Постанова № 76140860, 29.08.2018, Донецький апеляційний адміністративний суд

ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року справа №805/1284/17-а

приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15

Донецький апеляційний адміністративний суд колегією суддів у складі: головуючого судді Міронової Г.М., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., секретаря судового засідання Тішевського В.В., позивача ОСОБА_2 особисто, представника відповідача Лісової Д.О., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу керівника суб'єкта владних повноважень ОСОБА_4 на ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 р. (у повному обсязі складена 10 липня 2018 року у м. Слов'янськ) у справі № 805/1284/17-а (головуючий І інстанції суддя Бабаш Г.П.) за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_5 до Першої Бахмутської державної нотаріальної контори, Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, Міністерства юстиції України про визнання незаконною бездіяльності, визнання незаконними дії, стягнення коштів, зобов'язання провести перевірку,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 805/1284/17-а адміністративний позов задоволено частково.

Визнано незаконною бездіяльність завідуючої Першої Артемівської (Бахмутської) державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в частині ненадання спадкоємцю 07.07.2015 року довідки відповідно до вимог підпункту 3.29. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 306 (триста шість) грн., які були сплачені відповідно до квитанцій № 2291\з22 від 04.11.15 року та № 2291\з20 від 04.11.15 року та спрямовані до Державного бюджету України через Артемівське УК м. Артемівська ГУДКСУ у Донецькій області.

Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 66 коп., сплачені за надання додаткових платних послуг, не пов'язаних з нотаріальними діями.

Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 1220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 35 коп., сплачені за надання додаткових платних послуг, не пов'язаних з нотаріальними діями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено (т. 3 а.с. 118-130).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 805/1284/17-а зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області подати у строк один місяць з моменту отримання ухвали звіт про виконання судового рішення (т. 4 а.с. 35).

17.04.2018 року Головним управління Державної казначейської служби України у Донецькій області до суду надано заяву про зміну порядку і способу виконання рішення суду, мотивуючи її тим, що визначений спосіб унеможливлює виконання рішення, у виконавчому листі № 805/1284/17-а невірно зазначено спосіб виконання рішення суду, а саме: стягнути з Державного бюджету України.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2018 року визначено наступний спосіб виконання рішення: «Повернути ОСОБА_7 кошти у розмірі 306 грн., які були сплачені відповідно до квитанції № 229/з22 від 04.11.2015 року та 229/з20 від 04.11.2015 року» (т. 4 а.с. 43-44).

23.05.2018 року позивачі звернулись до суду з клопотанням, в якому просили встановити Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області новий строк для подачі звіту виконання рішення суду у справі № 805/1284/17-а, накласти на керівника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області відповідального за виконання рішення суду, визначений законом розмір штрафу, половину суми якого стягнути на його користь, а іншу на користь держави (т. 4 а.с. 49-50).

Листом Донецького окружного адміністративного суду від 05.06.2018 року суд просив терміново в строк до 08.06.2018 повідомити відповідача про хід виконання постанови від 30.06.2017 року та ухвали від 02.04.2018 року (т. 4 а.с. 53).

Листом від 07.06.2018 року № 279/10.01-15 Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області повідомлено, що громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_7 16.04.2018 року за № 244/10.1-16 та № 245/10.1-16 направлені листи стосовно уточнення платіжних реквізитів та податкового номеру для повернення коштів. Про необхідність надання реквізитів для повернення коштів громадянину ОСОБА_2 було особисто двічі повідомлено в телефонному режимі. Станом на 07.06.2018 року необхідні реквізити від громадян не отримано. Про стан виконання ухвали про судовий контроль 03.05.2018 року було направлено листа до Донецького окружного адміністративного суду № 279/10.01-15 (т. 4 а.с. 56).

12.06.2018 Донецьким окружним адміністративним судом направлено запит до позивачів, в якому суд просив повідомити чи отримували останні запити від 16.04.2018 року та чи було надіслано до відповідача реквізити для повернення коштів з доданими доказами надіслання (за наявності) (т. 4 а.с. 58).

До суду від ОСОБА_2 та ОСОБА_5 надано пояснення, з яких вбачається, що останні надіслали до Головного територіального управління юстиції у Донецькій області банківські реквізити фінансової установи (т. 4 а.с. 61-63, 71-72).

