Рішення № 76140796, 30.08.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

30 серпня 2018 року № 826/15340/17

Окружний адміністративний суду міста Києва у складі: головуючої судді Шевченко Н.М., розглянувши у письмовому порядку за правилами спрощеного провадження (з викликом сторін) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» до головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича про визнання дій протиправними,

У С Т А Н О В И В :

Товариство з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» (далі по тексту - позивач, ТОВ «Евакуатор Сервіс») звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича (далі по тексту - відповідач, головний спеціаліст відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневич В.М.), в якому просило:

- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича по складанню довідки № 016848 від 15.11.2017, акту № 016848 від 15.11.2017 та акту № 0004283 від 15.11.2017;

- визнати протиправними дії головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича по складанню розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №016848 від 15.11.2017;

- скасувати довідку №016848 від 15.11.2017, акт №016848 від 15.11.2017 та акт №0004283 від 15.11.2017;

- скасувати розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 016848 від 15.11.2017.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ТОВ «Евакуатор Сервіс» до головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича, Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області про визнання дій протиправними та скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування відмовлено.

01.02.2018 постановою Київського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу ТОВ «Евакуатор Сервіс» задоволено частково.

Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 про відмову у відкритті провадження у справі в частині позовних вимог щодо визнання протиправними дій головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича по складанню довідки №016848 від 15.11.2017, акта № 016848 від 15.11.2017, акта № 0004283 від 15.11.2017 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № № 016848 від 15.11.2017, а також щодо скасування розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування № 016848 від 15.11.2017 скасовано.

Справу в цій частині направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

У іншій частині ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 01.12.2017 залишено без змін.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 04.04.2018 відкрито провадження в даній адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що оскаржуваний розрахунок №016848 від 15.11.2017 складено з порушенням вимог Порядку здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 червня 2007 року №879, а, отже, як наслідок, вважає дії відповідача протиправними.

У судовому засіданні представник позивача Неклонський І.В. позовні вимоги підтримав та просив суд задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича В.М. - Слободян Ю.О. у судовому засіданні заперечувала по суті заявлених позовних вимог, вказавши про правомірність дій головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича В.М. Крім того, в матеріалах справи наявний відзив на позовну заяву за підписом начальника Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Осіпова Ю.А., в якому останній просить відмовити в задоволенні позову з огляду на те, що рух транспортного засобу здійснювався без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд, а посадові особи Управління, у свою чергу, діяли на законних підставах та керувалися вимогами законодавства України.

Відповідно до частини третьої статті 194 Кодексу адміністративного судочинства України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження на підставі наявних у суду матеріалів.

Зважаючи на вищевказану норму, представники позивача та відповідача заявили письмове клопотання про здійснення розгляду справи в письмовому провадженні.

Так, на підставі ч. 3 ст. 194 Кодексу адміністративного судочинства України 26 червня 2018 року суд перейшов до розгляду справи в порядку письмового провадження.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, вивчивши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступного.

Як убачається з матеріалів справи, 15.11.2017 посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області на а/д M-06 Київ - Чоп 86 км, під час проведення рейдової перевірки, відповідно до направлення на перевірку №017691 від 13.11.2017, проведено контроль транспортного засобу MAN TGA 33.400, державний номер НОМЕР_1, із причепом SCHEUERLE, державний номер НОМЕР_2, під керуванням водія ОСОБА_6

Вказаний транспортний засіб MAN TGA 33.400, державний номер НОМЕР_1, належить на праві приватної власності ТОВ «Евакуатор Сервіс».

Під час перевірки даного транспортного засобу виявлено факт перевезення крану ДЭК-631 А без документів визначених ст. 48 Закону України «Про автомобільний транспорт», а саме: дозволу, який дає право на рух автомобільними дорогами України з перевищенням вагових та/або габаритних параметрів або документа про внесення сплати за проїзд великовагових та великогабаритних транспортних засобів.

