Постанова № 76140936, 29.08.2018, Житомирський апеляційний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

__________

10002, м-н Путятинський, 3/65, телефон/факс: (0412) 481-604, 481-637 e-mail: inbox@apladm.zt.court.gov.ua

Справа № 806/460/18

ПОСТАНОВА

іменем України

"29" серпня 2018 р. м. Житомир

Житомирський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Охрімчук І.Г.

суддів: Капустинського М.М.

Моніча Б.С.,

за участю секретаря Черняк А.А.,

сторін та їх представників:

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2018 р. у справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області, Військової частини А3814 про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії , -

суддя в 1-й інстанції - Попова О.Г.,

місце ухвалення рішення - м.Житомир,

дата складання повного тексту 01.03.2018р. ,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2018р. ОСОБА_2 звернувся із позовом до суду , в якому просив:

- визнати протиправними дії військової частини А3814 щодо не включення в довідку про додаткові види грошового забезпечення та премії для обчислення пенсії, виданої ОСОБА_2 грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби в розмірі 33 239,12 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 та 2010 роки в розмірах 3002,88 грн. та 3165,63 грн. відповідно, грошової допомоги для оздоровлення за 2009 та 2010 роки в розмірах 3 002,88 грн. та 2 677,38 грн. відповідно та винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 911,25 грн.;

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо призначення ОСОБА_2 пенсії за вислугу років без врахування при її обчисленні грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби в розмірі 33 239,12 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 та 2010 роки в розмірах 3 002,88 грн. та 3 165,63 грн. відповідно, грошової допомоги для оздоровлення за 2009 та 2010 роки в розмірах 3 002,88 грн. та 2 677,38 грн. відповідно та винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 911,25 грн.;

- зобов'язати військову частину А3814 встановленим порядком оформити та надати до Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку про додаткові види грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням ОСОБА_2 із урахуванням (включенням до її змісту) грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби в розмірі 33 239,12 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 та 2010 роки в розмірах 3 002,88 грн. та 3 165,63 грн. відповідно, грошової допомоги для оздоровлення за 2009 та 2010 роки в розмірах 3 002,88 грн. та 2 677,38 грн. відповідно та винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 911,25 грн.;

- зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_2 (ідентифікаційний номер: НОМЕР_1) пенсії за вислугу років, починаючи з 01 грудня 2009 року, з урахуванням при обчисленні розміру пенсії грошової допомоги військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби в розмірі 33 239,12 грн., матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 та 2010 роки в розмірах 3 002,88 грн. та 3 165,63 грн. відповідно, грошової допомоги для оздоровлення за 2009 та 2010 роки в розмірах 3 002,88 грн. та 2 677,38 грн. відповідно та винагороди за тривалість безперервної військової служби в розмірі 911,25 грн.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_2 зазначив, що з метою з'ясування обставин врахування окремих складових грошового забезпечення при нарахуванні пенсії ним 04.12.2017 було направлено відповідний інформаційний запит до Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області. За результатами розгляду свого запиту 16.12.2017 отримав відповідь Головного управління Пенсійного фонду України у Житомирській області, з якої дізнався що при обчисленні та призначені пенсії відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" позивачу не було враховано сум фактично виплачених ОСОБА_2 під час проходження військової служби додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував 2 останніх роки перед звільненням та з яких проводилось утримання збору на обов'язкове державне соціальне (пенсійне) страхування, зокрема, не включено: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань, грошову допомогу на оздоровлення, винагороду за тривалість безперервної військової служби, грошову допомогу військовослужбовцям у разі звільнення. Крім того, наголошує, що із вказаної відповіді позивачу також стало відомо про факт не включення Військовою частиною А3814 зазначених додаткових видів грошового забезпечення у довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Рішенням Житомирського окружного адміністративного суду від 26.02.2018р. адміністративний позов ОСОБА_2 до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області (Військової частини А3814 (вул. Житомирська, 150, Новоград-Волинський, Житомирська область, 11700. Код ЄДРПОУ 08173042) про визнання дій протиправними, зобов'язання вчинити дії - задоволено частково.

Зобов'язано Військову частину А3814 оформити та надати (направити) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку щодо додаткових видів грошового забезпечення та премії, із яких сплачувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які не враховані при розрахунку пенсії ОСОБА_2, за останні 24 місяці проходження військової служби, а саме: за 2008-2010 роки.

У решті заявлених вимог - відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням, позивач звернувся до суду зі скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення скасувати та прийняти нову постанову про задоволення його позову в повному обсязі. На думку скаржника, одноразова грошова допомога військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби відноситься до складу грошового забезпечення, з якого обчислюється пенсія. Скаржник, також вважає, що його позовні вимоги про зобов'язання Головне УПФУ в Житомирській області здійснити перерахунок пенсії з дня її призначення, взагалі не були розглянуті.

Розглядаючи питання про законність та обґрунтованість судового рішення, колегія суддів враховує наступне.

Судом встановлено, що згідно витягу із наказу начальника Генерального штабу - Головнокомандувача Збройних Сил України (по особовому складу) №756 від 11.10.2010, відповідно до ст. 26 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" підполковника ОСОБА_2, командира інженерно-технічного батальйону 12 інженерного полку 8 армійського корпусу звільнено з військової служби у запас за п. "б" ч. 6 (за станом здоров'я) (а.с. 12).

03.12.2010 позивачу було видано довідку про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за підписом командира військової частини А3814 полковника ОСОБА_3 та ТВО помічника командира начальника фінансово-економічної служби ОСОБА_4. Зокрема, до вказаної довідки включено такі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія: надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за кваліфікацію, надбавка за особливі умови служби, надбавка за роботу з особовим складом та премія (а.с. 19).

04 грудня 2017 року ОСОБА_2 звернувся до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області із інформаційним запитом, в якому просив надати інформацію про те, чи враховано при обчисленні ОСОБА_2 пенсії суми фактично нарахованих та виплачених мені наступних додаткових видів грошового забезпечення, які позивач отримував 2 останніх роки перед звільненням та з яких проводилось утримання внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування до Пенсійного фонду, а саме: матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань; грошову допомогу для оздоровлення; винагороду за тривалість безперервної військової служби; грошову допомогу військовослужбовцям у разі звільнення з військової служби. Також просив повідомити дату, з якої ОСОБА_2 відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" призначена пенсія (а.с. 14).

Головне управління Пенсійного фонду України в Житомирській області листом від 11.12.2017 №3699/П-11 повідомило позивачу, що інформація, щодо якої надано запит не відноситься до публічної інформації, тому звернення з питання проведення перерахунку пенсії розглянуте відповідно до Закону України "Про звернення громадян" та в строки передбачені ст. 20 цього Закону. Повідомлено, що ОСОБА_2 перебуває на обліку в головному управлінні Пенсійного фонду України в Житомирській області та з 01.12.2010 отримує пенсію відповідно до Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" (далі - Закон). Пенсія призначена на підставі документів, які позивач особисто надав до Житомирського обласного військового комісаріату, про що свідчить особистий підпис на поданні. До заяви про призначення пенсії додано розрахункова книжка серія ББ № 019741 та довідка про додаткові види грошового забезпечення від 03.12. 2010 № 5186. В зазначеній довідці відсутні суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби. Роз'яснено, що відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 22.12.2010 №1170 "Про затвердження переліку видів виплат, що здійснюються за рахунок коштів роботодавців, на які не нараховується єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування", одноразова допомога при звільненні відноситься до виплат, на які не нараховується єдиний внесок. Зважаючи на вищевикладене, підстави для врахування до складу грошового забезпечення для обчислення пенсії матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, грошової допомоги на оздоровлення, винагороди за тривалість безперервної військової служби, грошової допомоги у разі звільнення з військової служби, відсутні (а.с. 15-16).

Наведене слугувало підставою звернення ОСОБА_2 позовом до суду.

Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що грошова допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, з яких сплачено страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців, з розміру якого обчислюється пенсія. Разом з тим, судом відмовлено в задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання ГУПФУ в Житомирській області здійснити відповідні дії щодо здійснення перерахунку та виплати позивачу пенсії з урахування отриманих вищевказаних складових, оскільки позивач звертався до вказаного відповідача виключно з інформаційним запитом. Також суд. дійшов висновку, що одноразова грошова допомога при звільненні не входить до додаткового грошового забезпечення, оскільки відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців.

Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та вважає за необхідне вказати таке.

Так, в силу вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.3 ст.43 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» пенсії особам офіцерського складу, прапорщикам і мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, та членам їх сімей обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії в розмірах, установлених законодавством, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п.7 постанови Кабінету Міністрів України від 17 липня 1992 року №393 «Про порядок обчислення вислуги років, призначення та виплати пенсій і грошової допомоги особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, військовослужбовцям надстрокової служби та військової служби за контрактом, особам начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ та членам їхніх сімей» (в редакції, що була чинною на час призначення пенсії позивачу) пенсії обчислюються з розміру грошового забезпечення, з якого було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування з урахуванням таких його видів:

- відповідних окладів за посадою, військовим (спеціальним) званням (для осіб рядового і начальницького складу органів і підрозділів цивільного захисту щомісячної надбавки за спеціальне звання) та відсоткової надбавки за вислугу років у розмірах, установлених за останньою штатною посадою, займаною перед звільненням;

- щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення, крім щомісячних надбавок (доплат), установлених особам, які мають право на пенсію за вислугу років згідно із законодавством і залишені за їх згодою та в інтересах справи на службі) та премії. Розмір щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням. Середня сума щомісячних додаткових видів грошового забезпечення та премії визначається шляхом ділення на 24 загальної суми цих видів грошового забезпечення за 24 останні календарні місяці служби підряд перед звільненням.

Частинами 1-3 ст.9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів.

До складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Пунктом 1 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» установлено, що грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу складається з посадового окладу, окладу за військовим (спеціальним) званням, щомісячних (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премії) та одноразових додаткових видів грошового забезпечення.

Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України від 04 червня 2014 року №158 «Про перерозподіл деяких видатків державного бюджету, передбачених Міністерству фінансів на 2014 рік, та виділення коштів з резервного фонду державного бюджету» встановлено, що за безпосередню участь в антитерористичних операціях починаючи з 01 травня 2014 року виплачується винагорода в розмірі 100 відсотків місячного грошового забезпечення та заробітної плати, але не менш ніж 3000 гривень, у розрахунку на місяць.

Згідно ч.1 ст.10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» військовослужбовцям, крім військовослужбовців строкової військової служби, надаються щорічні основні відпустки із збереженням грошового, матеріального забезпечення та наданням грошової допомоги на оздоровлення у розмірі місячного грошового забезпечення.

Умови, розмір та порядок виплати військовослужбовцям зазначеної допомоги визначені постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294 та Інструкцією про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам, затвердженої наказом Міністра оборони України від 11 червня 2008 року №260 (в редакції, що була чинною на час спірних правовідносин).

З аналізу вищенаведених нормативних актів вбачається, що розмір грошової допомоги на оздоровлення визначається, виходячи з посадового окладу, окладу за військовим званням та щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (крім винагород та морського грошового забезпечення), на які військовослужбовець має право за займаною ним штатною посадою на день вибуття в щорічну основну відпустку (пп.3 п.5 постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року №1294, пп.30.3 п.30 р. ХХХ Інструкції).

Таким чином, матеріальна допомога на оздоровлення, матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань, винагорода за тривалість безперервної військової служби відносяться до складу грошового забезпечення військовослужбовців та мають враховуватися при обчисленні пенсії, за умови, що з них було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 01 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.

Як встановлено зі змісту довідки від 03.12.2010 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії за підписом командира військової частини А3814 полковника ОСОБА_3 та ТВО помічника командира начальника фінансово-економічної служби ОСОБА_4, позивачу включено такі щомісячні додаткові види грошового забезпечення та премія: надбавка за виконання особливо важливих завдань, надбавка за роботу яка передбачає доступ до державної таємниці, надбавка за кваліфікацію, надбавка за особливі умови служби, надбавка за роботу з особовим складом та премія (а.с. 18).

Здійснивши системний аналіз норм чинного законодавства та наявних у матеріалах справи доказів, суд дійшов висновку, що відповідач військова частину А3814 при виготовленні довідки від 03.12.2010 про додаткові види грошового забезпечення для обчислення пенсії ОСОБА_2 включив не всі додаткові види грошового забезпечення, з яких сплачувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, зокрема, не враховано: матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань за 2009 та 2010 роки, грошової допомоги для оздоровлення за 2009 та 2010 роки та винагороди за тривалість безперервної військової служби.

Аналогічна правова позиція наведена в постанові Верховного Суду України від 10 березня 2015 року у справі №21-70а15 та в ухвалах Вищого адміністративного суду України від 22 листопада 2017 року у справі №552/3686/17, 11 квітня 2017 року у справі №428/8649/16-а, від 18 жовтня 2017 року у справі №522/8141/16-а.

Враховуючи, що відсутність відповідних виплат у переліку додаткових видів грошового забезпечення та їх одноразовий чи тимчасовий характер не спростовує висновків суду, що за умови здійснення на них нарахування та сплати страхових внесків, такі виплати мають бути включені до складу грошового забезпечення, з якого здійснюється обчислення пенсії, а тому покликання апелянта на те, що вказані доплати не відповідають вимогам ст. 43 Закону України Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» не заслуговують на увагу.

