Постанова № 76137813, 28.08.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 810/2232/18 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 серпня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Файдюка В.В.

суддів: Мєзєнцева Є.І.

Губської О.А.

При секретарі: Марчук О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_3 на рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_3 звернувся до суду з адміністративним позовом до Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області про визнання протиправними дій відповідача щодо здійснення перерахунку пенсії згідно даних трудової книжки позивача та зобов`язати здійснити такий перерахунок.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року в задоволенні даного адміністративного позову - відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач подав апеляційну скаргу з підстав порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове про задоволення позову.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що відповідач при призначенні ОСОБА_3 пенсії невірно обрахував як загальний трудовий стаж роботи, так і стаж роботи на підземних роботах. Як стверджує позивач, він має 25 років 1 місяць 17 днів загального трудового стажу, з яких: 8 років 5 місяців 7 днів трудового стажу, та 16 років 8 місяців 10 днів стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1. Проте, Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області невірно обчислено трудовий стаж позивача, до якого зараховано лише 20 років 11 місяців 27 днів, з яких стаж роботи на підземних роботах - 10 років 6 місяців 24 дні.

Позивач зазначає, що він позбавлений можливості отримати необхідні документи, які б підтверджували проведення атестації робочих місць на підприємстві, де він працював. Всі архіви, де могли б зберігатись такі документи, знаходяться в зоні проведення АТО. На його переконання, зазначені обставини не повинні завадити особі реалізувати законне право на отримання відповідної пенсії на за дотримання всіх інших умов для її призначення та обчислення.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач перебуває на обліку в Бориспільському об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України Київської області з 10 грудня 2017 року та отримує пенсію за віком (а.с. 14).

Зі місту листа Бориспільського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Київської області від 11 квітня 2018 року № 3574/03 (а.с. 31) слідує, що позивачу призначено пенсію за нормами Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

При призначенні пенсії страховий стаж був обчислений відповідно до статті 24 названого Закону та становить 20 років 11 місяців 27 днів, стаж на підземних роботах становить 10 років 6 місяців 24 дні.

Однак, позивач вважає, що Бориспільським об'єднаним управлінням Пенсійного фонду України Київської області невірно обчислено стаж його роботи, зокрема, він має становити 25 років 1 місяць 17 днів загального трудового стажу, з яких: 8 років 5 місяців 7 днів трудового стажу, та 16 років 8 місяців 10 днів стажу роботи на підземних роботах за Списком № 1.

Не погоджуючись із такими діями відповідача, вважаючи їх протиправними, а свої права порушеними, позивач звернувся з даним позовом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що відсутні докази того, що шкідливі умови праці робочих місць, які займав позивач, не підтверджено атестацією.

Колегія суддів погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

За змістом пункту «а» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» право на пенсію на пільгових умовах мають працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

Згідно зі статтею 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

В даному випадку даних трудової книжки недостатньо, оскільки є кілька складових у своїй сукупності, які є підставою для призначення пенсії за віком на пільгових умовах, такі як: наявність професій (посад) і виробництв у відповідному Списку, зайнятість працівника на даних роботах протягом повного робочого дня, а також підтвердження шкідливих умов роботи працівника безпосередньо на робочому місці за результатами атестації робочих місць за умовами праці.

Відсутність хоча б однієї з цих умов не дає працівнику права на пенсію за віком на пільгових умовах.

Наявна в матеріалах справи трудова книжка містить певні недоліки, що унеможливлюють зарахування визначеного в ній трудового стажу для призначення пенсії.

Як зазначалося вище, до розрахунку страхового стажу позивача відповідачем не врахованого періоди за записами трудової книжки № 13 з 01 квітня 1988 року по 01 квітня 1990 року, та періоди за записами №№ 22, 23 з 01 січня 1992 року по 27 серпня 1993 року, оскільки запис про звільнення зроблено із порушенням правил ведення трудових книжок - не вказано підстави внесення таких записів.

Так, стосовно запису № 13 у трудовій книжці позивача суд вірно зазначив, що у ньому вказано, що: «Время работы не засчитывается в общий и непрерывный трудовой стаж» (а.с. 18).

Крім того, у рядку запису трудової книжки позивача № 23 дійсно не містяться відомості про підстави звільнення позивача, зокрема, реквізити відповідного наказу (а.с. 21).

Відповідно, обґрунтованими є висновки відповідача про відсутність підстав для зарахування до страхового стажу позивача періоду із 01 квітня 1988 року по 01 квітня 1990 року та з 01 січня 1992 року по 27 серпня 1993 року.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок № 637), відповідно до пункту 1 якого, за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Пунктом 10 Порядку № 637 передбачено, що для підтвердження стажу роботи зі шкідливими і важкими умовами праці необхідно подати трудову книжку із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписку із наказу по підприємству про проведення атестації на відповідному робочому місці та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнюючу довідку, передбачену пунктом 20 Порядку.

При цьому, у пункті 20 Порядку № 637 передбачено, що у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників. У довідці має бути вказано: періоди роботи, що зараховуються до спеціального стажу; професія або посада; характер виконуваної роботи; розділ, підрозділ, пункт, найменування списків або їх номери, куди включається цей період роботи; первинні документи за час виконання роботи, на підставі яких видана зазначена довідка.

У разі коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції, спеціальний трудовий стаж може підтверджуватися за даними, наявними в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування.

Крім того, згідно із Порядком застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Мінсоцполітики від 18 листопада 2005 року № 383 для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці подається трудова книжка із оформленими належним чином записами про займану посаду і період виконуваної роботи, виписка із наказу по підприємству про проведення атестації робочих місць (після 21 серпня 1992 року) та, у разі відсутності в трудовій книжці відомостей, що визначають право на пенсію на пільгових умовах, уточнююча довідка, передбачена пунктом 20 вищезазначеного Порядку № 637. При цьому, посилання на наказ має бути внесено до трудової книжки робітника.

Відповідно до пункту 4.1 даного Порядку для зарахування до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, певного 5-річного періоду роботи зі шкідливими і важкими умовами праці після 21 серпня 1992 року, відповідне право впродовж цього періоду повинне бути підтверджене за результатами атестації робочих місць.

Однак, позивачем не було надано Бориспільському об'єднаному управлінню Пенсійного фонду України Київської області ані уточнюючих довідок підприємств, установ, організацій або їх правонаступників, які б підтверджували стаж роботи зі шкідливими та важкими умовами праці, ані результатів атестації відповідних робочих місць.

Натомість, при визначенні спеціального страхового стажу ОСОБА_3, а саме роботи за Списком № 1, було використано відомості щодо даної особи, наявні в реєстрі застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов'язкового державного соціального страхування починаючи із 01 січня 2000 року, що відображено у розрахунку страхового стажу (а.с. 33). Такі дії відповідача відповідають зазначеним вище вимогам пункту 20 Порядку № 637, оскільки підприємства, на яких працював позивач розміщуються на тимчасово окупованій території України або в районах проведення антитерористичної операції.

Пунктом 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок проведення атестації робочих місць за умовами праці» від 01 серпня 1992 року № 442 встановлено, що відповідно до статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» пенсії за віком на пільгових умовах за Списками № 1 і 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, що дають право на пільгове пенсійне забезпечення, затверджуваними Кабінетом Міністрів України, а також пенсії, що можуть встановлюватися підприємствами й організаціями за рахунок власних коштів працівникам інших виробництв, професій та посад залежно від умов праці, призначаються за результатами атестації робочих місць.

Відповідно до положень пункту 3 зазначеної Постанови проведення атестації робочих місць доручено керівникам підприємств та організацій незалежно від форм власності й господарювання. Абзацом 2 пункту 4 Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства, організації. При цьому, основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації прав на здорові й безпечні умови праці, пільгове пенсійне забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до Порядку № 442 відомості про результати атестації робочих місць заносяться до картки умов праці, форма якої затверджується Міністерством праці України разом з Міністерством охорони здоров'я України. Перелік робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників, який складається за результатами проведеної атестації робочих місць, після погодження з профспілковим комітетом затверджується наказом по підприємству, організації і зберігається протягом 50 років. Витяги з наказу додаються до трудової книжки працівників, професії та посади яких внесено до переліку.

З аналізу наведених норм вбачається, що необхідними умовами для виникнення у особи права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах відповідно до пункту «а» статті 13 Закону є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у Списку № 1, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Документами, які підтверджують результати атестації робочого місця за умовами праці, можуть бути: карта умов праці, наказ по підприємству про затвердження переліку робочих місць, виробництв, професій і посад з пільговим пенсійним забезпеченням працівників; трудова книжка із записом про витяг із зазначеного наказу або з додатком такого витягу.

Між тим, позивачем не було надано ніяких документів на підтвердження атестації робочих місць. Таким чином, відсутність підтвердження вищезгаданих обставин не породжує виникнення у особи права на зарахування не підтвердженого атестацією періоду роботи до пільгового стажу.

Аналогічний правовий висновок викладений в постановах Верховного Суду від 30 січня 2018 у справі № 506/384/17, від 02 травня 2018 у справі № 641/1936/17.

Щодо об'єктивної неможливості позивача отримати необхідні документи, які б підтверджували стаж роботи, що дає право на призначення пенсії на пільгових умовах згідно із Списком № 1 у зв'язку з перебуванням відповідних підприємств у зоні проведення АТО, то судовий порядок встановлення фактів, що мають юридичне значення, передбачений у главі 6 Розділу IV Цивільного процесуального кодексу.

Відповідно до ч.2 статті 315 ЦПК у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Відтак, у разі неможливості отримання необхідних для підтвердження стажу роботи зі шкідливими та важкими умовами праці документів, які підтверджують певні юридичні факти, зокрема, щодо атестації робочих місць, уточнюючих довідок, позивач має право звернутися до суду з заявою про встановлення таких юридичних фактів.

Наведене підтверджується правовим висновком, викладеним у постанові Верховного Суду від 02 травня 2018 року у справі № 641/1936/17.

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про відсутність у позивача права на призначення пенсії на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю пільгового стажу.

Тому, суд першої інстанції обґрунтовано відмовив у задоволенні позову.

Доводи апеляційної скарги ОСОБА_3 не спростовують висновки суду першої інстанції, викладені в оскаржуваній постанові, та не можуть бути підставами для її скасування.

Приймаючи до уваги те, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, висновки суду доводами апелянта не спростовані, колегія суддів дійшла висновку про відсутність правових підстав для задоволення апеляційної скарги.

За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. ст. 243, 246, 308, 315, 316, 321, 325, 329, 331 КАС України суд,

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 02 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, та може бути оскаржена безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції в порядку і строки, встановлені статтями 329, 331 КАС України.

Головуючий суддя: Файдюк В.В.

Судді: Мєзєнцев Є.І.

Губської О.А.