Постанова № 76139880, 30.08.2018, Апеляційний суд Житомирської області

УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №283/1435/18 Головуючий у 1-й інст. Саланда О. М.

Категорія ч.1ст.130 КУпАП Доповідач Шевченко В. Ю.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Житомир

Суддя Апеляційного суду Житомирської області Шевченко В.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу адвоката Міхненка Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2, на постанову Малинського районного суду Житомирської області від 09 липня 2018 року щодо притягнення до адміністративної відповідальності за ч.1ст.130 КУпАП

ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, не працюючого, мешканця АДРЕСА_1,

за участю особи, що притягується до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2,

адвоката Міхненка С.С.,

В С Т А Н О В И В:

Постановою Малинського районного суду Житомирської області від 09 липня 2018 року ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, та застосовано до нього стягнення у виді штрафу у розмірі 10200 гривень з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік.

Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір в сумі 352,40 грн.

Судом встановлено, що 09 квітня 2018 року о 13 год. 30 хв. по вул. Чехова в смт. Гранітне Малинського району Житомирської області ОСОБА_2 керував автомобілем Fiat «Doblo», державний номер НОМЕР_1, у стані алкогольного сп'яніння. Освідування для встановлення стану алкогольного сп'яніння поліцейським проводилося за допомогою приладу Alcotest - 6810, прилад ARBL-0793, тест № 105, в присутності двох свідків: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ОСОБА_2 своїми діями порушив п. 2.9 «А» Правил дорожнього руху України.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, адвокат Міхненко С.С. подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Малинського районного суду Житомирської області від 09 липня 2018 року, а провадження у справі закрити у зв'язку відсутністю в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення.

Вважає, що оскаржувана постанова є незаконною, не обґрунтованою та такою, що прийнята з порушенням норм процесуального права.

Зазначив, суд розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, не зважаючи на те, що ОСОБА_2 заявляв клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв'язку із хворобою, що позбавило його можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП.

Посилається на те, що примірник акту огляду на стан сп'яніння не вручався ОСОБА_2, а в протоколі про адміністративне правопорушення відсутній запис про затримання автомобіля та передачу його для керування іншій особі.

Вказав, що судом першої інстанції під час винесення постанови було порушено вимоги чинного законодавства, неповно досліджено докази по справі, не вислухані пояснення особи, яка протягується до адміністративної відповідальності, досліджено лише ті матеріали, які знаходяться у справі, а тому постанова підлягає скасуванню.

Заслухавши пояснення ОСОБА_2 та його захисника Міхненка С.С., дослідивши матеріали адміністративної справи, доводи апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст.ст.245, 278, 280 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її у точній відповідності з законом. При підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення суд має вирішити питання про правильність складання протоколу та інших матеріалів справи, а при розгляді справи слід з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, а також інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

З урахуванням вимог ст.ст.251, 252, 283 КУпАП в постанові суду зазначаються опис обставин, установлених при розгляді справи, докази та дається їм належна оцінка в їх сукупності.

Висновок суду про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, за зазначених у постанові обставин, ґрунтується на зібраних у справі та перевірених судом доказах.

Хоча ОСОБА_2 й заперечує свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, доводи його апеляційної скарги про те, що постанова суду є необґрунтованою та його притягнуто до адміністративної відповідальності незаконно, апеляційний суд визнає безпідставними.

Висновок суду першої інстанції про вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, підтверджується матеріалами справи, зокрема, даними протоколу про адміністративне правопорушення серії ОБ № 004508 від 09.04.2018 року.

Посилання апелянта на те, що протокол про адміністративне правопорушення складений із порушенням його прав як особи, що притягується до адміністративної відповідальності, є неспроможними.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зазначений протокол складено відповідно до вимог закону, посвідчений підписом посадової особи, яка складала протокол - поліцейським СРПП №1 Малинського ВП сержант поліції Рабош С.В. Протокол складений у присутності двох свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, які своїм підписом засвідчили обставини, зазначені у них, а також підписом особи, яка притягається до адміністративної відповідальності - ОСОБА_2 (а.с.2). Згідно вказаного протоколу, під час його складання ОСОБА_2 були роз'ясненні його права та обов'язки, передбачені ст.63 Конституції України, ст.268 КУпАП, що він засвідчив своїм підписом. Будь-яких зауважень з приводу обставин вчинення адміністративного правопорушення, які встановлені у протоколі, ОСОБА_2 не зазначив, про що він не заперечував під час апеляційного розгляду ( а.с.2).

