Постанова № 76137457, 30.08.2018, Апеляційний суд Дніпропетровської області (м. Кривий Ріг)

УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 серпня 2018 року м. Кривий Ріг

Справа № 182/6988/17

Апеляційний суд Дніпропетровської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого судді - Бондар Я.М.,

суддів - Барильської А.П., Зубакової В.П.

сторони:

позивач – ОСОБА_1,

відповідач – Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів",

розглянув в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, в порядку ч.2 ст. 369 ЦПК України апеляційну скаргу позивача ОСОБА_2 на ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2018 року про повернення позовної заяви, яка постановлена суддею Кобеляцької-Шаховал І.О. у м. Нікополі Дніпропетровської області,

В С Т А Н О В И В:

У грудні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", третя особа: Службова особа - керівник підприємства Публічного акціонерного товариства "Нікопольський завод феросплавів", Державна служба України з питань праці у Дніпропетровській області, про зміну формулювання наказу роботодавця про звільнення.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року, позовну заяву залишено без руху та надано ОСОБА_1 строк для усунення недоліків, оскільки позовна заява була подана без додержання вимог ст. 175 ЦПК України, зокрема не сплачено судовий збір. Крім того, на думку суду, позивачем не залучено до участі у справі керівника підприємства, що прийняв наказ про звільнення. А також, не викладено мотивів та доказів, щодо залучення в якості третьої особи Державну службу України з питань праці у Дніпропетровській області та Уповноваженого ВРУ з прав людини.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року позовну заяву знов залишено без руху, з інших мотивів.

Ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2018 року позовну заяву визнано неподаною та повернуто позивачу з підстав не виконання позивачем вимог ухвали суду про залишення без руху позовної заяви.

В апеляційній скарзі позивач ОСОБА_1 ставить питання про скасування ухвали суду першої інстанції та направити справу до суду першої інстанцій для вирішення питання про відкриття провадження. В мотивування апеляційної скарги позивач зазначає, що ухвалу суду про залишення без руху вдруге позовної заяви позивач не отримував. Тимчасово був відсутнім за місцем проживання через перебування на стаціонарному лікуванні. Безпідставне повернення позовної заяви, порушення процесуальних вимог, фактично позбавило позивача права на судовий захист.

У відзиву на апеляційну скаргу, представник відповідача ставить питання про залишення ухвали без змін, а апеляційної скарги позивача ОСОБА_1 без задоволення. В мотивування відзиву зазначає що у період перебування на стаціонарному лікуванні, позивач мав можливість за власної потреби відлучатися з лікарні.

Справа розглядається без повідомлення учасників справи, в порядку ч.2 ст. 369 ЦПК України, оскільки оскаржувана ухвала входить до переліку, передбаченого ч.1 ст. 353 ЦПК України.

Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду в межах заявлених позовних вимог, доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про визнання неподаною та повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції керувався ч.3 ст. 185 ЦПК України та виходив з того, що позивачем не виконано вимоги ухвали суду від 26 грудня 2017 року щодо викладення мотивів та подання доказів залучення третьої особи, а також вірного зазначення місця розташування третьої особи.

Однак, колегія суддів не може погодитися із висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

У відповідності до вимог ч.1, ч.2 ст. 185 ЦПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п’яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, в якій зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Згідно з ч.3 ст. 185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 175 і 177 цього Кодексу, сплатить суму судового збору, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Як видно з матеріалів справи, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 11 грудня 2017 року позовна заява ОСОБА_1 залишена без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору та не залучення до участі у справі керівника підприємства, що прийняв наказ про звільнення. А також, не викладено мотивів та доказів, щодо залучення в якості третьої особи Державну службу України з питань праці у Дніпропетровській області та Уповноваженого ВРУ з прав людини.

На виконання ухвали суду, позивачем 15 грудня 2017 року надано уточнений текст позовної заяви, в якому третьою особою зазначено керівника відповідача, Уповноваженого ВРУ виключено зі складу учасників справи, а також сплачений судовий збір ( а.с.15-18).

Проте, ухвалою Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 26 грудня 2017 року позовна заява ОСОБА_1 знов залишена без руху, з підстав не зазначення відповідної службової чи посадової особи, якою позивача було звільнено. А також, повне найменування сторін, реєстраційні номери облікової картки, та інше, у відповідності до вимог п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року.

Проте, як видно з матеріалів справи, копію ухвали від 26 грудня 2017 року позивач не отримував, що свідчить зворотне поштове повідомлення без вручення.

Згідно довідки КЗ «Нікопольська міська психоневрологічна лікарня» позивач з 18 грудня 2017 року до 02 березня 2018 року перебував на стаціонарному лікуванні, отже з об’єктивних причин, що від нього не залежать, не міг отримати та виконати недоліки, зазначені в ухвалі суду від 26 грудня 2017 року.

Крім того, колегія суддів звертає увагу, що згідно п.11 розділу ХІІІ перехідних положень до Цивільно процесуального кодексу в редакції від 15 грудня 2017 року, заяви і скарги, подані до набрання чинності цією редакцією Кодексу, провадження за якими не відкрито на момент набрання чинності цією редакцією Кодексу, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності цієї редакції Кодексу. Такі заяви чи скарги не можуть бути залишені без руху, повернуті або передані за підсудністю, щодо них не може бути прийнято рішення про відмову у прийнятті чи відмову у відкритті провадження за правилами, що діють після набрання чинності цією редакцією Кодексу, якщо вони подані з додержанням відповідних вимог процесуального закону, які діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Проте, залишаючи без руху вдруге позовну заяву, судом першої інстанції в порушення вище зазначених вимог процесуального законодавства, зобов’язано позивача виконати вимоги п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України в редакції від 15 грудня 2017 року, що є неприпустимим.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2018 року про повернення позовної заяви ОСОБА_1, слід скасувати та направити матеріали справи до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження, згідно вимог ст.379 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 367, 374, п. 4 ч.1 ст. 379, 381, 382 ЦПК України, Апеляційний суд Дніпропетровської області, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Нікопольського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 01 лютого 2018 року скасувати.

Цивільну справу повернути до того ж суду для вирішення питання про відкриття провадження у справі відповідно до вимог ЦПК України.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повне судове рішення складено 30 серпня 2018 року.

Головуючий:

Судді: