Рішення № 76135820, 27.08.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/843/18

27 серпня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі головуючої судді Подлісної І.М. розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області про зобов'язання вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Тернопільського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в якому просив зобов'язати Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06 грудня 2017 року, посилаючись на те, що відповідачі незаконно йому відмовляють у призначенні такої пенсії.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримав повністю та просив їх задовольнити, не заперечує проти розгляду справи в порядку письмового провадження.

Представник відповідача Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області в судове засідання не з'явився, подавши до суду клопотання про розгляд справи за відсутності їхнього представника, позовні вимоги не визнає, проти їх задоволення заперечує.

Представник відповідача Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області в судове засідання не з'явився, хоча належним чином був повідомлений про час, дату та місце розгляду справи. Причини неявки суд не повідомили.

Таким чином, з огляду на вжиття судом всіх залежних від нього заходів щодо повідомлення належним чином сторін про наявність судової справи за їх участю та можливість реалізації ними права захисту у судовому порядку їх прав та інтересів, зважаючи на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, а також враховуючи неявку в судове засідання представників відповідачів, та відповідну заяву Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області про розгляд справи без їх участі, - суд, у відповідності до положень частини 9 статті 205 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за доцільне проводити розгляд справи в порядку письмового провадження.

Суд, проаналізувавши письмові матеріали справи, з'ясувавши усі обставини та перевіривши їх доказами приходить до переконання, що позовні вимоги підлягають до задоволення, виходячи із наступних підстав.

Судом встановлено, що з 01 вересня 1978 року по 15 серпня 1979 року позивач навчався за професією тракторист-машиніст в Буданівському професійно-технічному училищі № 8, що в селі Буданів Теребовлянського району Тернопільської області і по його закінченню йому присвоєно кваліфікацію тракторист-машиніст третього класу.

Трудову діяльність, згідно запису в трудовій книжці, ОСОБА_1 розпочав 08 липня 1979 року на посаді тракториста в колгоспі «За комунізм», що в селі Конопківка Теребовлянського району Тернопільської області, звідки звільнився 25 квітня 1981 року, у зв'язку з призовом в армію.

Службу в Армії проходив з 4 травня 1981 року по 10 червня 1983 року.

10 липня 1983 року, у зв'язку з поверненням з армії, його прийняли на роботу в колгосп « За комунізм » Теребовлянського району Тернопільської області.

30 грудня 1990 року, у зв'язку з роз'єднанням колгоспу «За комунізм», позивача було переведено на посаду тракториста в колгосп ім. Лесі Українки, що в селі Ладичин Теребовлянського району, який 27 грудня 1996 року було ліквідовано і на його базі в 1997 році створено сільськогосподарське Товариство власників земель них і майнових паїв імені Лесі Українки, що в селі Ладичин цього ж району.

Відтак, вказане товариство 07 липня 2000 року було реорганізовано в ПОП імені Лесі Українки, де позивач продовжував працювати трактористом і де йому було видано трудову книжку серії НОМЕР_2.

30 жовтня 2002 року, у зв'язку з реорганізацією ПОП імені Лесі Українки, ОСОБА_1 звільнився з роботи відповідно до п.1 ст. 40 КУПАП. До вказаного періоду часу, по незалежних від нього підставах, трудова книжка йому не видавалась. 30 вересня 2011 року в Єдиний державний реєстр внесено запис щодо при пинення реєстрації ПОП імені Лесі Українки за судовим рішенням.

Проте, що саме на посаді тракториста позивач працював у період з 1979 року по 2003 рік також свідчать записи у його трудовій книжці у графі «відомості про заохо чення».

Згідно архівної довідки «Комунальної архівної установи « районний трудовий архів», в документах архівного фонду сільськогосподарського товариства власників земельних і майнових паїв ім. Лесі Українки с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, в книзі обліку трудового стажу за 1954-2002 роки, є відо мості про те, що ОСОБА_1 працював трактористом і що заробіт на плата йому нараховувалась в колгоспі з 1979 року.

01 вересня 2005 року позивача прийняли на роботу на посаду тракториста-машиніста в закрите акціонерне товариство «Агрокомбінат Тернопіль», що зареєстро ване в місті Тернопіль. 16 січня 2007 року звільнився з роботи з вказаного товариства за згодою сторін згідно п. 1 ст.36 КЗпП України.

