
Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
Справа № 279/2019/18
РІШЕННЯ
іменем України
27 серпня 2018 року Коростенський міськрайонний суд Житомирської області
у складі: головуючого судді Коренюка В.П.,
при секретарі Подвисоцькій Т.В.,
розглядаючи у підготовчому судовому засіданні в залі суду № 2 у м. Коростені Житомирської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до територіальної громади в особі виконавчого комітету Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом, -
встановив:
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до територіальної громади в особі виконавчого комітету Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини за заповітом. В обгрунтування позову зазначив, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла його мати - ОСОБА_2, після смерті якої відкрилась спадщина за заповітом у вигляді житлового будинку АДРЕСА_1 з надвірними будівлями та спорудами по АДРЕСА_1.
У встановлений законом шестимісячний строк позивач не звернувся до нотаріальної контори для оформлення спадщини, оскільки тривалий час знаходився за межами України. Крім того вважав, що і так прийняв спадщину отримавши фактично спадкове майно, а лише нещодавно дізнався, що спадщина залишилась не оформленою. У зв'язку з цим ОСОБА_1 пропустив шестимісячний строк звернення до нотаріальної контори та вимушений звернутись до суду з позовом. Просив суд прийняти рішення, яким визначити йому додатковий строк, достатній для подачі до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини.
В підготовче судове засідання позивач не з'явився, однак надав суду заяву в якій, позовні вимоги підтримав, які просив задовольнити.
Представник відповідача - територіальної громади в особі виконавчого комітету Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області в підготовче судове засідання не з'явився, однак подав суду заяву, в якій проти задоволення позову не заперечив та просив справу розглянути без його участі.
Відповідно до ч.3 ст.200 Цивільного процесуального кодексу України за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Оскільки розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, тому відповідно до ч.2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Дослідивши матеріали справи та проаналізувавши їх в сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_2 померла мати позивача - ОСОБА_2, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 (а.с.4).
Згідно заповіту від 24 квітня 1993 року померла ОСОБА_2 все своє майно, що належало їй на день смерті заповідала своєму синові - ОСОБА_1 (а.с.5).
Факт рідства між позивачем ОСОБА_1 та померлою ОСОБА_2, а також ідентичності прізвища "ОСОБА_1" та "ОСОБА_1" підтверджується експертним висновком Українського бюро лінгвістичних експертиз від 22.02.2018 року №056/234-а (а.с.6).
Приватний нотаріус Коростенського районного нотаріального округу Зіневич С.О. відмовив ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом після смерті ОСОБА_2 внаслідок пропущення строку для прийняття спадщини та відсутності правовстановлюючих документів на нерухоме майно (а.с.7).
Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини відповідно до ч.1 ст.1269 Цивільного кодексу України. Заява про прийняття спадщини подається до нотаріальної контори за місцем відкриття спадщини особисто.
Статтею 1272 Цивільного кодексу України визначені наслідки пропущення строку для прийняття спадщини, зокрема, якщо спадкоємець протягом строку, встановленого ст.1270 цього Кодексу, не подав заяву про прийняття спадщини, він вважається таким, що не прийняв її. За письмовою згодою спадкоємців, які прийняли спадщину, спадкоємець, який пропустив строк для прийняття спадщини, може подати заяву про прийняття спадщини нотаріусу за місцем відкриття спадщини. За позовом спадкоємця, який пропустив строк для прийняття спадщини з поважної причини, суд може визначити йому додатковий строк, достатній для подання ним заяви про прийняття спадщини.
Пунктом 24 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 №7 "Про судову практику у справах про спадкування" роз'яснено, що суди, вирішуючи питання про визначення особі додаткового строку, повинні досліджувати поважність причини пропуску строку для прийняття спадщини. При цьому необхідно виходити з того, що поважними є причини, пов'язані з об'єктивними, непереборними, істотними труднощами для спадкоємця на вчинення цих дій.
Суд визнає необізнаність позивача щодо фактичних обставин прийняття спадщини після смерті матері ОСОБА_2, як поважну причину пропуску строку для прийняття спадщини.
Оскільки позивач пропустив строк прийняття спадщини з поважних причин, тому позов слід задовольнити і визначити позивачу додатковий строк для подачі заяви про прийняття спадщини терміном в два місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Зокрема, суд зазначає, що факт пропуску строку для прийняття спадщини не є підставою для усунення від спадкування.
Керуючись ст.ст.258, 259, 263, 264, 265, 268, 272 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст.1269, 1270, 1272 Цивільного кодексу України, суд, -
ухвалив:
Позов ОСОБА_1 - задовольнити.
Визначити ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, додатковий строк, який достатній для подання ним до нотаріальної контори заяви про прийняття спадщини, яка відкрилась після смерті матері ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2, терміном 2 (два) місяці, з дня набрання рішенням суду законної сили.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку безпосередньо до Апеляційного суду Житомирської області в 30-денний строк.
У відповідності до п.п. 15.5) п.п.15 п. 1 Розділу ХШ Перехідних Положень Цивільного процесуального кодексу України в новій редакції, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи:
Позивач: ОСОБА_1, місце проживання: АДРЕСА_2, РНОКПП НОМЕР_1.
Відповідач: територіальна громада в особі виконавчого комітету Холосненської сільської ради Коростенського району Житомирської області, місцезнаходження: Житомирська обл., Коростенський район, с. Холосне, вул. Центральна, буд.2-А, код ЄДРПОУ 04348154.
Суддя Коростенського міськрайонного суду
Житомирської області В.П.Коренюк
Судове рішення № 76137973, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області було прийнято 27.08.2018. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити ключові відомості.
Це рішення відноситься до справи № 279/2019/18. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: