Рішення № 76143689, 30.08.2018, Кілійський районний суд Одеської області

Справа № 502/699/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Кілія

Кілійський районний суд Одеської області

у складі:

головуючого судді Масленикова О. А.,

за участю секретаря судового засідання Скрипкіної А.Ю.

розглянувши в підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом

ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_2

до

Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області

про визнання права власності за спадщиною

В С Т А Н О В И В:

Представник позивача звернулася до суду з позовом до Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області про встановлення факту належності житлового будинку та визнання права власності за спадщиною. З уточненої позовної заяви, вбачається, ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 та ІНФОРМАЦІЯ_4 померла ОСОБА_4, які на день смерті проживали в АДРЕСА_1. При житті ОСОБА_3 та ОСОБА_4 залишили заповіти на користь ОСОБА_2, щодо належного їм майна. При зверненні ОСОБА_2 до нотаріальної контори для отримання свідоцтва про право на спадщину, йому було пояснено, що у разі смерті власника нерухомого майна, первинна реєстрація права власності на яке не була проведена і правовстановлюючий документ на яке відсутній, питання визначення належності цього майна попередньому власнику та визначення наступного власника, повинно вирішуватися в судовому порядку.

В зв'язку з зазначеним, представник позивача просила суд:

- встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4;

- визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок (загальною площею 66,6 кв. м., житловою площею 37,5 кв.м.), літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, №1-2;I - надвірні споруди в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Представником позивача було надано заяву, відповідно до якої вона підтримала позовні вимоги та просила розглянути справу без її участі.

Представник відповідача - Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, в судове засідання не прибув, надав заяву про згоду з позовом та розгляд справи без його участі.

На підставі письмових заяв усіх сторін по справі, суд ухвалює рішення за відсутності сторін про задоволення позову за наявності законних підстав, на підставі наявних в матеріалах справи письмових доказів, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, в порядку, передбаченому ст.ст. 223, 247 ЦПК України.

Дослідивши позовну заяву, в процесі встановлення обставин справи та перевірки їх доказами, судом встановлено наступні юридичні факти та відповідні їм правовідносини.

Шлюб між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, був укладений 18.07.1959 року в м. Вилкове Кілійським міськбюро ЗАГС Одеської області, що підтверджується свідоцтвом про одруження, серії НОМЕР_2 від 31.05.1963 року, актовий запис № 58. Після реєстрації шлюбу дружині було присвоєне прізвище «ОСОБА_4».

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданого 05.10.1963 р. в м. Вилкове Виконкомом міської ради депутатів трудящих, запис акта про народження № 143 - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 є батьками ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_4, виданого Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис № 03, ОСОБА_3, помер ІНФОРМАЦІЯ_1.

Як вказано в свідоцтві про смерть серії НОМЕР_5, виданого Виконавчим комітетом Вилківської міської ради Кілійського району Одеської області, актовий запис № 66, ОСОБА_4, померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Згідно заповіту зареєстрованому в м. Вилкове Кілійського району Одеської області від 18.11.2013 р., ОСОБА_3, заповідав ОСОБА_2все його майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося та взагалі все те, на що він за законом матиме право.

Згідно заповіту зареєстрованому в м. Вилкове Кілійського району Одеської області від 18.11.2013 р., ОСОБА_4, заповідала ОСОБА_2все її майно, де б воно не знаходилося і з чого б воно не складалося та взагалі все те, на що вона за законом матиме право.

Відповідно до довідки наданої виконавчим комітетом Вилківської міської ради від 20.12.2017 р., на день смерті ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 та був зареєстрований в АДРЕСА_1, з ним за даною була зареєстрований дружина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6

Згідно довідки наданої виконавчим комітетом Вилківської міської ради від 20.12.2017 р., на день смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 та була зареєстрована в АДРЕСА_1, з нею за даною адресою ніхто не був зареєстрований.

Відповідно до технічного паспорту, складеного комунальним підприємством Кілійської районної ради «Районне бюро технічної інвентаризації» 25.10.2017 р., житловий будинок по АДРЕСА_1складається з: літ. А - житловий будинок, загальною площею 66,6 кв. м., житловою площею 37,5 кв.м., літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, №1-2;I - надвірні споруди.

З довідки КПКРР «Районне бюро технічної інвентаризації» № 721 від 08.12.2017 р., вбачається, що на підставі рішення виконкому Вилківської міської ради ОСОБА_3 та ОСОБА_4 належить по 1/2 частки будинку розташованого за адресою: АДРЕСА_1.

