Рішення № 76132510, 16.08.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 серпня 2018 року м.Житомир

справа № 806/284/18

категорія 12.3

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Горовенко А.В.,

за участю секретаря судового засідання Магдич О.М.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1;

відповідача - Голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області Лазаренка Д.О.;

представників відповідача - Олевської районної державної адміністрації Житомирської області: ОСОБА_10 (за довіреністю від 09.08.2018) та Колядич Н.П. (за довіреністю від 09.08.2018),

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду за адресою: 10014, місто Житомир, вул. Мала Бердичівська, 23, адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Голови Олевської районної державної адміністрації Лазаренка Дмитра Олексійовича та Олевської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання розпорядження про звільнення неправомірним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, -

встановив:

ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить:

- визнати неправомірним розпорядження Голови Олевської районної державної адміністрації Лазаренка Д.О. "Про звільнення ОСОБА_1" №90-к від 19.12.2017;

- зобов'язати Голову Олевської районної державної адміністрації Лазаренка Д.О поновити його на посаді головного спеціаліста-юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації Житомирської області;

- зобов'язати Голову Олевської районної державної адміністрації Лазаренка Д.О. виплатити кошти у розмірі середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу.

В обґрунтування адміністративного позову зазначає, що 01.09.2015 був призначений на посаду завідувача юридичного сектору апарату Олевської районної державної адміністрації, в подальшому у зв"язку зі змінами в структурі апарату Олевської районної державної адміністрації і скороченням займаної посади завідувача юридичного сектору апарату Олевської районної державної адміністрації погодився із запропонованою посадою - головного спеціаліста-юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації на яку був переведений з 21.10.2017 відповідно до розпорядження від 18.10.2017 №72-к "Про переведення ОСОБА_1". У подальшому написав заяву від 23.10.2017 про звільнення із займаної посади з 01.01.2018 за згодою сторін. Зазначає, що в період тимчасової непрацездатності, перебуванні на лікарняному, 30.11.2017 було опечатано його робочий кабінет. Тому 06.12.2017 об 11 год 00 хв ним було повторно подано заяву про звільнення із займаної посади з 07.12.2017 за згодою сторін, з проханням виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань. Однак, 07.12.2017 близько 14 год 00 хв зателефонував спеціаліст з кадрової роботи апарату ОСОБА_5 яка повідомила, що заяву про звільнення відхилено і потрібно з"явитися на роботу. На що позивач, поцікавився чому його не було повідомлено про це 06.12.2017 та зазначив, що на роботу не повернеться, оскільки його кабінет опечатаний. 08 грудня 2017 року на вулиці Київській у м.Олевськ, особисто від керівника апарату Олевської районної державної адміністрації отримав повідомлення про ініціювання щодо нього дисциплінарного провадження. У подальшому, згідно з розпорядженнями голови Олевської районної державної адміністрації від 15.12.2017 №86-к, №87-к, №88-к позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності, а саме попереджено про неповну службову відповідність та двічі оголошено догану. А відповідно до розпорядження голови Олевської районної державної адміністрації Лазаренка Д.О. «Про звільнення ОСОБА_1» від 19.12.2017 №90-к, позивача звільнено з посади на підставі п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України, у зв"язку із вчиненням систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу. Вважає своє звільнення таким, що грубо порушує його трудові права. Зазначає, що поняття "прогулу без поважних причин" слід відрізняти від поняття "вимушений прогул". Окрім того зазначає, що двічі звертався з письмовою заявою про звільнення з посади за згодою сторін, вважає, що опечатування його робочого кабінету можна вважати поважною причиною відсутності на роботі, що не дає змоги роботодавцю вважати його відсутність на роботі прогулом без поважних причин.

Вказує, що його не було ознайомлено з підставами дисциплінарного провадження та матеріалами цього провадження. Не було надано довідку про роботу, заробітну плату, не виплачено допомогу на вирішення соціально-побутових питань та не вручено трудову книжку і особисті речі, які знаходились в опечатаному кабінеті.

Позивач, вважаючи своє звільнення та розпорядження Голови Олевської районної державної адміністрації від 19.12.2017 №90-к протиправним та таким, що порушує його права, звернувся до суду з даним адміністративним позовом за захистом порушеного права.

Відповідно до ухвали Житомирського окружного адміністративного суду від 16.02.2018 провадження у справі відкрито, справу призначено до розгляду у відкритому судовому засіданні, за правилами загального позовного провадження.

Згідно з протокольною ухвалою суду від 16.03.2018 відкладено підготовче судове засідання на 03.04.2018 у зв"язку із задоволенням клопотання відповідача - Голови Олевської районної державної адміністрації Лазаренка Д.О. про відкладення розгляду справи.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 03.04.2018 підготовче засідання відкладено на 19.04.2018 у зв"язку із задоволенням клопотання позивача про відкладення розгляду справи.

Згідно із довідкою від 19.04.2018 розгляд справи відкладено на 27.04.2018 у зв"язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 27.04.2018 відкладено розгляд справи на 16.05.2018 у зв"язку з неявкою позивача у судове засідання та продовжено строк підготовчого провадження.

Згідно із ухвалою суду від 16.05.2018 залучено до участі у справі, як другого відповідача - Олевську районну державну адміністрацію Житомирської області.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 16.05.2018 оголошена перерва у підготовчому засіданні до 21.06.2018 у зв"язку із задоволенням клопотання позивача про надання можливості підготувати письмове клопотання про залучення третьої особи та додаткових доказів по справі.

Згідно з довідкою від 21.06.2018 розгляд справи відкладено на 11.07.2018 у зв"язку з перебуванням головуючого судді у відпустці.

Відповідно до ухвали суду від 11.07.2018 задоволено клопотання позивача про виклик свідків у наступне судове засідання.

Відповідно до протокольної ухвали суду від 11.07.2018 закрито підготовче провадження у справі та призначено судовий розгляд справи по суті на 10.08.2018.

