Ухвала суду № 76141838, 06.08.2018, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 369/9468/18

Провадження №2/369/3410/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2018 м. Київ

Києво-Святошинський районний суд Київськоъ області

в складі головуючої судді Пінкевич Н.С.,

при секретарі Водала А.Ю.,

розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки,

встановив:

В провадженні Києво-Святошинського районного суду Київської області перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки.

Позовна заява обґрунтована порушенням норм Цивільного кодексу України під час укладення кредитного договору та договору іпотеки.

03 серпня 2018 року позивач ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову, відповідно до якої просив до завершення розгляду справи та ухвалення судового рішення по справі заборонити ПАТ «Родовід Банк» та будь-яким уповноваженим особам, що діють від його імені вчиняти дії, направлені на відчуження права вимоги за Договором іпотеки № 77.2/СЖ-194.08.1і від 27 серпня 2008 року, в тому числі й укладати договір уступки (відступлення) права вмиоги, а також вчиняти будь-які дії, направлені щодо звернення стягнення на предмет іпотеки за Договором іпотеки № 77.2/СЖ-194.08.1і від 27 серпня 2008 року.

В обгрунтування заяви зазначив, що 27 серпня 2008 року між ВАТ «Родовід Банк», правонаступником якого є ПАТ «Родовід Банк» та ОСОБА_2 було укладено Договір про іпотечний кредит №77.2/СЖ-194.08.1 відповідно до умов якого позичальник отримала кредит у розмірі 537 000 грн., зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 15 %.

Також 27 серпня 2008 року між банком та ОСОБА_3 було укладено договір іпотеки №77.2/СЖ-194.08.1і відповідно до умов якого позивач надав в заставу належен йому нерухоме майно, а саме: однокімнатну квартиру зі всіма об’єктами функціонального пов’язаними з цим нерухомим майном загальною площею 61,3 кв.м., житловою площею 17,1 кв.м., що знаходиться за адресою: 08153, Київська обл., Києво-Святошинський р-н., АДРЕСА_1.

Зазначає, що відповідно до рішення Правління Національного банку України від 19 грудня 2017 року № 811-рш «Про відкликання ліцензії санаційного банку та ліквідацію Пцблічного акціонерного товариства «Родовід Банк» виконавчою дирекцією Фонду гарантування вкладів фізичних осібприйнято рішення від 20 грудня 2017 року № 5455 «Про початок процедури ліквідації АТ «Родовід Банк» та деоегування повноважень ліквідатора банку»

Згідно з зазначеним рішенням розпочато процедуру ліквідації Публічного акціонерного товариства «родовід Банк» з 20 грудня 2017 року до 19 грудня 2019 року включно, призначено уповноважену особу Фонду гарантування та делеговано всі повноваження ліквідатора АТ «Родовід Банк», визначенні зокрема статями 37, 38, 47-52, 52-1, 53 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», в тому числі з підписання всіх договорів, пов’язаних з реалізацією активвів банку, начальнику відділу запровадження планів врегулювання неплатоспроможності банків ОСОБА_4 на два роки з 20 грудня 2017 року до 19 грудня 2019 року включно.

За таких обставин, враховуючи, що одним із етапів, що передує ліквідації банку, як юридичної особи є продаж його активів на аукціонах (торгах) відповідно до Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» та інших підзаконних нормативних актів, може мати місце ситуація за якої актив Банку у вигляді права вимоги за кредитним та іпотечним договором може бути передано на аукціон (торги) з метою реалізації, наслідком чого стане наявність нового кредитора (іпотекодержателя), який буде вчиняти дії, направлені щодо звернення стягнення на іпотечне майно в рахунок погашення боргу.

Окрім цього, Банк може скористатись позасудовими способами звернення стягнення на предмет іпотеки, зокрема на підставі іпотечного застереження, шляхом переоформлення на себе права власності на дане нерухоме майна.

Отже, за таких обставин невжиття заходів забезпечення позову, враховуючи предмет спору, підстави та мотиви позову, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Частиною 1 ст. 153 ЦПК України передбачено, що заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

У відповідності до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Розглянувши заяву, всебічно та повно дослідивши доводи позивача, суд приходить до висновку, що заява не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Відповідно до п1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року №9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Відповідно до п.10 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22 грудня 2006 року № 9, заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни способу його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпеченні позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування.

Враховуючи предмет та підстави позову, доводи викладені у заяві позивача, суд приходить до висновку що позивачем, належним чином не обгрунтовано необхідності забезпечення позову та не доведено, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких позивач звернувся до суду.

Крім того, позивачем не надано будь-яких належних доказів того, що відповідачем вчиняються дії спрямовані на відчуження прав вимоги за договором іпотеки № 77.2/СЖ-194.08.1і.

За таких умов, суд приходить до обґрунтованого висновку про відсутність підстав та ризиків, визначених ст.149 ЦПК України, для забезпечення позову.

Дослідивши обставини справи, суд доходить до висновку, що в задоволенні заяви позивача про забезпечення позову слід відмовити.

Враховуючи викладене та керуючись ст.ст. 149-159, 260, 353, 354 ЦПК України суд,

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в цивільній справі за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Родовід Банк» про захист прав споживачів, визнання недійсним кредитного договору та договору іпотеки - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі розгляду заяви про забезпечення позову без повідомлення учасників справи - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали до Апеляційного суду Київської області в порядку, передбаченому Цивільним процесуальним кодексом України.

Суддя Н.С. Пінкевич