За результатами документального контролю відповідачем складено акт №016848 від 15.11.2017 про проведення перевірки, акт №016848 від 15.11.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних вагових параметрів, акт №0004283 від 15.11.2017 про перевищення транспортним засобом нормативних габаритних параметрів, довідку про результати здійснення габаритно-вагового контролю №016848 від 15.11.2017, на підставі яких проведено розрахунок плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування та нараховано плату за проїзд у розмірі 1011,15 євро.

При цьому, суд зазначає, що водій транспортного засобу з усіма складеними документами був ознайомлений, про що свідчить його підпис, жодних заяв, клопотань, скарг від ОСОБА_6 не надходило.

У свою чергу, позивач, не погоджуючись з діями головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича В.М., вважаючи їх протиправними та такими, що порушують його законні права та інтереси, звернувся до суду з даним адміністративним позовом.

Надаючи правову оцінку відносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 №103 (далі по тексту - Положення №103) Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті (крім сфери безпеки мореплавства суден флоту рибного господарства).

Згідно підпункту 1 пункту 4 Положення № 103 основними завданнями Укртрансбезпеки є: реалізація державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному транспорті та у сфері безпеки на морському та річковому транспорті.

Укртрансбезпека відповідно до покладених на неї завдань здійснює, зокрема, габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю (підпункти 15, 27 пункту 5 Положення).

Відтак, саме на Укртрансбезпеку покладені повноваження щодо реалізації державної політики з питань безпеки на автомобільному транспорті загального користування.

Відповідно до частини 2 статті 29 Закону України «Про дорожній рух» з метою збереження автомобільних доріг, вулиць та залізничних переїздів участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, допускається в порядку встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту, за плату, що встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

Частиною 3 статті 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» встановлено, що у разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов'язковим документом (окрім зазначених у ч. 2 даної статті) є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше семи відсотків.

Відповідно до пункту 16 Єдиних правил ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правил користування ними та охорони, затверджених постановою Кабінету Міністрів України № 198 від 30.03.1994, перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об'єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначені окремими актами законодавства.

Пунктом 2 Правил проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №30 від 18.01.2001 (далі по тексту - Правила № 30), передбачено, що транспортний засіб з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху.

Транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху (пункт 3 Правил №30).

У свою чергу, згідно з пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1306 від 10.10.2001, за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах 4,35 м), за довжиною 22 м (для маршрутних транспортних засобів 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах до 46 т), навантаження на одиночну вісь 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі 16 т, строєні 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь 11 т, здвоєні осі 18 т, строєні 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м.

Пунктом 4 Правил №30 визначено, що рух великовагових та великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами здійснюється на підставі дозволу на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні (далі - дозвіл), виданим перевізникові Державтоінспекцією, або документа про внесення плати за проїзд таких транспортних засобів.

Видача (відмова у видачі, переоформлення, видача дубліката, анулювання) дозволу здійснюється відповідно до Закону України «Про дозвільну систему у сфері господарської діяльності».

Дозвіл оформлюється підрозділами Державтоінспекції на підставі погоджувальних документів з власниками вулично-дорожньої мережі, залізничних переїздів, мостового господарства, служб міського електротранспорту, електромереж, електрифікації, електрозв'язку, в яких визначаються умови і режим проїзду зазначених транспортних засобів.

Допускається перевищення вагових параметрів порівняно з визначеними у пункті 22.5 Правил дорожнього руху на 2 відсотки (величина похибки) без оформлення відповідного дозволу та внесення плати за проїзд.

Відповідно до пункту 6 Правил №30 дозвіл видається:

- департаментом Державтоінспекції МВС у разі виїзду за межі України або в'їзду на територію України виключно великогабаритними транспортними засобами;

- департаментом Державтоінспекції МВС або управліннями (відділами) Державтоінспекції головних управлінь (управлінь) МВС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі якщо маршрут пролягає в межах Автономної Республіки Крим, області, між областями або між Автономною Республікою Крим, мм. Києвом і Севастополем та іншими адміністративно-територіальними одиницями;

- міськими або районними підрозділами Державтоінспекції якщо маршрут проходить у межах міста, району.

Механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування, визначений Порядком здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України №879 від 27.06.2007 (далі по тексту - Порядок №879).

