Постанова № 76142582, 18.10.2017, Бориспільський міськрайонний суд Київської області

дата документу :

Справа №359/4610/17

Провадження №2-а/359/318/2017

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2017 року Бориспільський міськрайонний суд Київської області у складі:

головуючого Борця Є.О.,

при секретарі судового засідання Коробові О.П.,

за участю позивача ОСОБА_1,

за участю представника позивача ОСОБА_2,

за участю представника відповідача Ясінської О.Я.,

розглянувши в приміщенні суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Київської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил,

встановив:

В червні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним адміністративним позовом та обґрунтовує його тим, що 25 травня 2017 року заступник начальника Київської митниці ДФС виніс постанову в справі про порушення митних правил №0199/12500/17, якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 154501 гривні 56 копійок за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. З мотивувальної частини цією постанови вбачається, що 12 квітня 2017 року ОСОБА_4 подав електронну митну декларацію №UA125180/2017/604415, в якій він заявив про ввезення в Україну стальних оцинкованих прутків діаметром 10 міліметрів з вмістом вуглецю менше 0,25%, призначених для використання в монтажі дверних завісів пластикових дверей: довжиною 53.8 міліметрів - в кількості 65000 штук, а довжиною 58,8 міліметрів - в кількості 106400 штук. Позивач вказав, що код цього товару згідно з УКТ ЗЕД становить 7217203000, а ставка мита - 0%. 13 квітня 2017 року відділ класифікації товарів Київської митниці ДФС прийняв рішення про зміну коду задекларованого товару згідно з УКТ ЗЕД з 7217203000 на 8302100090. Товар з таким кодом згідно з УКТ ЗЕД об-кладається митом в розмірі 10%. Тому ОСОБА_4 був притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він заявив неправдиві відомості в електронній митній деклара-ції з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів. Однак позивач заявив в електронній митній декларації достовірні відомості про найменування, розміри та кіль-кість товару. Неправильне визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД не становить об'єк-тивну сторону порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України. Крім того, ОСОБА_4 не мав жодного умислу та мети, спрямованих на звільнення від сплати мит-них платежів. Ці обставини свідчать про те, що позивач був безпідставно притягнутий до адміністративної відповідальності. Тому ОСОБА_1 просить суд з метою відновлення законності визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0199/12500/17 від 25 травня 2017 року.

У судовому засіданні ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 підтримують адміністративний позов та наполягають на його задоволенні.

Представник відповідача Ясінська О.Я. не визнає адміністративний позов та запере-чує проти його задоволення. В обґрунтування своїх заперечень вона посилається на те, що задекларований позивачем товар виявився звичайними металевими стрижнями, які мають код згідно з УКТ ЗЕД - 8302100090. Визначення правильного коду товару згідно з УКТ ЗЕД не потребувало додаткової спеціалізації та спеціальних знань. Ця обставина свідчить про відсутність складного випадку класифікації товару, який звільняє ОСОБА_1 від адміністративної відповідальності за вчинене ним порушення митних правил. Тому пред-ставник відповідача Ясінська О.Я. просить суд відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Вислухавши пояснення представників сторін та дослідивши письмові докази, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Встановлено, що 12 квітня 2017 року ОСОБА_4 подав електронну митну декла-рацію №UA125180/2017/604415 (а.с.25-27), в якій він заявив про ввезення в Україну сталь-них оцинкованих прутків діаметром 10 міліметрів з вмістом вуглецю менше 0,25%, приз-начених для використання в монтажі дверних завісів пластикових дверей: довжиною 53.8 міліметрів - в кількості 65000 штук, а довжиною 58,8 міліметрів - в кількості 106400 штук. Позивач вказав, що код цього товару згідно з УКТ ЗЕД становить 7217203000, а ставка мита - 0%.

13 квітня 2017 року відділ класифікації товарів Київської митниці ДФС прийняв рішення (а.с.52), з якого вбачається, що код задекларованого товару згідно з УКТ ЗЕД становить не 7217203000, а 8302100090. Товар з таким кодом згідно з УКТ ЗЕД об-кладається митом в розмірі 10%.

25 травня 2017 року заступник начальника Київської митниці ДФС виніс постанову в справі про порушення митних правил №0199/12500/17 (а.с.9-15), якою на позивача було накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 154501 гривні 56 копійок за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Відповідно до ч.1 ст.485 МК України заявлення в митній декларації з метою неправо-мірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кіль-кості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відо-мостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та (або) надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відо-мості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'яз-ку з якими було надано такі пільги, тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Як роз'яснив Вищий адміністративний суд України в ухвалі від 10 жовтня 2017 року у справі №638/19614/16-а, склад вказаного вище правопорушення обумовлює наявність в діях декларанта особливої мети - ухилення від сплати податків та зборів, або зменшення їх розміру, та вини у формі прямого умислу. Диспозиція цієї статті передбачає спеціальну протиправну мету дій декларанта щодо заявлення неправдивих відомостей - неправомірне звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру. Наявність спеціальної протиправної мети однозначно вказує на те, що це правопорушення може бути вчинено тільки з умисною формою вини, оскільки на момент подачі декларації декларант повинен усвідомлювати факт заявлення неправдивих відомостей та умисно бажати, щоб заявлені ним неправдиві дані вплинули на розмір митних платежів, які йому доведеться сплатити за митне оформлення задекларованого ним товару.

