Постанова № 76137077, 22.08.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Головуючий суддя у першій інстанції : ОСОБА_1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2018 рокуЛьвів№ 876/4422/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючий-суддя: Бруновської Н.В.

суддів: Гулида Р.М., Улицького В.З.

за участю секретаря судового засідання: Бедрій Х.П.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року у справі № 807/41/18 за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити дії, –

ВСТАНОВИВ :

19.01.2018р. позивач ОСОБА_2 звернувся в суд із позовом до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання призначити пенсію на пільгових умовах за Списком № 2.

Рішенням Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2018р. в позові відмолено.

Не погоджуючись із даним рішенням, апелянт ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій зазначає, що судом порушено норми матеріального та процесуального права.

Апелянт просить суд, рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04.04.2018р. скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з’явились, хоча належним чином повідомленні про дату, час і місце розгляду справи в порядку ст.126 КАС України, що не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності відповідно до ст.313 КАС України. Згідно ст.229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши доводи скарги, законність і обґрунтованість рішення суду, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення виходячи з наступних підстав.

26.09.2017р. ОСОБА_2 звернувся до Виноградівського об’єднаного управління Пенсійного фонду України із заявою про призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Проте, пенсійний орган (протокол № 96 від 11.12.2017р.) відмовив ОСОБА_2 у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах у зв'язку із відсутністю необхідного загального стажу роботи та відсутністю необхідного стажу роботи на пільгових умовах за Списком № 2.

Зокрема, підставою відмови пенсійного органу у призначенні пенсії позивачу за Списком № 2 є відсутність результатів проведення атестації робочих місць на підприємстві за відповідною професією.

Згідно з п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Закон № 1058) пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах, за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбаченого Законом України «Про пенсійне забезпечення».

Відповідно до п.«б» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон № 1788) на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах;

Отже, відповідно до норми права, яка закріплена в п.«б» ч.1 ст.13 Закону № 1788, обов'язковими умовами для набуття громадянином права на трудову пенсію (пенсію за віком) на пільгових умовах є в сукупності:

а) досягнення 55 років (після 55 років) з урахуванням норми, закріпленої в останньому абзаці пункту «б» частини першої статті 13 зазначеного Закону, відповідно до якої працівникам, які мають не менше половини стажу роботи з шкідливими і важкими умовами праці, пенсії на пільгових умовах призначаються із зменшенням віку, передбаченого статтею 12 цього Закону, на 1 рік за кожні 2 роки 6 місяців такої роботи;

б) наявність загального стажу роботу не менше 25 років;

в) наявність стажу роботи на роботах із шкідливими і важкими умовами праці - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, - не менше 12 років 6 місяців;

г) зайнятість на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 повний робочий день;

ґ) шкідливі і важкі умови праці, визначені за результатом атестації робочого місця.

ст. 62 Закону України «Про пенсійне забезпечення» передбачено, що основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу при відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, яким визначено, зокрема, особливості підтвердження трудового стажу окремих категорій працівників. ( далі Порядок )

Так, згідно з п. 20 Порядку №637 у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні відомості, що визначають право на пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, установлені для окремих категорій працівників, для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств, установ, організацій або їх правонаступників.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 10.11.2006 р. № 18-1 яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 24.11.2006р. за № 1231/13105 затверджено Порядок підтвердження періодів роботи що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років яким визначено механізм підтвердження періодів роботи, що зараховуються до трудового стажу для призначення пенсії на пільгових умовах або за вислугу років, встановленої для окремої категорії працівників у разі ліквідації підприємства, установи та організації без визначення правонаступника.

Згідно трудової книжки позивача серії БТ-І № 4712424 від 26.07.1979р., архівної довідки № 01-27/949 про реорганізацію підприємства, архівної довідки № 01-27/948 від 28.09.2017р., архівної довідки № 01-27/1019 від 18.10.2018р., архівних довідок № 01-14/328 та 01-14/353 від 18.10.2017р., рішення комісії від 28.11.2017р. № 11 пенсійний орган зарахував період роботи ОСОБА_2 з 15.03.1980р. по 01.10.1980р., з 11.11.1982р. по 01.04.1986р. та з 02.04.1986р. по 21.08.1992р. до спеціального стажу, що загалом становить 10 років 3 місяці 28 днів при необхідному 12 років і 6 місяців.

Щодо періоду роботи позивача з 21.08.1992р. – 20.03.2001 р. колегія суддів вважає зазначити наступне.

В матеріалах справи відсутні докази про проведення атестації робочих місць на яких працював позивач з 21.08.1992 р. – 20.03.2001р.

