Постанова № 76137196, 29.08.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 серпня 2018 р.м.ОдесаСправа № 521/19583/17

Категорія: 5.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Мазун І.А. Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді - Коваля М.П.,

суддів - Домусчі С.Д.,

- Кравець О.О.,

за участю: секретар судового засідання - Ніцевич О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС на рішення Малиновського районного суду м. Одеси, яке прийнято 11 липня 2018 року у складі суду судді: Мазун І.А. в місті Одесі по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_2 звернувся до суду з адміністративним позовом до Одеської митниці ДФС, в якому просив суд: скасувати постанову № 0872/50000/17 від 15.11.2017 року про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в сумі 106543,62 гривень за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2018 року адміністративний позов задоволено, скасовано постанову Одеської митниці ДФС від 15 листопада 2017 року у справі про порушення митних правил № 0872/50000/17, якою ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України та накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що складає 106543,62 грн.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, Одеською митницею ДФС подано апеляційну скаргу, в якій апелянт, посилаючись на те, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм законодавства та без об'єктивного дослідження обставин справи, просить: скасувати рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2018 року та ухвалити нове рішення, яким залишити в силі постанову Одеської митниці ДФС № 0872/50000/17 від 15.11.2017 року про накладення адміністративного стягнення на позивача у вигляді штрафу в сумі 106543,62 гривень за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Розглянувши матеріали справи, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 15 листопада 2017 року посадовою особою Одеської митниці ДФС винесено постанову у справі про порушення митних правил № 0872/50000/17 у відношенні громадянина України ОСОБА_2 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України.

Як вбачається із вказаної постанови, 22.05.2017 року директором ТОВ «НЬЮМАН» гр. України ОСОБА_2 була підготовлена та подана до Одеської митниці ДФС митна декларація типу «ІМ 40 ДЕ», яка була прийнята та зареєстрована за номером № UA500010/2017/003528.

В якості підстави для переміщення товарів через митний кордон України та їх подальшого митного оформлення до м/п «Одеса - порт» Одеської митниці ДФС були надані: коносамент № MSCUQ9731806 від 01.04.2017 року, інвойси № TG09528 та № TG09528/1 від 28.03.2017 року, пакувальний лист до інвойсу, контракт № 030317-1 від 03.03.2017 року та інші товаросупровідні і комерційні документи.

Відповідно до графи 31 МД № UA500010/2017/003528 було заявлено: товар № 13 «посуд столовий з тонкої кераміки: набір в ванну, чашка, супниця, всього 6408 шт. та наборів». Торгівельна марка немає даних. Виробник немає даних. Країна виробництва СN, код товару УКТ ЗЕД визначено та заявлено 691200500 (ставка мита 5%).

Митні платежі за товар № 13 по МД №UА500010/2017/003528 було сплачено у розмірі 29198,81 грн.

Зі змісту постанови також вбачається, що під час здійснення митного контролю вказаного товару було встановлено, що згідно висновку управління експертиз та досліджень хімічної та промислової продукції Департаменту податкових та митних експертиз ДФС від 01.06.2017 року № 142008700-0346 та рішення відділу митного оформлення № 1 м/п «Одеса - центральний» Одеської митниці ДФС від 10.06.2017 року № КТ-UA500010-0010-2017 заявлений за МД №UA500010/2017/003528 товар № 13 «посуд та прибори столові або кухонні з фарфору: чашка - 4968 цгг супниці - 960 шт.» у відповідності з основними правилами інтерпретації УКТ ЗЕД передбачено класифікувати в товарній категорії 6911100000 (ставка мит 10% спеціальне мито 28,8%).

Сума митних платежів, які підлягають обов'язковій сплаті у разі переміщення через митний кордон України даного товару, склала 64713,35 грн., тобто різниця у нарахуванні податків становить 35514,54 грн.

Одеська митниця ДФС в постанові, з посиланням на положення ст. 11 КУпАП, зазначає, що ОСОБА_2 вчинено порушення митних правил, передбачене ст. 485 МК України.

За результатами розгляду справи на ОСОБА_2 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу розміром 300 відсотків несплаченої суми митних платежів, що становить 106543,62 гривень.

Не погоджуючись із вказаною постановою, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення заявленого позову з огляду на викладене.

Згідно з частиною 1 статті 358 Митного кодексу України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на встановлений цим Кодексом та іншими актами законодавства України порядок переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, пред'явлення їм митним органам для проведення митного контролю та митного оформлення, а також здійснення операцій з товаром, що перебувають під митним контролем або контроль за якими покладено на митні органи і за які передбачена адміністративна відповідальність.

Відповідно до змісту статті 485 Митного кодексу України вбачається, що заявлення в митній декларації з метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру неправдивих відомостей щодо істотних умов зовнішньоекономічного договору (контракту), ваги (з урахуванням допустимих втрат за належних умов зберігання і транспортування) або кількості, країни походження, відправника та/або одержувача товару, неправдивих відомостей, необхідних для визначення коду товару згідно з УКТ ЗЕД та його митної вартості, та/або надання з цією ж метою органу доходів і зборів документів, що містять такі відомості, або несплата митних платежів у строк, встановлений законом, або інші протиправні дії, спрямовані на ухилення від сплати митних платежів, а так само використання товарів, стосовно яких надано пільги щодо сплати митних платежів, в інших цілях, ніж ті, у зв'язку з якими було надано такі пільги тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 300 відсотків несплаченої суми митних платежів.