Згідно з протокольної ухвали суду 10.08.2018 оголошено перерву під час судового розгляду справи по суті до 16.08.2018 для надання представниками відповідача - Олевської районної державної адміністрації доказів по справі.

В судове засідання 16.08.2018 з"явились позивач, відповідач - Голова Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області Лазаренко Д.О. та представники відповідача - Олевської районної державної адміністрації в Житомирській області.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав з підстав, викладених у позовній заяві та додаткових письмових пояснення наданих позивачем в судовому засіданні 11.07.2018 та просив суд задовольнити їх у повному обсязі.

Додатково зазначав, що вважає звільнення його за прогул незаконним, оскільки не з"являвся на роботу з 07.12.2017 у зв"язку з опечатуванням його службового кабінету. З огляду на вказане, зазначає, що прогул є вимушеним. Також вказує, що не був ознайомлений з підставами дисциплінарного провадження, а ознайомився лише в судовому засіданні. Вказує, що в матеріалах дисциплінарного провадження не міститься жодних відомостей про опечатування його робочого кабінету. В порушення ст.75 Закону України «Про державну службу» дисциплінарне провадження не містить письмових пояснень позивача, які в свою чергу не відбиралися у нього. Про існування накладених дисциплінарних стягнень позивач дізнався з поштового відправлення отриманого разом з копією розпорядження про звільнення від 19.12.2017. Посилався на неправомочність рішення дисциплінарної комісії, оскільки під час прийняття рішення про накладення дисциплінарних стягнень, що слугували підставою для звільнення, комісія не була правомочною, адже в її складі відсутній член дисциплінарної комісії з вищою юридичною освітою, що є обов"язковою вимогою відповідно до ст.69 Закону України «Про державну службу». Тому, вважає розпорядження голови Олевської районної державної адміністрації від 19.12.2017 №90-к про його звільнення протиправним та незаконним.

Відповідач - Голова Олевської районної державної адміністрації Житомирської області Лазаренко Д.О. та представники відповідача - Олевської районної державної адміністрації Житомирської області у судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечували у повному обсязі з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву Голови Олевської районної державної адміністрації від 05.03.2018 (за вх.№5009/18) і поясненнях Олевської районної державної адміністрації від 09.08.2018 (за вих.№238/01-30) та просили відмовити у задоволенні позовних вимог.

В обґрунтування зазначили, що позивач в період з 27.11.2017 по 06.12.2017 хворів, що підтверджується листком непрацездатності серії НОМЕР_3. 06 грудня 2017 року ОСОБА_1 залишив головному спеціалісту з питань персоналу апарату районної державної адміністрації листок непрацездатності, ключі від службового кабінету та відніс заяву від 06.12.2017 про звільнення за згодою сторін з 07.12.2017 у приймальню Олевської районної державної адміністрації. У задоволенні вказаної заяви позивачу відмовлено, однак 07.12.2017 позивач не з"явився на робочому місці, про що не попередив нікого з колег. Для з"ясування причин відсутності на роботі головним спеціалістом з питань персоналу апарату Олевської районної державної адміністрації здійснено телефонний дзвінок до ОСОБА_1 За результатами телефонної розмови позивач повідомив, що на роботу не вийде, на лікарняному не перебуває. Під час даної розмови позивачу повідомлено, що в задоволенні його заяви про звільнення за згодою сторін від 06.12.2017 відмовлено.

В подальшому про відсутність ОСОБА_1 на службі за кожен день прогулу з 07.12.2017 складено відповідні акти, в табелі обліку робочого часу проставлено відмітки про відсутність позивача на службі з невідомих причин.

За дні відсутності позивача на роботі прийняті розпорядження голови районної державної адміністрації «Про дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста-юрисконсульта апарату районної державної адміністрації ОСОБА_1» від 08.12.2017 №84-к та від 12.12.2017 №85-к. Позивачу особисто вручено повідомлення від 08.12.2017 №297/1 про відкриття дисциплінарного провадження, а також про необхідність надання письмових пояснень. Тривала відсутність юрисконсульта негативно позначалася на роботі районної державної адміністрації, а позивач не виходив на роботу та не пояснював причин відсутності його на роботі.

Розпорядженням голови Олевської районної державної адміністрації від 15.12.2017 №89-к ініційоване дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 за вчинення державним службовцем систематичного (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, а саме прогулу державного службовця без поважних причин. За результатами розгляду дисциплінарної справи державного службовця ОСОБА_1, Головою Олевської районної державної адміністрації прийнято розпорядження «Про звільнення ОСОБА_1» від 19.12.2017 №90-к.

Копії відповідних розпоряджень направлено позивачу 19.12.2017 засобами поштового зв"язку.

Щодо опечатування службового кабінету позивача, пояснили наступне. Опечатування відбулося на період відсутності позивача на лікарняному, оскільки за відсутності охорони приміщення Олевської районної державної адміністрації, у приміщення районної державної адміністрації, та до кабінету позивача міг зайти будь-хто.

З урахуванням зазначеного, вважають, що позивач мав бути присутнім на роботі не зважаючи на опечатування кабінету. Оскільки позивач не виходив на контакт з працівниками районної державної адміністрації та не пояснював довготривалу відсутність на роботі, вважають розпорядження про звільнення з посади ОСОБА_1 прийнятим на підставі, в межах та у спосіб, передбачений нормами чинного законодавства.

Заслухавши в судовому засіданні пояснення позивача, відповідача та представників відповідача - Олевської районної державної адміністрації, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд зазначає наступне.

Відповідно до запису в трудовій книжці серії НОМЕР_4 від 19.03.2007 ОСОБА_1 з 01.09.2015 призначений на посаду завідувача юридичного сектору апарату Олевської районної державної адміністрації за конкурсом, на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації №58-к від 01.09.2015 (т.1 а.с.174 зворот).

01 вересня 2015 року ОСОБА_1 прийняв присягу державного службовця (т.1 а.с.172-175, 215).