Вина ОСОБА_2 також підтверджується й поясненнями свідків ОСОБА_3 та ОСОБА_4, з яких вбачається, що вони були запрошені поліцейськими в якості свідків щодо засвідчення факту проходження ОСОБА_2 в установленому законом порядку огляду на стан алкогольного сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер», на що останній погодився. Результат огляду на стан сп'яніння - 1,90 ‰ ( а.с.4-5). Згідно Акту огляду на стан сп'яніння з використанням спеціальних технічних засобів встановлено результат огляду на стан сп'яніння - 1,90 ‰, при допустимій нормі 0,2‰ .

Під час апеляційного розгляду ОСОБА_2 підтвердив те, що на пропозицію працівників поліції він пройшов огляд на стан сп'яніння за допомогою пристрою «Драгер».

З матеріалів адміністративної справи вбачається, що після проведення огляду ОСОБА_2 на стан сп'яніння за допомогою приладу «Драгер», працівниками поліції було запропоновано йому пройти медичний огляд на стан сп'яніння в закладі охорони здоров'я. Однак ОСОБА_2 відмовився, що було також засвідчено свідками ОСОБА_3 та ОСОБА_4 ( а.с.4-5).

Посилання апелянта на те, що в матеріалах адміністративної справи відсутній запис про затримання автомобіля, як відсутній в матеріалах справи і протокол про затримання або блокування автомобіля, або передачу його для керування іншій особі, висновків суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1ст.130 КУпАП, не спростовують.

Як вбачається з матеріалів адміністративної справи, зі скаргами на дії працівників поліції ОСОБА_2 не звертався, їх дії при складанні протоколу не були визнані неправомірними.

Аналізуючи надані по справі докази з точки зору їх належності та достовірності, апеляційний суд вважає, що наявні докази у їх сукупності та взаємозв'язку з достатньою повнотою підтверджують висновки суду першої інстанції щодо доведеності вини ОСОБА_2 у вчиненні вказаного адміністративного правопорушення.

Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції розглянув справу без участі особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, чим позбавив ОСОБА_2 можливості реалізувати свої права, передбачені ст.268 КУпАП, висновків суду не спростовують.

Так, з матеріалів адміністративної справи вбачається, що ОСОБА_2 завчасно був повідомлений судом про час та місце розгляду справи (а.с.9). До клопотання про відкладення розгляду справі у зв'язку із хворобою будь-яких підтверджуючих документів не надав.

Враховуючи зазначені обставини, а також те, що адміністративне правопорушення, за вчинення якого ОСОБА_2 притягується до адміністративної відповідальності, не входять до переліку адміністративних правопорушень, при розгляді яких відповідно до вимог ч.2ст.268 КУпАП, присутність особи є обов'язковою, суд першої інстанції постановив рішення у відсутність ОСОБА_2 задля недопущення порушення строків, передбачених ст.38 КУпАП та призначив йому адміністративне стягнення в межах санкції, передбаченої ч.1ст.130 КУпАП.

Крім того, ОСОБА_2 приймав участь під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції, де йому були роз'яснені його права, передбачені ст.268 КУпАП, скористався правовою допомогою адвоката, надавав пояснення з приводу обставин справи, будь-яких клопотань не заявляв.

В апеляційній скарзі не наведено інші, не досліджені судом докази, якими б спростовувались висновки суду першої інстанції. Не надано таких доказів і під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає, що постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою. Адміністративне стягнення призначено судом відповідно до вимог ст.ст.33-35 КУпАП щодо загальних правил накладення стягнення за адміністративні правопорушення, та визначено з урахуванням обставин справи та даних про особу правопорушника.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав вважати, що судом при розгляді даної адміністративної справи були порушені вимоги закону, які б призвели до неправильного її вирішення.

Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу адвоката Міхненка Сергія Сергійовича, який діє в інтересах ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову Малинського районного суду Житомирської області від 09 липня 2018 року відносно ОСОБА_2 - без змін.

Постанова суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Суддя Апеляційного суду

Житомирської області В.Ю. ШЕВЧЕНКО