Згідно з ч.2 ст.71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Встановлено, що в електронній митній декларації ОСОБА_1 заявив достовірні відомості про найменування, розміри та кількість товару, який ввозився в Україну. Водно-час, представник відповідача Ясінська О.Я. не надала жодного доказу на підтвердження того, що позивач умисно визначив неправильний код товару згідно з УКТ ЗЕД з метою ухилення від сплати митних платежів.

Ретельний аналіз цих обставин свідчить про те, що заступник начальника Київської митниці ДФС передчасно притягнув ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил.

Відповідно до ч.6 ст.95 МК України штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прий-нято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та (або) внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Згідно з ч.5 цієї ж статті під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваже-ною ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Так, безпосереднє візуальне дослідження задекларованого позивачем товару (а.с.136) не дозволяє однозначно ідентифікувати його як металевий пруток або металевий стри-жень. Крім того, з висновку спеціаліста з матеріалознавства (а.с.111-115) переконливо вбачається, що вказаний товар є металевим прутком, який має спеціальне призначення - для використання в монтажі дверних завісів пластикових дверей. Ці обставини свідчать про те, що для визначення правильної назви товару потрібні спеціальні знання. Таким чином, має місце складний випадок у класифікації товару. В такому випадку накладення штрафу на позивача не допускається. В ухвалі від 10 жовтня 2017 року у справі №638/19614/16-а Вищий адміністративний суд України також наголосив на тому, що само по собі порушення правил класифікації товарів не є самостійним складом адміністратив-ного правопорушення, тобто не є окремим видом порушення митних правил, за які встановлена адміністративна відповідальність.

З огляду на це суд вважає, що з метою відновлення законності належить визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0199/ 12500/17 від 25 травня 2017 року.

Як вбачається з ч.1 ст.1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Крім того, Європейський суд з прав людини наголосив, що втручання в право на мирне володіння майном повинне здійснюватись з дотриманням «справедливого балансу» між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основоположних прав особи (рішення у справі «Спорронг і Льоннрот проти Швеції»). Для визначення такої пропорційності Суд у черговий раз зробив висновок, що «позбавлення майна може бути виправданим лише у випадку, якщо буде показаний, inter alia, «інтерес суспільства» та «умови, передбачені законом». Більш того, будь-яке втручання у право власності обов'яз-ково повинно відповідати принципу пропорційності…«справедливий баланс» має бути дотриманий між вимогами загального інтересу суспільства та вимогами захисту основних прав людини…необхідний баланс не буде дотриманий, якщо особа, про яку йдеться, несе «індивідуальний та надмірний тягар» (рішення у справах «Брумареску проти Румунії» та «Трегубенко проти України»).

Встановлено, що накладення штрафу на ОСОБА_1 є втручанням держави у право на мирне володіння його грошовими коштами. Таке втручання є свавільним та невиправ-даним, оскільки воно ґрунтується на незаконній постанові митного органу. Крім того, роз-мір штрафу є вкрай великим. У зв'язку з цим позивач зазнав надмірний тягар. Ці обста-вини свідчать про неспівмірність вчиненого порушення митних правил розміру накладе-ного штрафу. У такий спосіб порушений справедливий баланс між інтересом суспільства та вимогами захисту прав ОСОБА_1

Суд вважає, що ці обставини є додатковою, але не менш вагомою підставою для задоволення адміністративного позову.

Відповідно до п.1 ч.1 ст.7 Закону України «Про судовий збір» сплачена сума судо-вого збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Встановлено, що ОСОБА_1 сплатив судовий збір в загальному розмірі 1054 гри-вень. Ця обставина підтверджується квитанціями №30 від 9 червня 2017 року та №31555 53 від 28 липня 2017 року. Однак на підставі ч.4 ст.288 КУпАП позивач звільнений від сплати судового збору.

З огляду на це суд вважає, що ОСОБА_1 належить повернути сплачену ним суму судового збору в загальному розмірі 1054 гривень.

Керуючись ч.1 ст.158, ст.159, ч.1-ч.3 ст.160, ст.ст.161-163, ст.1712 КАС України, суд

посановив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Київської митниці Держав-ної фіскальної служби про визнання протиправною та скасування постанови в справі про порушення митних правил задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову в справі про порушення митних правил №0199/12500/17 від 25 травня 2017 року, якою на ОСОБА_1 було накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 154501 гривні 56 копі-йок за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст.485 МК України.

Зобов'язати Бориспільське управління Державної казначейської служби України в Київській області повернути ОСОБА_1 судовий збір в загальному роз-мірі 1054 гривень, сплачений згідно з квитанціями №30 від 9 червня 2017 року та №31555 53 від 28 липня 2017 року (рахунок: 31216206700004, код ЄДРПОУ: 38007070, банк отри-мувача: ГУ ДКСУ у Київській області).

Постанова суду може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Бориспільський міськрайонний суд протя-гом 10 днів з дня її копії.

Суддя

Бориспільського міськрайонного суду Є.О. Борець