Ухвала суду № 76133528, 30.08.2018, Васильківський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 172/582/17

Провадження № 1-кс/172/300/18

У Х В А Л А

30.08.2018 року слідчий суддя Васильківського районного суду Дніпропетровської області Битяк І.Г.,

за участю: секретаря судового засідання - Глушко О.М.

прокурора - Школярова О.В.

старшого слідчого - Савченка І.В., розглянувши клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Савченка І.В. у кримінальному провадженні № 42017041560000036 від 25.05.2018 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України про арешт майна, -

В С Т А Н О В И В

Старший слідчий СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області у кримінальному провадженні № 42017041560000036 від 25.05.2018 року за погодженням з прокурором Васильківського відділу Синельниківської місцевої прокуратури Школяровим О.В. звернувся до суду з клопотанням про арешт майна.

Досудовим розслідуванням встановлено, що на території Васильківського району Дніпропетровської області невстановлені особи здійснили самовільне зайняття земельних ділянок сільськогосподарського призначення, які з корисних мотивів засіяли сільськогосподарськими культурами. Згідно з вимогами ст. 211 ЗК України самовільне зайняття земельних ділянок віднесено до порушень земельного законодавства, за яке громадяни та юридичні особи несуть відповідальність відповідно до закону.

25.05.2017 року вказаний факт було внесено до ЄРДР за № 42017041560000036 за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 197-1 КК України.

В ході проведення перевірки досудового розслідування виявлено факт самовільного використання земельної ділянки площею 42,9 га, яка має цільове призначення 01.02 «Для ведення фермерського господарства», відноситься до земель державної власності та знаходиться на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області.

Встановлено, що вказана земельна ділянка перебувала в користуванні померлого ОСОБА_3 (державний акт на право постійного користування серії ДН № НОМЕР_1 від 25.12.1992), з моменту смерті якого державний акт втратив чинність.

Проведеним оглядом місця події встановлено, що земельна ділянка орієнтовною площею 42,9 га повністю засіяна соняшником, межові знаки на земельній ділянці відсутні. На момент огляду сільськогосподарської техніки на полі не виявлено.

Згідно з Актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства

№ 626ДК/656/АП/09/01/-18 земельна ділянка площею 42,9 га знаходиться на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області в районі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2, використовується невідомою особою за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї, що свідчить про самовільне використання вказаної ділянки.

На даний час слідством не встановлено особу, яка здійснила самовільне зайняття вказаної земельної ділянки.

З метою недопущення знищення, заволодіння сільськогосподарськими культурами, забезпечення подальшого повернення державі збитків шляхом вжиття відповідних заходів цивільно-правового характеру, слідчий вважає за необхідне накласти арешт на земельну ділянку площею 42,9 га, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області в районі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 з посівами сільськогосподарської культури соняшнику.

Прокурор та слідчий у судовому засіданні підтримали клопотання та просили його задовольнити.

Слідчий суддя, дослідивши матеріали поданого клопотання, вважає його таким, що підлягає частковому задоволенню.

Судом встановлено, що за даним фактом 25.05.17 відкрито кримінальне провадження за

ч. 1 ст. 197-1 КК України, що підтверджується витягом з кримінального провадження

№ 42017041560000036.

За змістом ст. 131 КПК України заходи забезпечення кримінального провадження, різновидом яких є арешт майна застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Згідно зі ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

За правилами ст. 132 КПК України застосування арешту майна не допускається, якщо слідчий, прокурор не доведе, що:

1) існує обґрунтована підозра щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для вжиття заходів забезпечення кримінального провадження;

2) потреби досудового розслідування виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться у клопотанні слідчого або прокурора;

3) може бути виконане завдання, для виконання якого слідчий, прокурор звертається з клопотанням.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 07 червня 2007 року у справі «Смирнов проти Росії» висловлено правову позицію про те, що при вирішенні питання про можливість утримання державою речових доказів належить забезпечувати справедливу рівновагу між, з одного боку, суспільним інтересом та правомірною метою, а з іншого боку - вимогами охорони фундаментальних прав особи. Для утримання речей державою у кожному випадку має існувати очевидна істотна причина.

Відповідно до ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об'єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об'єктом кримінально-протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально-протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

З наданих матеріалів видно, що кримінальне правопорушення, у зв'язку з розслідуванням якого слідчий звернувся до слідчого судді з клопотанням про арешт майна, полягає у тому, що невідома особа на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області самовільно зайняла земельну ділянку за відсутності відповідного рішення про її передачу у власність або надання в користування (оренду) та за відсутності вчиненого правочину щодо неї шляхом використання для товарного сільськогосподарського виробництва (посіву сільськогосподарських культур).

Старшим слідчим СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП Савченком І.В. було проведено огляд вказаної вище земельної ділянки, в ході якого встановлено факт вирощування на земельній ділянці сільськогосподарської культури соняшнику.

Постановою старшого слідчого Васильківського ВП Синельниківського ВП від 28.08.2018 земельну ділянку площею 42,9 га, яка знаходиться на території Григорівської сільської ради в районі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2 з посівами сільськогосподарської культури соняшнику визнано речовим доказом у кримінальному провадженні.

23.08.2018 державним інспектором у сфері державного контролю за використанням та охороною земель і дотриманням вимог законодавства України про охорону земель Держгеокадастру у Дніпропетровській області проведено перевірку об'єкту - земельної ділянки в районі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2. За результатами перевірки встановлено, що земельна ділянка сільськогосподарського призначення площею 42,9 га перебувала у користуванні померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 та на день перевірки засіяна сільськогосподарською культурою соняшником, про що складено відповідний акт.

Враховуючи вищевикладене, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, слідчий суддя прийшов до висновку що земельна ділянка підпадає під ознаки речового доказу, визначені ст. 98 КПК України оскільки зберегла на собі сліди вчинення злочину у вигляді посівів соняшнику, ознак культивування та може бути використана у кримінальному провадженні як доказ факту вчинення злочину.

Разом з тим суддя враховує, що земельна ділянка належить державі, є об'єктом нерухомості, матеріали кримінального провадження не свідчать про можливість її пошкодження чи знищена до ступеню втрати властивості речового доказу у кримінальному провадженні. Крім того, накладення арешту на земельну ділянку суттєво обмежить права держави як її власника щодо розпорядження цим майном.

Щодо посівів соняшнику на вказаній земельній ділянці встановлено, що вони з'явились внаслідок активних дій невстановленої особи шляхом посіву та обробітку (культивування) земельної ділянки без законних на те підстав. Тобто прокурором доведено факт вчинення невстановленою особою злочину, передбаченого ст. 197-1 КК України, а тому зазначені посіви є речовим доказом вчинення злочину як інші речі здобуті кримінально протиправним шляхом та доводять факт вчинення злочину. При цьому за своїми властивостями вказані речові докази можуть бути пошкоджені чи знищені, що приведе до втрати доказів, а тому відповідно до вимог

ч. 2 ст. 170 КПК України на дані речові докази в інтересах кримінального провадження необхідно накласти арешт.

Слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу (ч. 1 ст. 173 КПК України).

Слідчим доведено, що посіви сільськогосподарської культури соняшнику, мають значення для забезпечення даного кримінального провадження, існують розумні підозри вважати, що це майно є доказом злочину, воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України та існує ризик його пошкодження, приховання або знищення, передбачений ч. 1 ст. 170 КПК України.

Посіви сільськогосподарської культури соняшника підлягають арешту, оскільки не застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна може в подальшому перешкодити кримінальному провадженню. На виконання вимог ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий довів необхідність арешту майна, а також наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 170 КПК України.

Слідчий суддя враховує можливість використання земельної ділянки та посівів сільськогосподарської культури соняшнику як доказу у даному кримінальному провадженні, наслідки арешту майна, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження.

Застосування заходу забезпечення у вигляді арешту майна у вказаний спосіб відповідає належній правовій процедурі та завданням кримінального провадження.

Стороною обвинувачення доведено, що потреби досудового розслідування в конкретному вищевказаному кримінальному провадженні на теперішній час виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи, про який йдеться в клопотанні слідчого, ним доведено значення земельної ділянки разом із посівами сільськогосподарської культури соняшнику, для встановлення обставин у вищевказаному кримінальному провадженні, та можливість використання їх як доказів.

Згідно зі ст. 175 КПК України ухвала про арешт майна виконується негайно слідчим, прокурором.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 110, 170-173, 309, 369-372 КПК України, слідчий суддя, -

П О С Т А Н О В И В

1. Клопотання старшого слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Савченка І.В. - задовольнити частково.

2. Накласти арешт на посіви сільськогосподарської культури соняшнику на земельній ділянці площею 42,9 га, що знаходиться на території Григорівської сільської ради Васильківського району Дніпропетровської області в районі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_2.

3. Виконання ухвали покласти на старшого слідчого СВ Васильківського ВП Синельниківського ВП ГУНП в Дніпропетровській області Савченка І.В.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до апеляційного суду Дніпропетровської області протягом п'яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя І.Г. Битяк