати середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні в обсязі (3200*4) + (3723 *2) у розмірі 20246 грн.

Згідно із вимогами ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Наведенні вище розрахунки щодо виплати середньої заробітної плати за час затримки розрахунку при звільненні з боку відповідача спростованні не були, заперечення з цього приводу не надходили, а тому суд вважає, що є всі підстави для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та з відповідача на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні у розмірі 20246, 00 грн.

Суд звертає увагу на те, що несвоєчасна або неповна виплата відповідних належних людині виплат, зокрема заробітної плати, порушує конституційний принцип, який гарантує забезпечення державою життєвого рівня достатнього для задоволення необхідних життєвих потреб і порушує право власності громадян на такі виплати, згідно позиції Європейського Суду з прав людини це є прямим порушенням статті першої Протоколу №1 Європейської конвенції «Про захист прав людини та основоположних свобод», де зазначено: «Всяка фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права».

Згідно з практикою ЄСПЛ (рішення від 8 липня 1986 року в справі «Літгоу та інші проти Сполученого Королівства») одним із елементів дотримання принципу «пропорційності» при втручанні в право особи на мирне володіння майном є надання їй справедливої та обґрунтованої компенсації.

Відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» Конвенція та практика Європейського суду з прав людини виступають як джерела права в Україні.

Конституційний Суд України в Рішенні від 29 січня 2008 року № 2-рп/2008 зазначив, що право заробляти собі на життя є невід'ємним від права на саме життя, оскільки останнє є реальним лише тоді, коли матеріально забезпечене (абзац другий підпункту 6.1.1 підпункту 6.1 пункту 6 мотивувальної частини).

На підставі вищевказаного та керуючись ст.ст. 9, 10, 12, 13, 141, 259, 263-265, 280-282, 284, 287, 354 ЦПК України, 94, 96, 97, 103, 117, 223 КЗпП України, суд -

ВИРІШИВ :

Позовну заяву ОСОБА_1 - задовольнити.

Стягнути з Державного підприємства «Дослідне господарство «Покровське» Селекційно-генетичного інституту – національного центру насіннєзнавства та сортовиведення (код ЄДРПОУ 21017051, місце знаходження (Одеська область, Біляївський район, с. Маринівка, вул. Покровська, 1) на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1, мешкає за адресою: Одеська область, Біляївський район, с. Н.Еметівка, пров. Миру, 6, заборгованість щодо виплати середньої заробітної плати за весь час затримки розрахунку при звільненні в обсязі 20 246,0 грн.

Стягнути з Державного підприємства «Покровське» Селекційно-генетичного інституту – Національного центру насіннєзнавства та сортовиведення на користь держави судовий збір у розмірі 704,80 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене до апеляційного суду Одеської області шляхом подання апеляційної скарги до Біляївського районного суду Одеської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення суду виготовлено 14.08.2018 р.

Суддя Біляївського районного суду

Одеської області ОСОБА_2