Постанова № 76137999, 30.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/1502/18 Суддя (судді) першої інстанції: Харченко С.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Беспалова О.О., Ключковича В.Ю.,

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

позивача та представника ОСОБА_2 - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року (дата виготовлення повного тексту ухвали невідома) у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фастівської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В

Позивачі звернулися до суду з позовом до Фастівської міської ради, в якому просять суд:

- визнати протиправними дії голови Фастівської міської ради ОСОБА_6 та Виконавчого комітету Фастівської міської ради, що виявились у невиконанні вимог позивачів протягом двох років і десяти місяців;

- визнати протиправною бездіяльність голови Фастівської міської ради ОСОБА_6 та Виконавчого комітету Фастівської міської ради, що виявилась у невжитті на протязі 2015-2018 років заходів щодо приведення у відповідність до будівельних норм прибудованої до будинку конструкції навісу для накриття стоянки автомобілів;

- зобов'язати голову Фастівської міської ради ОСОБА_6 та Виконавчий комітет Фастівської міської ради виконати рішення, зафіксовані в документах позовної заяви;

- стягнути з відповідача та голови Фастівської міської ради ОСОБА_6 моральну шкоду.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року позовну заяву повернуто позивачам на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, а саме - позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, позивачі подали апеляційну скаргу, в якій, вказуючи на порушення норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання, просять ухвалу скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. При цьому, апелянти зазначають, що висновок суду першої інстанції про наявність підстав для повернення позовної заяви є передчасним та помилковим.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні 30 серпня 2018 року позивач апеляційну скаргу підтримав.

Відповідач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явився, явки свого представника не забезпечив, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд першої інстанції, повертаючи позовну заяву, виходив з того, що позивачами не було виконано вимог ухвали суду від 06 квітня 2018 року про залишення позовної заяви без руху.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю (частина 1 статті 5 КАС України).

Частиною 2 статті 160 КАС України визначено, що позовна заява подається в письмовій формі позивачем або особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Відповідно до ч. 5 ст. 160 КАС України в позовній заяві зазначаються, зокрема, зміст позовних вимог і виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, а в разі подання позову до декількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з відповідачів; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

При цьому, під змістом позовних вимог розуміється визначення способу захисту свого права, свободи чи інтересу, який має формулюватися максимально чітко і зрозуміло, а тому, особа, звертаючись до суду із позовною заявою, повинна чітко зазначити дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, що порушили її право, та повинна вказати спосіб захисту свого порушеного права.

Крім того, ч. 4,7 ст. 161 КАС України передбачено обов'язок позивача додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази - позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів). До заяви про визнання індивідуального акта протиправним чи адміністративного договору недійсним додається також оригінал або копія оспорюваного акта чи договору або засвідчений витяг з нього, а у разі відсутності акта чи договору у позивача - клопотання про його витребування.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви з'ясовує, чи відповідає позовна заява вимогам, встановленими статтями 160, 161, 172 цього Кодексу.

Згідно ч. 1 ст. 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

Відповідно до п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 06 квітня 2018 року позовну заяву ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишено без руху, та встановлено десятиденний строк для усунення недоліків позовної заяви з дня отримання копії даної ухвали шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення пропущеного строку на звернення до суду з даним позовом та доказів поважності причин пропуску такого строку;

- доказів, які свідчать про неможливість сплати судового збору за подання даного адміністративного позову, а у разі їх відсутності - оригіналу платіжного документу, що свідчить про сплату окремо кожним з позивачів судового збору у розмірі 2114,40 грн.;

- копій пенсійних посвідчень, паспортів та довідок про присвоєння ідентифікаційних номерів - для їх направлення відповідачу (- ам);

- документу, не доданого до позовної заяви та її копії - звернення до Фастівського міського голови ОСОБА_6 та голови Київської об'єднаної державної адміністрації ОСОБА_5 від 24.01.2017 № КО-243 (а у разі його відсутності - письмового пояснення із зазначенням причин неможливості його подання);

- позовної заяви, яка оформлена у відповідності до вимог пунктів 2, 3, 4, 5 та 8 частини п'ятої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України (у тому числі шляхом: уточнення відповідачів у справі та/або позовних вимог, зазначення розміру моральної шкоди та подання до суду її обґрунтованого розрахунку, а також приведення у відповідність змісту переліку додатків фактично долученим документам і матеріалам) з урахуванням наведених в ухвалі висновків суду; копії (копій) позовної заяви, недоліки щодо форми (змісту) якої усунуто, та усіх доданих до неї документів, для їх направлення відповідачу (відповідачам).

На виконання вказаної ухвали, 07.05.2018 позивачі надіслали заяву про усунення недоліків позовної заяви на виконання вимог ухвали Київського окружного адміністративного суду від 06.04.2018, до якої долучили докази, які свідчать про неможливість сплати ними судового збору за подання даного адміністративного позову (довідки територіальних органів Державної фіскальної служби України та Пенсійного фонду України); копії пенсійних посвідчень, паспортів та довідок про присвоєння позивачам ідентифікаційних номерів, а також два екземпляри позовної заяви із уточненими позовними вимогами (перший та останній аркуші).

В заяві також зазначено, що строк на звернення до суду необхідно вираховувати з 06.11.2017 (дати отримання листа Фастівської міської ради від 06.11.2017 № А35.1432.4) в зв'язку з тривалим врегулюванням спірних правовідносин в позасудовому порядку.