Згідно з підпунктом 4 пункту 2 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль - це контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів.

Відповідно до пункту 3 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування здійснюється Укртрансінспекцією, її територіальними органами та відповідними підрозділами МВС, що забезпечують безпеку дорожнього руху.

Пунктом 15 вказаного Порядку передбачено, що контроль за наявністю у водіїв великовагових та великогабаритних транспортних засобів дозволу на рух здійснюють відповідні підрозділи МВС, підприємства Укравтодору, які здійснюють габаритно-ваговий контроль.

Згідно з п. 16 Порядку №879 габаритно-ваговий контроль на стаціонарних пунктах включає документальний, попередній та/або точний контроль, на пересувних - документальний, точний контроль.

Документальний габаритно-ваговий контроль - визначення загальної маси транспортного засобу шляхом додавання власної маси транспортного засобу та маси вантажу (п.п. 51 п. 2 Порядку №879).

Таким чином, наведені обставини у контексті тверджень позивача, що документальний габаритно-ваговий контроль транспортного засобу MAN TGA 33.400, державний номер НОМЕР_1, не проводився, не знайшли свого підтвердження матеріалами справи.

Щодо розміру плати за проїзд, що була визначена позивачеві на підставі оспорюваного розрахунку, суд зауважує наступне.

Так, згідно з пунктом 28 Порядку №879, плата за проїзд автомобільними дорогами загального користування великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу вноситься перевізником за затвердженими ставками виходячи з вагових та/або габаритних параметрів транспортного засобу, протяжності маршруту, кількості перевезень.

Методику розрахунку плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту встановлено у пункті 30 Порядку №879.

Відповідно до пункту 30 Порядку №879, плата за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу справляється за встановленими ставками залежно від маси такого транспортного засобу, навантаження на вісь (осі), габаритів та протяжності маршруту за формулою: П = (Рзм + Рнв + Рг) х В, де П - розмір плати за проїзд; Рзм - розмір плати за перевищення загальної маси транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рнв - розмір плати за перевищення навантаження на вісь (осі) (за одиничну + за здвоєну + за строєну) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; Рг - розмір плати за перевищення габаритів (за висоту + за ширину + за довжину) транспортного засобу за 1 кілометр проїзду; В - відстань перевезення, кілометрів.

При цьому, згідно з пунктом 311 Порядку № 879 якщо рух здійснюється без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд великовагового та/або великогабаритного транспортного засобу, така плата визначається за пройдену частину маршруту по території України або за частину, яку перевізник має намір проїхати, у разі перевищення нормативу хоча б одного вагового або габаритного параметру: до 10 відсотків - у подвійному розмірі; на 10-40 відсотків - у потрійному розмірі; більше як на 40 відсотків - у пятикратному розмірі.

У разі перевищення кількох нормативів вагових або габаритних параметрів плата за проїзд визначається виходячи з параметру з найбільшим перевищенням.

Так, матеріалами справи підтверджено, що рух транспортного засобу здійснювався без відповідного дозволу або внесення плати за проїзд. Згідно технічних характеристик крану ДЭК-631А, визначених заводом виробником, маса складової частини крану, а саме поворотної рами, яка транспортувалася, складає 49,7 тонн. Маса транспортного засобу MAN, державний номер НОМЕР_1, без навантаження, відповідно до свідоцтва про реєстрацію СХТ 176759 становить 9310 тонн. Причеп SCHEUERLE державний номер НОМЕР_2, відповідно до свідоцтва про реєстрацію СХХ 974865, має масу без навантаження 24000 тонни.

Шляхом арифметичного додавання встановлюється повна маса транспортного засобу з вантажем: 49700+9310+24000= 83010 тонн. Тобто повна маса транспортного засобу з вантажем становила 83,1 тонн.

