КІРОВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М. МАКІЇВКИ
ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
Справа № 2-51/10
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
21 січня 2010 року м. Макіївка
Кіровський районний суд міста Макіївки Донецької області у складі
головуючий суддя Ситенко А.І.
при секретарі Розсохи О.М.
за участю представника
позивача ОСОБА_1
відповідача ОСОБА_2
представника
відповідача-адвоката ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні місцевого суду в м. Макіївка цивільну справу за позовом відкритого акціонерного товариства ” Банк “ОСОБА_4 та Кредит” в особі філії “Донецьке регіональне управління” відкритого акціонерного товариства ” Банк “ОСОБА_4 та Кредит” до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості і судових витрат,
В С Т А Н О В И В :
26 січня 2009 року відкрите акціонерне товариство ” Банк “ОСОБА_4 та Кредит” в особі філії “Донецьке регіональне управління” відкритого акціонерного товариства ” Банк “ОСОБА_4 та Кредит” (далі - ОСОБА_4) звернулось до суду з позовом до ОСОБА_2 про розірвання кредитного договору, стягнення заборгованості і судових витрат, мотивуючи свої позовні вимоги тим, що відповідач не виконує вимоги укладеного договору.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1, яка діє на підставі довіреності юридичної особи, підтримала заявлені позовні вимоги, в обгрунтування яких послалась на обставини, викладені у заяві, та зазначила, що 25 квітня 2007 року з ОСОБА_2 був укладений кредитний договір № 1946 Р на суму 15 000,00 грн., зі сплатою за користування кредитом 0,0001% річних та виплатою щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів у розмірі 262,50 грн., строком на 36 місяців. Позичальник відповідно умов зазначеного кредитного договору взяв на себе зобов’язання у разі прострочення повернення кредитних коштів сплачувати Банку пеню з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення. На теперішній час, в добровільному порядку ОСОБА_2 виконувати умови договору не бажає внаслідок чого утворилась заборгованість.
Посилаючись на наведені обставини, просить суд розірвати кредитний договір та стягнути з ОСОБА_2 заборгованість по кредиту 12400 грн., прострочену комісію в сумі 3412 грн; нараховані відсотки за користування грошима – 3633,93 грн., пеню – 18768,67 грн., понесені позивачем витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30 грн. і судовий збір в сумі 382,45 грн.
Відповідач ОСОБА_2 позов ВАТ „ Банк ” ОСОБА_4 та Кредит” в особі філії „ ДРУ” ВАТ „Банк ” ОСОБА_4 та Кредит” не визнав зазначивши, що на прохання своєї знайомої ОСОБА_5, якій були необхідні гроші для комерційної діяльності, погодився оформити на своє ім*я кредит та передати їй отримані гроші за умови, що остання буде погашати кредит та сплачувати відсотки. 25 квітня 2007 р. у приміщенні Банку він особисто підписав кредитний договір, другий екземпляр якого було вручено йому, отримав гроші у розмірі 15000 грн., які в подальшому передав ОСОБА_5 разом з договором. Отримавши з Банку повідомлення про необхідність погашення заборгованості за кредитним договором, він звернувся до чоловіка ОСОБА_5, який заявив, що в силу фінансових труднощів вона не має можливості сплачувати кошти, після чого між ними відбувся конфлікт, під час якого йому були спричинені тілесні ушкодження. За фактом його побиття та незаконної видачі кредитних коштів у відношенні ОСОБА_5, її чоловіка та працівників банку порушена кримінальна справа, яка на теперішній час перебуває в провадженні Центрально – Міського районного суду міста Макіївки. Позовні вимоги не визнає, оскільки вважає, що кредитні зобов’язання між ним і банком повинна нести особа, яка отримала кредитні кошти, тобто ОСОБА_5.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши надані докази в межах заявлених позовних вимог (ст.11 ЦПК України) суд установив наступне.
25 квітня 2007 року між ОСОБА_2 та ВАТ „ Банк ” ОСОБА_4 та Кредит” був укладений кредитний договір № 1946 Р, згідно до умов якого ОСОБА_4 зобов*язався надати ОСОБА_2 у тимчасове користування на умовах забезпеченості, поворотності, строковості та платності кредитні ресурси в сумі 15000 грн., зі сплатою 0,0001 % річних та щомісячної комісійної винагороди за надання кредитних ресурсів в розмірі 262,50 грн., строком на 36 місяців. ОСОБА_2 зобов’язався щомісячно, в термін з 1 по 10 число кожного місяця, здійснювати погашення заборгованості відповідно до графіку зниження заборгованості, з внесенням останьої оплати не пізніше 25 квітня 2010 року.
Сумма кредиту у розмірі 15 000 грн., була перерахована Банком на картковий рахунок ОСОБА_2 у день укладення кредитного договору, що підтверджено меморіальним ордером № 738/6697 від 25 квітня 2007 року та випискою по особовому рахунку ОСОБА_2
У зв’язку з укладенням 25 квітня 2007 р. між Банком і ОСОБА_2 договору виникли кредитні правовідносини, зобов’язання по яким необхідно виконувати відповідно до положень ЦК України.
Зі змісту статті 1054 ЦК України випливає, що за кредитним договором банк чи інша фінансова установа (кредитор) зобов’язується надати грошові кошти (кредит) позичальнику в розмірі і на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов’язується повернути кредит і сплатити проценти. Договір є обов’язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).
Згідно положень ст.526 ЦК України зобов’язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.