21 жовтня 2017 року ОСОБА_1 переведено, за його згодою, на посаду головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації на підставі розпорядження голови районної державної адміністрації від 18.10.2017 №72-к (т.1 а.с.175, 208).

Вказані відомості також відображені в особовій картці державного службовця НОМЕР_5 - ОСОБА_1 (т.1 а.с.207-215).

Згідно з листком непрацездатності серії НОМЕР_3 від 27.11.2017, ОСОБА_1 з 27.11.2017 по 06.12.2017 перебував на амбулаторному лікуванні.

29 листопада 2017 року на ім"я Голови Олевської районної державної адміністрації Лазаренка Д.О. за вхідним №Вн-444 подано доповідну записку керівника апарату районної державної адміністрації ОСОБА_10 «Щодо проведення службового розслідування стосовно ОСОБА_1» від 27.11.2017.

В доповідній записці зазначено, що ОСОБА_10 27.11.2017 стало відомо, що ОСОБА_1 поширює у соціальній мережі «Fecebook» публікації які порушують права - ОСОБА_10, як державного службовця, на повагу до своєї особистості, честі та гідності. А тому у зв"язку з порушенням ОСОБА_1 вимог ст.8 Закону України «Про державну службу", ст.38 Закону України «Про запобігання корупції», Загальних правил етичної поведінки державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування, затверджених наказом Національного агентства з питань державної служби від 05.08.2016 №158, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 31.08.2016 за №1203/29333, просив ініціювати дисциплінарне провадження стосовно ОСОБА_1 та притягнути його, як державного службовця, до дисциплінарної відповідальності (т.1 а.с.114).

29 листопада 2017 року за підписом керівника апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_10 та ще чотирьох працівник апарату Олевської районної державної адміністрації складено акт «Про опечатування кабінету ОСОБА_1».

В акті вказано, що у зв"язку з поширенням у соціальній мережі «Fecebook» ОСОБА_1 публікацій, які стали йому відомими у зв"язку з виконанням службових повноважень, фотокопій службових документів, а також критики щодо діяльності окремих посадових осіб Олевської районної державної адміністрації, Головою Олевської районної державної адміністрації Лазаренком Д.О., опечатано кабінет ОСОБА_1 до моменту фактичного виходу з лікарняного на роботу (т.1 а.с.43).

06 грудня 2017 року ОСОБА_1 подано до приймальні Олевської районної державної адміністрації, заяву про звільнення із займаної посади відповідно до п.1 ст.36 Кодексу законів про працю України, за згодою сторін, з 07.12.2017, з проханням виплатити матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань (т.1 а.с.44).

Головою Олевської районної державної адміністрації Лазаренком Д.О. листом від 07.12.2017 №292/1 повідомлено ОСОБА_1 про те, що його прохання викладене в заяві від 06.12.2017 не може бути задоволене з наступних підстав:

- відповідно до ч.2 ст.86 Закону України «Про державну службу» державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом;

- відповідно до ч.1 ст.89 Закону України «Про державну службу» державний службовець зобов'язаний до звільнення з посади передати справи і довірене у зв'язку з виконанням посадових обов'язків майно особі, уповноваженій суб'єктом призначення у відповідному державному органі. (т.1 а.с.45).

Також, позивачем під час судового розгляду справи не заперечувався факт телефонної розмови 07.12.2017 із спеціалістом із кадрової роботи апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_5 в ході якої його повідомлено, що у задоволенні його заяви від 06.12.2017 про звільнення з посади за згодою сторін відмовлено, тому йому потрібно з"явитися на роботу.

08 грудня 2017 року Головою Олевської районної державної адміністрації Лазаренком Д.О., враховуючи доповідну записку від 07.12.2017, винесено розпорядження №84-к «Про дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста - юрисконсульта апарату райдержадміністрації ОСОБА_1» (т.1 а.с.122).

Відповідно до доповідної записки від 07.12.2017 №1 «Про відсутність на службі ОСОБА_1», ОСОБА_1 07.12.2017 не з"явився на службі протягом більше ніж 3-х годин (т.1 а.с.128).

В матеріалах дисциплінарної справи щодо головного спеціаліста-юрисконсульта Олевської районної державної адміністрації також наявні: характеристика на ОСОБА_1 від 08.12.2017; довідка від 12.12.2017 №3 про відсутність дисциплінарних стягнень у ОСОБА_1; інформаційна довідка щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; акт від 11.12.2017 "Про відсутність пояснень ОСОБА_1"; письмове пояснення безпосереднього керівника з приводу прогулу державного службовця ОСОБА_1 07.12.2017 без поважних причин; акт від 07.12.2017 "Про відсутність на службі ОСОБА_1" (т.1 а.с.123, 124, 125, 126, 127, 129)

За результатами засідання дисциплінарної комісії Олевської районної державної адміністрації (присутні 4 особи) складено протокол №4 від 12.12.2017 та вирішено:

- зробити висновок про наявність у діях державного службовця, головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (прогулу) та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності;

- подати на розгляд голові Олевської районної державної адміністрації подання дисциплінарної комісії з рекомендацією накладення на державного службовця, головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відповідно до ч.3 ст.66 Закону України «Про державну службу» (догана) (т.1 а.с.130-132).

Також на засідання дисциплінарної комісії, протоколом від 12.12.2017 №4 затверджено висновок, згідно з яким дисциплінарною комісією рекомендовано вжити відповідних заходів щодо ОСОБА_1, згідно з передбаченою чинним законодавством відповідальністю (т.1 а.с.133).

Відповідно до п.12 ч.2 ст.65, ч.3 ст.66, ст.ст.68, 73, 77 Закону України "Про державну службу", з урахуванням подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців районної державної адміністрації від 12.12.2017, у зв"язку із прогулом, Головою Олевської районної державної адміністрації винесено розпорядження «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» від 15.12.2017 №87-к, згідно з яким ОСОБА_1 головному спеціалісту - юрисконсульту апарату Олевської районної державної адміністрації оголошено догану у зв"язку із прогулом без поважних причин (т.1 а.с.120).