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 року у справі № 805/1284/17-а клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області нового строку подання звіту про виконання рішення суду у справі № 805/1284/17-а та накладення на керівника управління штрафу за невиконання рішення суду задоволено.

Встановлено Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення до 10.08.2018 року.

Накладено на керівника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області штраф у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 35240 грн.

Стягнуто з керівника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області штраф у розмірі 17620 грн. на користь позивачів: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) в сумі 8810 грн. та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2) в сумі 8810 грн.

Стягнуто з керівника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області штраф у розмірі 17620 грн. до Державного бюджету України. Сплата штрафу не звільняє від обов`язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання (т. 4 а.с. 104-105).

Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що з законодавчих положень ст. 382 КАС України вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду. Такі заходи судового контролю підлягають до застосування у разі неподання звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду.

Разом з тим, відповідач звіти про виконання рішення до суду надавав, про обов'язковість реквізитів для нарахування коштів, встановлену законодавством, наголошував, тобто, всі можливі дії для виконання рішення суду вчиняв.

Також апелянт звертає увагу на порушення судом норм процесуального права.

У відзиві позивач просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Представник відповідача підтримала доводи апеляційної скарги і наполягала на її задоволенні.

Позивач проти доводів апеляційної скарги заперечував, надав суду відзив на апеляційну скаргу.

При вирішенні справи суд виходить з наступного.

Статтею 370 КАС України передбачено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов'язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно ст. 382 КАС України, суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов'язати суб'єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

За наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту суддя своєю ухвалою може встановити новий строк подання звіту, накласти на керівника суб'єкта владних повноважень, відповідального за виконання рішення, штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Половина суми штрафу стягується на користь позивача, інша половина - до Державного бюджету України.

Питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання. Сплата штрафу не звільняє від обов'язку виконати рішення суду і подати звіт про його виконання. Повторне невиконання цього обов'язку тягне за собою застосування наслідків, установлених частинами першою і другою цієї статті, але розмір нового штрафу при цьому збільшується на суму штрафу, який було або мало бути сплачено за попередньою ухвалою.

Отже, з вказаних законодавчих положень вбачається, що судом можуть бути вжиті заходи реагування судового контролю за виконанням судових рішень в адміністративних справах у формі встановлення нового строку для подачі звіту та накладення штрафу на особу відповідальну за виконання рішення суду за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду або в разі неподання такого звіту.

Як зазначалось раніше, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 30 червня 2017 року у справі № 805/1284/17-а адміністративний позов задоволено частково. Визнано незаконною бездіяльність завідуючої Першої Артемівської (Бахмутської) державної нотаріальної контори ОСОБА_6 в частині ненадання спадкоємцю 07.07.2015 року довідки відповідно до вимог підпункту 3.29. пункту 3 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5.

Стягнуто з Державного бюджету України на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 306 (триста шість) грн., які були сплачені відповідно до квитанцій № 2291\з22 від 04.11.15 року та № 2291\з20 від 04.11.15 року та спрямовані до Державного бюджету України через Артемівське УК м. Артемівська ГУДКСУ у Донецькій області.

Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 777 (сімсот сімдесят сім) грн. 66 коп., сплачені за надання додаткових платних послуг, не пов'язаних з нотаріальними діями. Стягнуто з Головного територіального управління юстиції у Донецькій області на користь ОСОБА_5 грошові кошти у розмірі 1220 (одна тисяча двісті двадцять) грн. 35 коп., сплачені за надання додаткових платних послуг, не пов'язаних з нотаріальними діями.

В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 02 квітня 2018 року у справі № 805/1284/17-а зобов'язано Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області подати у строк один місяць з моменту отримання ухвали звіт про виконання судового рішення (т. 4 а.с. 35).

Встановлюючи Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області новий строк для подання звіту про виконання судового рішення до 10.08.2018 року; накладаючи на керівника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області штрафу у розмірі двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що на день постановлення ухвали становить 35240 грн.; стягуючи з керівника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області штрафу у розмірі 17620 грн. на користь позивачів: ОСОБА_2 (РНОКПП: НОМЕР_1) в сумі 8810 грн. та ОСОБА_5 (РНОКПП: НОМЕР_2) в сумі 8810 грн.; стягуючи з керівника Головного територіального управління юстиції у Донецькій області штрафу у розмірі 17620 грн. до Державного бюджету України ухвалою від 10 липня 2018 року у справі № 805/1284/17-а, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем у звіті від 03.05.2018 року не вказано поважності причин неперерахування грошових коштів, тобто причин невиконання судового рішення.

