Рішення № 76134990, 30.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

30 серпня 2018 р. № 2040/6203/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Сагайдака В.В., розглянувши адміністративну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 (61007, АДРЕСА_1, НОМЕР_1) до Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В :

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, в якому просить суд:

- визнати протиправною бездіяльність Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, 61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3), яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: 83110, АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 61007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за червень 2018 року;

- зобов’язати Індустріальне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, 61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3) виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: 83110, АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 61007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за червень 2018 року негайно після проголошення судового рішення, а також утримуватись від подальшого призупинення її виплати;

- встановити судовий контроль за виконанням рішення суду шляхом зобов’язання Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, м. Харків, 61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3) подати у місячний строк з моменту набрання рішенням законної сили звіт про виконання рішення суду.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що він перебуває на обліку в Індустріальному об'єднаному управлінні Пенсійного фонду України м. Харкова, та є внутрішньо переміщеною особою з 22.05.2017.

Позивач, через свого представника 09.06.2018 звернувся із заявою до відповідача про поновлення йому пенсійних виплат, а саме щодо невиплати пенсії за червень 2018 року.

Однак листом від 05.07.2018 відповідач надав йому відповідь про те, що виплату пенсії позивачу призупинено, з 01.06.2018, згідно даних отриманих в результаті обміну інформацією з управлінням праці та соціального захисту населення.

Такі дії відповідача позивач вважає необґрунтованими, оскільки вони порушують встановлене ст.46 Конституції України його право на соціальне забезпечення, а тому вимушений був звернутися до суду з даним позовом.

Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 02.08.2018 відкрито спрощене провадження в адміністративній справи.

Відповідач надав відзив на позов, в якому зазначає, що Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" передбачено, що особам, які перебували на обліку, як одержувачі пенсій, зокрема, в окремих районах Донецької та Луганської областей, які тимчасово не контролюються українською владою, виплата пенсій на підконтрольній українській владі території здійснюється за умови реєстрації пенсіонерів як внутрішньо переміщених осіб. Заборгованість по пенсії за червень 2018 року нарахована та вважається поточною доплатою, відповідно до постанови № 365 від 08.06.2016 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335. У задоволенні позову просить відмовити в повному обсязі.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що позивач є внутрішньо переміщеною особою, що підтверджується довідкою від 22.05.2017 за № НОМЕР_2. (а.с. 13)

Позивач, звернувся до Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова із заявою про роз’яснення останньому причин не виплати раніше призначеної пенсії, а саме за червень 2018 року.

Відповідачем надано відповідь листом від 05.07.2018 № 9870/46-02-03, зі змісту якої встановлено наступне.

Виплату пенсії позивачу призупинено, з 01.06.2018, згідно даних отриманих від Інтегрованої міжвідомчої інформаційно-телекомунікаційної системи щодо контролю осіб, транспортних засобів та вантажів, які перетинають державний кордон, та понад 60 днів знаходяться на території, не підконтрольній Україні.

Окрім того, відповідачем зазначено, що заборгованість по пенсії за червень 2018 року нарахована та вважається «поточною» доплатою, відповідно до постанови № 365 від 08.06.2016 з урахуванням змін, внесених постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2018 № 335.

Судом встановлено, що за липень 2018 позивачу було виплачено пенсію у повному обсязі, через установу АТ «Ощадбанк», число виплати – 5. (а.с. 18)

Не погоджуючись із діями відповідача щодо не виплати пенсії за червень 2018 року позивач звернувся до суду із даним позовом.

По суті спірних відносин суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Таким чином, право особи на отримання пенсії, як складова права на соціальний захист, є конституційним правом позивача.

Відповідно до Преамбули Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон України № 1058-IV) цей Закон, зокрема, розроблений відповідно до Конституції України та Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, визначає принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій.

Зміна умов і норм загальнообов'язкового державного пенсійного страхування здійснюється виключно шляхом внесення змін до цього Закону.

Статтею 4 Закону України № 1058-IV встановлено, що законодавство про пенсійне забезпечення базується на Конституції України, складається з Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, цього Закону, закону про недержавне пенсійне забезпечення, законів, якими встановлюються умови пенсійного забезпечення, відмінні від загальнообов'язкового державного пенсійного страхування та недержавного пенсійного забезпечення, міжнародних договорів з пенсійного забезпечення, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (далі - закони про пенсійне забезпечення), а також інших законів та нормативно-правових актів, прийнятих відповідно до законів про пенсійне забезпечення, що регулюють відносини у сфері пенсійного забезпечення в Україні.

Частиною 3 статті 4 Закону України № 1058-IV визначено, що виключно законами про пенсійне забезпечення визначаються: види пенсійного забезпечення; умови участі в пенсійній системі чи її рівнях; пенсійний вік для чоловіків та жінок, при досягненні якого особа має право на отримання пенсійних виплат; джерела формування коштів, що спрямовуються на пенсійне забезпечення; умови, норми та порядок пенсійного забезпечення; організація та порядок здійснення управління в системі пенсійного забезпечення.

Статтею 5 Закону України № 1058-IV передбачено, що дія інших нормативно-правових актів може поширюватися на ці відносини лише у випадках, передбачених цим Законом, або в частині, що не суперечить цьому Закону. Виключно цим Законом, зокрема, визначаються порядок здійснення пенсійних виплат за загальнообов'язковим державним пенсійним страхуванням; порядок використання коштів Пенсійного фонду та накопичувальної системи пенсійного страхування.

Відповідно до Прикінцевих положень Закону України № 1058-IV, до приведення законодавства України у відповідність із цим Законом закони України та інші нормативно-правові акти застосовуються в частині, що не суперечить цьому Закону.

Таким чином, положення цього Закону є пріоритетними в питаннях виплати пенсій.

Отже, правовим актом, яким, зокрема, визначено підстави припинення пенсійних виплат, є Закон України № 1058-IV. Інші нормативно-правові акти у сфері правовідносин, врегульованих Законом України № 1058-IV, можуть застосовуватися за умови, якщо вони не суперечать цьому Закону.

Підстави припинення виплати пенсії встановлені статтею 49 цього Закону, за приписами частини першої якої виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 2) на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 49 Закону України № 1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

На підставі вищевикладеного, суд дійшов висновку, що припинення виплати пенсії можливе лише за умови прийняття пенсійним органом відповідного рішення і лише з підстав, визначених ст.49 Закону України № 1058-IV.

Так, відповідач не вказав, яка з обставин, визначених наведеною нормою Закону стала підставою для припинення позивачу виплати страхових виплат.

Посилання відповідача на положення постанови Кабінету Міністрів України від 08.06.2016 року № 365 «Порядок призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам» не є посиланням на норми закону, оскільки постанова Кабінету Міністрів України є підзаконним нормативно-правовим актом.

Відповідно до статті 7 Закону України Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 № р. 1706-VII для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав, зокрема, на пенсійне забезпечення здійснюється відповідно до законодавства України. Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв'язання проблем, пов'язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Згідно п.п.4 п.12 та п.18 Порядку здійснення контролю за проведенням соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам за місцем їх фактичного проживання/перебування, затвердженого постановою КМУ від 08.06.2016 року N 365 «Деякі питання здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», соціальні виплати припиняються у разі скасування довідки внутрішньо переміщеної особи з підстав, визначених статтею 12 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб".

Відповідно до ст.4 Закону України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 року №1706-VІІ, факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону, згідно п.п.3 п.1 ст.12 Закону, підставою для скасування дії довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи та внесення відомостей про це в Єдину інформаційну даних про внутрішньо переміщених осіб є, зокрема, повернення до покинутого місця постійного проживання. Рішення про скасування дії довідки приймається керівником структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем проживання особи. У разі неповідомлення внутрішньо переміщеною особою про її повернення до покинутого місця постійного проживання згідно з абзацом другим пункту 3 частини другої статті цього Закону рішення про скасування дії довідки відповідно до пункту 3 частини першої цієї статті приймається на підставі інформації про тривалу відсутність (понад 60 днів) особи за місцем проживання, яка дає обґрунтовані підстави вважати, що внутрішньо переміщена особа звернулася до покинутого місця постійного проживання. Повторне призначення соціальних виплат внутрішньо переміщеній особі у разі їх припинення відповідно до підпункту 4 пункту 12 цього Порядку можливе лише через шість місяців після такого припинення і виконання всіх процедур, необхідних для їх призначення, передбачених законодавством.

Так, за висновками, наведеними в рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень пункту 2 частини першої статті 49, другого речення статті 51 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 07.10.2009 р. в Україні як соціальній, правовій державі людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Закріплюючи на конституційному рівні право на соціальний захист кожного громадянина, без будь-яких винятків, держава реалізує положення статті 24 Конституції України, відповідно до яких громадяни мають рівні конституційні права і не може бути обмежень за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, етнічного та соціального походження, майнового стану, місця проживання, за мовними або іншими ознаками.

Держава відповідно до конституційних принципів зобов'язана гарантувати право громадянина на одержання призначеної йому страхової виплати незалежно від того, де проживає особа, якій призначена соціальна виплата.

Оцінюючи дії відповідача на відповідність критеріям зазначеним в ч. 2 ст. 2 КАС України, суд прийшов до висновку щодо протиправності дій відповідача з приводу не виплати пенсії позивачу за червень 2018 року.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

Таким чином, суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання дане рішення суду в частині виплати пенсії позивачу у межах суми за один місяць.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб’єктів владних повноважень.

Частиною 2 статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що відповідачем, як суб’єктом владних повноважень, не доведено правомірності вчинених ним дій, суд приходить до висновку, що позовні вимоги позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до вимог ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України.

Керуючись ст.ст. 13, 14, 139, 241, 243, 246, 250, 255, 293, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 (61007, АДРЕСА_1, НОМЕР_1) до Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3, код ЄДРПОУ 41248021) про визнання протиправною бездіяльності та зобов’язання вчинити певні дії – задовольнити.

Визнати протиправною бездіяльність Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, 61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3), яка полягає у невиплаті ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: 83110, АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 61007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсії за червень 2018 року;

Зобов’язати Індустріальне об’єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, 61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3) виплатити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстроване місце проживання: 83110, АДРЕСА_2; фактичне місце проживання: 61007, АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) пенсію за червень 2018 року негайно після проголошення судового рішення, а також утримуватись від подальшого призупинення її виплати.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Індустріального об’єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова (код ЄДРПОУ 41248021, 61082, м. Харків, пр. Московський, 198/3) судовий збір у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок) в дохід держави на рахунок 31217206784011 (отримувач коштів: УДКСУ в Основ’янському районі м. Харкова, код ЄДРПОУ: 37999628, банк отримувача: ГУДКCУ в Харківській області, код банку отримувача: 851011, код класифікації доходів бюджету: 22030101, призначення платежу:«;101; (код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8);Судовий збір, за позовом (ПІБ чи назва установи, організації позивача), Харківський окружний адміністративний суд»).

Звернути до негайного виконання рішення суду в частині виплати пенсії у межах суми за один місяць.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно - телекомунікаційної системи шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 30.08.2018.

Суддя В.В. Сагайдак