12 грудня 2017 року Головою Олевської районної державної адміністрації Лазаренком Д.О., з врахуванням доповідної записки від 08.12.2017, винесено розпорядження №85-к «Про дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста - юрисконсульта апарату райдержадміністрації ОСОБА_1», яким ініційовано дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 (т.1 а.с.137).

Відповідно до доповідної записки від 08.12.2017 №2 «Про відсутність на службі ОСОБА_1», головний спеціаліст - юрисконсульт ОСОБА_1, 08.12.2017 повторно не з"явився на службі протягом більше ніж 3-х годин (т.1 а.с.143).

В матеріалах дисциплінарної справи щодо головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації також наявні: характеристика на ОСОБА_1 від 12.12.2017; довідка від 13.12.2017 №4 про відсутність дисциплінарних стягнень; інформаційна довідка щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; акт від 11.12.2017 "Про відсутність пояснень ОСОБА_1"; письмове пояснення безпосереднього керівника з приводу прогулу державного службовця ОСОБА_1 08.12.2017 без поважних причин; акт від 08.12.2017 "Про відсутність на службі ОСОБА_1" (т.1 а.с.138, 139, 140, 141, 142, 144).

За результатами засідання дисциплінарної комісії Олевської районної державної адміністрації (присутні 4 особи) складено протокол №5 від 13.12.2017 та вирішено:

- зробити висновок про наявність у діях державного службовця, головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (прогулу) та підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності;

- подати на розгляд Голові Олевської районної державної адміністрації подання дисциплінарної комісії з рекомендацією накладення на державного службовця, головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відповідно до ч.5 ст.66 Закону України «Про державну службу» (догана) (т.1 а.с.145-147).

Також на засіданні дисциплінарної комісії протоколом від 13.12.2017 №5 затверджено висновок, згідно з яким дисциплінарною комісією рекомендовано вжити відповідних заходів щодо ОСОБА_1, згідно з передбаченою чинним законодавством відповідальністю (т.1 а.с.148).

15 грудня 2017 року, відповідно до п.12 ч.2 ст.65, ч.3 ст.66, ст.ст.68, 73, 77 Закону України "Про державну службу", з урахуванням подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців районної державної адміністрації від 13.12.2017, у зв"язку із прогулом, Головою Олевської районної державної адміністрації Лазаренком Д.О. винесено розпорядження «Про притягнення до дисциплінарної відповідальності ОСОБА_1» №88-к, згідно з яким ОСОБА_1 головному спеціалісту - юрисконсульту апарату Олевської районної державної адміністрації оголошено догану у зв"язку із прогулом без поважних причин (т.1 а.с.135).

15 грудня 2017 року Головою Олевської районної державної адміністрації Лазаренком Д.О. винесено розпорядження №89-к «Про дисциплінарне провадження стосовно головного спеціаліста - юрисконсульта апарату райдержадміністрації ОСОБА_1», яким ініційовано дисциплінарне провадження щодо ОСОБА_1 (т.1 а.с.152).

В матеріалах дисциплінарного провадження наявні: характеристика на ОСОБА_1 від 15.12.2017; довідка від 15.12.2017 №5 про те, що станом на 15.12.2017 у позивача наявні три дисциплінарних стягнення - попередження про неповну службову відповідність (розпорядження від 15.12.2017 №86-к) та дві догани (розпорядження від 15.12.2017 №87-к та №88-к); інформаційна довідка щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; письмове пояснення безпосереднього керівника з приводу прогулів державного службовця ОСОБА_1 без поважних причин; акти «Про відсутність на службі ОСОБА_1» від 07.12.2017, від 08.12.2017, від 11.12.2017, від 12.12.2017, від 13.12.2017, від 14.12.2017 та від 15.12.2017 (т.1 а.с.153, 154, 155, 156, 157, 158, 159, 160, 161, 162, 163).

За результатами засідання дисциплінарної комісії Олевської районної державної адміністрації (присутні 4 особи) складено протокол №6 від 15.12.2017 та вирішено:

- зробити висновок про наявність у діях державного службовця, головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_1 дисциплінарного проступку (прогулу), вчиненого систематично та підстав для притягнення до дисциплінарної відповідальності;

- подати на розгляд голові Олевської районної державної адміністрації подання дисциплінарної комісії з рекомендацією накладення на державного службовця, головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення відповідно до ч.5 ст.66 Закону України «Про державну службу» (звільнення з посади) (т.1 а.с.164-165).

Також на засіданні дисциплінарної комісії, протоколом від 15.12.2017 №6 затверджено висновок, згідно з яким дисциплінарною комісією рекомендовано вжити відповідних заходів щодо ОСОБА_1, згідно з передбаченою чинним законодавством відповідальністю (т.1 а.с.166).

19 грудня 2017 року відповідно до п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", п.4 ч.1 ст.40 Кодексу законів про працю України, враховуючи подання дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно державних службовців районної державної адміністрації від 15.12.2017, у зв"язку із вчиненням державним службовцем ОСОБА_1 систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку передбаченого п.12 ч.2 ст.65 Закону України «Про державну службу», головою Олевської районної державної адміністрації винесено розпорядження №90-к «Про звільнення ОСОБА_1», згідно з яким ОСОБА_1 головного спеціаліста - юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації звільнено 19.12.2017, у зв"язку із вчиненням систематично (повторного протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу (т.1 а.с.150).

Відповідні записи про притягнення до дисциплінарної відповідальності внесені до особової картки державного службовця НОМЕР_5.

У трудовій книжці позивача міститься запис за №16 про його звільнення у зв"язку з вчиненням систематичного дисциплінарного проступку у вигляді прогулу відповідно до п.4 ст.40 Кодексу законів про працю України та п.4 ч.1 ст.87 Закону України "Про державну службу", підстава - розпорядження голови районної державної адміністрації від 19.12.2017 №90-к (т.1 а.с.175).