Частиною 1 статті 257 Митного кодексу України встановлено, що декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Згідно з ч. 1 ст. 266 Митного кодексу України декларант зобов'язаний: 1) здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленого цим Кодексом; 2) на вимогу органу доходів і зборів пред'явити товари, транспортні засоби комерційного призначення для митного контролю і митного оформлення; 3) надати органу доходів і зборів передбачені законодавством документи і відомості, необхідні для виконання митних формальностей; 4) у випадках, визначених цим Кодексом та Податковим кодексом України, сплатити митні платежі або забезпечити їх сплату відповідно до розділу X цього Кодексу; 5) у випадках, визначених цим Кодексом та іншими законами України, сплатити інші платежі, контроль за справлянням яких покладено на органи доходів і зборів.

Також, відповідно до змісту статті 69 Митного кодексу України товари при їх декларуванні підлягають класифікації, тобто у відношенні товарів визначаються коди відповідно до класифікаційних групувань, зазначених в УКТ ЗЕД.

Органи доходів і зборів здійснюють контроль правильності класифікації товарів, поданих до митного оформлення, згідно з УКТ ЗЕД.

На вимогу посадової особи органу доходів і зборів декларант або уповноважена ним особа зобов'язані надати усі наявні відомості, необхідні для підтвердження заявлених ними кодів товарів, поданих до митного оформлення, а також зразки таких товарів та/або техніко-технологічну документацію на них.

У разі виявлення під час митного оформлення товарів або після нього порушення правил класифікації товарів орган доходів і зборів має право самостійно класифікувати такі товари.

Під складним випадком класифікації товару розуміється випадок, коли у процесі контролю правильності заявленого декларантом або уповноваженою ним особою коду товару виникають суперечності щодо тлумачення положень УКТ ЗЕД, вирішення яких потребує додаткової інформації, спеціальних знань, проведення досліджень тощо.

Штрафи та інші санкції за несплату митних платежів та за інші порушення, виявлені у зв'язку з неправильною класифікацією товарів, застосовуються органами доходів і зборів виключно у разі, якщо прийняте органом доходів і зборів рішення про класифікацію цих товарів у складному випадку було прийнято на підставі поданих заявником недостовірних документів, наданої ним недостовірної інформації та/або внаслідок ненадання заявником всієї наявної у нього інформації, необхідної для прийняття зазначеного рішення, що суттєво вплинуло на характер цього рішення.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, декларантом були подані всі необхідні відомості про товар. Позивачем було вказано код товарів згідно УКТ ЗЕД на підставі відомостей, що містились у товаросупровідних та комерційних документах, наданих відправником.

Відповідач не надавав запит про надання додаткових документів, а позивач не відмовляв у наданні додаткової інформації про товар, що перебуває під митним оформленням.

Таким чином, з аналізу даних обставин можна дійти висновку про те, що позивачем в заявленій ним митній декларації була допущена помилка при визначені коду УКТ ЗЕД, що не є метою неправомірного звільнення від сплати митних платежів чи зменшення їх розміру в розумінні статті 485 Митного кодексу України.

На підставі наведеного, колегія суддів погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що сам факт невідповідності заявленого в декларації коду товару не може бути безпосереднім доказом того, що дії заявника були направлені на умисну недоплату податків та зборів, та доказом вини у вчинені вказаного правопорушення.

Окрім того, доводи апелянта в контексті визначення невірним твердження суду першої інстанції про наявність факту порушення митним органом порядку розгляду справи про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, внаслідок пропущення строків визначених ст. 525 Митного кодексу України, є неспроможними з огляду на те, що відповідач в своїй апеляційній скарзі не зазначає коли саме матеріали по вказаній адміністративній справі були отриманні відповідною посадовою особою та в який термін нею було розглянуто справу про порушення митних правил, а відтак чи такий термін відповідає вимогам даної статті. Водночас, колегія суддів вказує й на те, що позиція щодо вирішення питання пропуску строку, вказаного статтею 525 Митного кодексу України, не має визначального впливу на визначення правомірності винесення оскаржуваної постанови з огляду на правовий характер останньої.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо неправомірності оскаржуваної постанови № 0872/50000/17 від 15.11.2017 року про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_2 у вигляді штрафу в сумі 106543,62 гривень за вчинення порушення митних правил, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України, а тому наявні підстави для визнання її протиправною та скасування.

Вищевикладеним спростовуються доводи апеляційної скарги.

Разом з цим, доходячи обґрунтованого висновку про наявність підстав для скасування оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення, суд першої інстанції помилково не вирішив питання щодо закриття провадження у справі про порушення митних правил.

Так, за правилами ч. 3 ст. 286 КАС України за наслідками розгляду справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема, скасувати рішення суб'єкта владних повноважень і закрити справу про адміністративне правопорушення.

За таких обставин, оскільки судом першої інстанції правильно вирішено справу по суті позовних вимог, проте із помилковим застосуванням норм процесуального права, колегія суддів вважає, що судове рішення, відповідно до вимог ст. 317 КАС України, підлягає зміні із доповненням його резолютивної частини висновком щодо закриття провадження у справі про порушення митних правил.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 241, 243, 250, 286, 310, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Одеської митниці ДФС України на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2018 року - задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2018 року по справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Одеської митниці ДФС України про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - змінити, доповнивши його резолютивну частину абзацом наступного змісту:

«Провадження у справі про порушення митних правил відносно ОСОБА_2 за ознаками вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 485 Митного кодексу України - закрити.».

В іншій частині рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 11 липня 2018 року - залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя: М.П. Коваль

Суддя: С.Д. Домусчі

Суддя: О.О. Кравець