Згідно змісту наданих представником військової частини А3814 листів від 17.05.2017 №2520 (а.с. 56) та від 23.06.2017 №3158 (а.с. 65 та зворот) видача нової довідки є неможливою, оскільки документи за вищевказаний період знищені відповідно до актів про виділення та знищення документів, що не підлягають зберігання від 25.01.2012 №428, від 25.01.2013 №320 та від 20.01.2014 №215.

Конституційне право позивача на рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом, за рахунок пенсійного забезпечення, не може ставитися у залежність, обмежуватися чи порушуватися внаслідок знищення колишнім роботодавцем окремих документів, відомості з яких є підставою для перерахунку та збільшення розміру пенсійного забезпечення.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини та основоположних свобод і практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Право на виплати зі сфери соціального забезпечення було включено до змісту статті 1 Першого протоколу до Конвенції вперше у рішенні від 16 грудня 1974 року у справі "Міллер проти Австрії", де Суд встановив принцип, згідно з яким обов'язок сплачувати внески у фонди соціального забезпечення може створити право власності на частку активів, які формуються відповідним чином. Позиція Суду була підтверджена і в рішенні "Гайгузус проти Австрії" від 16 вересня 1996 року, якщо особа робила внески у певні фонди, в тому числі пенсійні, то такі внески є часткою спільних коштів фонду, яка може бути визначена у будь-який момент, що, у свою чергу, може свідчити про виникнення у відповідної особи права власності.

Відповідно до правової позиції Європейського суду у справі "Кечко проти України" (рішення від 08 листопада 2005 року) в межах свободи дій держави визначати, які надбавки виплачувати своїм робітникам з державного бюджету. Держава може вводити, призупиняти чи закінчити виплату таких надбавок, вносячи відповідні зміни в законодавство. Однак якщо чинне правове положення передбачає виплату певних надбавок, і дотримано всі вимоги, необхідні для цього, органи державної влади не можуть свідомо відмовляти у цих виплатах, доки відповідні положення є чинними.

Застосовуючи механізм захисту права та його відновлення, порушеного суб'єктом владних повноважень, керуючись повноваженнями, наданими ч. 2 ст. 9, ч. 2 ст. 245 КАС України суд першої інстанції правомірно вийшов за межі позовних вимог та зобов'язав Військову частину А3814 оформити та надати (направити) до Головного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області довідку щодо додаткових видів грошового забезпечення та премії, із яких сплачувався внесок на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, які не враховані при розрахунку пенсії ОСОБА_2, за останні 24 місяці проходження військової служби, а саме: за 2008-2010 роки.

Щодо позовних вимог про включення одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення для обчислення пенсії, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

За змістом частини другої статті 9 Закону № 2262-XII особам, які мають право на пенсію за цим Законом, при звільненні зі служби, зокрема за власним бажанням, виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

Закон України від 20 грудня 1991 року № 2011-XII «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» (далі - Закон № 2011-XII) відповідно до Конституції України визначає основні засади державної політики у сфері соціального захисту військовослужбовців та членів їх сімей, встановлює єдину систему їх соціального та правового захисту, гарантує військовослужбовцям та членам їх сімей в економічній, соціальній, політичній сферах сприятливі умови для реалізації їх конституційного обов'язку щодо захисту Вітчизни та регулює відносини у цій галузі.

Держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів (стаття 9 Закону № 2011-ХІІ).

Частиною другою статті 9 Закону № 2011-ХІІ визначено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

При цьому статтею 15 Закону № 2011-ХІІ, як і статтею 9 Закону № 2262-XII передбачено, що військовослужбовцям при звільненні з військової служби за власним бажанням виплачується одноразова грошова допомога в розмірі 25 відсотків місячного грошового забезпечення за кожний повний календарний рік служби.

За змістом пункту 17 статті 11 Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-IV) військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню.

Частиною другою статті 20 Закону № 1058-IV обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пункті 17 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Закон України від 26 червня 1997 року № 400/97-ВР «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» (у редакції, чинній на час призначення пенсії позивачу; далі - Закон № 400/97-ВР) визначає порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Пунктом 4 частини першої статті 1 цього Закону визначено, що платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є, зокрема, військовослужбовці, особи рядового і начальницького складу.

Аналіз зазначених норм матеріального права дає підстави вважати, що військовослужбовці підлягають загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню, тому мають сплачувати страхові внески та збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з суми сукупного оподатковуваного доходу, обчисленого відповідно до законодавства України.

За змістом частини третьої статті 43 Закону № 2262-XII пенсія військовослужбовців обчислюються з розміру грошового забезпечення, враховуючи відповідні оклади за посадою, військовим (спеціальним) званням, процентну надбавку за вислугу років, щомісячні додаткові види грошового забезпечення (надбавки, доплати, підвищення) та премії.