Позивачем не надано суду доказів оскарження в судовому порядку розпорядження №87-к від 15.12.2017 та №88-к від 15.12.2017.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Приписами частини другої статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 1 статті 3 Закону України «Про державну службу» від 10 грудня 2015 року №889-VIII (далі - Закон №889-VIII) визначає, що цей Закон регулює відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням, визначає правовий статус державного службовця.

Згідно з частиною 2 статті 1 Закон №889-VIII державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Відповідно до пункт 3 частини 2 статті 3 Закону №889-VIII дія цього Закону поширюється на державних службовців місцевих державних адміністрацій.

Згідно з частиною 1 статті 64 Закону №889-VIII за невиконання або неналежне виконання посадових обов'язків, визначених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами у сфері державної служби, посадовою інструкцією, а також порушення правил етичної поведінки та інше порушення службової дисципліни державний службовець притягається до дисциплінарної відповідальності у порядку, встановленому цим Законом.

Частиною 1 статті 65 Закону №889-VIII встановлено, що підставою для притягнення державного службовця до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку, тобто протиправної винної дії або бездіяльності чи прийняття рішення, що полягає у невиконанні або неналежному виконанні державним службовцем своїх посадових обов'язків та інших вимог, встановлених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами, за яке до нього може бути застосоване дисциплінарне стягнення.

Згідно з пунктом 12 частини 2 статті 65 Закону №889-VIII дисциплінарними проступками є прогул державного службовця (у тому числі відсутність на службі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин.

Відповідно до частини 1 статті 66 Закону №889-VIII до державних службовців застосовується один із таких видів дисциплінарного стягнення:

1) зауваження;

2) догана;

3) попередження про неповну службову відповідність;

4) звільнення з посади державної служби.

Відповідно до частини 5 статті 66 Закону №889-VIII звільнення з посади державної служби є винятковим видом дисциплінарного стягнення і може бути застосоване лише у разі вчинення дисциплінарних проступків, передбачених пунктами 1, 3, 7, 9 - 11, 13, 14 частини другої статті 65 цього Закону, а також вчинення систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку, передбаченого пунктом 12 частини другої статті 65 цього Закону.

Підставою винесення оскаржуваного розпорядження Голови Олевської районної державної адміністрації "Про звільнення ОСОБА_1" від 19.12.2017 №90-к стало вчинення позивачем систематично (повторно протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу, а саме відсутність на роботі з 07.12.2017 по день фактичного звільнення - 19.12.2017 на підставі п.4 ч.1 ст.87 Закону №889-VIII - вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Сторонами не заперечувався факт подання позивачем 06.12.2017 заяви про звільнення з займаної посади за згодою сторін, з 07.12.2017, однак такої згоди досягнуто не було.

Відповідно до ч.1 та ч.2 ст.86 Закону №889-VIII державний службовець має право звільнитися зі служби за власним бажанням, попередивши про це суб'єкта призначення у письмовій формі не пізніш як за 14 календарних днів до дня звільнення. Державний службовець може бути звільнений до закінчення двотижневого строку, передбаченого частиною першою цієї статті, в інший строк за взаємною домовленістю із суб'єктом призначення, якщо таке звільнення не перешкоджатиме належному виконанню обов'язків державним органом.

Суд зазначає, що у позивача, як державного службовця, наявне право на звільнення за взаємною домовленістю із суб"єктом призначення (за згодою сторін) відповідно до ст.86 Закону №889-VIII.

Проте така підстава як "згода сторін" розуміє під собою саме згоду, тобто взаємне погоджене вільне волевиявлення як суб"єкта призначення так і державного службовця, спрямоване на закінчення трудових правовідносин, службової діяльності та таке волевиявлення має бути реальним, яке проявляється у вчиненні відповідних дій на досягнення кінцевого результату - припинення трудових відносин, державної служби. Основними ж умовами згоди на звільнення з державної служби, відповідно до ст.86 Закону №889-VIII, є взаємна домовленість суб"єкта призначення та державного службовця.

Встановлено, що заява позивача про звільнення за згодою сторін містить підпис позивача, підставу звільнення, дату звільнення. При цьому, заява має була прийнята відповідачем та погоджена, про що свідчитиме резолюція керівника. Отже, згода відповідача на звільнення позивача за угодою сторін, має бути надана шляхом накладення на заяві відповідної резолюції керівником. Проте в даному випадку відповідачем було відмовлено у погодженні дати звільнення та зобов"язано позивача вийти на роботу з метою, як зазначає відповідач, передання державним службовцем справ та майна, довірених у зв"язку з виконанням посадових обов"язків.

Про відсутність погодження звільнення позивача за його заявою від 06.12.2017, свідчить лист Голови Олевської районної державної адміністрації від 07.12.2017 №292/1.

В судовому засіданні з"ясовано, що позивача 07.12.2017 у телефонній розмові, повідомлено про те, що йому відмовлено у погодженні його заяви від 06.12.2017 про звільнення за згодою сторін та необхідно з"явитися на роботу. Позивач не заперечував, факт його повідомлення, однак пояснив, що не буде виходити на роботу, оскільки його кабінет опечатано.

Позивач у судовому засіданні наголошував, що вважає протиправними підстави його звільнення у зв"язку з систематичним прогулом, оскільки на його переконання, даний прогул був вимушеним, адже було опечатано його службовий кабінет, тим самих встановлено перешкоду бути присутнім на роботі.

З даного приводу суд зазначає, що за відсутності погодження дати звільнення з Головою Олевської районної державної адміністрації Лазаренком Д.О., в даному випадку суб"єкта призначення, позивач зобов"язаний був з"явитись на роботу та відпрацювати законодавчо встановлених, не більше 14 календарних днів з дати подання заяви на звільнення, якщо керівником не погоджено більш ранньої дату такого звільнення.

