Рішення № 76140641, 20.08.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

20 серпня 2018 року м. Ужгород№ 807/1026/17 Закарпатський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Гаврилка С.Є.

з участю секретаря судового засідання Кубічек Н.І.

учасник справи:

позивач – Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 – не з’явився;

представник позивача – ОСОБА_2;

відповідач – Головне управління Державної фіскальної служби у Закарпатській області – представник ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Закарпатського окружного адміністративного суду адміністративну справу за позовною заявою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, –

ВСТАНОВИВ:

Розгляд даної справи здійснено за правилами загального позовного провадження із врахуванням відкриття провадження та призначення справи до судового розгляду відповідно до вимог КАС України, у редакції, що діяв до 15 грудня 2017 року.

13 вересня 2017 року до Закарпатського окружного адміністративного суду із позовною заявою звернулася Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 до Головного управління ДФС у Закарпатській області, якою просив суд: "1. Прийняти позовну заяву до розгляду; 2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 від 22.06.2017 ГУ ДФС у Закарпатській області про застосування фінансових санкцій".

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року було відкрито провадження в даній адміністративній справі.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 14 вересня 2017 року було закінчено підготовче провадження і призначено дану справу до судового розгляду.

Ухвалою Закарпатського окружного адміністративного суду від 18 грудня 2017 року було відкладено розгляд справи.

Розгляд даної справи неодноразово відкладався у зв’язку з існуванням на те об’єктивних причин.

Позовну заяву мотивовано тим, що 22 червня 2017 року відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення № НОМЕР_1 на підставі акту перевірки № 000900 від 13 червня 2017 року, яким до позивача було застосовані штрафні санкції в сумі 17000 грн. за порушення статті 15 частини 13 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв і тютюнових виробів" від 19 грудня 1995 року № 481/95-ВР (далі по тексту – Закон України № 481/95-ВР), зокрема встановлено реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії за період з 01 квітня 2017 року по 06 квітня 2017 року. Вважаючи факт здійснення перевірки відповідачем, а також порядок її здійснення та висновки, викладені в акті, незаконними, позивач звернувся до відповідача із скаргою, однак, таку було залишено без розгляду. Позивач вказує, що, оскільки попередня ліцензія діяла до 31 березня 2017 року, ним завчасно проведена ліцензійна оплата, а саме 13 березня 2017 року, те що йому видана ліцензія лише 07 квітня 2017 року – його вина відсутня, оскільки порушення допущено органом, що здійснює видачу ліцензій, оскільки видана понад строк, що законодавчо встановлений у 10 днів, а отже в діях позивача відсутні порушення щодо торгівлі без ліцензії.

Відповідач надав суду відзив на позовну заяву згідно якого позов заперечив, посилаючись на те, що проведеною перевіркою позивача встановлено факт реалізації тютюнових виробів без наявності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами. Факт реалізації тютюнових виробів 01 квітня 2017 року та 02 квітня 2017 року підтверджується відповідними контрольними стрічками реєстратора розрахункових операцій. Зокрема вказав, що позивач з заявою на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами звернувся до уповноваженого органу лише 04 квітня 2017 року.

В судовому засіданні представник позивача позов підтримав та просив задовольнити його у повному обсязі.

Представник відповідача проти задоволення позовних вимог заперечив та просив суд відмовити в задоволенні позову.

Розглянувши подані сторонами докази, заслухавши сторони та їх представників, всебічно і повно оцінивши всі фактичні обставини (факти), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні, суд встановив наступне.

Відповідно до виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 був зареєстрований 09 березня 2016 року, місце проживання зазначено: 89600, Закарпатська область, м. Мукачево, вул. Руська, будинок 48, РНОКПП НОМЕР_2, основним видом економічної діяльності є: "Роздрібна торгівля тютюновими виробами в спеціалізованих магазинах" (а.с. 8).

Відповідно до інформації, що міститься у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ФОП ОСОБА_1 станом на дату розгляду справи по суті відсутній запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності позивача.

