Рішення № 76134346, 29.08.2018, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2018 року м. ПолтаваСправа № 1640/2579/18

Полтавський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді - Клочка К.І., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

25 липня 2018 року ОСОБА_1 звернувся до Полтавського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області про визнання протиправним та скасування рішення від 04.07.2018 №191 про відмову в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи"; зобов'язання призначити та виплачувати з 17.01.2018 пенсію за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що він є учасником ліквідації наслідків аварії Чорнобильської катастрофи 2 категорії, що підтверджується посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС серії НОМЕР_2, а також наданими документами. За результатами звернення до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області із заявою про призначення пенсії за віком на умовах, визначених статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", рішенням від 04.07.2018 №191 у призначенні пенсії йому відмовлено через відсутність документів, підтверджуючих в установленому законодавством порядку період роботи в зоні відчуження.

Відповідач позов не визнав та у відзиві на позовну заяву посилався на те, що надані позивачем документи на підтвердження періоду роботи в зоні відчуження містять суперечливі відомості, відтак рішення від 04.07.2018 №191 прийнято в межах та на підставі діючого законодавства.

Ухвалою суду від 30 липня 2018 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) відповідно до статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося на підставі частини 4 статті 229 вказаного Кодексу.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, судом встановлені такі обставини та відповідні до них правовідносини.

ОСОБА_1 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2, виданим Полтавською обласною державною адміністрацією 23.03.2004 /а.с.9/.

16.01.2018 позивач звернувся до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області із заявою про призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" /а.с. 7-8/.

До заяви позивачем додавалися, крім іншого, копії наступних документів: військового квитка, паспорта, ідентифікаційного номера, трудової книжки, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії серії НОМЕР_2, довідки Державного університету інфраструктури та технологій Міністерства освіти України від 15.03.2018 № 01/11-443, довідки ВАТ "Кременчуцький річковий порт" №44/а від 09.03.2004, довідок АТ "Кременчуцький річковий порт" № 271 від 06.05.1998 та № 44 від 09.03.2004, довідок Трудового архіву № 02-04/1/0542-1 та № 02-04/1/0541-1 від28.03.2017, наказу №56л від 19.03.1986, табелів обліку робочого часу за липень, серпень 1986 року, довідки Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" № 01-1-21/25 від 18.07.1991.

Рішенням Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Полтавській області від 04.07.2018 № 191 ОСОБА_1 у призначенні пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку на десять років відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" відмовлено з наступних підстав: довідки про роботу в м. Чорнобиль містять суперечливу інформацію. Зокрема, довідки від 09.03.2004 № 48/А та від 06.05.1998 № 271, видані ВАТ "Кременчуцьким річковим портом" на підставі судового журналу нарахування заробітної плати т/х "Прип'ять-6" за 1986 рік, а згідно довідки від 09.03.2004 №44 виплата заробітної плати за період роботи з 30.07.1986 по 04.08.1986 проведена гр. ОСОБА_1 по місцю роботи - Чорнобильська ремонтно-експлуатаційна база флоту по відомості №543 за грудень 1992 року; відповідно до уточнюючої довідки від 29.05.2017 №25/к-2, виданої ПАТ "Кременчуцький річковий порт", гр. ОСОБА_1 працював на даному підприємстві з 14.04.1987 по 18.11.1987 та з 21.12.1989 по 03.09.1996 та в його особовому рахунку за грудень 1992 року відомості про нарахування заробітної плати за роботу в Чорнобильській ремонтно-експлуатаційній базі флоту відсутні; інформація про участь заявника в ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи у довідці архівної установи відсутня, копії табелів обліку робочого часу за липень-серпень 1986 року та розрахункової відомості по заробітну плату за серпень 1986 року не містять відомостей про роботу гр. ОСОБА_1 в зоні відчуження /а.с. 61-62/.

Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач оскаржив його до суду.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд виходить з наступного.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення визначаються виключно законами України /пункт 6 частини 1 статті 92 Конституції України/.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов'язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел, передбачених цим Законом, визначає Закон України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 8 вказаного Закону право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого цим Законом пенсійного віку чи визнані особами з інвалідністю в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж, а в разі смерті цих осіб - члени їхніх сімей, зазначені у статті 36 цього Закону, та інші особи, передбачені цим Законом.

Відповідно до цього Закону в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати: 1) пенсія за віком; 2) пенсія по інвалідності; 3) пенсія у зв'язку з втратою годувальника /частина 1 статті 9 згаданого Закону/.

Частиною 1 статті 26 цього Закону встановлено, що особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років за наявності страхового стажу не менше 15 років по 31 грудня 2017 року. Починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, крім іншого, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Статтею 55 цього Закону /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів - пенсія надається із зменшенням пенсійного віку на 10 років /абзац 2 пункту 1 частини 1 вказаної статті/.

Як свідчить зміст наведеної норми, право на пільгове зменшення пенсійного віку мають особи, які в установленому законом порядку набули статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та працювали у визначений законом період / з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів/ у зоні відчуження.

Відповідно до статті 10 того ж Закону визначено, що учасниками ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС вважаються громадяни, які безпосередньо брали участь у будь-яких роботах, пов'язаних з усуненням самої аварії, її наслідків у зоні відчуження у 1986-1987 роках незалежно від кількості робочих днів, а у 1988-1990 роках - не менше 30 календарних днів, у тому числі проведенні евакуації людей і майна з цієї зони, а також тимчасово направлені або відряджені у зазначені строки для виконання робіт у зоні відчуження, включаючи військовослужбовців *, працівники державних, громадських, інших підприємств, установ і організацій незалежно від їх відомчої підпорядкованості, а також ті, хто працював не менше 14 календарних днів у 1986 році на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві. Перелік цих пунктів визначається Кабінетом Міністрів України.

За визначенням частини 3 статті 65 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" та "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи".

Згідно правової позиції, висловленої Верховним судом України у постановах від 21.11.2016 № 21-1048во06 та від 04.09.2015 № 690/23/15, з якою погодився Верховний суд (постанова від 28.03.2018 у справі № 333/2072/17), єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими Законом № 796-ХІІ, у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС" або "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи". Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для призначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілих від Чорнобильської катастрофи.

Згідно з підпунктом 5 пункту 2.1 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженого постановою Правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року №22-1, /у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин/ до заяви про призначення пенсії за віком додаються документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема: посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року № 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи").

Із аналізу цієї норми вбачається, що вказаний перелік первинних документів є примірним та обставини, з якими стаття 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пов'язує призначення пенсії за віком на пільгових умовах, можуть бути підтверджені будь-якими документами, що міститимуть достовірні відомості щодо цих обставин.

На підтвердження статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та періоду роботи у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року позивачем до заяви про призначення пенсії за віком додавалися копії: 1) посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії серії НОМЕР_3; 2) довідки Державного університету інфраструктури та технологій Міністерства освіти України від 15.03.2018 № 01/11-443, відповідно до якого підтверджено факт навчання позивача у Київському річковому училищі та направлення його на учбово-судноремонтну практику наказом № 30 від 22.02.1986, у тому числі з 13.04.1986 по 16.11.1986 на виробничо-технологічну практику в Чорнобильську РЕБ флоту; 3)довідки ВАТ "Кременчуцький річковий порт" №44/а від 09.03.2004, якою встановлено, що ОСОБА_1 дійсно працював рульовим-мотористом т/х "Прип'ять-6" Чорнобильської ремонтно-експлуатаційної бази флоту та знаходилась на роботах у зоні аварії на ЧАЕС у м.Чорнобиль з 30 липня по 04 серпня 1986 року; 4) довідок АТ "Кременчуцький річковий порт" № 271 від 06.05.1998 про відпрацювання ОСОБА_1 42 годин = 7 днів та № 44 від 09.03.2004, якою деталізовано відповідні дні праці в зоні відчуження; 5) довідок Трудового архіву № 02-04/1/0542-1 та № 02-04/1/0541-1 від 28.03.2017, ; 6) наказу №56л від 19.03.1986 про переведення ОСОБА_1 на саморемонт т/х "Прип'ять-6" з 17.03.1986, звільнивши від обов'язків з саморемонту т/х "Керчь"; 7) табелів обліку робочого часу за липень, серпень 1986 року, якими зафіксовано перебування позивача у складі працівників т/х Прип'ять-6" та відпрацювання встановленої кількості годин; 8) довідки Українського міжгалузевого державного об'єднання річкового флоту "Укррічфлот" № 01-1-21/25 від 18.07.1991 на підтвердження перебування теплоходу "Прип'ять-6" в 30-кілометровій зоні під вигрузкою контейнерів з 03.07.1986 з 16:00 по 04.08.1986 10:00.

Натомість відповідач в оскаржуваному рішенні посилається на суперечливість наданих позивачем доказів його перебування в зоні відчуження, що позбавляє його права на пільгове зменшення пенсійного віку як особа, яка в установленому законом порядку набула статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, та працювала у визначений законом період.

Відхиляючи зазначений довід відповідача, суд зауважує, що перелічені вище документи, подані позивачем разом із заявою про призначення пенсії у своїй сукупності дозволяють ідентифікувати особу позивача та визначити період його роботи у зоні відчуження.

Крім того, суд зазначає, що відповідач як орган, що призначає пенсії, має право відповідно до статті 101 Закону України "Про пенсійне забезпечення" вимагати відповідні документи від підприємств, організацій і окремих осіб, а також в необхідних випадках перевіряти обґрунтованість їх видачі, зокрема, за наявності розбіжностей у документах.

Отже, відповідач, не скориставшись своїм правом на перевірку достовірності поданих позивачем документів і зазначених в них даних, відхилив ці документи, тим самим позбавивши позивача права на належний соціальний захист у вигляді призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку.

Також варто звернути увагу, що відповідачем дійсність посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС другої категорії серії НОМЕР_2, виданого позивачеві під сумнів не ставиться.

З огляду на це, суд дійшов висновку, що відповідач як суб'єкт владних повноважень, на якого частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України покладено обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, не довів суду правомірності прийнятого ним рішення та відповідності останнього вимогам частини 2 статті 2 КАС України.

При цьому варто зазначити, що паспортом серії НОМЕР_4 та трудовою книжкою позивача НОМЕР_5 підтверджується, а відповідачем не заперечується, що позивач, ІНФОРМАЦІЯ_1, досяг пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" з урахуванням статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", та має страховий стаж не менше 25 років. Подані позивачем до органу пенсійного фонду документи підтверджують його статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та період роботи у зоні відчуження з 30 липня по 04 серпня 1986 року, а тому позивач має право на призначення пенсії за віком із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" пенсія призначається з дня звернення за пенсією, крім таких випадків, коли пенсія призначається з більш раннього строку.

Пунктами 1.6 та 1.7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що звернення за призначенням пенсії може здійснюватися в будь-який час після виникнення права на пенсію або не раніше ніж за місяць до досягнення пенсійного віку /пункт 1.6/; днем звернення за призначенням пенсії вважається день прийняття органом, що призначає пенсію, відповідної заяви /пункт 1.7/.

Враховуючи, що із заявою про призначення пенсії за віком позивач звернувся до органу пенсійного фонду 17 січня 2018 року, саме з цієї дати право позивача на призначення пенсії підлягає відновленню.

Верховний Суд України у своєму рішенні від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 вказав, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

Вказаний висновок Верховного Суду України відповідно до положень статті 242 Кодексу адміністративного судочинства України має враховуватися іншими судами загальної юрисдикції при застосуванні таких норм права.

Оскільки обраний судом спосіб захисту права (інтересу) повинен забезпечити відновлення порушеного права і одержання особою бажаного результату, то суд вважає за доцільне задовольнити відповідну вимогу позивача та зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області призначити та виплачувати ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17 січня 2018 року.

Отже, позов підлягає задоволенню повністю.

Позивач витрат по сплаті судового збору за подання цього позову не поніс, а відтак відсутні підстави для розподілу судових витрат на підставі статті 139 КАС України.

Керуючись статтями 241-245 Кодексу адміністративного судочинства України,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39605, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) до Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення Кременчуцького об'єднаного управління Пенсійного фонду України Полтавської області від 04.07.2018 №191 про відмову в призначенні пенсії ОСОБА_1 за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус та соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Кременчуцьке об'єднане управління Пенсійного фонду України в Полтавській області (вул. Велика набережна, 9, м. Кременчук, Полтавська область, 39630, ідентифікаційний код 40367050) призначити та виплачувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 39605, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1) пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 17 січня 2018 року.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду з урахуванням особливостей подання апеляційних скарг, встановлених пунктом 15.5 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції від 03.10.2017 року.

Апеляційна скарга на дане рішення може бути подана протягом тридцяти днів з дня складення судового рішення.

Суддя К.І. Клочко