Ухвала суду № 76133850, 29.08.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 1540/4353/18

УХВАЛА

29 серпня 2018 року м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Стефанов С.О., розглянувши матеріали заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви в порядку п.1 ч.1 ст.153 КАС України,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Одеського окружного адміністративного суду в порядку п.1 ч.1 ст.153 КАС України із заявою про забезпечення позову, в якій заявник просить:

- зупинити дію містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки кадастровий номер 5110137500:51:005:0083, розташованої за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 4, виданих Управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 07.11.2017 року за № 01-06/189, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі;

- заборонити приватному підприємству «ДОФІН» (65045, м. Одеса, вул. Преображенська, буд. 74/78, код ЄДРПОУ 32165495) та будь-яким третім особам проводити будь-які підготовчі та будівельні роботи на земельній ділянці кадастровий номер 5110137500:51:005:0083, розташованій за адресою: м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 4, до набрання законної сили рішенням суду у даній справі.

Заяву про забезпечення позову подано відповідно до п. 1 ч.1 ст. 153 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України), до подання позовної заяви - до суду, до якого має бути подано позов за правилами підсудності, встановленими цим Кодексом.

Так в заяві заявник зазначає, що зобов'язується протягом десяти днів з дня постановлення Одеським окружним адміністративним судом ухвали про забезпечення позову подати до Одеського окружного адміністративного суду позовну заяву з наступним предметом позову: 1) визнання протиправним рішення Управління архітектури та містобудування Одеської міської ради про надання 07.11.2017 року за № 01-06/189 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 223 в м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 4, офіційна резиденція виконавчого комітету Одеської міської ради, яка складається з основної будівлі літ. «А», бесідки літ. «Б», гаражу літ. «В», сторожки літ. «Г», навісу літ. «Д», сараю літ. «Е»; та 2) скасування наданих управлінням архітектури та містобудування Одеської міської ради 07.11.2017 року за № 01- 06/189 містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки № 223 в м. Одеса, вул. Гагарінське плато, 4, офіційна резиденція виконавчого комітету Одеської міської ради, яка складається з основної будівлі літ. «А», бесідки літ. «Б», гаражу літ. «В», сторожки літ. «Г», навісу літ. «Д», сараю літ. «Е».

Відповідно до вимог ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Згідно із ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову. Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Відповідно частини першої статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

При розгляді та вирішенні даного клопотання про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову суд надає оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням: розумності, обґрунтованості вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників процесу; наявності зв'язку між конкретним видом, що застосовується для забезпечення позову, і предметом позовних вимог, зокрема, чи спроможний такий вид забезпечення позову забезпечити фактичне виконання рішення суду у разі його задоволення; імовірності виникнення утруднень для виконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; наявності зв'язку із вжиттям заходів запобігти порушенню прав та інтересів інших осіб, в тому числі, й осіб, які не приймають участь у розгляді справи.

Виходячи із наведеного, у випадку звернення сторони із вимогою про забезпечення позову, заявник повинен обґрунтувати причини звернення із такою вимогою.

З цією метою обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.

Розглянувши заявлене клопотання, судом не встановлено очевидної протиправності оскаржуваних у майбутньому актів (дій) та підстав, які б унеможливили б захист прав, свобод та інтересів позивача без вжиття заходів забезпечення позову чи утруднювали б відновлення таких прав при виконанні рішення у межах заявлених позовних вимог.

При цьому, суд зазначає, що забезпечення позову в запропонованому позивачем вигляді буде фактично вирішенням справи по суті до постановлення рішення в даній справі, що не відповідає меті застосування правового інституту забезпечення позову.

Крім того, суд вважає, що під час розгляду клопотання суд повинен, виходячи з конкретних доказів, оцінити, чи не може застосування заходів забезпечення позову завдати більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Відповідно до п. 17 абз.2 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України № 2 від 06.03.2008 р. «Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ», в ухвалі про забезпечення позову суд повинен навести мотиви, з яких він дійшов висновку про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення по адміністративній справі, або захист цих прав, свобод та інтересів стане неможливим без вжиття таких заходів, або для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат, а також вказати ознаки, які свідчать про очевидність протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Крім того, в матеріалах справи відсутні належні докази, які б свідчили про те, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Враховуючи зазначене, виходячи із змісту поданого клопотання та доводів наведених представником позивача на його обґрунтування, суд дійшов висновку про його необґрунтованість та не вбачає підстав для задоволення клопотання про вжиття заходів забезпечення позову.

Керуючись ст. 150, 154 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову, яка подана до подання позовної заяви в порядку п.1 ч.1 ст.153 КАС України (вхід. № 25013/18) - відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена шляхом подачі через суд першої інстанції протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення апеляційної скарги до Одеського апеляційного адміністративного суду.

Суддя С.О. Стефанов