Судом встановлено, що відповідачем було проведено фактичну перевірку кіоску, що знаходиться за адресою м. Мукачево, вул. Матросова, 15, за результатами якої було складено акт (довідка) від 13 червня 2017 року № 000900 відповідно до якого було встановлено реалізацію тютюнових виробів без відповідної ліцензії за період з 01 квітня 2017 року по 06 квітня 2017 року, а саме: 01 квітня 2017 року реалізовано тютюнові вироби на загальну суму 697,71 грн. та 02 квітня 2017року було реалізовано тютюнові вироби на загальну суму 900,20 грн. Попередня ліцензія діяла до 31 березня 2017 року. Діюча з 07 квітня 2017 року (а.с.а.с. 10-13, 77-80).

Під час вищезазначеної перевірки позивачем були надані письмові пояснення у відповідності до яких останній вказує на те, що є початківцем у підприємницькій діяльності і можливо допустив помилку або не належним чином слідкував за видачею ліцензії. Також зазначив, що із-за своєї не компетенції почав працювати раніше ніж була видана ліценція, оскільки вважав що може здійснювати діяльність у зв’язку з тим, що за видачу ліцензії сплатив кошти ще за два тижні до закінчення строку дії попередньої ліцензії (а.с. 48).

На підставі акту (довідки) перевірки від 13 червня 2017 року № 000900 відповідачем було прийнято податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2017 року № НОМЕР_1, яким на підставі 17 частини 2 абзацу 5 Закону України № 481/95-ВР застосовано суму штрафних (фінансових) санкцій у розмірі 17000 грн. (а.с. 9).

Рішенням Державної фіскальної служби від 23 серпня 2017 року № 11062/п/99-99-11-03-01-25 Про результати розгляду скарги, вказане податкове повідомлення-рішення від 22 червня 2017 року № НОМЕР_1 залишено без змін, а скаргу позивача - без задоволення (а.с.а.с. 14,15)

Відповідно до вимог статті 15 частини 14 Закону України № 481/95-ВР, роздрібна торгівля алкогольними напоями (крім столових вин) або тютюновими виробами може здійснюватися суб'єктами господарювання всіх форм власності, у тому числі їх виробниками, за наявності у них ліцензій. Тобто законодавцем визначено, що, зокрема роздрібна торгівля тютюновими виробами без наявності ліцензії заборонена.

Згідно зі статтею 1 Закону України № 481/95-ВР ліцензія (спеціальний дозвіл) документ державного зразка, який засвідчує право суб'єкта підприємницької діяльності на провадження одного із зазначених у цьому Законі видів діяльності протягом визначеного строку.

Ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями і тютюновими виробами видаються уповноваженим Кабінетом Міністрів України органом виконавчої влади за місцем торгівлі суб'єкта господарювання (пункт 2.1 Рекомендацій щодо організації роботи головних управлінь ДФС України із приймання документів та видачі ліцензій на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами, затверджених наказом ДФС України від 24 жовтня 2014 року № 213).

У відповідності до статті 17 частини 1 Закону України № 481/95-ВР, за порушення норм цього Закону щодо виробництва і торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами посадові особи і громадяни притягаються до відповідальності згідно з чинним законодавством.

Відповідно до статті 17 частини 2 абзацу 5 Закону України № 481/95-ВР, до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у разі оптової (включаючи імпорт та експорт) і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами без наявності ліцензій - 200 відсотків вартості отриманої партії товару, але не менше 17000 гривень.

З матеріалів справи вбачається, що при перевірці позивача посадовими особами контролюючого органу зафіксовано факт реалізації тютюнових виробів без ліцензії на право роздрібної торгівлі на загальну суму 1597,91 грн..

Зокрема, реалізація тютюнових виробів в період 01 квітня 2017 року та 02 квітня 2017 року підтверджується контрольними стрічками реєстратора розрахункових операцій (а.с.а.с. 43, 44).

Відповідно до статті 15 частини 22 Закону України №481/95-ВР ліцензія на право роздрібної торгівлі тютюновими видається за заявою суб'єкта господарювання. Ліцензія або рішення про відмову в її видачі згідно з частиною 28 статті 15 цього Закону видається заявнику не пізніше 10 календарних днів з дня одержання зазначених у цьому Законі документів.