При проведенні розрахунку №016848 враховувалось: Рзм 0,27+0,78+0,78 (великовагові транспортні засоби з параметрами від 52 до 60 тонн включно ставка плати за проїзд становить - 0,27 евро; понад 60 тонн за кожні наступні 10 тонн - ставка плати за кожен кілометр відстані становить 0,78 евро) + Рнв 0 (не визначалась, оскільки проводився документальний габаритно - ваговий контроль) + Рг 0,03+0,03 (великогабаритні транспортні засоби з перевищенням установленої ширини, висоти, довжини за кожен параметр становить 0,03 євро, у даному випадку визначалась довжина і ширина) * В 107 км (відстань перевезення становила 107 км) * 5 (коефіцієнт збільшення плати більш ніж на 40% К = 5, у даному випадку перевищення параметрів від нормативу становить понад 40%), тобто (0,27+0,78+0,78)+ (0,03+0,03)*107*5 = 1011,15 євро.

Між тим, доводи позивача жодним чином не спростовують факт перевезення великогабаритного вантажу, ширина якого перевищує допустимі розміри, ґрунтуються на припущеннях, та не є належним спростуванням проведених контролюючим органом вимірювань, які зафіксовано у встановленому порядку, та підтверджено доказами, які відповідають вимогам ст.ст. 73-76 КАС України.

На підставі викладеного Управлінням Укртрансбезпеки у Житомирській області нарахована позивачу плата за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування на загальну суму 1 011,15 євро, відповідно до ставок плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007 №879.

Пунктом 27 Порядку №879 передбачено, що плата за проїзд справляється в національній валюті за офіційним курсом гривні, встановленим Національним банком на день проведення розрахунку. Відповідно до показників валютного ринку, що міститься на офіційному Інтернет - представництві Національного банку України на день проведення розрахунку, 15.11.2017, курс гривні до 100 євро становив 3111,9989 гривень.

Таким чином, станом на 15.11.2017 сума 1 011,15 євро еквівалентна 31 466,98 грн.

Відповідно до платіжного доручення №6303 від 15.11.2017 ТОВ «Евакуатор сервіс» здійснено оплату по розрахунку №016848 у вищевказаному розмірі.

Отже, аналізуючи наявні в матеріалах справи докази, приймаючи до уваги пояснення та заперечення сторін, керуючись нормами діючого законодавства України, суд дійшов висновку про правомірність дій головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича В.М. щодо складання довідки № 016848 від 15.11.2017, акту № 016848 від 15.11.2017, акту № 0004283 від 15.11.2017 та розрахунку плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування №016848 від 15.11.2017, що вчинені з приводу встановлення розміру плати за проїзд великовагових та (або) великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, оскільки судом встановлено, що при дослідженні транспортного засобу та визначення його вагових параметрів, жодних скарг та/або зауважень зі сторони водія ОСОБА_6, та зі сторони інших уповноважених осіб ТОВ «Евакуатор сервіс» до відповідача не надходило, а нарахована сума за проїзд у розмірі 1 011,15 євро була сплачена позивачем 15.11.2017 у повному розмірі, що підтверджується копією платіжного доручення №6303, наявного в матеріалах справ, а, отже, розцінюється судом як визнання такого розрахунку.

Крім того, суд критично оцінює твердження представника позивача про відсутність добровільної оплати розрахунку за проїзд, так як при несплаті такої, транспортний засіб не зміг би продовжити рух, а тому вони вимушені були здійснити переведення коштів на рахунок, вказаний відповідачем, оскільки, як встановлено у судовому засіданні та не заперечувалось представником відповідача, жодних примусових дій щодо змушування проведення оплати зі сторони відповідача не було і таке рішення прийнято позивачем самостійно.

Окрім усього вказаного вище, суд зазначає, що згідно з п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Так, судом ураховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень, обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини, очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Частиною 2 статті 2 КАС України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч. 1-3 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 КАС України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Ураховуючи наведене, проаналізувавши норми законодавства та надавши оцінку наявним доказам у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Керуючись статтями 72-77, 241-246, 255, 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В :

У задоволенні адміністративного позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Евакуатор Сервіс» до головного спеціаліста відділу державного контролю та нагляду за безпекою на транспорті Управління Укртрансбезпеки у Житомирській області Гриневича Володимира Миколайовича про визнання дій протиправними відмовити.

Рішення набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена за правилами, встановленими ст.ст. 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України відповідно.

Суддя Н.М. Шевченко