Позивач узяті на себе зобов’язання виконав у повному обсязі та виплатив позичальнику у той же день суму кредиту. Зі своєї сторони ОСОБА_2 умови зазначеного договору не виконав, кредит погасив лише в сумі 2600 грн. та комісію у сумі 2100 грн. З 11 грудня 2007 р. ОСОБА_2 перестав здійснювати погашення кредиту, у зв’язку з чим утворилась заборгованість: по кредиту – 12400 грн., прострочена комісія - в сумі 3412 грн., по відсотках за користування кредитом – 3633,93 грн., які дотепер відповідачем ОСОБА_2 не сплачені.
Пунктом 3 ст. 549 ЦК України передбачено, що у випадку порушення боржником зобов’язання він повинний сплатити кредитору пеню, що обчисляється у відсотках від суми несвоєчасного виконання грошового зобов’язання за кожній день прострочення виконання.
За невиконання умов договору відповідачу нарахована пеня по відсоткам в розмірі, передбаченому в п. 6.1 договору – з розрахунку 1% від простроченої суми за кожний день прострочення, що складає – 18768,67 грн.
Суд визнає правильним представлений позивачем розрахунок періоду і суми заборгованості, що утворилася у ОСОБА_2, і нараховані відсотки. Розрахунок відповідає умовам укладеного договору.
Стаття 651 ЦК України передбачає, що договір може бути розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною. Суд вважає, що порушення відповідачем ОСОБА_2 договору є істотними, тому що внаслідок завданої його діями шкоди ОСОБА_4 значною мірою позбавляється того, на що він розраховував при укладенні договору.
Оцінивши представлені сторонами в силу ст.60 ЦПК України докази, суд визнає, що відповідач в однобічному порядку повністю не виконує покладені на нього договором зобов’язання по поверненню кредиту та оплаті за користування грошима, тому позовні вимоги про дострокове розірвання договору та стягнення з відповідача на користь позивача суми заборгованості разом з належними відсотками та пенею підлягають задоволенню.
У судовому засіданні відповідач послався на протиправні дії стосовно нього з боку ОСОБА_5, яка пообіцяла проводити сплату основного кредиту та відсотків по ньому, та отримала від нього кредитні грошові кошти у розмірі 15000 грн.
Постановою слідчого відділу Центрально-Міського РВ Макіївського МУ ГУМВС України в Донецькій області від 5 квітня 2008 року за фактом підробки документів оформлених у відділенні № 12 філіалу ВАТ „ОСОБА_4 та Кредит” порушено кримінальну справу за ознаками злочину, передбаченого ч. 1 ст. 358 КК України. Під час досудової перевірки були також встановлені інші факти шахрайства при видачі кредитних коштів банку з боку працівників фінансової установи та інших осіб та пред’явлено відповідне обвинувачення, у тому числі ОСОБА_5 за ч. 4 ст. 190, ч. 2, 3 ст. 358 КК України за обставинами укладання кредитного договору з ОСОБА_2 На даний час кримінальна справа перебуває в провадженні Центрально – Міського районного суду міста Макіївки та по суті не розглянута.
Проаналізувавши встановлені по справі фактичні обставини, суд дійшов висновку, що відповідач був достатньо обізнаний про природу спірного правочину, своїх прав та обов*язків, які випливають з його змісту, правильно сприймав предмет та інші істотні умови кредитного договору.
Дії щодо передачі отриманих за банківським кредитом грошових коштів мали місце з боку ОСОБА_2 у добровільному порядку після укладання угоди і не впливає на правомірність самого правочину та обов*язків виконання його умов.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України стороні на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Згідно платіжних доручень позивачем при подачі позовної заяви оплачений судовий збір у розмірі 382,45 грн. і витрати на інформаційно-технічне забезпечення в розмірі 30 грн., які підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.
На підставі викладеного і керуючись статтями 11, 60, 88, 169, 212, 213, 214, 215 Цивільного процесуального кодексу України, статтями 526, 651, 1054 ЦК України, суд
В И Р І Ш И В:
Позов відкритого акціонерного товариства “ОСОБА_4 та Кредит” в особі філії “Донецьке регіональне управління” відкритого акціонерного товариства “Банк “ОСОБА_4 та Кредит” до ОСОБА_2 задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ВАТ банку “ОСОБА_4 та кредит” , в особі Філії “ДРУ” ВАТ “Банку ОСОБА_4 та кредит” і перелічити на розрахунковий рахунок 290910350980 в Філії “Донецьке регіональне управління” ВАТ “Банку ОСОБА_4 та кредит” м. Донецька код ЕДРПОУ 25795288, код банку 335816 за договором кредиту від 25 квітня 2007 року заборгованість у загальній сумі 38245,10 грн., з яких: заборгованість по кредиту-12400,00 гривень, несплачена комісія – 3412,50 грн., нараховані відсотки-3663,93 грн. та пеня у розмірі 18768,67 гривень, також судовий збір в розмірі 382,45 грн., та витрати на інформаційно - технічне забезпечення розгляду справи у розмірі 30,00 грн., всього 38657,55 грн.
Розірвати кредитний договір № 1946 Р, укладений 25 квітня 2007 року, між ВАТ банку “ОСОБА_4 та кредит”, в особі Філії “ДРУ” ВАТ “Банку ОСОБА_4 та кредит” та ОСОБА_2.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом десяти днів з дня проголошення рішення.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Апеляційного суду Донецької області через Кіровський районний суд м. Макіївки протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження або протягом десяти днів з дня проголошення рішення без попереднього подання заяви на апеляційне оскарження.
Суддя:
З оригіналом згідно
Рішення набрало законної сили
«___» ______ 2010 р.
Суддя А.І. Ситенко
Судове рішення № 7614114, Грузький районний суд міста Макіївки (до 25.04.2025 - Кіровський районний суд м. Макіївки) було прийнято 21.01.2010. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 2-51/10. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: