Постанова № 76140898, 29.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/5634/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого-судді Курильця А.Р.,

суддів Богаченка С.І., Мікули О.І.,

розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу в.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тернопільської області на рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі за позовом Виконавчого комітету Тернопільської міської ради до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП№50323514 від 22.12.2017 про накладення штрафу,-

суддя в 1-й інстанції Баб»юк П.М.,,

час ухвалення рішення - 23.04.2018 року, час не вказано,

місце ухвалення рішення - м.Тернопіль,

дата складання повного тексту рішення - 23.04.2018 року,

в с т а н о в и в :

Виконавчий комітет Тернопільської міської ради звернувся в суд з позовом до Відділу примусового виконання рішень управління Державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області про визнання дій неправомірними та скасування постанови державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області ВП№50323514 від 22.12.2017 про накладення штрафу.

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року позов задоволено частково. Визнано протиправною та скасовано постанову старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Гульки Володимира Ігоровича від 22.12.2017 ВП №50323514 про накладення штрафу на Виконавчий комітет Тернопільської міської ради.

Не погоджуючись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи та невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи, просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову про відмову в задоволенні позову.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що державним виконавцем виконавчі дії проведені у відповідності до вимог закону, що регулюють виконавче провадження, а твердження Тернопільського окружного адміністративного суду в рішенні № 819/622/18 від 23.04.2018, що державний виконавець не вчинив будь-яких дій, які свідчили про реалізацію заходів примусового виконання рішення не відповідає дійсності та матеріалам справи, оскільки в матеріалах наявна вимога №5627/03.3.-32 від 14.12.2018, проте, не враховує, що при примусовому виконанні немайнових рішень, які можуть бути виконані лише боржником саме накладення на боржника штрафів в порядку, передбаченому ст. 75 ЗУ «Про виконавче провадження» і є єдиними примусовими заходами, які може вчинити державний виконавець у такому випадку.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання на виклик суду не з'явилися, хоча належним чином були повідомленні про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає можливим розглянути дану справу згідно з п.2 ч.1 ст. 311 КАС України.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу в межах наведених у ній доводів, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення виходячи з наступного.

Постановляючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що частково рішення суду боржником виконане ще у березні 2016 року (включення стягувачів у позачерговий список на одержання житла). В іншій частині (надання житла) виконати рішення можливо лише в порядку черговості як це визначено житловим законодавством. Крім цього, доказів оскарження стягувачами рішення житлової комісії та виконавчого комітету про включення у позачерговий список на одержання житла сторонами не надано. Вказані обставини, які думку суду першої інстанції є поважними причинами невиконання боржником рішення суду в повному обсязі, не враховані державним виконавцем при винесенні оскарженої постанови.

Проте колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх помилковими з огляду на наступне.

Рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2015 року у справі №607/11303/14-ц зобов'язано виконавчий комітет Тернопільської міської ради: позачергово надати, зокрема, ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 двокімнатну благоустроєну квартиру, яка б відповідала санітарним та технічним вимогам, у зв'язку з обвалом житлового будинку.

Після набрання цим рішенням законної сили судом 30 грудня 2015 року видано виконавчий лист.

25 лютого 2016 року головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Санжарою О.М. винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП №50323514 (аркуш справи 11).

Боржнику надано строк для самостійного виконання рішення суду. Інформація щодо виконання виконавчого листа виданого Тернопільським міськрайонним судом від 30.12.2015 у справі № 607/11303/14-ц на адресу Відділу не надходила.

Відповідно до витягу з протоколу № 3 засідання громадської комісії з житлових питань при виконавчому комітеті Тернопільської міської ради від 17 березня 2016 року вирішено: 8.2. включити в позачерговий список ОСОБА_2 на підставі рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08 квітня 2015 року у справі №607/11303/14-ц, складом сім'ї 3 особи (ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_4) (аркуш справи 13).

29.03.2016 дане рішення комісії з житлових питань було затверджено рішенням виконавчого комітету Тернопільської міської ради №261.

Про вчинення виконавчим комітетом вказаних дій, позивачем неодноразово (08.04.2016, 11.04.2016, 22.12.2017) повідомлялось листами відділ примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області (аркуші справи 12,14, 16-17).

14.12.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Гулькою В.І. на адресу виконавчого комітету Тернопільської міської ради направлено Вимогу №5627/03.3-32 якою зобов'язано останнього: виконати рішення суду у строк 22.12.2012; у разі невиконання надати ґрунтовні пояснення у цей же термін. (аркуш справи 15)

22.12.2017 листом №3918/05 позивачем повідомлено державного виконавця про включення стягувачів у позачерговий список на одержання жилих приміщень. Додатково вказано, що іншого способу виконання рішення суду, крім включення осіб у позачерговий список на одержання житла чинним законодавством не передбачено. (аркуш справи 16-17)

22.12.2017 старшим державним виконавцем відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у Тернопільській області Гулькою В.І. винесено постанову ВП №50323514 якою: "за невиконання рішення Тернопільського міськрайонного суду у справі №607/11303/14-ц у встановлений постановою про відкриття провадження від 30.12.2015 накласти на боржника виконавчий комітет Тернопільської міської ради ........ штраф на користь держави у розмірі 5100 грн." (аркуш справи 18).

Спеціальним законом, що визначає умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку, є Закон України «Про виконавче провадження».

Згідно з вимогами ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» - виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Порядок виконання рішення суду даної категорії регламентовано ст. 63 Закону, за рішеннями, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостою статті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 75 Закону, у разі невиконання без поважних причин у встановлений виконавцем строк рішення, що зобов'язує боржника виконати певні дії, та рішення про поновлення на роботі виконавець виносить постанову про накладення штрафу на боржника - фізичну особу у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на посадових осіб - 200 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, на боржника - юридичну особу - 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян та встановлює новий строк виконання. У разі повторного невиконання рішення боржником без поважних причин виконавець у тому самому порядку накладає на нього штраф у подвійному розмірі та звертається до органів досудового розслідування з повідомленням про вчинення кримінального правопорушення.

На підставі наведеного, керуючись вимогами ст.ст. 18, 63, 75 Закону, 22.12.2017 державним виконавцем винесено постанову про накладення штрафу на боржника у розмірі 5100,00 грн. Одночасно даною постановою зобов'язано боржника протягом 10 робочих днів виконати рішення суду, про що негайно повідомити державного виконавця Відділу та попереджено про кримінальну відповідальність за умисне невиконання рішення суду.

Колегія суддів відхиляє твердження позивача про виконання вищевказаного рішення суду, оскільки резолютивною частиною рішення Тернопільського міськрайонного суду №607/11303/14-ц від 08.04.2015 року чітко встановлено позачергово надати двохкімнатну благоустроєну квартиру, яка б відповідала санітарним та технічним вимогам, у зв'язку із обвалом житлового будинку.

Колегією суддів встановлено, що 06.04.2017 державним виконавцем до Тернопільського міськрайонного суду внесено заяву про роз'яснення рішення.

19.05.2017 року на адресу Відділу надійшла ухвала Тернопільського міськрайонного суду про відмову у задоволені заяви про роз'яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду № 607/11303/14-ц, про зобов'язання виконавчого комітету Тернопільської міської ради позачергово надати ОСОБА_6 та ОСОБА_7 двохкімнатну благоустроєну квартиру, яка б відповідала санітарним та технічним вимогам, у зв'язку із обвалом житлового будинку. Судом встановлено, що лише надання виконавчим комітетом Тернопільської міської ради на виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 08.04.2015р. квартир трьом сім'ям позивачів (незалежно від порядку викладеного в резолютивній частині) вважатиметься належним виконанням рішення суду.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що державним виконавцем виконавчі дії проведені у відповідності до вимог закону, що регулюють виконавче провадження, а вимоги позивача не підлягають до задоволення, при примусовому виконанні немайнових рішень, які можуть бути виконані лише боржником саме накладення на боржника штрафів в порядку, передбаченому ст. 75 Закону України «Про виконавче провадження» і є єдиними примусовими заходами, які може вчинити державний виконавець у такому випадку

Таким чином, переглянувши рішення суду першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку, що оскаржуване рішення через порушення норм матеріального права підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні позову.

Керуючись ст.ст. 308,311,315,317,321,322,325,328,329 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу в.о. заступника начальника Головного територіального управління юстиції у Тернопільській області з питань державної виконавчої служби - начальника управління державної виконавчої служби Головного територіального управління юстиції Тернопільської області задовольнити.

Рішення Тернопільського окружного адміністративного суду від 23 квітня 2018 року у справі № 819/622/18 - скасувати та прийняти нове рішення, яким в задоволенні адміністративного позову Виконавчого комітету Тернопільської міської ради відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя А. Р. Курилець судді С. І. Богаченко О. І. Мікула

Повний текст постанови виготовлений 29.08.2018 року.