Відповідно до листка тимчасової непрацездатності серії НОМЕР_3, ОСОБА_1 встановлено стати до роботи - 07.12.2017. Про відсутність погодження дати звільнення відповідно до заяви ОСОБА_1 від 06.12.2017 про звільнення за згодою сторін, позивач дізнався 07.12.2017. Однак з 07.12.2018 і в подальшому не з"являвся на роботі та на робочому місці, про що свідчать відомості з табелю обліку використання робочого часу Олевської районної державної адміністрації. Суд звертає увагу, що факт відсутності ОСОБА_1 на роботі 07.12.2017 та в подальшому, не заперечувався ним особисто у судовому засіданні (т.1 а.с.205).

Щодо обґрунтування позивача, що даний прогул є вимушеним, суд зазначає, наступне.

У Постанові Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами трудових спорів" від 06.11.1992 року №9 (далі - Постанова Пленуму ВСУ) визначено зміст поняття "прогул" як відсутність працівника на роботі протягом усього робочого дня, або принаймні більше трьох годин безперервно або сумарно протягом робочого дня без поважних причин. Не є поважними причинами відсутності працівника на роботі згідно з зазначеною постановою, зокрема, поміщення особи до медвитверезника, самовільне використання без погодження з власником або уповноваженим ним органом днів відгулів, чергової відпустки, залишення роботи до закінчення строку трудового договору чи строку, який працівник зобов'язаний пропрацювати за призначенням після закінчення вищого чи середнього спеціального учбового закладу.

Отже, відсутність працівника на роботі без поважних причин (прогул) за своєю природою є грубим порушенням трудової дисципліни і, як наслідок, тягне накладення одного з видів дисциплінарного стягнення.

Також суд зазначає, що відсутність особи на роботі та на робочому місці є різними поняттями, оскільки робоче місце - це зона трудової діяльності робітника, або групи робітників, оснащена всім необхідним для успішного здійснення роботи. Тобто робочим місцем позивача, в даному випадку, є його службовий кабінет.

Позивач зазначав, що його кабінет був опечатаний, тим самим у нього відсутня можливість перебувати на роботі, проте суд критично ставиться до таких доводів, оскільки відповідно до акту "Про опечатування кабінету ОСОБА_1" від 29.11.2017, кабінет головного спеціаліста-юрисконсульта апарату Олевської районної державної адміністрації ОСОБА_1 опечатано до моменту виходу з лікарняного на роботу.

Позивач подав заяву про звільнення 06.12.2017, в той же день дізнався про факт опечатування кабінету, приступити до роботи мав 07.12.2017, відповідно до листка непрацездатності. Однак позивачем не доведено, що ним вчинялися дії щодо з"ясування причин та наполягання на знятті наліпки з його кабінету та доступу безпосередньо до нього, а саме свого робочого місця. Також суд зазначає, що опечатування кабінету позивача не перешкоджало йому бути присутнім безпосередньо на роботі, а не на робочому місці, тим самим впевнитися, що його заява від 06.12.2017 про звільнення за згодою сторін погоджена Головою Олевської районної державної адміністрації та накладено відповідну резолюцію.

Суд зазначає, що для кваліфікації відсутності працівника на роботі як прогулу необхідно: задокументувати відсутність працівника на роботі протягом робочого дня (безупинно або сумарно) більше трьох годин; за фактом прогулу скласти відповідний акт - "Акт відсутності працівника на роботі; з'ясувати причини відсутності на роботі (їх "поважність" або "неповажність") в момент відсутності співробітника на роботі (по телефону) або в момент появи на роботі.

Відповідно до частини 1 статті 67 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку та ступеню вини державного службовця. Під час визначення виду дисциплінарного стягнення необхідно враховувати характер дисциплінарного проступку, обставини, за яких він був вчинений, настання тяжких наслідків, добровільне відшкодування заподіяної шкоди, попередню поведінку державного службовця та його ставлення до виконання посадових обов`язків.

Згідно з вимогами статті 69 Закону №889-VIII для здійснення дисциплінарного провадження з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія з розгляду дисциплінарних справ (далі - дисциплінарна комісія).

Дисциплінарну комісію стосовно державних службовців, які займають посади державної служби категорій «Б» і «В», утворює керівник державної служби у кожному державному органі.

Дисциплінарна комісія діє у складі не менше шести членів. До складу дисциплінарної комісії включаються державні службовці державного органу, представники виборного органу первинної профспілкової організації з числа державних службовців, а в разі відсутності профспілкової організації - представники державних службовців, обрані на загальних зборах (конференції) державних службовців державного органу, а також можуть включатися представники громадських об'єднань, які мають досвід роботи у сфері державного управління, державної служби або за юридичним фахом.

Строк повноважень членів дисциплінарної комісії становить три роки.

До складу дисциплінарної комісії повинна бути включена щонайменше одна особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Члени дисциплінарної комісії на першому засіданні обирають голову та секретаря дисциплінарної комісії.

Засідання дисциплінарної комісії є правомочним, якщо на ньому присутні не менше двох третин її членів.

Дисциплінарна комісія розглядає дисциплінарну справу державного службовця, сформовану в установленому цим Законом порядку.

Результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиція Комісії або подання дисциплінарної комісії, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

Суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів зобов'язаний прийняти рішення на підставі пропозиції Комісії або подання дисциплінарної комісії або надати вмотивовану відмову протягом цього строку.

Позивач в судовому засіданні посилався на неправомочність та некомпетентність дисциплінарної комісії, якою здійснювався розгляд дисциплінарних провадження щодо нього, оскільки в складі дисциплінарної комісії відсутня особа, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом.

Згідно з розпорядженням Голови Олевської районної державної адміністрації "Про утворення дисциплінарної комісії з розгляду дисциплінарних справ стосовно держаних службовців районної державної адміністрації" від 24.01.2017 №18 затверджено склад дисциплінарної комісії у кількості 6 осіб, до складу якої включено ОСОБА_1, який має - диплом Львівської комерційної академії НОМЕР_6 від 06.06.2014 за спеціальністю "правознавство", кваліфікація - "спеціаліст" (т.1 а.с.206, т.2 а.с. 28)

Відповідно до п.2 ч.2 розділу ХV "Прикінцевих положень" Закону України "Про вищу освіту" вища освіта за освітньо-кваліфікаційним рівнем спеціаліста (повна вища освіта) після набрання чинності цим Законом прирівнюється до вищої освіти ступеня магістра , а саме з 01.09.2015.