Дану заяву судом першої інстанції не взяв до уваги, і постановив ухвалу про повернення позовної заяви, в якій вказував, що позивачем вимоги суду виконано не в повному обсязі. Зокрема, суд першої інстанції вказав, що позовної заяви, недоліки щодо форми та змісту якої усунуто (шляхом уточнення позовних вимог із конкретизацією, які саме рішення (дії, бездіяльність) відповідача вони оскаржують у межах даного позовного провадження (з урахуванням наведених в ухвалі висновків суду), а також її копії для направлення відповідачу, позивачами не приєднано. Крім того, позивачами не визначено суб`єктивне право, що підлягає захисту судом, і яке порушив відповідач, а також не наведено конкретних вимог до відповідача, які суд має застосувати з метою захисту порушеного права. Також суд першої інстанції вказав, що позивачами не наведено, з яких міркувань вони виходили, визначаючи розмір моральної шкоди, та не надано відповідних доказів її завдання. Крім того зазначено, що недолік позовної заяви в частині подання до суду документу, не доданого до позовної заяви та її копії - звернення до Фастівського міського голови ОСОБА_6 та голови Київської об'єднаної державної адміністрації ОСОБА_5 від 24.01.2017 № КО-243 (а у разі його відсутності - письмового пояснення із зазначенням причин неможливості його подання) позивачами також не виправлено. Судом першої інстанції також зазначено, що відомості щодо відповідача, серед яких, зокрема, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України та офіційна електронна адреса, в уточненій позовній заяві позивачами не зазначено.

Разом з тим, суд апеляційної інстанції зазначає, що для залишення позовної заяви без руху, виявлені недоліки серед іншого, повинні бути такими, що перешкоджають суду вирішити питання про відкриття провадження в адміністративній справі та виконати обов'язок з повідомлення про це осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Докази суду надають учасники справи. Суд може пропонувати сторонам надати докази та збирати докази з власної ініціативи, крім випадків, визначених цим Кодексом.

Суд не може витребовувати докази у позивача в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, окрім доказів на підтвердження обставин, за яких, на думку позивача, відбулося порушення його прав, свобод чи інтересів.

Якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.

Відповідно до приписів п.1, 2, 6 частини другої статті 173 КАС України завданням підготовчого провадження є остаточне визначення предмета спору та характеру спірних правовідносин, позовних вимог та складу учасників судового процесу; визначення обставин справи, які підлягають встановленню, та зібрання відповідних доказів; вчинення інших дій з метою забезпечення правильного, своєчасного і безперешкодного розгляду справи по суті.

Тобто, суд першої інстанції з урахуванням принципу офіційного з'ясування всіх обставин у справі має повноваження запропонувати сторонам надати певні докази або зобов'язати відповідача надати такі.

Відтак, у разі відсутності у справі доказів, вказана обставина може бути усунута і після відкриття провадження по справі. Крім того, питання щодо витребування доказів суд може вирішити і на стадії відкриття провадження у справі.

Також, колегія суддів звертає увагу, що суд першої інстанції залишаючи позовну заяву без руху фактично вимагав від позивача уточнення позовних вимог, однак відповідно до ч. 4 ст. 111 КАС України на стадії підготовчого провадження при проведенні попереднього судового засідання суд може уточнити позовні вимоги для забезпечення всебічного та об'єктивного вирішення справи, тобто вчинити такі процесуальні дії під час проведення підготовчого судового засідання.

Крім того, відповідно ч. 1 ст. 51 КАС України, позивач має право змінити підстави або предмет адміністративного позову, збільшити чи зменшити розмір позовних вимог.

Незазначення ідентифікаційного коду відповідача в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України не слід розцінювати як порушення статті 160 КАС, оскільки така інформація вказується лише якщо вона відома позивачу. Тобто незазначення ідентифікаційного коду відповідача у позовній заяві може свідчити про те, що такий позивачу невідомий, а тому ця обставина не може бути підставою для залишення позовної заяви без руху.

Крім того, позивачами в додатках до заяви від 07.05.2018 про усунення недоліків позовної заяви міститься офіційна електронна адреса відповідача.

Також, з огляду на особливості визначення розміру моральної шкоди, не є цілком зрозумілим посилання суду на не зазначення у позові обґрунтованого розрахунку її розміру. На переконання колегії суддів, вказаного позивачами у позовній заяві розміру шкоди та викладених міркувань, з яких позивачі виходили при його визначенні, цілком достатньо для висновку про відповідність позовної заяви у цій частині вимогам статті 160 КАС.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що наведені вище підстави, за яких суд залишив без руху позов, а потім повернув позовну заяву, могли бути вирішені під час підготовчого провадження, а відтак, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції необґрунтовано повернув позовну заяву.

Стосовно висновків суду про відсутність поважних причин пропуску позивачами строків звернення до суду, колегія суддів зазначає, що вказана обставина не підлягає з'ясуванню під час вирішення питання про повернення позовної заяви, а є предметом під час вирішення питання про необхідність залишення позовної заяви без розгляду у зв'язку з пропуском позивачами строків звернення до суду

З огляду на зазначене, колегія суддів приходить до висновку, що повернення позовної заяви на підставі п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України є передчасним.

Таким чином, перевіривши мотивування судового рішення та доводи апеляційної скарги, відповідно до вимог ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду, судова колегія вважає, що суд першої інстанції дійшов передчасного висновку про закриття провадження по справі.

Відповідно до статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є, зокрема неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.

За таких обставин, колегія суддів приходить до висновку, що допущені судом першої інстанції порушення норм процесуального права є такими, що призвели до неправильного вирішення питання, та є підставою для скасування ухвали суду та направлення справи для продовження розгляду справи.

Керуючись ст.ст. 308, 310, 312, 320, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_2, ОСОБА_3 до Фастівської міської ради про визнання дії та бездіяльності протиправними, зобов'язання вчинити певні дії, стягнення моральної шкоди - задовольнити.

Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 23 травня 2018 року скасувати, а справу направити для продовження розгляду справи до суду першої інстанції.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяО.О. Беспалов СуддяВ.Ю. Ключкович

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.