Суд апеляційної інстанції погоджується з зазначеним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.

Розрахункове-касове обслуговування Головного територіального управління юстиції у Донецькій області, як розпорядника бюджетних коштів, здійснюється Управлінням Державної казначейської служби України в м. Краматорську шляхом проведення відповідних платежів. Платежі здійснюються на підставі платіжного доручення розрахункового документу, що містить письмове доручення платника обслуговуючому банку для списання зі свого рахунку зазначеної суми коштів та її перерахування на рахунок отримувача.

Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів від 03.09.2013 № 787 визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

Повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету платежів у національній валюті здійснюється органами Державної казначейської служби України (далі - органи Казначейства) з відповідних бюджетних рахунків для зарахування надходжень (далі - рахунки за надходженнями), відкритих в органах Казначейства відповідно до законодавства, шляхом оформлення розрахункових документів.

Повернення платежів у національній валюті здійснюється на рахунки одержувачів коштів, відкриті в банках або органах Казначейства, вказані у поданні або заяві платника. Повернення платежів фізичним особам, які не мають рахунків у банках, може здійснюватись шляхом повернення у готівковій формі коштів за чеком органу Казначейства з відповідних рахунків, відкритих у банках на ім'я органу Казначейства, або з відповідних рахунків банку чи підприємства поштового зв'язку, вказаних у поданні або заяві платника (його довіреної особи) (п. 3 Порядку № 787).

Подання за формою згідно з додатком 1 до цього Порядку подається платником до органу Казначейства разом з його заявою про повернення коштів з бюджету та оригіналом або копією документа на переказ, або паперовою копією електронного розрахункового документа, які підтверджують перерахування коштів до бюджету.

Заява про повернення коштів з бюджету, яка подається до відповідного органу Казначейства, складається платником у довільній формі з обов'язковим зазначенням такої інформації: причини повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), місцезнаходження юридичної особи або місце проживання фізичної особи та номер контактного телефону, сума платежу, що підлягає поверненню, спосіб перерахування коштів з бюджету - у безготівковій формі із зазначенням реквізитів рахунку одержувача коштів чи у готівковій формі (п. 3 Порядку № 787) (п. 5 Порядку № 787).

Пунктом 11.6 Порядку казначейського обслуговування державного бюджету за витратами, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.12.2012 р. № 1407, передбачено, що платіжні доручення про перерахування коштів повинні містити реквізити передбаченні Інструкцією про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, в яких в обов'язковому порядку зазначається, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті).

Закон України «Про платіжні системи та переказ коштів в Україні» від 05.04.2001 № 2346-III (далі - Закон № 2346) визначає загальні засади функціонування платіжних систем і систем розрахунків (далі - платіжні системи) в Україні, поняття та загальний порядок проведення переказу коштів у межах України, встановлює відповідальність суб'єктів переказу, а також визначає загальний порядок здійснення нагляду (оверсайта) за платіжними системами.

Пунктом 22.6 ст. 22 Закону № 2346 передбачено, що обслуговуючий платника банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка платника та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України / реєстраційним (обліковим) номером платника податків / реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і приймати цей документ лише в разі їх збігу. Крім цього, обслуговуючий платника банк перевіряє повноту, цілісність і достовірність цього розрахункового документа в порядку, встановленому нормативно-правовими актами Національного банку України. У разі недотримання зазначених вимог відповідальність за шкоду, заподіяну платнику, покладається на банк, що обслуговує платника.

Обслуговуючий отримувача банк у розрахунковому документі зобов'язаний перевірити відповідність номера рахунка отримувача та коду юридичної особи (відокремленого підрозділу юридичної особи) згідно з Єдиним державним реєстром підприємств та організацій України/реєстраційним (обліковим) номером платника податків/реєстраційним номером облікової картки платника податків - фізичної особи (серії та номера паспорта, якщо фізична особа відмовилася від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та має відмітку в паспорті) і зараховувати кошти на рахунок отримувача лише в разі їх збігу. У противному разі банк, що обслуговує отримувача, має право затримати суму переказу на строк до чотирьох робочих днів. У разі неможливості встановлення належного отримувача банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний повернути кошти, переказані за цим документом, банку, що обслуговує платника, із зазначенням причини їх повернення. У разі недотримання вищезазначеної вимоги відповідальність за шкоду, заподіяну суб'єктам переказу, покладається на банк, що обслуговує отримувача (ст.. 22 Закону № 2346).