Відповідно до пунктів 4.2, 4.3 Порядку застосування Списків № 1 і № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників при обчисленні стажу роботи, що дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України № 383 від 18 листопада 2005 року (далі - Порядок), результати атестації (як вперше проведеної, так і чергової) застосовуються при обчисленні стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, впродовж 5 років після затвердження її результатів, за умови, якщо впродовж цього часу на даному підприємстві не змінювались докорінно умови і характер праці (виробництво, робота, робоче місце), що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

У разі підтвердження цього права за результатами атестації, вперше проведеної до 21.08.1997 (впродовж 5 років після введення в дію Порядку проведення атестації робочих місць, до стажу, який дає право на пенсію за віком на пільгових умовах, зараховується весь період роботи на даному підприємстві у виробництвах, передбачених Списками, тобто період роботи із шкідливими умовами праці, до дати видання наказу на підприємстві про результати проведення атестації та період роботи впродовж наступних 5 років з урахуванням пункту 4.2 цього Порядку.

За приписами п. 3 Порядку при визначенні права на пенсію за віком на пільгових умовах застосовуються Списки, що чинні на період роботи особи. До пільгового стажу зараховується весь період роботи на відповідних посадах або за професіями незалежно від дати їх внесення до Списків за умови підтвердження документами відповідних умов праці за час виконання роботи до 21.08.1992 та за результатами проведення атестації робочих місць за умовами праці після 21.08.1992.

Атестація робочих місць здійснюється на підприємствах, в організаціях та установах незалежно від форм власності і господарювання згідно з Порядком проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 01.08.1992 року №442 та Методичними рекомендаціями для проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженими постановою Міністерства праці України від 01.09.1992 року № 41.

Відповідно до зазначених нормативних актів основна мета атестації полягає у регулюванні відносин між власником або уповноваженим ним органом і працівниками у галузі реалізації права на здорові й безпечні умови праці, пільгове забезпечення, пільги та компенсації за роботу у несприятливих умовах.

Відповідно до п.4 Порядку та п.п.1.5 п.1 Методичних рекомендацій, періодичність проведення атестації робочих місць визначається безпосередньо колективним договором підприємства і проводиться не рідше одного разу на 5 років. Відповідальність за своєчасне та якісне проведення атестації покладається на керівника підприємства чи організації.

Атестація робочих місць відповідно до Порядку та Методичних рекомендацій передбачає: установлення факторів і причин виникнення несприятливих умов праці; санітарно-гігієнічне дослідження факторів виробничого середовища, важкості й напруженості трудового процесу на робочому місці; комплексну оцінку факторів виробничого середовища і характеру праці на відповідність їхніх характеристик стандартам безпеки праці, будівельним та санітарним нормам і правилам; установлення ступеня шкідливості й небезпечності праці та її характеру за гігієнічною класифікацією; обґрунтування віднесення робочого місця до категорії зі шкідливими (особливо шкідливими), важкими (особливо важкими) умовами праці; визначення (підтвердження) права працівників на пільгове пенсійне забезпечення за роботу у несприятливих умовах; складання переліку робочих місць, виробництв, професій та посад із пільговим пенсійним забезпеченням працівників; аналіз реалізації технічних і організаційних заходів, спрямованих на оптимізацію рівня гігієни, характеру і безпеки праці.

Таким чином, необхідними умовами для виникнення права на пенсійне забезпечення на пільгових умовах є встановлення факту перебування особи на посаді або виконання нею робіт, що містяться у списку №2, а також документальне підтвердження зайнятості працівника за відповідною професією за результатами атестації умов праці, яке полягає у наявності результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

За таких обставин, колегія суддів погоджується із висновками суду першої інстанції, про відсутність підстав для задоволення позову оскільки, пенсійний орган як суб»єкт владних повноважень діяв в межах повноважень та у спосіб передбачений законами та Конституцією України. Період роботи позивача з 22.08.1992р.- 20.03.2001 р. не може бути зарахований до пільгового стажу оскільки, відсутні законні підстави для призначення пенсії на пільгових умовах з огляду на відсутність результатів атестації відповідного робочого місця за умовами праці.

Висновки суду узгоджуються з правовою позицією яка викладена в постановах Верховного суду України від 10.03.2015 р. справа № 21-51а12, від 10.09.2013 р. справа № 21-183а13, від 02.12.2015 р. справа № 21-1329а15, від 23.01.2018 р. справа 732/2003/14, від 30.01.2018 р. справа № 506/384/17, № 462/1675/14-а, від 27.03.2018 р. справа № 130/1417/17.

Згідно ст.242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

ст. 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Із врахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції є законним, доводи апеляційної скарги зроблених судом першої інстанції висновків не спростовують і при ухваленні оскарженого судового рішення порушень норм матеріального та процесуального права ним допущено не було, тому, відсутні підстави для скасування чи зміни рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст.229, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а рішення Закарпатського окружного адміністративного суду від 04 квітня 2018 року у справі № 807/41/18 – без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного суду протягом тридцяти днів після набрання постановою законної сили.

Строк оскарження постанови, в якій оголошено вступну та резолютивну частину обчислюється з дня складення постанови у повному обсязі.

Суддя Н.В. Бруновська

Суддя Р.М. Гулид

Суддя В.З. Улицький

Постанова складена в повному обсязі 30.08.2018 року.