Рішення № 76133570, 29.08.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

29 серпня 2018 р. справа №820/4370/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, ОСОБА_1, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова , в якому просив суд:

- визнати протиправним рішення Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування;

- зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова сформувати та подати до казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у сумі 13650 грн.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що 28.04.2018 між позивачем та ОСОБА_2, укладено договір купівлі - продажу квартири, який посвідчено приватним нотаріусом. На виконання положень ст. 49 Закону України «Про нотаріат» позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі - продажу, що становила в даному випадку 13650 грн. У зв'язку з тим, що позивачем вперше придбано житло, на підставі п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування. Проте, відповідачем відмовлено в поверненні вказаного збору.

Від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання, в якому позивач просив розглядати справу в порядку письмового провадження, а також зазначив, що позовні вимоги підтримує в повному обсязі.

В судове засідання представник відповідача не прибув, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, причини не прибуття не повідомив, заяву про відкладення судового розгляду та письмовий відзив на позив у визначений судом строк до суду не надав.

Таким чином, керуючись положеннями ч. 6 ст. 162 КАС України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Водночас, суд зазначає, що судом розглянуто справу у письмовому провадженні у відповідності до ч.9 ст.205 КАС України, оскільки відсутні перешкоди для розгляду справи у судовому засіданні, визначених цією статтею, і прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, та відсутні потреби заслухати свідка чи експерта.

Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється згідно до вимог ч. 4 ст. 229 КАС України.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступні обставини.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 за результатами укладеного договору купівлі - продажу, придбав об'єкт житлової нерухомості, а саме: квартиру, що підтверджується Витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності (а.с.14).

При цьому позивачем сплачено збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі - продажу нерухомого майна у розмірі 1% від вартості об'єкта купівлі - продажу, що становила в даному випадку 13650 грн., що підтверджується копією квитанції від 28.04.2018 №0.0.1024393536.1 (а.с.13).

Судом встановлено, що на підставі п. 9 ст. 1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», позивач звернувся до відповідача з заявою про повернення сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування (а.с.15).

Проте, за результатами розгляду вказаної заяви листом Київським ОУПФ України м. Харкова від 22.05.2018 №10342-47/03 фактично відмовлено в поверненні вказаного збору. В зазначеному листі повідомлено, що згідно п.9 договору купівлі - продажу квартири, позивачу, під час підписання договору роз'яснено обов'язок сплатити 1% від суми договору до ПФУ згідно Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» та підстави для звільнення від сплати.

По суті спірних правовідносин, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 67 Конституції України встановлено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку та розмірах, встановлених законом.

Порядок справляння та використання збору на обов'язкове державне пенсійне страхування визначає Закон № 400/97-ВР.

У відповідності до пункту 9 статті 1 Закону № 400/97-ВР, платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбавають нерухоме майно, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Нерухомим майном визнається жилий будинок або його частина, квартира, садовий будинок, дача, гараж, інша постійно розташована будівля, а також інший об'єкт, що підпадає під визначення групи 3 основних засобів та інших необоротних активів згідно з Податковим кодексом України.

Питання сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій згідно із Законом № 400/97-ВР врегульовані Порядком сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з окремих видів господарських операцій, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 03.11.1998 № 1740 (далі - Порядок № 1740).

Згідно з пунктом 15-1 Порядку № 1740, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна сплачується підприємствами, установами, організаціями незалежно від форм власності та фізичними особами, які придбавають нерухоме майно, у розмірі 1 відсотка від вартості нерухомого майна, зазначеної в договорі купівлі-продажу такого майна, за винятком державних підприємств, установ і організацій, що придбавають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іноземних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно із законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадян, які придбавають житло і перебувають у черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Відповідно до пункту 15-3 Порядку № 1740, нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна здійснюється за наявності документального підтвердження сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна.

Отже, із загального правила про обов'язковість сплати збору при придбанні нерухомого майна законодавцем встановлено винятки для громадян, які придбавають житло і перебувають на черзі на одержання житла або придбавають житло вперше.

Водночас, суд зазначає, що нотаріальне посвідчення або реєстрація на біржі договорів купівлі-продажу нерухомого майна можлива за наявності документа про підтвердження сплати такого збору. Жодних винятків для процедури посвідчення або реєстрації таких договорів не передбачено.

Інформація щодо реєстрації нерухомого майна, що перебуває у власності фізичних та юридичних осіб відображена у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

Підстави та процедуру надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно визначено Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 (далі - Порядок).

Пунктом 8 вказаного Порядку передбачено, що інформація з Державного реєстру прав у паперовій формі надається за заявою особи, яка бажає отримати таку інформацію, або уповноваженої нею особи шляхом звернення до суб'єкта державної реєстрації прав, фронт-офісу або нотаріуса.

Згідно з пунктом 4 Порядку інформація з Державного реєстру прав містить актуальні на дату та час її надання відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, наявні в ньому, а також відомості з Реєстру прав власності на нерухоме майно, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна та Державного реєстру іпотек, які є архівною складовою частиною Державного реєстру прав, або відомості про відсутність зареєстрованих речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Інформація з Державного реєстру прав за бажанням особи, яка отримує таку інформацію, може містити, крім відомостей про зареєстровані речові права на нерухоме майно та їх обтяження, відомості про виникнення, перехід та припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, обтяження таких прав щодо запитуваного суб'єкта або об'єкта нерухомого майна, а також про внесені зміни до відповідних записів Державного реєстру прав та реєстрів у хронологічному порядку.

Відповідно до статті 3 Закону № 400/97-ВР платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, збір на обов'язкове державне пенсійне страхування сплачують до Державного бюджету України у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Підпунктом 7 пункту 4 Положення про Державну казначейську службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 460/2011, передбачено, що казначейство України здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету, за поданням органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету.

Згідно з додатком до постанови Кабінету Міністрів України від 16.02.2011 № 106 «Деякі питання ведення обліку податків і зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджету» контроль за справлянням (стягненням) до бюджету надходжень, що обліковуються за кодом доходів бюджету 24140500 «Збір з операцій придбання (купівлі-продажу) нерухомого майна», покладений на Пенсійний фонд України.

Системний аналіз вказаних норм Закону та Порядку дає підстави стверджувати, що громадяни, які придбавають нерухоме майно вперше, звільнені від сплати збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, тому не є платниками такого збору.

Позивачем долучено до матеріалів справи витяг з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності №122382192 від 28.04.2018. Згідно з відомостями у вказаному витягу позивач є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. Підстава виникнення права власності: договір купівлі-продажу квартири, серія та номер 887, виданий 28.04.2018 приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Прокопенко А.В. Підстава внесення запису про право власності: рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер №40873658 від 28.04.2018 (а.с.14).

Таким чином, позивач 28.04.2018 вперше придбав нерухоме майно (квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1) за договором купівлі-продажу і при його нотаріальному посвідченні безпідставно сплатили збір на обов'язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна в розмірі 1% від його вартості на загальну суму 13650 грн.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність відмови відповідача в повернені позивачам збору на обов'язкове державне пенсійне страхування в сумі 13650 грн.

Частиною 3 статті 3 Закону № 400/97-ВР визначено, що платники збору, визначені пунктами 6, 7, 9 і 10 статті 1 цього Закону, сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування до Державного бюджету України у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Ці кошти в установленому порядку зараховуються до державного бюджету і використовуються згідно із законом про Державний бюджет України.

Згідно з пункту 5 Порядку повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затвердженого наказом Мінфіну від 03.09.2013 №787, повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) та інших доходів бюджетів здійснюється за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету. Подання подається до органу Казначейства за формою, передбаченою нормативно-правовими актами з питань повернення помилково або надміру зарахованих до бюджету коштів, або в довільній формі на офіційному бланку установи за підписом керівника установи (його заступника відповідно до компетенції), скріпленим гербовою печаткою (у разі наявності) або печаткою із найменуванням та ідентифікаційним кодом установи, з обов'язковим зазначенням такої інформації: обґрунтування необхідності повернення коштів з бюджету, найменування платника (суб'єкта господарювання), код за ЄДРПОУ (для юридичної особи) або прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи, реєстраційний номер облікової картки платника податків (ідентифікаційний номер) або серія та номер паспорта (для фізичних осіб, які через свої релігійні переконання в установленому порядку відмовилися від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків та мають відмітку у паспорті), сума платежу, що підлягає поверненню, дата та номер документа на переказ, який підтверджує перерахування коштів до відповідного бюджету.

У відповідності до пункту 7.2 Порядку ведення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум платежів, затвердженого постановою Пенсійного фонду України від 27.09.2010 № 21-2, яким установлено, зокрема, механізм здійснення органами Пенсійного фонду України обліку надходження сум збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, суми помилково сплачених платежів зараховуються в рахунок майбутніх платежів або повертаються платникам на підставі заяви.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем таку заяву подано в Київського ОУПФ України м. Харкова 18.05.2018.

Проте, як встановлено судом, відповідачем протиправно відмовлено у задоволенні вказаної заяви.

Аналогічний висновок щодо застосування норм матеріального права міститься у постанові Верховного Суду в складі Касаційного адміністративного суду від 31.01.2018 по справаі № 819/1667/17 (К/9901/400/17).

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Суд зазначає, що відповідачем до суду не надано на виконання положень ст. 77 КАС України належні та допустимі докази щодо правомірності відмови позивачу у поверненні помилково сплаченого збору.

Суд зауважує, що доводи відповідача, викладені в листі від 22.05.2018 №10342-47/03, про те, що відповідач не наділений повноваженнями щодо визначення прав власності громадян на нерухоме майно та звільнення від сплати збору, що придбавають майно вперше, є необґрунтованими, оскільки відповідач не позбавлений можливості подати у встановленому законом порядку запит на отримання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, позовні вимоги про визнання протиправним рішення Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова щодо відмови в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, є обґрунтованим та такими, що підлягають задоволенню, через що в даному випадку належним способом захисту прав позивача є зобов'язання Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова сформувати та подати до казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13650 грн.

Таким чином, позов ОСОБА_1 про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії підлягає задоволенню в повному обсязі

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України, суд присуджує позивачу з Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору у розмірі 704,80 грн., що підтверджується квитанцією від 30.05.2018 № 0.0.1048909410.1 (а.с.4).

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова про визнання дії протиправними та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити в повному обсязі.

Визнати протиправним рішення Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова, викладене в листі від 22.05.2018 №10342-47/03 щодо відмови в поверненні безпідставно сплаченого збору на обов'язкове державне пенсійне страхування.

Зобов'язати Київське об'єднане управління Пенсійного фонду України м. Харкова сформувати та подати до казначейської служби подання про повернення позивачу збору на обов'язкове пенсійне страхування з операцій купівлі-продажу нерухомого майна у розмірі 13650 грн. (тринадцять тисяч шістсот п'ятдесят гривень).

Стягнути з Київського об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Харкова за рахунок бюджетних асигнувань витрати по оплаті судового збору на користь ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1) у розмірі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 копійок).

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Текст рішення складено 30 серпня 2018 року.

Суддя Л.М. Мар'єнко