З огляду на системний аналіз вказаних норм, суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 та ч.8 ст.69 Закону №889-VIII комісія у складі якої розглядалися дисциплінарні справи позивача, була правомочною, оскільки відповідно до протоколів засідань такої комісії під час розгляду були присутніми не менше чотирьох осіб, тобто дві третини її складу.

Суд зазначає, що п.3 ч.4 ст. 69 Закону №889-VIII визначена обов"язковість участі у складі дисциплінарної комісії особи з вищою юридичною освітою лиши при формуванні, затвердженні складу такої комісії.

Під час засідання дисциплінарної комісії при розгляді дисциплінарних справ, вона є повноважною при дотриманні вимог лише щодо кількісного складу такої комісії - дві третини від її загального складу (4 особи). Вимога Закону №889-VIII щодо обов"язкового включення до складу дисциплінарної комісії щонайменше однієї особи, яка має юридичну освіту не нижче другого (магістерського) рівня та досвід роботи за фахом стосується формування дисциплінарної комісії.

Згідно з ч.1 ст. 73 Закону №889-VIII з метою збору інформації про обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження, для визначення дисциплінарною комісією ступеня вини, характеру і тяжкості цього дисциплінарного проступку Комісією, дисциплінарною комісією формується дисциплінарна справа.

Частиною 2 статті 73 Закону № 889-VIII визначено, що дисциплінарна справа повинна містити: 1) дату і місце її формування; 2) підстави для відкриття дисциплінарного провадження; 3) характеристику державного службовця, складену його безпосереднім керівником, та інші відомості, що характеризують державного службовця; 4) відомості щодо наявності чи відсутності дисциплінарних стягнень; 5) інформаційну довідку з викладенням обставин щодо вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку; 6) пояснення державного службовця щодо обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 7) пояснення безпосереднього керівника державного службовця з приводу обставин, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 8) пояснення інших осіб, яким відомі обставини, які стали підставою для порушення дисциплінарного провадження; 9) належним чином завірені копії документів і матеріалів, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; 10) відомості про причини і умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення чи обставини, на підставі яких з державного службовця знімають звинувачення;11) висновок за результатами службового розслідування (у разі його проведення); 12) висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності; 13) опис матеріалів, які містяться в дисциплінарній справі.

Згідно з частиною 3 статті 73 Закону № 889-VIII результатом розгляду дисциплінарної справи є пропозиції Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі, які мають рекомендаційний характер для суб'єкта призначення.

У відповідності до вимог статті 74 Закону №889-VIII дисциплінарне стягнення має відповідати ступеню тяжкості вчиненого проступку та вини державного службовця. Під час визначення виду стягнення необхідно враховувати характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, обставини, що пом'якшують чи обтяжують відповідальність, результати оцінювання службової діяльності державного службовця, наявність заохочень, стягнень та його ставлення до служби.

Дисциплінарне стягнення може бути накладено тільки у разі встановлення факту вчинення дисциплінарного проступку та вини державного службовця. Вчинення державним службовцем діянь у стані крайньої потреби або необхідної оборони виключають можливість застосування дисциплінарного стягнення.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня виявлення дисциплінарного проступку, без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці, а також не застосовується, якщо минув один рік після його вчинення.

Державний службовець має право на ознайомлення з матеріалами дисциплінарної справи та на оскарження застосованого до нього дисциплінарного стягнення у визначеному цим Законом порядку.

Відповідно до частини 1 статті 75 Закону №889-VIII перед накладенням дисциплінарного стягнення суб"єкт призначення повинен отримати від державного службовця, який притягається до дисциплінарної відповідальності, письмові пояснення.

Працівниками Олевської районної державної адміністрації особисто ОСОБА_1 08 грудня 2017 року о 15 год. 40 хв. вручено лист від 08.12.2017 №297/1, в якому його повідомлено про ініціювання дисциплінарного провадження стосовно порушення ним правил етичної поведінки державного службовця та прогулу державного службовця без поважних причин. Запропоновано ОСОБА_1 надати до 15 години 11 грудня 2017 року письмові пояснення відповідно до частини 8 статті 71, ст.75 Закону №889-VIII (т.1 а.с.46).

Про отримання зазначеного повідомлення свідчить особистий підпис ОСОБА_1 на листі від 08.12.2017 №297/1.

Оскільки позивачем не надано письмових пояснень про причини відсутності його на роботі з 07.12.2017, керівником апарату складено акт "Про відсутність пояснень ОСОБА_1" від 11.12.2017 (т.1 а.с.126).

Суд зазначає, що відповідачі у судовому засіданні не заперечували, що по дисциплінарному провадженню, за наслідками якого позивача було звільнено письмові пояснення від державного службовця не відбиралися.

Пояснення порушника трудової дисципліни є однією з важливих форм гарантії, наданих порушнику для захисту своїх законних прав та інтересів, направлених проти безпідставного застосування стягнення.

Разом з тим правова оцінка дисциплінарного проступку проводиться на підставі з'ясування усіх обставин його вчинення, у тому числі з урахуванням письмового пояснення працівника.

Невиконання суб"єктом призначення обов'язку зажадати письмове пояснення від працівника та неодержання такого пояснення не є підставою для скасування дисциплінарного стягнення, якщо факт порушення трудової дисципліни підтверджений представленими суду доказами.

Позивач в ході судового розгляду справи не заперечував, що на роботу 07.12.2017 та по день звільнення - 19.12.2017 не з"являвся.

За клопотанням позивача, ухвалою суду від 11.07.2018 викликано в судове засідання свідків, членів дисциплінарної комісії ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які за твердженням позивача, могли підтвердити факт неправомочності дисциплінарної комісії, факт опечатування кабінету позивача та зняття наліпки вже після його звільнення, факт фальсифікації дисциплінарної справи позивача та порушення процедури притягнення його до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з державної служби (т.1 а.с.227-228).