Відповідачем не заперечується факт отримання 24 жовтня 2017 року відомостей про розрахунковий рахунок банківської установи, в якій відкриті поточні рахунки одержувачів коштів - позивачів.

Разом з тим, апелянт вказує на те, що, з огляду на зазначені вище норми, надіслання лише номеру рахунку, який відкритий у банку, унеможливлює Головним територіальним управлінням юстиції у Донецькій області перерахування коштів позивачам.

Як вбачається зі звіту Головного територіального управління юстиції у Донецькій області від 03.05.2018 року громадянам ОСОБА_2 та ОСОБА_7 було направлено лист стосовно уточнення платіжних реквізитів та податкового номеру для повернення коштів. Станом на 03.05.2018 року реквізити не отримано (т. 4 а.с. 90).

Разом з тим, суд апеляційної інстанції вказує на те, що доказів надіслання цього листа та доказів отримання його позивачами до суду не надано і до розгляду справи в апеляційній інстанції.

Інших дій щодо виконання постанови суду з моменту набрання нею законної сили відповідачем не вчинено.

Суд апеляційної інстанції зазначає, що ненадання позивачами реєстраційних номерів облікових карток разом з відомостями про розрахунковий рахунок банківської установи, в якій відкриті поточні рахунки одержувачів, не може бути поважною причиною невиконання рішення суду, оскільки матеріали спадкової справи № 342/2015 містять відомості щодо карток платників податків позивачів.

З огляду на норми Закону України ««Про нотаріат» від 02.09.1993 № 3425-XII, у відповідача з 24 жовтня 2017 року була можливість отримати відомості щодо податкових номерів позивачів, але відповідач цього не зробив.

Таким чином, ненадання позивачами податкових номерів для повернення коштів не може бути поважною причиною для невиконання рішення суду.

Також, суд апеляційної інстанції не погоджується з доводами апелянта стосовно неналежного повідомлення Головного територіального управління юстиції у Донецькій області.

Пунктом 4 ст. 382 КАС України передбачено, що питання про накладення штрафу вирішується за клопотанням позивача або за ініціативою судді у судовому засіданні з повідомленням сторін. Неприбуття у судове засідання сторін, які були належним чином повідомлені, не перешкоджає розгляду цього питання.

Зі змісту отриманої відповідачем повістки вбачається, що до суду викликається Головне територіальне управління юстиції у Донецькій області в якості відповідача для розгляду заяви щодо встановлення строку для подачі звіту виконання рішення суду (т. 4 а.с. 127).

Стаття 125 КАС України передбачає зміст повістки, і зазначення у ній предмету спору відсутні.

Таким чином, безпідставні посилання апелянта на порушення судом першої інстанції норм процесуального права.

Частиною 1 статі 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. І відповідач не довів, що діяв правомірно.

З урахуванням зазначеного, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції, що клопотання ОСОБА_2, ОСОБА_5 про встановлення Головному територіальному управлінню юстиції у Донецькій області нового строку подання звіту про виконання рішення суду у справі № 805/1284/17-а та накладення на керівника управління штрафу за невиконання рішення суду підлягає задоволенню.

Довід апеляційного скарги щодо того, що факт подання звіту звільняє відповідача від судового контролю за виконанням рішення в адміністративній справі є хибним, оскільки частина 2 ст. 382 КАС України передбачає право суду на встановлення нового строку подання звіту за наслідками розгляду звіту суб'єкта владних повноважень про виконання рішення суду та вирішується на його розсуд.

Суд з метою захисту прав позивачів та належного виконання судового рішення вважає за необхідне погодитись з судом першої інстанції щодо зобов'язання відповідача подати новий звіт про виконання рішення суду у місячний строк.

З урахуванням вищевикладеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування ухвали суду не вбачається.

Керуючись ст. ст. 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325, 328 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу керівника суб'єкта владних повноважень ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Ухвалу Донецького окружного адміністративного суду від 10 липня 2018 р. у справі № 805/1284/17-а - залишити без змін.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя Г.М. Міронова

Судді Л.В. Ястребова

І.Д. Компанієць