01 лютого 2008 року ОСОБА_1 прийняли на роботу на посаду тракториста в ПОП «Тернопільське», що в селі Дворіччя Теребовлянського району Тернопільської області, звідки він звільнився з роботи 29 листопада 2010 року за згодою сторін згідно п. 1 ст.36 КЗпП України. 12 квітня 2011 року його прийняли на роботу в приватне підприємство «Про грес Агро», що в селі Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області, де позивач пропрацював різноробочим по 01 листопада 2012 року включно.

У вказаному господарстві, тобто у приватному підприємстві «Прогрес Агро», що в селі Ладичин Теребовлянського району, працював трактористом з 05 листо пада 2012 року по 13 грудня 2012 року.

01 лютого 2013 року його прийняли на роботу на посаду тракториста в Това риство з обмеженою відповідальністю « Прогрес Агро », звідки позивач звільнився з робо ти 11 грудня 2013 року за згодою сторін на підставі ст.36 ч.І КЗпП України.

29 травня 2014 року його прийняли на роботу на посаду тракториста в при ватне підприємство «Підзамче», що зареєстровано в місті Теребовля Тернопільської області, звідки він звільнився з роботи 10 листопада 2016 року за згодою сторін на підставі ст.36 ч. 1 КЗпП України.

Відтак, 11 листопада 2016 року ОСОБА_1 прийняли на роботу на посаду тракториста в Товариство з обмеженою відповідальністю «Прогрес Агро», що в селі Ладичин Те ребовлянського району Тернопільської області, де він працює і по даний час.

Робота позивача у вказаних господарствах зараховується до стажу роботи, який дає право на пільгове пенсійне забезпечення, відповідно до п. « в » ст.13 Закону Украї ни « Про пенсійне забезпечення», оскільки він працював трактористом-машиністом і був безпосередньо зайнятий у виробництві сільськогосподарської продукції на протязі повного польового періоду.

Також суд зазначає, що відповідно до ч.2 Закону України «Про загальний військовий обов'язок і військову службу» від 25 березня 1992 року з подальшими змінами, час проходження військової служби зараховується громадя нам до загального стажу роботи, стажу роботи за спеціальністю, а також до стажу державної служби.

Про застосування даної норми також зазначено в роз'ясненні Міністерства соціального захисту населення України від 26 березня 1993 року та у листі Мініс терства праці і соціальної політики України від 04 березня 2002 року.

Згідно ст. 8 Закону України «Про соціальний і правовий захист військових службовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року з подальшими змінами, час перебування громадян на військовій службі зараховується до їх страхового стажу, стажу роботи за спеціальністю. Час проходження строкової військової служби зара ховується до стажу роботи, що дає право на призначення пенсії за віком на піль гових умовах, якщо на момент призову на строкову військову службу особа навча лась за фахом у професійно-технічному закладі, працювала за професією або займа ла посаду, що передбачала право на пенсію на пільгових умовах до введення в дію Закону України « Про пенсійне забезпечення » до набрання чинності Закону Ук раїни « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » від 09 липня 2003 року з подальшими змінами.

Працюючи трактористом в зазначених господарствах, позивач приймав безпосеред ню участь у виробництві сільськогосподарської продукції, працюючи при цьому на роботі повний робочий день, виконуючи при цьому, за винятком вказаних років, встановлений мінімум трудоднів, отримуючи заробітну плату за виконану роботу, про що свідчать документи додані до позову.

До сільськогосподарських належать підприємства, які виробляють продукцію тваринництва і рослинництва.

Єдина назва професії «тракторист-машиніст» запроваджена в 1961 році, в тому числі, вона охоплює професію « тракторист ». Дана обставина також підтверджена роз'ясненням Міністерства соціального забезпечення України від 20 січня 1992 року « Про порядок призначення пенсій за віком на пільгових умовах ...».

Професія «машиніст - тракторист» та робота по даній професії при вироб ництві сільськогосподарської продукції, згідно Списку виробництв, робіт, професій та професій, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України, дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.

ІНФОРМАЦІЯ_1 року позивачу виповнилось 55-ть років. Його загальний трудовий стаж становить 33 роки 09 місяців 24 дні, а стаж роботи трактористом у вищезазначених господарствах становить 31 рік 03 місяці 21 день.

06 грудня 2017 р. позивач звернувся до Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області з заявою про призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", як трактористу - машиністу, безпосередньо зайнятому у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, після досягнення ним 55 років.