Пояснення свідка ОСОБА_8 заслухано в судовому засіданні 10.08.2018, проте на запитання скільки разів проводилось засідання дисциплінарної комісії, хто проводив оформлення матеріалів дисциплінарної справи, ОСОБА_8 зазначив, що у з"язку з тривалим спливом часу не пам'ятає точно, тому не може стверджувати щось однозначно.

Свідок ОСОБА_9 не прибула у судове засідання 10.08.2018. Позивач 16.08.2018 за вх.№17100/18 подав заяву в якій вказав, що не наполягає на повторному виклику свідка ОСОБА_9

Статтею 77 Закону № 889-VIII визначено, що рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження приймає суб'єкт призначення протягом 10 календарних днів з дня отримання пропозицій Комісії, подання дисциплінарної комісії у державному органі. Рішення оформляється відповідним актом суб'єкта призначення.

У рішенні, яке оформляється наказом (розпорядженням), зазначаються найменування державного органу, дата його прийняття, відомості про державного службовця, стислий виклад обставин справи, вид дисциплінарного проступку і його юридична кваліфікація, вид застосованого дисциплінарного стягнення.

Державному службовцю видається під розписку належним чином завірена копія наказу (розпорядження) про накладення на нього дисциплінарного стягнення чи закриття дисциплінарного провадження не пізніше наступного робочого дня після прийняття відповідного рішення.

Відповідачем надіслано позивачу відповідно до супровідних листів від 19.12.2017 №306/1 та 305/1 копії розпоряджень голови Олевської районної державної адміністрації про накладення стягнення від 15.12.2017 №87-к, №88-к та від 19.12.2017 90-к, повідомлено про необхідність отримання трудової книжки (т.2 а.с.39, 40, 41, 42).

Суд звертає увагу, що 15.12.2017 є п"ятниця, відповідно до графіку роботи Олевської районної державної адміністрації - субота та неділя є вихідними. Тобто першим робочим днем після прийняття розпоряджень про накладення дисциплінарних стягнень є 18.12.2017, проте розпорядження від 15.12.2017 №87-к, №88-к направлено на адресу позивача 19.12.2017.

Згідно з пунктом 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII підставами для припинення державної служби за ініціативою суб'єкта призначення є вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

Аналіз наведених положень Закону № 889-VIII свідчить, що законодавцем чітко визначено підстави та порядок притягнення до дисциплінарної відповідальності державних службовців.

Так, з метою визначення ступеня вини, характеру і тяжкості вчиненого дисциплінарного проступку утворюється дисциплінарна комісія, за наслідками здійснення дисциплінарного провадження формується дисциплінарна справа, яка повинна містити, зокрема, висновок про наявність чи відсутність у діях державного службовця дисциплінарного проступку та підстав для його притягнення до дисциплінарної відповідальності. Результатом розгляду дисциплінарної справи є подання дисциплінарної комісії у державному органі суб'єкту призначення, який приймає рішення про накладення на державного службовця дисциплінарного стягнення.

Окрім того, судом встановлено, що перед притягненням позивача до дисциплінарної відповідності відповідачем повідомлено про ініціювання дисциплінарного провадження та зобов"язано надати пояснення, проте позивач не відреагував на вказаний лист, не приходив на роботу, та не вчиняв жодних дій з метою реалізації права на законне звільнення, або продовження державної служби.

Встановлені судом фактичні обставини справи свідчать про відсутність порушення відповідачами процедури притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з займаної посади шляхом винесення Головою Олевської районної державної адміністрації розпорядження від 19.12.2017 №90-к.

Окрім того, в оскаржуваному розпорядженні визначено підставою для звільнення пункт 4 частини 1 статті 87 Закону № 889-VIII, тобто вчинення державним службовцем дисциплінарного проступку, який передбачає звільнення.

З огляду на викладене, суд критично ставиться до доводів позивача щодо порушення відповідачем положень ст.43 Кодексу законів про працю України, яка передбачає отримання згоди профспілкового органу у випадку звільнення особи з підстав передбачених ст.40 Кодексу законів про працю України, оскільки Закон №889-VIII містить спеціальні норми, які регулюють спірні правовідносини та не передбачає отримання такої згоди. Норми Кодексу законів про працю України містять загальні норми, які можуть поширюватися на відносини, що виникають у зв'язку із вступом на державну службу, її проходженням та припиненням лише в частині неврегульованій спеціальними нормами.

З урахуванням викладеного, суд дійшов до висновку що відповідач при звільненні позивача з посади головного спеціаліста - юрисконсульта апарату районної державної адміністрації за вчинення систематичного (повторного протягом року) дисциплінарного проступку у вигляді прогулу не порушив норми Конституції України та Закону № 889-VIII.

Відповідно до вимог частини другої статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів неправомірності оскаржуваного розпорядження Голови Олевської районної державної адміністрації "Про звільнення ОСОБА_1" від 19.12.2017 №90-к.

З урахуванням зазначеного, суд дійшов до висновку про відмову у задоволенні позову.

Керуючись статтями 6-9, 32, 77, 90, 139, 241-246, 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, Житомирський окружний адміністративний суд,-

вирішив:

У задоволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідн. номер НОМЕР_1) до Голови Олевської районної державної адміністрації Житомирської області Лазаренка Дмитра Олексійовича (АДРЕСА_2, ідн. код НОМЕР_2) та Олевської районної державної адміністрації Житомирської області (вул.Свято-Миколаївська, буд.4, м.Олевськ, Житомирська область, 11001, код ЄДРПОУ 04053418) про визнання розпорядження про звільнення неправомірним, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, - відмовити.

Вступну та резолютивну частини рішення складено у нарадчій кімнаті і проголошено 16 серпня 2018 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Житомирський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складення повного судового рішення.

Суддя А.В. Горовенко

Рішення складено у повному обсязі 27 серпня 2018 року.