Рішення № 76143808, 30.08.2018, Любашівський районний суд Одеської області

Справа № 507/1065/18

Провадження № 2/507/426/2018

Номер рядка звіту 45

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"30" серпня 2018 р. смт. Любашівка

Любашівський районний суд Одеської області

у складі : головуючого судді Гнатюка В.О.

за участю секретаря судового засідання Гончар В.В.,

позивача ОСОБА_1,відповідачки ОСОБА_2,

представника відповідачки - адвоката ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в с.м.т. Любашівка в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Любашівська селищна рада Любашівського району Одеської області, про визнання особи такою , що втратила право користування жилим приміщенням ,

встановив :

27.07.2018 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом , обгрунтовуючи свої вимоги тим , що він є власником приватного будинку , розташованого в АДРЕСА_1. В даному будинку, крім нього зареєстрована його дружина - відповідачка у справі ОСОБА_2, яка з листопада 2011 р. не проживає у зазначеному будинку, а фактично проживає в іншому місці. Відповідачка не сплачує комунальні послуги та не приймає участі в утриманні будинку. Реєстрація відповідачки за вказаною адресою не дозволяє йому розпоряджатись будинком на власний розсуд та значно обмежує його законні права.

Посилаючись на викладене та на статті 71, 72 Житлового кодексу України , позивач просить суд визнати ОСОБА_2 такою , що втратила право користування житловим приміщенням - приватним будинком , розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав і посилаючись на обставини , викладені у позовній заяві , просив суд визнати ОСОБА_2 такою , що втратила право користування житловим приміщенням - приватним будинком , розташованим за адресою: АДРЕСА_1.

Відповідачка та її представник в судовому засіданні позов не визнали і пояснили , що відповідачку неможливо визнати такою , що втратила право користування спірним житловим будинком , оскільки даний будинок був побудований під час її шлюбу з позивачем і відповідно до закону належить їм на праві спільної сумісної власності . Факт її не проживання у вказаному будинку з листопада 2011 р. не має правового значення, так як вона відповідно до закону є співвласником даного будинку. Крім того , відповідачка заявила , що в даний час має намір звернутись до суду з позовом до ОСОБА_1 про розірвання шлюбу і поділу зазначеного будинку.

Представник третьої особи - Любашівської селищної ради Любашівського району Одеської області в судове засідання не з»явився , надавши суду заяву про розгляд справи у його відсутність , у якій вказав , що заперечень у справі не має.

Вислухавши пояснення сторін , дослідивши докази у справі , суд вважає , що у задоволенні позову належить відмовити з таких підстав.

Судом безспірно установлено , що в даний час шлюб між сторонами, який був укладений у 1996 р., не розірваний Даний факт не заперечував в судовому засіданні позивач.

Будинок , у якому зареєстровані сторони , що розташований в АДРЕСА_1 був побудований згідно з договором про надання в безстрокове користування земельного участка для будівництва індивідуального жилого будинку на праві особистої власності , який був укладений у 1972 р. Як заявив позивач даний будинок був прийнятий в експлуатацію у 1980 році , що не заперечувала відповідачка.

Як видно з довідки міжміського бюро технічної інвентаризації, домоволодіння АДРЕСА_1 зареєстровано на праві особистої власності за гр.. ОСОБА_1.

Таким чином, вказаний будинок був побудований під час шлюбу позивача з відповідачкою.

Відповідно до ст..22 КпШС майно , набуте подружжям під час шлюбу , є його спільною сумісною власністю.

Зазначене положення відтворене і у статті 60 СК України , відповідно до якої майно , набуте подружжям за час шлюбу , належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності .

Суд не погоджується з позивачем щодо застосування до вказаних правовідносин ст..ст. 71 , 72 Житлового кодексу України , оскільки зазначені статті регулюють правовідносини , пов»язані з користуванням жилими приміщеннями у будинках державного і громадського житлового фонду.

На підставі викладеного , керуючись ст.ст. 4,12,259,263,264,265,268 ,279 ЦПК України , ст.. 22 КпШС Української РСР , ст.. 60 СК України , суд

ухвалив :

У позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Любашівська селищна рада Любашівського району Одеської області, про визнання особи такою , що втратила право користування жилим приміщенням відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи , якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення , якщо його не скасовано , набирає законної сили після повернення апеляційної скарги , відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Апеляційного суду Одеської області через Любашівський районний суд Одеської області до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи.

Учасник справи , якому повне рішення не було вручено у день його проголошення , має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження , якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду

суддя В.О.Гнатюк