22 грудня 2017 року позивач отримав письмову відповідь від Головного управління Пенсійного фонду України в Тернопільській області, з якого вбачається, що відповідно до рішення комісії з питань підтвердження стажу роботі на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській області від 22 грудня 2017 року відмовлено в призначенні пенсії за віком на пільгових умовах як трактористу - машиністу.

У своїй відповіді Головне Управління Пенсійного фонду у Тернопільській області вважає, що не має підстав для підтвердження пільгового стажу роботи за періоди з 08 липня 1979 року по 25 квітня 1981 року та з 10 липня 1983 року по 06 липня 2000 року і підтвердило стаж роботи на посаді тракториста лише за 2 роки 3 місяці та 24 дні, тобто з 07 липня 2000 року по 30 жовтня 2002 року.

Згідно рішення Комісії, у трудовій книжці дописана займана мною посада тракторист при прийнятті позивача 08 липня 1979 року на роботу в колгосп «За кому нізм», а при прийнятті ОСОБА_1 на роботу 10 липня 1983 року в трудовій книжці не зазначені назва господарства та займана посада. Згідно позиції Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, в трудовій книжці також дописана посада тракторист при переведенні 30 грудня 1990 року на роботу в колгосп ім. Лесі Українки, у зв'язку з роз'єднанням колгос пу. В рішенні Комісії також зазначено, що відсутні відомості про те, що ліквідоване ПОП ім. Лесі Українки є правонаступником всіх попередніх господарств, де позивач пра цював.

Відтак, дана відповідь з сторони Головного Управління Пенсійного фонду у Тернопільській області є формальною, без аналізу по даних документів для призначення пільгової пенсії, через що порушуються законні права та інтереси позивача.

12 січня 2018 року ОСОБА_1 також отримав письмову відповідь від Теребовлянського об`єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області, з якої вбачається, що мені 12 січня 2018 року відмовлено в призначенні пенсії за ві ком на пільгових умовах як трактористу - машиністу.

У своїй відповіді Теребовлянське об'єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області підтвердило стаж роботи на посаді тракториста лише за 2 роки 3 місяці та 24 дні відповідно до рішення комісії з питань підтверд ження стажу роботи на посадах, що дають право на призначення пенсії на пільгових умовах при Головному Управлінні Пенсійного фонду України в Тернопільській об ласті.

Дана позивачу відповідь з сторони Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області є формальною, без аналізу поданих документів для призначення пільгової пенсії, через що порушуються законні права та інтереси.

Визначаючись щодо спірних правовідносин, що виникли між сторонами, суд виходив з наступного.

Відповідно до п. «в» ч.1 ст.13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи, трактористи-машиністи, безпосередньо зайняті у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспах, радгоспах, інших підприємствах сільського господарства, чоловіки після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 30 років, з них не менше 20 років на зазначеній роботі.

Відповідно до статті 62 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення» (далі - Закон №1788-XII) основним документом, що підтверджує стаж роботи, в тому числі і спеціальний, є трудова книжка. Порядок підтвердження наявного трудового стажу за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Аналогічне положення щодо документу, який підтверджує стаж роботи, відображене в Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637(далі - Порядок).

За відсутності трудової книжки, а також у тих випадках, коли в трудовій книжці відсутні необхідні записи або містяться неправильні чи неточні записи про періоди роботи, для підтвердження трудового стажу приймаються довідки, виписки із наказів, особові рахунки і відомості на видачу заробітної плати, посвідчення, характеристики, письмові трудові договори і угоди з відмітками про їх виконання та інші документи, які містять відомості про періоди роботи (пункт 3 Порядку).

Трудова книжка, трудова книжка колгоспника позивача заповнена відповідно до положень внесення записів до трудових книжок, у ній містяться усі необхідні записи для підтвердження трудового стажу позивача, неправильності чи неточності записів про періоди роботи в трудовій книжці відсутні.

Частиною 2 ст.2 КАС передбачено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

З аналізу наведених норм убачається, що у зв'язку зі зверненням позивача щодо призначення пенсії за віком на пільгових умовах управління ПФУ зобов'язане перевірити, зокрема, чи має заявник стаж роботи, не менший від 30 років, з них не менш як 20 років на зазначеній роботі (трактористом-машиністом). У разі прийнятті рішення про відмову в призначенні пенсії ПФУ повідомляє про це заявника із зазначає причини відмови.

У свою чергу суд перевіряє, зокрема, чи діяли відповідачі обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Суд дійшов висновку, що відповідачі в даному випадку діяли необґрунтовано, оскільки у повідомленні про відмову в призначенні пенсії обґрунтовано, як мотиви не зарахування до стажу окремих періодів відсутність пільгових довідок.

Так, Теребовлянське об'єднане управління ПФУ Тернопільської обл. не зарахувало до стажу позивача період його роботи, які не підтверджені пільговими довідками, хоча основним документом, що підтверджує стаж роботи є трудова книжка позивача, у якій є усі необхідні дані, що дають право ОСОБА_1 на пенсію на пільгових умовах.

Проте відповідачі на обґрунтування причин, з яких не зарахував увесь період роботи позивача вказують на відсутність довідок, не враховуючи при цьому відомостей, що містяться у трудовій книжці позивача і є основними для визначення стажу та призначення пільгової пенсії позивачу.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії на пільгових умовах є відповідний стаж роботи, а не дотримання всіх формальних вимог при подачі документів, зокрема відсутності пільгових довідок з підприємств, які на даний час не функціонують.

При цьому, Головне Управління Пенсійного фонду у Тернопільській області, Теребовлянське об'єднане управління ПФУ Тернопільської обл. не врахували, що наявність записів у трудовій книжці можуть бути підставою для врахування відповідного стажу, оскільки визначальним є підтвердження факту зайнятості особи на відповідних роботах.

Отже, повідомляючи позивачу про відмову в призначенні пільгової пенсії, ПФУ діяли необґрунтовано, однак, як суб'єкт владних повноважень мали право на винесення рішення по заяві позивача на власний розсуд.

Щодо вимоги про зобов'язання Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області призначити ОСОБА_1 (місце проживання: с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область,48124, код НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06 грудня 2017 року, то вони є обґрунтованими та підставними, а відтак такими, що підлягають до задоволення.

При цьому сам відповідач повинен обчислити дійсний загальний та спеціальний стаж позивача, згідно поданих ним даних в т.ч. трудової книжки колгоспника, у зв'язку з чим наявні підстави для зобов'язання ПФУ призначити пенсію позивачу за віком на пільгових умовах.

Допитані в судовому засіданні свідки ОСОБА_6, який проживає в селі Конопківка Теребовлянського району та ОСОБА_7, який проживає в селі Ладичин Теребовлянського району, підтвердили суду, що позивач працював трактористом у сільськогосподарських підприємствах та є безпосередньо зайнятим у виробництві сільськогосподарської продукції в колгоспі та інших підприємствах сільського господарства, однак не може надати пільгові довідки про усі періоди роботи, оскільки частина документів передано в архівний відділ, який видав лише архівні довідки про це.

З огляду на викладене у позивача є передбачений законом пільговий стаж 31 рік 03 місяці та 21 день (понад 27 років) на посаді тракториста - машиніста, що дає йому право на пенсію за віком на пільгових умовах на підставі п. "в" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" з 06 грудня 2017 року, а відтак його вимоги є підставними та підлягають до задоволення.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 371 КАС України, негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

При цьому, відповідно до пункту 1 частини другої статті 371 КАС, суд, який ухвалив рішення, за заявою учасників справи або з власної ініціативи може ухвалою в порядку письмового провадження або зазначаючи про це в рішенні звернути до негайного виконання рішення у разі стягнення всієї суми боргу при присудженні платежів, визначених пунктами 1 і 2 частини першої цієї статті.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, а тому на користь позивача слід стягнути понесені ним витрати зі сплати судового збору в сумі 704,80 грн.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Зобов'язати Теребовлянське об`єднане управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул.22 Січня,17,м.Теребовля,48100) призначити ОСОБА_1 (місце проживання: с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48124, код НОМЕР_1) пенсію за віком на пільгових умовах, починаючи з 06 грудня 2017 року.

Стягнути на користь ОСОБА_1 (місце проживання: с. Ладичин, Теребовлянський район, Тернопільська область, 48124, код НОМЕР_1) понесені ним судові витрати зі сплати судового збору в сумі 704 (сімсот чотири) гривні 80 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Теребовлянського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Тернопільської області (місцезнаходження: вул.22 Січня,17,м.Теребовля,48100), відповідно до квитанції № 12 від 10.05.2018 року.

Рішення суду в частині присудження виплати пенсії у межах суми стягнення за один місяць підлягає до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 29 серпня 2018 року.

Головуючий суддя Подлісна І.М.