Постанова № 76140907, 29.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/6764/17

Категорія: 5.2.2 Головуючий в 1 інстанції: Єфіменко К. С.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Джабурія О.В.

суддів: Вербицька Н. В. , Кравченко К.В.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Одеської митниці Державної фіскальної служби на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24.04.2018р. у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Дунайська імпортна компанія" до Одеської митниці Державної фіскальної служби про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000088/2 від 10.07.2017 року, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00798 від 10.07.2017 року,

ПОЗОВНІ ВИМОГИ ТА

НАСЛІДКИ ВИРІШЕННЯ ПОЗОВУ СУДОМ ПЕРШОЇ ІНСТАНЦІЇ

З позовом до суду звернулось товариство з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» до Одеської митниці ДФС про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000088/2 від 10.07.2017 року, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00798 від 10.07.2017 року.

В судовому засіданні 24.04.2018 року представник позивача не брав участі, оскільки подав клопотання про розгляд справи за його відсутності, при цьому, в позовній заяві позовні вимоги були обґрунтовані тим, що відповідач Одеська митниця ДФС безпідставно прийнято рішення про корегування вартісних показників митної декларації та видачу картки відмови, оскільки надані документи до митного органу декларантом повністю підтверджують заявлені у ВМД показники.

Представник Одеської митниці ДФС заперечив проти задоволення позовних вимог, пославшись на встановлення не відповідності супровідних документів на товар фактичним даним, що надавало право митному органу витребувати додаткові документи та визначити митну вартість товарів за методом застосування митної вартості на аналогічні товари.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправним та скасовано рішення Одеської митниці ДФС про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000088/2 від 10.07.2017 року. Визнано протиправним та скасовано картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00798 від 10.07.2017 року.

На вказане рішення Одеська митниця ДФС подала апеляційну скаргу. Апелянт просить скасувати рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю «Дунайська імпортна компанія» у повному обсязі. Апелянт в своїй апеляційній скарзі зазначає, що судом першої інстанції при ухваленні рішення від 24.04.2018 року неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладені у рішенні суду першої інстанції, не відповідають обставинам справи, рішення ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права.

Згідно до вимог п.2 ч.1 ст.311 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, оскільки у судове засідання не прибули сторони, які беруть участь у справі, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

КОЛЕГІЯ СУДДІВ ВСТАНОВИЛА

Між ТОВ «Дунайська імпортна компанія» та фірмою «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) 27.04.2017 року укладений зовнішньоекономічний контракт №336/17 за яким Фірма «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) зобов'язалася поставити, а ТОВ «Дунайська імпортна компанія» приймати та оплачувати товар, вказаний у інвойсах, які є невід'ємною частиною контракту.

Відповідно до умов зазначеного контракту на митну території України поставлений товар - Нектарін свіжий класу В у пластикових ящиках - 53 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 583 кг., вага «нетто» - 541 кг, ціна - 0,33 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 178,53 євро; Нектарін свіжий класу А у пластикових ящиках - 73 шт., на 1 дерев'яному піддоні, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 628 кг., вага «нетто» - 540 кг, ціна - 0,42 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 226,80 євро; Нектарін свіжий класу А у пластикових ящиках - 640 шт., на 8 дерев'яному піддоні, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 6805 кг., вага «нетто» - 6385 кг, ціна - 0,47 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 2991,55 євро; персики свіжі у пластикових ящиках - 700 шт., на 7 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто2 - 5955 кг., вага «нетто» - 5150 кг, ціна - 0,30 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 1545 євро; персики свіжі у пластикових ящиках - 720 шт., на 9 дерев'яних піддонах, врожай 2017 року, країна виробництва - Греція, виробник - FRUTOPOLIS S.A., вага «брутто» - 7605 кг., вага «нетто» - 7110 кг, ціна - 0,34 євро за кг без транспортних витрат, на загальну суму 2417 євро

З метою митного оформлення вищезазначеного товару, 16.06.2017 року декларантом - ТОВ «БЕК «АТАМАН-ГРУП» (яке діє на підставі договору про надання послуг по декларуванню товарів №211/16) до відділу митного оформлення №6 митного поста «Одеса - Центральний» Одеської митниці ДФС подана митна декларація №UA500060/2017/010783, в якій митна вартість визначена за основним методом - за ціною контракту №336/17 від 27.04.2017 року, та документи, які підтверджують вартість товару та транспортні витрати.

Проте, за результатами розгляду декларації №UA500060/2017/010783 та доданих до неї документів, Одеською митницею ДФС прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000088/2 від 10.07.2017 року, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00798 від 10.07.2017 року.

ЗАСТОСУВАННЯ НОРМ ПРАВА

Вимогами ч.1 ст.2 КАС України передбачено, що завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Керуючись положеннями вищевказаних законів, Кодексом та контекстом Конституції України можна зробити висновок, що однією з найважливіших тенденцій розвитку сучасного законодавства України є розширення сфери судового захисту, в тому числі судового контролю за правомірністю і обґрунтованістю рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до вимог ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає та враховує наступне.

Відповідно до положень ст.ст.49,52 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов'язані заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з органом доходів та зборів; подавати органу доходів та зборів достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об'єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню; нести всі додаткові витрати, пов'язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно до вимог ст.54 Митного кодексу України контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється органом доходів та зборів під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Відповідно до вимог ст.53 Митного кодексу України одночасно з митною декларацією декларант подає органу доходів та зборів документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення, а саме: декларацію митної вартості та документи що підтверджують числові значення складових митної вартості; зовнішньоекономічний договір (контракт); інвойс; платіжні або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; транспортні (перевізні) документи; копія імпортної ліцензії; страхові документи, тощо.

У разі якщо зазначені документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов'язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності), зокрема, виписку з бухгалтерської документації; каталоги, прейскуранти (прас - листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини; копію митної декларації країни відправлення; тощо.

Відповідно до вимог ст.ст.54,55 Митного кодексу України за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів орган доходів та зборів визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування, яке має містити обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано; наявну в митного органу інформацію, яка призвела до виникнення сумнівів у правильності визначення митної вартості та до прийняття рішення про коригування митної вартості, заявленої декларантом; вичерпний перелік вимог щодо надання додаткових документів, за умови надання яких митна вартість може бути визнана органом доходів і зборів; обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої органом доходів і зборів, та фактів, які вплинули на таке коригування, тощо.

ОБҐРУНТУВАННЯ ДОВОДІВ СТОРІН

Як вірно встановлено судом першої інстанції, під час здійснення Одеською митницею ДФС контролю правильності визначення митної вартості товарів, які надійшли на адресу відповідача та перевірки документів, поданих до митниці для підтвердження митної вартості товарів декларантом за митною декларацією №UA500060/2017/010783 було встановлено, що надані декларантом документи містять розбіжності та не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, які підтверджують митну вартість товарів, зокрема, у відповідності до вимог ч.10 ст.58 Митного кодексу України до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, додаються витрати (складові митної вартості), якщо вони не включалися до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті, вартість упаковки або вартість пакувальних матеріалів та робіт, пов'язаних із пакуванням, однак, у доданих до митного оформлення документах (контракті, інвойсі, пакувальному листі, тощо) відсутня будь-яка інформація щодо включення/не включення даних складових митної вартості до ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за оцінювані товари, внаслідок чого не можливо перевірити правильність визначення митної вартості самих товарів.

Крім того, за п.3.1 контракту №336/17 від 27.04.2017 року оплата товару здійснюється на умовах 100% передплати, інших умов оплати в контракті не наведено, проте серед наданих до митного оформлення документів відсутні ті, які підтверджують факт передплати.

Декларанту запропоновано відповідно до вимог п.3 ст.53 Митного кодексу України для підтвердження заявленої митної вартості протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи: виписку з бухгалтерської документації; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

ТОВ «Дунайська імпортна компанія» 10.07.2017 року надіслано відповідачу повідомлення №1007-1, в якому зазначено про відсутність додаткових документів та надані роз'яснення про те, що умови пакування зазначені в зовнішньоекономічному контракті, умови оплати зазначені в інвойсі збігаються з умовами оплати, зазначеними в додатковій угоді до контракту, яка надавалася до митного органу.

Оскільки, на думку митних органів, подані позивачем разом з митною декларацією №UA500060/2017/010783 документи містили зазначені вище розбіжності, Одеською митницею ДФС винесено рішення про коригування митної вартості товарів №UA500060/2017/000088/2 від 10.07.2017 року, визнання протиправним та скасування картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UA500060/2017/00798 від 10.07.2017 року за 6 методом визначення митної вартості з посиланням на розбіжності в поданих до митного оформлення товару документах та дані бази ЄАІС щодо розмитнення подібних товарів за ціною відмінною від заявленої позивачем по митній декларації №UA500060/2017/010783.

Позивач не погодився із зазначеними рішеннями митного органу та звернувся до суду з цим позовом про скасування оскаржуваного рішення про коригування митної вартості товарів та картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що дії митного органу щодо відмови в застосування митної вартості, заявленої позивачем, за першим методом митної оцінки - за ціною договору, неправомірними, картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення такою, що підлягає скасуванню, рішення про коригування відповідачем митної вартості за вищезазначеною партією товару протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з огляду на наступне.

Відповідно до положень ст.57 Митного кодексу України основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

З матеріалів справи вбачається, що декларант надав всі необхідні документи, які давали змогу митному органу визначити митну вартість товару, надані документи підтверджують числове значення митної вартості товару та не містять розбіжностей, зокрема, в специфікації до контракту №336/17 від 27.04.2017 року, інвойсі, експортній декларації зазначена ціна товару, його кількість, умови поставки, які збігаються з заявленими декларантом при розмитненні цього товару, ціна товару відповідає даним прейскуранту цін продавця, транспортні витрати підтверджуються договорами, рахунком-фактурою, умови поставки зазначені в інвойсі не суперечать положенням контракту, враховуючи додаткову угоду до цього контракту.

Посилання відповідача в оскаржуваному рішенні на відсутність в поданих документах даних щодо включення або не включення до ціни товару вартості упаковки, пакування, суд вважає не обґрунтованими з наступних підстав.

Відповідно до вимог п.7.1, 7.2 зовнішньоекономічного контракту №336/17 від 27.04.2017 року товар може постачатися Покупцю у зворотній тарі Покупця, а саме у пластикових ящиках, призначених для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів або у тарі Постачальника, призначеної для транспортування свіжих цитрусових, фруктів та овочів. У випадку постачання товару у тарі Постачальника, остання включається у вартість товару та не підлягає поверненню. Обов'язок пакування та маркування товару покладається на Постачальника. Такі витрати входять у вартість товару та додатковому відшкодуванню зі сторони Покупця не підлягають.

Таким чином, відповідно до умов зазначеного контракту пакування покладається на постачальника товару - Фірму «FRUTOPOLIS S.A.» (Греція) та при постачанні товару у тарі постачальника, її вартість включається до ціни товару та не підлягає поверненню.

Надана при розмитненні товару позивачем експортна декларація 17GREX410100040627 від 06.07.2017 року не містить будь-яких даних щодо зворотної тари, статус якої визначає постачальник товару при оформленні цієї декларації та надає відповідні документи для перевірки їх митним органам Греції при експорті товару.

Крім того, позивачем в митній декларації №UA500060/2017/010783 в графі 37,40 мають заповнюватися дані щодо особливостей переміщення товару через митний кордон України, до яких відноситься також режим переміщення тари, однак в цій декларації не зазначено про зворотну тару, тобто, ця тара є не зворотною тарою постачальника, вартість якої включається до ціни товару.

В даному випадку, колегія суддів не вбачає будь-яких розбіжностей в поданих до митного оформлення товару позивачем документах та з цих документів можливо визначити митну вартість товару та умови її поставки, в тому числі щодо пакування та тари.

Щодо висновків митного органу в оскаржуваному рішенні про коригування митної вартості товарів про розбіжності, пов'язані з відсутністю документів про 100% передплату товару, що відповідає умовам п.3.1 контракту №336/17 від 27.04.2017 року, який передбачає умови оплати тільки у вигляді 100% передплати, суд їх вважає не обґрунтованими, оскільки в даному випадку в поданих документах відсутні будь-які розбіжності.

Дійсно, відповідно до вимог п. 3.1 контракту №336/17 від 27.04.2017 року оплата за товар покупцем здійснюється на умовах 100% передплати, однак відповідачем не врахована наявність додаткової угоди №1 від 09.06.2017 року до цього контракту, яка надавалася до митного оформлення та містить умови як 100% передплати, такі і оплати товару протягом 14 днів після митного очищення.

Відповідно до інвойсу №024 від 13.06.2017 року умови поставки товару передбачають оплату товару протягом 14 днів з моменту завершення митного оформлення вантажу (тобто до 24.07.2017 року), що не суперечить контракту та в даному випадку відсутні будь-які розбіжності в поданих документах щодо умов оплати.

Крім того, колегія суддів зазначає, що в матеріалах справи містяться докази, які свідчать що товар, який розмитнювався за митною декларацією №UA500060/2017/010783 оплачений в межах строків, передбачених інвойсом та контрактом, а саме платіжним дорученням №27 від 12.07.2017 року через Відділення «Одеська регіональна дирекція» ПАТ «МІЖНАРОДНИЙ ІНВЕСТИЦІЙНИЙ БАНК».

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції про те, що відповідач не довів наявність розбіжностей в поданих позивачем разом з митною декларацією №UA500060/2017/010783 документах, подані документи містили всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а також надавали можливість відповідачу визначити митну вартість товару, відповідач не мав права витребовувати у позивача додаткові документи та відмовляти у розмитненні товару позивачу за ціною контракту.

Будь-яких переконливих аргументів та доказів, які б викликали обґрунтовані сумніви у достовірності проведеного позивачем розрахунку митної вартості товару за ціною договору відповідачем не наведено.

Посилання відповідача в рішенні про коригування митної вартості товару на наявність інформації про те, що подібний товар був оформлений за вищою митною вартістю колегія суддів не приймає до уваги, оскільки, відомості з інформаційної бази даних носять допоміжний інформаційних характер та не є безперечним доказом заниження митної вартості товарів в разі наявності у декларанта всіх документів, які підтверджують обґрунтованість заявленої митної вартості товару за ціною договору та не мають розбіжностей, які б не давали можливість визначити вартість товару.

Наявність у названій системі інформації про те, що подібний товар у попередні періоди розмитнювався за вартістю більшою, ніж задекларована декларантом, за відсутності інших визначених законом підстав, що обумовлюють межі і способи здійснення органом доходів і зборів контролю митної вартості, не утворює підстав для відмови у визнанні заявленої декларантом митної вартості за основним методом та її визначенні за другорядними методами, оскільки торгові відносини є різноманітними, здійснюються на принципах автономії волі та свободи договору, при цьому безліч обставин можуть впливати на їх ціну (характеристика товару, виробник, торгова марка, умови і обсяги поставок, сезонність, наявність знижок тощо), і сама по собі не свідчить про наявність порушень з боку декларанта і не призводить до автоматичного збільшення митної вартості товарів, адже законодавство таких підстав прямо не встановлює, тому не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару.

Відповідно до вимог ст.8 Митного кодексу України державна митна служба здійснюється на основі принципів, в тому числі, законності та презумпції невинуватості, єдиного порядку переміщення товарів, транспортних засобів через митний кордон України, спрощення законної торгівлі, заохочення доброчесності, тощо.

Згідно до вимог ч.3 ст.318 Митного кодексу України митний контроль має передбачати виконання органами доходів і зборів мінімуму митних формальностей, необхідних для забезпечення додержання законодавства України з питань державної митної справи.

Відповідно до вимог ч.7 ст.54 Митного кодексу України у разі якщо під час проведення митного контролю орган доходів і зборів не може аргументовано довести, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, заявлена декларантом або уповноваженою ним особою митна вартість вважається визнаною автоматично.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що, оскільки, позивачем були надані для митного оформлення товару всі документи, необхідні для визначення його митної вартості, документи містять повну інформацію про митну вартість товару та її складові частини, не містять розбіжностей, тощо, відмова відповідача у розмитненні товару за митною декларацією №UA500060/2017/010783 є не правомірною, оскаржувані картка відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення та рішення про коригування митної вартості товарів є протиправними та підлягають скасуванню.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 20.03.2018 року по справі №815/4132/17 (адміністративне провадження №К/9901/11263/18)

Відповідно до положень ч.5 ст.242 КАС України суд застосовує висновки Верховного Суду щодо застосування норм права у аналогічних правовідносинах при вирішенні спорів.

Таким чином, на підставі наведеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції дійшов вірного висновку про те, що позовні вимоги ТОВ «Дунайська імпортна компанія» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до вимог ч.2 ст.6 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п.41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

За таких обставин колегія суддів вважає наведені висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 8, 9, 10, 73, 74, 77 КАС України та не приймає доводи, наведені в апеляційній скарзі про те, що судове рішення підлягає скасуванню.

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу, а в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Отже, в адміністративному процесі, як виняток із загального правила, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень встановлена презумпція його винуватості. Презумпція винуватості покладає на суб'єкта владних повноважень обов'язок аргументовано, посилаючись на докази, довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності та спростувати твердження позивача про порушення його прав, свобод чи інтересів. Відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, свою позицію суду не доказав та не обґрунтував її.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в апеляційній скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 308; 311; 315; 316; 321; 322; 325 КАС України, суд апеляційної інстанції, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 24 квітня 2018 року без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів з дня складання повного тексту судового рішення.

Головуючий суддя Джабурія О.В.Судді Вербицька Н. В. Кравченко К.В.