Ця норма не містить положень про включення до грошового забезпечення такої виплати як одноразова грошова допомога при звільненні. Правові підстави для її виплати встановлені статтею 15 Закону № 2011-ХІІ та статтею 9 Закону № 2262-XII, які пов'язані зі звільненням особи зі служби.

Таким чином, хоча вказана виплата й підпадає під ознаки одноразової допомоги, але має інше правове призначення. Вона відноситься до разових платежів і має характер окремих гарантій держави щодо соціального захисту громадян, зокрема військовослужбовців. За цими ознаками одноразова грошова допомога при звільненні не може входити до додаткового грошового забезпечення, яке повинно враховуватися при нарахуванні пенсії.

У справі, що розглядається, суд дійшов правомірного висновку, що одноразова допомога при звільненні не пов'язана з виконанням позивачем своїх службових обов'язків та отриманням за це грошової допомоги, її виплата зумовлена саме фактом звільнення зі служби, юридична природа якого не дає підстав визнати цю виплату складовою грошового забезпечення.

У справі, що розглянута Верховним Судом України 10 березня 2015 року, з посиланням на правові висновки якої позивач аргументує свої вимоги, предметом спору були дії пенсійного органу щодо протиправного не включення до складу грошового забезпечення військового пенсіонера, з якого призначається пенсія, фактично отриманих ним щорічних виплат, а саме: матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати у зв'язку зі сплатою страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування. У числі вказаних вимог називалася і одноразова грошова допомога при звільненні. За наслідками перегляду цієї справи, як убачається з мотивувальної частини постанови від 10 березня 2015 року, Верховний Суд України не сформулював правового висновку щодо віднесення одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення, а лише констатував право позивача на її отримання при звільненні відповідно до частини другої статті 9 та статті 15 Закону № 2011-ХІІ. Інакше кажучи, суд послався на вказані норми Закону, але тлумачення чи правових критеріїв для правомірного віднесення цієї виплати до грошового забезпечення, як одного з його видів, не висновував.

За викладених обставин, немає підстав вважати, що оскаржуване рішення суду в даній частині суперечить правовому висновку Верховного Суду України щодо застосування у подібних правовідносинах норм матеріального права, який викладено у постанові від 10 березня 2015 року.

Колегія суддів визнає, що суд першої інстанції не допустив неправильного застосування норм матеріального права чи порушень норм процесуального права при ухваленні судового рішення в частині відмови в задоволенні позову про включення одноразової грошової допомоги при звільненні до грошового забезпечення для обчислення пенсії.

Аналогічний правий висновок з даного питання висвітлено в постанові Верховного Суду від 03.04.2018 справа №345/2849/17.

За змістом положень пункту 24 Порядку № 3-1 органи ПФУ не наділені повноваженнями самостійно визначати розмір пенсії, а здійснюють її нарахування на підставі наданих їм іншими органами довідок про розмір грошового забезпечення, і розмір пенсійних виплат залежить від розміру складових грошового забезпечення, зазначених у таких довідках.

Враховуючи викладене, вимоги позивача щодо зобов'язання ГУПФУ в Житомирській області здійснити відповідні дії щодо перерахунку та виплати позивачу основної пенсії, починаючи з 01.12.2010р. шляхом включення до складу грошового забезпечення за 24 місяців перед звільненням зі служби, з розміру якого обчислюється пенсія: грошової допомоги на оздоровлення; матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань задоволенню не підлягають, оскільки останній діяв у спосіб та порядок, визначений законом та нарахував пенсію позивачу згідно документів, які були надані їм військовою частиною. Оскільки, довідка, яка була надана військовою частиною А3814 не містила всіх видів виплат, тому і відповідач - ГУПФУ в Житомирській області не врахував їх при призначенні пенсії позивачу.

Позовній вимоги в цій частині є необґрунтованими, в зв'язку з чим суд першої інстанції правомірно відмовив в їх задоволенні.

Отже, колегія суддів вважає апеляційну скаргу позивача необґрунтованою та погоджується з висновком суду першої інстанції щодо часткового задоволення позову.

Підсумовуючи наведене, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що доводи викладені в апеляційній скарзі не знайшли свого підтвердження, оскаржувана постанова прийнята відповідно до норм матеріального та процесуального права, враховано всі обставини справи, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення суду першої інстанції немає.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

За правилами ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 315 316, 321, 322, 325, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, рішення Житомирського окружного адміністративного суду від "26" лютого 2018 р. без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя І.Г. Охрімчук

судді: М.М. Капустинський

Б.С. Моніч

Повне судове рішення складено "29" серпня 2018 р.