Згідно рішення виконавчого комітету Вилківської міської ради № 326 від 14.11.2017 р. житловому будинку присвоєно адресу: АДРЕСА_1, який належав ОСОБА_3, померлому ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4

Відповідно до архівного витягу наданого архівним відділом Кілійської районної державної адміністрації № А - 203 від 07.11.2017 р., рішенням № 236 від 17.08.1962 р. ОСОБА_3 та ОСОБА_4 дозволено побудувати новий житловий будинок замість старого розташованого в АДРЕСА_1.

Як вбачається з інформаційного листа від 09.03.2018 р. № 621/02-14, Білгород - Дністровською міською державною нотаріальною конторою Одеської області на підставі звернення ОСОБА_1 від імені ОСОБА_2 щодо оформлення спадщини, роз'яснено, що оскільки не подано правовстановлюючих документів на спадкове майно, за їх відсутності питання оформлення спадщини вирішується в судовому порядку.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 52374581 від 21.06.2018 р. сформованої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є., вбачається, що інформація відносно ОСОБА_3 відсутня.

З інформаційної довідки зі спадкового реєстру відносно спадкових справ та виданих на їх підставі свідоцтв про право на спадщину № 52374597 від 21.06.2018 р. сформованої приватним нотаріусом Кілійського районного нотаріального округу Юрченко М.Є., вбачається, що після смерті ОСОБА_3, 18.11.2013 р. Вилківською міською радою Кілійського району була заведена спадкова справа з номером у спадковому реєстрі 55360395 та номером в реєстрі нотаріальних дій 279.

При розгляді і вирішенні справи судом враховано наступні положення законодавства:

У відповідності зі ст. 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Згідно статті 41 Конституції України кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Статтями 15 та 16 ЦК України передбачено право особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Одним із способів захисту права, встановлених цивільним законодавством, є, зокрема, його визнання.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов'язкової реєстрації таких прав.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін'юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Відповідно до роз'яснення Міністерства юстиції України № 19-32/319 від 21.02.2005 року, у випадку смерті власника нерухомого майна, реєстрацію якого належним чином проведено не було і правовстановлюючий документ відсутній, питання про визначення цього майна померлому та спадкоємцю повинно вирішуватись в судовому порядку. Як вказано в листі Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 23.03.2009 року № 12/5-126, по об'єктах нерухомого майна, що збудовані до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним із документів є висновок про технічний стан будівлі, що складається бюро технічної інвентаризації.

Згідно ст. ст. 293, 315 ЦПК України, встановлення фактів, що мають юридичне значення віднесено до компетенції суду.

Виходячи з наведеного суд вважає доведеним факт належності спадкодавцям ОСОБА_3 та ОСОБА_4 житлового будинку, який було збудовано до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття Урядом України документу, яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.

Відповідно до ст. 1217 ЦК України спадкування здійснюється за заповітом або за законом. Як вказано в ст. 1218 ЦК до складу спадщини входять усі права та обов'язки,що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинялися внаслідок його смерті.

Відповідно до ст. 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом ycієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261 - 1265 цього Кодексу.

Згідно ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Згідно ч. 3 ст. 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї.

Відповідно до п.п. 4.15 п. 4 гл. 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України 22.02.2012 року за № 296/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 22.02.2012 року за № 282/20595, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони або арешту цього майна.

Як зазначено в п.п 4.18 п. 4 гл. 10 розділу ІІ зазначеного Порядку за відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Згідно з ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З досліджених доказів судом встановлено, що спадкоємцем, який прийняв спадщину після смерті ОСОБА_4 є позивач, як спадкоємець за заповітом відповідно до ст. 1233 ЦК України, який прийняв спадщину в порядку ч. 3 ст. 1268 ЦК України, оскільки спадщину яка залишилася після смерті ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 фактично прийняла його дружина ОСОБА_4.

Судом також встановлено, що в зв'язку з тим, що позивач не має можливості отримати свідоцтво про право на спадщину, позбавлений можливості інакше ніж у судовому порядку оформити свої спадкові права, в зв'язку з чим його право на спадщину підлягає судовому захисту шляхом його визнання на підставі ст. 16 ЦК України, а позовні вимоги підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.12, 81, 207, 259, 263-265, 315 ЦПК, ст. ст. 16, 1233, 1268 ЦК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити повністю.

Встановити факт належності житлового будинку, розташованого в АДРЕСА_1 ОСОБА_3, який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 та ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП НОМЕР_1 право власності на житловий будинок, розташований в АДРЕСА_1, який складається з: літ. А - житловий будинок (загальною площею 66,6 кв. м., житловою площею 37,5 кв.м.), літ. Б - сарай, літ. В - убиральня, №1-2;I - надвірні споруди в порядку спадкування за заповітом після смерті ОСОБА_4, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення.

Суддя Кілійського районного суду О. А. Маслеников