Зокрема, судом встановлено, що строк дії Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 607026601691 від 28 березня 2016 року була видана позивачеві зі строком дії до 31 березня 2017 року (а.с. 45). Таким чином у випадку здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами після 31 березня 2017 року особі, яка здійснює таку діяльність необхідна відповідна ліцензія.

Відповідно до відповіді, що надана Мукачівським управлінням державної казначейської служби України Закарпатської області від 21 грудня 2017 року за № 895/04-09 на запит представника позивача, сплачені кошти від ОСОБА_1 згідно квитанції від 13 березня 2017 року в сумі 500 грн. поступили на відповідні рахунки як плата за ліцензії на право роздрібної торгівлі алкогольними напоями та тютюновими виробами (а.с. 76).

Відповідно до заяви позивача на одержання ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, така була прийнята працівником органу ДФС 04 квітня 2017 року та зареєстрована 05 квітня 2017 року (а.с. 47).

Законодавцем не передбачено можливість здійснення діяльності, яка підлягає ліцензуванню, у період між оплатою такої ліцензії та фактом її видачі і встановлення її строку дії.

Разом з тим, на підтвердження факту реалізації позивачем тютюнових виробів за відсутності ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами, свідчить його власне пояснення надане начальнику ГУ ДФС у Закарпатській області від 20 червня 2017 року, відповідно до якого позивач вказав, що допустив помилку та неналежно слідкував за видачею Ліцензії та почав працювати на два дня раніше ніж була така видана (а.с. 48).

Відповідно до Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами № 707026601990 від 06 квітня 2017 року, яка була видана позивачеві, право на здійснення реалізації тютюнових виробів у останнього виникло з 07 квітня 2017 року (а.с. 46).

Такими чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи здійснення позивачем у спірний період за відсутності Ліцензії на право роздрібної торгівлі тютюновими виробами реалізацію тютюнових виробів.

Відповідно до статті 19-1 пункту 19-1.1 підпункту 19-1.1.16 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу, зокрема здійснюють заходи щодо запобігання та виявлення порушень законодавства у сфері виробництва та обігу спирту, алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

За приписами статті 19-1 пункту 19-1.1 підпункту 19-1.1.34 Податкового кодексу України контролюючі органи виконують такі функції, крім особливостей, передбачених для державних податкових інспекцій статтею 19-3 цього Кодексу забезпечують визначення в установлених цим Кодексом, іншими законами України випадках сум податкових та грошових зобов'язань платників податків, застосування і своєчасне стягнення сум передбачених законом штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи

Відповідно до статті 75 пункту 75.1 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Відповідно до статті 80 пункту 80.7. Податкового кодексу України, фактична перевірка проводиться двома і більше посадовими особами контролюючого органу у присутності посадових осіб суб'єкта господарювання або його представника та/або особи, що фактично здійснює розрахункові операції.

Згідно статті 81 пункту 81.1. Податкового кодексу України, посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку.

Відповідно до статті 77 частини 1 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 КАС України.

З огляду на вищевказане, враховуючи обставини встановлені судом, суд приходить до висновку, що позивач у період відсутності ліцензії на реалізацію тютюнових виробів, був позбавлений права здійснювати таку реалізацію, а відтак у задоволенні позову необхідно відмовити.

Керуючись статтями 242-246 КАС України, суд, –

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (89600, Закарпатська область, м. Мукачеве, вул. Руська, будинок, 48, РНОКПП НОМЕР_2) до Головного управління ДФС у Закарпатській області (88000, Закарпатська область, м. Ужгород вул. Волошина, 52, код ЄДРПОУ 39393632) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення – відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції (з урахуванням особливостей, що встановлені Розділом VII КАС України (пункт 15.5)).

Відповідно до статті 243 частини 3 КАС України 20 серпня 2018 року було проголошено вступну та резолютивну частини рішення. Рішення у повному обсязі було складено 30 серпня 2018 року.

СуддяОСОБА_4